Strona · s. 6strona oryginału ↗
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
СКЛАД ЧЛЕНІВ ГОЛОВНОЇ РАДИ, ОБРАНОЇ ДЕЛЕГАТАМИ VII З’ЇЗДУ «ПРОСВІТИ»
Слово Просвіти, №17 за 2005 рік
ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ п. Віктору ЮЩЕНКУ
ЗВЕРНЕННЯ VII з’їзду Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка
26 червня 1992 року Всеукраїнський Православний Собору Києві, керуючись Апостольськими правилами та законодавством України, проголосив утворення Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату як правонаступниці давньої православної Митрополії Руси-України та припинив дію неканонічного акта 1686 року про підпорядкування Київської Митрополії Московській патріархії. Українська Православна Церква Київського Патріархату утворювалася на згаданому вище Соборі, крім того, з благословення московського Патріарха Алексія II, даного Митрополиту Київському і всієї України Філарету патріаршою Грамотою від 27 жовтня 1990 року, яка проголошувала: “…быть отныне Православной Украинской Церкви независимой и самостоятельной в своём управлении, а Вам (митрополиту Філарету — авт.), единогласно избранному 9 июля 1990 года Епископатом Украинской Православной Церкви Её Предстоятелем”. Однак Патріарх Алексій II виявився не лише відступником від своєї Грамоти, а й організатором розколу Православної Церкви в Україні. Освячений Патріархом Архієрейський Собор УПЦ, що відбувся в Харкові 27 травня 1990 року, усунув Митрополита Філарета від виконання обов’язків Предстоятеля Церкви із “…забороною в священнослужінні”. Новим Предстоятелем УПЦ було обрано керуючого справами Московської Патріархії митрополита Ростовського і Новочеркаського Володимира (Сабодана), який не входив до складу українського єпископату. У зв’язку з цим Рада у справах релігій при Кабінеті Міністрів України Заявою від 29 травня 1992 року та Президія Верховної Ради України Заявою від 15 червня 1992 року не визнали правочинними рішення Харківського Собору УПЦ як такого, що був “…проведений із порушенням Статуту Української Православної Церкви”. У цей доленосний для України час ми, делегати VII з’їзду ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, звертаємося до Вас, вельмишановний Вікторе Андрійовичу, з проханням: — ініціювати на рівні Вселенської Патріархії визнання Української Православної Церкви Київського Патріархату як такої, що утворилася та діє на канонічних правових засадах; — сприяти об’єднанню УПЦ КП, УПЦ МП, УАПЦ в єдиній Помісній Українській Православній Церкві, чим раз і назавжди припинити роз’єднаність українського суспільства за релігійною ознакою. Від VII з’їзду “Просвіти”
Павло МОВЧАН, голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка
ОБРАНІ
1. Буравський Микола — директор і художній керівник академічного театру фольклору “Берегиня”; 2. Василашко Василь — поет, член НСПУ; 3. Гайдамака Анатолій — народний художник України; 4. Герасименко Василь — заступник начальника Головного управління освіти і науки КМДА;
5. Глаголюк Василь — кандидат історичних наук, голова Коломийської “Просвіти”; 6. Головатий Микола — професор МАУП; 7. Голота Любов — письменниця, головний редактор газети “Слово Просвіти”;
Фото Ганни Оборської
Павло Мовчан веде засідання Головної ради ни Закону, згідно з яким Організація Українських Націоналістів та Українська Повстанська Армія, що вели нерівну боротьбу на два фронти — проти німецько-нацистських та московсько-більшовицьких окупантів України, — мали б бути визнані як воююча сторона на боці Українського народу у Другій світовій війні, а воїни ОУН і УПА мусять мати рівні права з бійцями Червоної Армії, користуючись усіма належними ветеранам війни пільгами. Прагнучи утвердження справедливості, ми виступаємо також за визнання воїнів “Поліської Січі”, Дивізії Січових Стрільців “Галичина”, Першої Української Дивізії Української Народної Армії та інших патріотичних військових угруповань як борців за волю України і так само переконані в необхідності надання їм рівних прав із червоноармійцями-визволителями України. Одночасно вважаємо за необхідне переглянути статус учасників Великої Вітчизняної війни щодо осіб, які, діючи в загонах НКВД, МҐБ, СМЕРШу та інших більшовицьких формувань, вчинили злочини проти українського народу: позбавити їх статусу осіб, що ма-
