Емблема «Просвіта»Prosvita.DigitalWiedza · Ludzie · Przyszłość
Strona · s. 3strona oryginału ↗

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

Ящики для зомбування

Слово Просвіти, №10 за 2014 рік

Вадим ПЕПА, письменник, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені І. С. Нечуя-Левицького Якби ж то у всіх, хто плескав у долоні, було те саме на умі, що й у посланців з України. На превеликий жаль, ті оплески сприймаються, в кращому випадку, як запрошення до колоніального уярмлення, а в гіршому — як затягування в пекло війни, на той світ. Із такою ж зичливістю визволитель Меншиков під Батурином радів зрадникові козацької присяги, котрий перекинувся на бік ворогів, показав нападникам потаємний підземний хід до обложеного міста, допоміг збоченцю винищити захисників до ноги та не залишити в живих ні малят, ні старих. Гетьманську столицю спалено, зруйновано, сплюндровано, знищено, зрівняно із землею. А річкою Сейм, лівою притокою Десни, а далі течією Дніпра пущено аж до Чорного моря плоти із шибеницями й розп’яттями козаків. Із звірячою ненавистю наругу було вчинено, щоб застрахати волелюбних на всі прийдешні часи. Із подібною ж прихильністю “скажений сват” Петро І приймав у своєму таборі перед битвою під Полтавою перебіжчиків на його бік. А після “вікторії” не тільки захоплених у полон, а й не одного із запроданців бузувіри втоптали в землю, поклали на скалічені тіла важкий дерев’яний поміст. На ньому захлинався п’яним реготом бенкет переможців. Під передсмертні стогони конаючих цар-батюшка “за учителей своих заздравный кубок подымает”. Вшановує військову доблесть шведів. Відпускає їхніх воєначальників зі зброєю та охороною. А на волелюбний український народ накидається з небаченою люттю. Ще милостивіше улещувала “вража баба, клята сука”, спесива німкеня Катерина ІІ перекинчиків, які сприяли зловорожій руйнувати гніздо орлів волелюбних — Запорозьку Січ і виривати з народ- Верховна Рада АР Крим проголосувала за призначення референдуму про приєднання Криму до Російської Федерації на 16 березня. Таке рішення ухвалили 6 березня. На референдум виноситься два питання. Перше: чи виступаєте ви за входження Криму до складу РФ у якості суб’єкта Федерації. Друге — чи виступаєте ви за відновлення конституції Криму 1992 року”. Згідно з текстом конституції Криму 1992 року, республіка входить у державу Україна й визначає з нею свої відносини на засадах договору й угод. Раніше самопроголошена влада Криму вже двічі призначала референдум щодо подальшої долі Криму — на 25 травня, паралельно з виборами президента, а потім на 30 березня, аби вирішити це питання швидше. Тоді озвучувалися інші питання, які нібито мали бути винесені на референдум. За законодавством України, якого має дотримуватися і АРК як складова держави, референдум як волевиявлення народу може бути лише всеукраїнським. Рада Криму вже вирішила приєднатися до Росії Верховна Рада Криму ухвалила рішення про входження автономії до складу Росії. “Увійти до складу Російської Федерації на правах суб’єкта Російської Федерації”, — йдеться в тексті рішення. Верховна Рада АРК також звернулася до президента Російної пам’яті саме наймення козаків. Підсолоджений хитромудрою підступністю опіум так званої “братерської дружби” затуманює від 1917 року розум якраз слов’ян. І вони, задурманені, винищують разом із численними інородцями якраз слов’ян. Забиті, пригноблені, бояться писнути про те, що владарюють же над ними всіма зажерливі здирники, для яких упокорені ніщо. І визискувачі нізащо не хочуть визнати за тими, яких тримають у “ежовых рукавицах”, святі права на самоврядування та самовизначення. Не вранішньою росою окроплені, а кров’ю нелічених жертв, розтерзаних чекістами й енкаведистами, залиті камери й тюрми “от Москвы до самых до окраин”. Муками українського квіту, стражданнями освічених і талановитих патріотів вимощені дороги на Соловки, в урочище Сандармох, до могил у вічній мерзлоті на Колимі, на муки