Strona · s. 16strona oryginału ↗
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
УУК КРРААЇЇН НЦ ЦІІ П ПРРИ ИД ДН НІІС СТТРРО ОВВ’’ЯЯ Ч ЧЕЕКК КААЮ ЮТТЬЬ Н НЕЕББААЙ ЙД ДУУЖ ЖИ ИХХ
Слово Просвіти, №02 за 2011 рік
Станіслав ЗМІЄВСЬКИЙ, м. Одеса
У місті Бендери Придністровської Молдавської Республіки відкрили пам’ятник українському письменнику Івану Котляревському. Видатний майстер слова був справжнім героєм і про це в Придністров’ї пам’ятають. У цій республіці третину населення становлять українці.
Іван Котляревський у 27 літ став військовим і за 14 років дослужився до штабс-капітана. Брав участь у російсько-турецькій війні, відзначився в баталіях під Ізмаїлом і Бендерами. Одного разу він, ризикуючи життям, виїхав на ворожу територію і зміг залучити на російський бік буджацьких татар чисельністю до 50 тис. вершників. За цю блискучу дипломатичну місію й інші заслуги Котляревський був нагороджений орденом Святої Анни III ступеня. А ще він, за дорученням полкового начальства, вів журнал воєнних дій, рукопис якого дійшов до наших днів. Є там і докладний опис узяття російськими військами Бендерської фортеці 1806 року, після чого Бендери стали частиною Російської імперії. І хоч із того часу минуло 204 роки, мешканці міста не забули свого літописця. Саме на території воєнно-історичного комплексу “Бендерська фортеця” вони встановили пам’ятник українському поету й драматургу, автору “Енеїди”. Мармурове погруддя виготовив скульптор Петро Герман. А 24 грудня 2010 року відбулося урочисте відкриття монумента за участі президента ПМР Ігоря Смирнова, послів України, Росії і Болгарії у Республіці Молдова. Промовці залюбки цитували Івана Котляревського, наголошували, що для всіх людей, які проживають у Наддністрянщині, пам’ятник йому буде символом українського народу. Лише виступ Посла Росії в МР Валерія Кузьміна вніс деякий дисонанс у святкове дійство. Він повторив заяложену тезу про те, що “російська, українська, білоруська культури народилися від одного кореня”.
До речі, 9 квітня минулого року в Наддністрянщині, у місті Бендери, було відкрито монумент на честь 300-річчя Конституції Пилипа Орлика. Тоді, у торжествах із нагоди 300-річчя “першої української конституції”, відомої ще і як “Бендерська конституція Пилипа Орлика”, взяли участь президент Наддністрянщини Ігор Смирнов і заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко. Вони і відкрили монумент у вигляді розгорнутої книги з українським та латинським текстами: рідкісний випадок, коли пам’ятник встановлюють не людині, а історичному документу, який вона створила. Конституція Пилипа Орлика варта такого пошанування. На цьому наголосив, зокрема, і президент Наддністрянщини: “Не слід соромитися говорити про конституцію соратника Мазепи. Підписання її у стінах Бендерської фортеці стало важливим демократичним кроком
Відділ культури
Леся КОВЕРЗНЄВА 279-49-47 Відділ просвітянської роботи
Надія КИР’ЯН Відділ літератури
Марія КУЧЕРЕНКО 270-55-57 Відділ коректури
Тетяна ЩЕРБАК Ольга МОШКОВСЬКА 278-63-69 Комп’ютерна верстка
Ірина ШЕВЧУК, Олег БЕССЬКИЙ 278-63-69 Черговий редактор
Євген БУКЕТ в історії України й інших держав Європи. У запорізького козацтва були складні відносини з Російською імперією. Це можна по-різному оцінювати з погляду сучасної політики. Придністровський народ сильний тим, що не переписує історію, не підбудовує її під політику, а завжди пам’ятає, якою ціною довелося відстоювати своє право жити тут”. Представники нечисленних делегацій з України, що брали участь у відкритті двох уже згаданих тут монументів у ПМР, висловлювали надію, що рано чи пізно на території фортеці буде височіти і пам’ятник Іванові Мазепі, бо 14 жовтня 2008 року тут була закладена плита на місці майбутнього монумента. Його планували відкрити 2009 року, у трьохсоту річницю з дня смерті звитяжного гетьмана. Ідею увічнити у Бендерах пам’ять Івана Мазепи підтримали депутати Верховної Ради ПМР Любомир
Кореспонденти
Наталія АНТОНЮК, Уляна ВОЛІКОВСЬКА
Бухгалтерія 279-41-46
А д р е с а р е д а к ц і ї : вул. Хрещатик, 10'Б, м. Київ, 01001
E'mail: slovo_prosvity@ukr.net
http://slovoprosvity.org
Видрукувано з готових фотоформ на комбінаті “Преса України” у середу. Зам. № 3301202 Наклад у січні — 20 000
Листування з читачами — тільки на сторінках газети.
Риб’як та Володимир Боднар, який водночас очолює тут громадську організацію “Просвіта”. Вже й погруддя для пам’ятника скульптори давно виготовили, але офіційний Тирасполь уникає конфліктів із Москвою, тож погруддя Мазепи поки що не на постаменті, а в музеї, та й то не у відкритій для всіх експозиції, а зберігається у картонній коробці в музейному архіві. Вважається, що ПМР — це цілковито проросійський регіон, обговорюється навіть можливість входження її до складу Росії. Тож найменший прояв проукраїнських настроїв у Придністров’ї сприймається Москвою як підрив її авторитету, як виклик на двобій. Із розповідей одеситів, зокрема з “Просвіти”, які нерідко навідуються до Тирасполя й Бендер із подарунками для українських шкіл і бібліотек, знаю, як добре ставляться місцеві мешканці до України. Хоч на білбордах красуються портрети Путіна й Медведєва, біля мостів та інших стратегічних об’єктів стоять російські “миротворці” з автоматами, а панівною є російська мова, у ПМР діють українські гімназії та ліцеї, а Тираспольський університет носить ім’я Тараса Шевченка. Українська діаспора ПМР потребує нашої підтримки, спілкування з майстрами мистецтв, є потреба у молодіжних і дитячих таборах на кшталт пластових. Годі й сподіватися, що такі дружні контакти й починання знайдуть розуміння чинної української влади. Тож покладатися слід на ініціативу громадських організацій і всіх не байдужих до долі численних українців у близькому зарубіжжі. Нас там чекають!
Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів. Редакція не завжди поділяє погляди своїх авторів. При використанні наших публікацій посилання на “Слово Просвіти” обов’язкове.
І н д е к с г а з е т и “Слово Просвіти” — 30617
1 1 0 0 2
На відкритті пам’ятника І. Котляревському
Пам’ятник на честь конституції Пилипа Орлика
У першому числі тижневика “Слово Просвіти” бу7 ло опубліковано шість зимово7різдвяних віршів Ліни Костенко. Незабаром шанувальники творчості Ліни Василівни зможуть прочитати ці та десятки інших поезій у чудовому виданні Ліни Костенко “Річка Ге7 ракаліта”. Книжка побачить світ наприкінці січня 2011 року у видавництві “Либідь”. “Слово Просвіти” обов’язково підготує докладніший матеріал про цю подію. Слідкуйте за нашими публікаціями!
Ш е ф – р е д а к т о р Павло МОВЧАН 4 820095 780016
«Слово Просвіти», CC BY 4.0; machine translation from Ukrainian by Prosvita.Digital · PDF w Wikimedia Commons ↗