Перемога Помаранчевої революції в Україні уможливила повернення нашої держави до національного шляху розвитку. Одним із важливих кроків, що суттєво посприяв би розбудові України як національної демократичної держави Українського народу, утвердженню громадянського миру та злагоди в суспільстві, стало б прийняття Верховною Радою Украї-
Фото Ганни Оборської
Марія Олійник
Фото Ганни Оборської
“Нас багато, нас не подолати”
8. Горбачук Іван — професор Київського педагогічного університету ім. М. Драгоманова; 9. Горинь Михайло — голова УВКР; 10. Гоян Ярема — письменник, директор видавництва “Веселка”; 11. Гнаткевич Юрій — народний депутат України першого скликання; 12. Гук Микола — головний редактор газети “Нація і держава”; 13. Драч Іван — поет, народний депутат України; 14. Жигун Олександр — художній керівник хору “Почайна”; 15. Качан Анатолій — поет, член НСПУ; 16. Клічак Василь — поет, директор Видавничого центру “Просвіта”; 17. Ліховий Ігор — директор Національного Канівського заповідника ім. Т. Шевченка; 18. Ломачук Дмитро — директор ТV “Просвіта”; 19. Лупій Олесь — письменник, секретар НСПУ; 20. Мандзюк Василь — головний редактор інформаційного відділу радіостанції “Голос Києва”; 21. Масенко Лариса — професор Києво-Могилянської Академії; 22. Нестерчук Микола — відповідальний секретар ВУТ “Просвіта”; 23. Погрібний Анатолій — професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, голова Київської організації НСПУ; 24. Пономарів Олександр — професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка; 25. Філіпчук Георгій — голова Секретаріату КУІНУ; 26. Скуратівський Василь — письменник, редактор журналу “Берегиня”; 27. Ющук Іван — професор Київського міжнародного університету.
До складу Головної Ради входять усі голови крайових об’єднань “Просвіти”.
Контрольно-ревізійна інспекція 1. Голобуцький Ігор — кандидат економічних наук; 2. Оцун Микола — член Національної спілки майстрів народного мистецтва; 3. Черняхівський Олексій — головний інженер “Київфундаментспецбуд”.
Фото Ганни Оборської
Леонід Філонов і Володимир Семистяга — голови Вінницького та Луганського об’єднань ють особливі заслуги перед Батьківщиною, та відповідних пільг. Просвітяни України вимагають від депутатів Верховної Ради України прийняти Закон, який би відновив справедливість щодо всіх учасників визвольної боротьби за волю українського народу. Переконані, що таке рішення посприяло б швидшому примиренню всіх, хто у важкі буремні воєнні роки захищав від усіх окупантів рідну українську землю, та їхніх нащадків.
ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ п. ВІКТОРУ ЮЩЕНКУ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРОВІ УКРАЇНИ п. ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО ГОЛОВІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ п. ВОЛОДИМИРУ ЛИТВИНУ
ЗВЕРНЕННЯ Верховна Рада України всупереч усталеній традиції та волі більшості українців 2 вересня 1993 року прийняла Постанову №3423-12 “Про паспорт громадянина України і свідоцтво про народження”, якою вилучила графу “національність” у згаданих документах. Як наслідок — у свідоцтві про народження не вказується національність батьків і, отже, новонародженої дитини. Українці, предки яких віками боролися за збереження своєї національної ідентичності й мови в багатонаціональному оточенні, за свою державність, отримавши незалежність, втратили національну ознаку. Ми, делегати VII з’їзду Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, виявляючи волю більшості громадян України, пропонуємо Вам, пане Президенте, ініціювати скасування Верховною Радою України Постанови №3423-12 від 02.09.1993 року як такої, що принижує національну гідність українців та представників інших національностей. Від VII з’їзду “Просвіти”
Павло МОВЧАН, голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка
Фото Ганни Оборської
Павло МОВЧАН, голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка
Світлана Орел, голова Кіровоградської “Просвіти”
УХВАЛА VII з’їзду Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка щодо проблеми визнання ОУН і УПА воюючою стороною на боці українського народу під час і після Другої світової війни
«Слово Просвіти», CC BY 4.0; machine translation from Ukrainian by Prosvita.Digital · PDF w Wikimedia Commons ↗
