Seite · S. 16Originalseite ↗
Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert
Де танцюють фенікси і ширяють дракони
Слово Просвіти, №12 за 2012 рік
Марта ЛОГВИН Китай — країна надзвичайно стійкої культурної традиції. Великий вплив на розвиток усієї китайської культури, і, зокрема, образотворчого мистецтва, справили три вчення: даосизм, буддизм і конфуціанство. Кожну з названих систем світогляду та етичних настанов можна сміливо сприймати і як філософію, і як релігію. Усі вони протягом майже двох з половиною тисячоліть співіснували настільки мирно і близько, що злилися в народній свідомості в єдину — синкретичну — релігію. Постулати кожного з учень не лише не суперечили один одному, а, навпаки, наповнювали кожну мить життя всіх верств суспільства багатьма змістами, нагадували про близьку присутність вищої істини. Прарелігією давніх китайців був анімізм. Місцеві культи тотемних тварин існували на території Китаю близько ІІІ тисячоліття до нової ери. У розкопках культури Хуншань знайдено вирізьблені з нефриту зображення змієподібної тварини, яка нагадує дракона. На думку деяких китайських дослідників, образ дракона увібрав у себе риси тотемних тварин 12 найбільших родів, які склали основу китайської нації. Протягом тисячоліть ця істота цікавила китайців і як могутній покровитель, і як об’єкт реалізації творчих фантазій. У добу Західна Чжоу (XI— VIII ст. до н. е.) склалася своєрідна досить струнка система уявлень про навколишній світ та ритуали, які мали на меті встановити гармонію і добробут у природі та суспільстві. Через кілька століть до анімістичних вірувань додався даосизм — натурфілософське вчення, пов’язане з ідеями філософа Лаоцзи. Народна релігія, яка виникла на основі описаних Лаоцзи принципів, обожнювала реальних історичних особистостей, протягом століть додавала у свій пантеон різноманітних напівміфічних покровителів певних ремесел та різних видів діяльності. Буддизм, який виник в Індії у V ст. до н. е., прийшов до Китаю на початку нової ери. Напрямок Махаяни (інша назва — Велика Колісниця) найбільше поширився в Китаї. Це вчення підкреслює важливість добрих діянь та допомоги вищих істот — бодхісаттв — на шляху вдосконалення особистості аж до найвищої мудрості. Для етики та філософії Конфуція (551—479 рр. до н. е.) ідеалом була гармонія у людських стосунках, шанобливе ставлення до предків і давнини. Гармонії досягали завдяки ритуалам, музиці, мистецтву, вивченню класичної літератури. Усі ці образи, ідеї та практики накопичувалися і співіснували протягом століть. Яскраво і широко вони відтворені в китайському традиційному живописі. Зображення святого в китайському малярстві може бути і справжнім об’єктом поклоніння, і
У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві діє виставка “Небожителі”, що представляє образи божеств у китайському мистецтві XVII—початку XX століття. Велика збірка китайського мистецтва в музейних фондах, гідна окремої розповіді, дозволяє формувати найрізноманітніші за темами виставки. Цьогорічна тимчасова експозиція — високомистецька розповідь про найбільші духовні цінності мешканців старосвітського Китаю. Вона знайомить із визначними особистостями, яких у давнину обожнив і вважав своїми покровителями китайський народ. Зрештою, це і нагода для кожного глядача фантазувати, копіювати і творити самостійно, замислюватися, ставити запитання куратору чи обговорювати враження з друзями або випадковими стрічними у виставковій залі музею.
П П ЕЕ Р Р ЕЕ Д Д П П Л Л А А ТТ А А — — 22 00 11 22 ВВааррттііссттьь ппееррееддппллааттии ((зз ддооссттааввккооюю іі ппоошшттооввииммии ввииттррааттааммии))::
«Слово Просвіти», CC BY 4.0; machine translation from Ukrainian by Prosvita.Digital · PDF auf Wikimedia Commons ↗