в казахських пісках, за колючі дроти ГУЛАГу… Голодомор 1932—1933 років. Червоний терор 1937-го. Голод 1947- го. І ось… У найстрашнішому сні не могло наснитися таке. Сунуть чорні хмари окупації, інтервенції. Накочуються громи справді братовбивчої війни. Коли ж, за пророчим словом Т. Шевченка, “буде син, і буде мати, і будуть люде на землі”? Яким же поколінням випаде щастя дочекатися, “щоб усі слов’яни стали вольними братами”… Навіть не триста, а більше років отруєні чадом чужої пропаганди. На зорі ХХІ століття нової ери повіяв свіжий вітер. Та як вирватися із задухи? В інформаційному просторі телеканали нерідко мало чим відрізняються од відстійних канав. Над Українською Державою нависає Дамоклів меч. Бути чи не бути їй оновленою, себто очищеною від корупції, від нечуваних зловживань у верхніх прошарках влади, а понад усе — цілісною і незалежною. Як же вистояти в лиху годину, за сатанинського тиску не тільки військового, а й інформаційного? Геббельсівська пропаганда порівняно з теперішньою російською — дитячий лепет. Такої агресивності, такої неправди, таких зумисних фальсифікацій, такого нічим не прикритого цинізму, певно, ще не чув і не бачив цивілізований світ. З українського ж боку катма не стільки професіоналізму, як світлих патріотичних переконань, твердості у відстоюванні власних позицій, непохитної відданості рідному народові. Сепаратисти в Криму на автоматний постріл не підпускають журналістів, не дають ні найменшої змоги проводити зйомки, безпардонно перешкоджають професійній діяльності тих, чиє право відстежувати й висвітлювати будь-які події гарантоване непорушними міжнародними ухвалами. Натреновані специ в личинах нібито самооборонців силоміць, як бандити, захоплюють посланця ООН. Інші чергами з бойової зброї зупиняють місію ОБСЄ, яка має мандат на відвідання Криму. Мирний протягом багатьох останніх десятиліть півострів тепер ввергнутий у безпросвітність цілковитої комунікаційної облоги. Жодних новин зовні. Відключено, заблоковано всі телеканали, окрім російських. Навальний наступ стороннього російського зомбування. Повне оглушення й осліплення. Задурманення не лише легковірних, а й розгублених. А яким же козирем б’ють облудне з України? Suster life представляє широку аудиторію. Сотню учасників дійства покликано чи доставлено з Криму. Звідти, куди українськомовній людині, борони Боже, ступити: озброєні до зубів у кращому разі нагло завернуть, а в гіршому поб’ють. Телей радіопотоків із Москви така кількість, як брудної води під час весняних повеней. Та чи озивався з тієї закритої, як Чорнобильська, зони будь-коли хоча б один хтось не те, що українськомовний, а хоча б прихильний до України, не кажучи вже про свідомого громадянина України. І в самому Криму про щось подібне годі навіть мріяти. Там усе суціль україноненависницьке, українофобське вивергається засобами масової інформації, які під тиранським контролем самозваної влади. І ті беззаконники, і Шустер лайф, і на інших каналах безуга- На арену римського Колізею гладіатори виходили, проголошуючи: “Цезаре! Ті, що йдуть на смерть, вітають тебе!” Жадібні до кривавих видовищ глядачі зіскакували з місць ів нестямі заохочували приречених до протиборств. Ліпше було б не знайомитися з писемними античними джерелами та не відати про узаконені в могутній імперії до V століття нової ери звірячі розправи над людьми. Тоді б роззявляв рота на трансляції українськими телеканалами із Сочі параолімпійських ігор та не розумів, чому це переповнений росіянами стадіон під час урочистого відкриття стоячи оплесками вітає єдиного від української команди спортсмена на інвалідному візку з державним прапором над головою. Того жовто-блакитного, що його наслані з Росії провокатори виривають із рук демонстрантів за єдність України, рвуть, топчуть ногами, спалюють, як несамовиті.

«Слово Просвіти», CC BY 4.0; machine translation from Ukrainian by Prosvita.Digital · PDF w Wikimedia Commons ↗

Емблема «Просвіта»Prosvitianyn