Емблема «Просвіта»Prosvita.DigitalWissen · Menschen · Zukunft
Seite · S. 15Originalseite ↗

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

ДДоонн Ж Жууаанн уу ммааййссттееррнніі

Слово Просвіти, №36 за 2020 рік

Київський академічний драматичний театр на Подолі звернувся до української класики. Режисер Іван Уривський представив тут свій погляд на п’єсу Лесі Українки “Камінний господар”. Фото з сайта театру Поетеса зламу століть. Так називають Лесю Українку, яка дуже тонко відчувала та описувала природу людських відносин. Нині перед глядачем – режисерська версія любовної божевільної драми у постановці Івана Уривського. У центрі сюжету спокусник Дон Жуан, егоїстична Донна Анна і камінний, консервативний командор дон Гонзаго де Мендоза. Дон Жуан у письменниці постає не таким, як його літературні прообрази авторства Гофмана, Мольєра, Моцарта, Байрона чи Пушкіна. Адже він тримається гордо, прагне волі і йде за щирим покликом свого серця! У цій любовній пригоді кожен прагне щастя… Та якою ціною? І чиї життєві принципи виявляться сильнішими? – Дон Жуан – дуже відома постать, дуже відомий міф, – розповідає режисер-постановник. – Мене як режисера ця тема цікавила ще з університету. Дон Жуан – це така глиба, така заплутана історія, яку можна трактувати з різних боків. Спочатку зацікавила п’єса Мольєра. Став шукати інші твори. Ближчої і цікавішою Майбутній художник народився у селі Васильки на Полтавщині в родині військовослужбовця та вчительки. Батьки були художниками-аматорами. Мати – Анастасія Трохимівна Рак – заслужений майстер народної творчості України, лауреат премії імені Катерини Білокур. Доля склалася так, що дитячі роки Володимир прожив далеко від України – на Зеленому Клину. Там почав студіювати графіку. 1974 року повертається в Україну. Продовжує малювати, розширює коло однодумців, серед яких –Володимир Лобода і Віктор Соловйов. Вони стають його найближчими друзями і натхненниками. Опинившись в столиці, Володимир працює на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва, згодом самостійно виконує монументальні роботи і розвивається, як незалежний художник. Після проголошення Незалежності Україні бере участь у всеукраїнських виставках. Мав персональну виставку графіки у Полтавському краєзнавчому музеї 2007-го року. У Музеї Івана Гончара наступного року відбулася його персональна ювілейна виставка. Із 1994 року й донині – працює старшим науковим співробітником Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. У 2018 році у цьому ж музеї він презентував розгорнуту виставку “Ланка” до свого 70-річчя. за інші для мене стала п’єса Лесі Українки з її незвичним трактуванням образів Дона Жуана, Командора і Донни Анни. Чотири року тому ми домовилися з художнім керівником Київського академічного драматичного театру на Подолі Віталієм Малаховим, що ставитимемо цю виставу. А в цьому році нарешті змогли повернутися до цього задуму. В інших театрах вистав за цим твором поки що не бачив, так само як і телевізійних версій. Коли роблю виставу, то не люблю перед цим дивитися історії інших режисерів за цим твором. Але згодом, думаю, перегляну телевізійний фільм за участю Богдана Ступки і Ади Роговцевої, виставу “У полоні пристрастей” Національного академічного театру імені Лесі Українки. Адже цікаво подивитися, як це вирішено в інших режисерів. Це була наша перша спільна робота з Театром на Подолі. Готувалися до неї кілька років, а випустили виставу досить швидко. Репетиції тривали лише два місяці. Такий короткий час роботи над виставою – це сьогодні нормальна європейська практика. Театр на Подолі – дуже цікавий театр, затишний, з класними акторами. Спілкувався з Віталієм Юхимовичем Малаховим, дивився фотографії, відео, живі вистави. Для мене такий процес обов’язковий, аби вибрати правильних акторів для вистави. Хотілося, аби Дон Жуан був трішечки старшим, ніж він є у п’єсі. Щоб це вже був згасаючий Дон Жуан. Передивився вистави і фільми за участю В’ячеслава Довженка. Це потужний актор, він запав мені в душу. Ти дивишся на актора і розумієш, що він вписується у твої думки, твоє трактування. На роль Дон Жаун найкраще підійшов саме він. Для мене була дуже важлива акторська команда, з якою півтора чи два місяці проживаєш однією сім’єю. Мало лише одного акторського таланту, повинні бути ще й людські якості. Було приємно працювати з акторами. Крім В’ячеслава це Роман Халаімов (Командор дон Гонзаго де Мендоза), Даша Малахова (Донна Анна), Катерина Рубашкіна (Долорес), Володимир Кузнецов (Сганарель, слуга Дон Жуана). Крім цього до нашої команди увійшли художник-постановник та художник з костюмів Тетяна Овсійчук, хореограф Павло Іллюшкін. Звичайно, під час роботи над виставою були якісь суперечки і це нормально. Але ми дихали однією темою, одним матеріалом і рухалися до однієї мети. З художником-постановником думали, де відбуватиметься дія вистави. Врешті вирішили, що це буде реставраційна майстерня, майстерня скульпторів. Ми ходили на міні-екскурсії авдиторіями університету, дивилися, як ліпляться ці скульптори, з чого їх роблять, яка атмосфера панує в цих майстернях. Це нас надихнуло на роботу і на сцені цей процес виглядав по-справжньому. Така ідея у нас з Танею з’явилася не відразу. До цього було багато інших версій. Потім виникла думка, що скульптуру Командора запаковують в ящик. І в цій коробці він як у машині часу рухається з покоління в покоління. Цю скульптуру реставрують, потім вона знову рухається. Так проводимо лінію від створення образу Дон Жуана до Лесі Українки, а потім до наших днів. Цікавою для вистави стала й ідея з глиною. У виставі задіяні лише п’ять акторів. Не багато виконавців і в моїх інших виставах. Я намагаюся дістати з вистави основу енергії. Для цього мені вистачає основних персонажів. Масові сцени поки що вважаю не дуже потрібними. А в цій виставі вони були б навіть зайвими. Я прочитав п’єсу і вона розклалася на п’ять персонажів. Мені так зручніше – виходять об’ємніші і лаконічніші образи. Змін до тексту не вносив. Ніколи не люблю цього робити. А з Лесею Українкою це взагалі неможливо, адже це поетичний текст. Прем’єра відбулася ще пів ро-

«Слово Просвіти», CC BY 4.0; machine translation from Ukrainian by Prosvita.Digital · PDF auf Wikimedia Commons ↗

Емблема «Просвіта»Prosvitianyn