Strona · s. 13strona oryginału ↗
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
“Наші люди співчутливо ставилися до УПА. — кожен обов’язково що-небудь дасть”
Слово Просвіти, №26 за 2021 рік
тому що це робилося під великою таємницею. – Слідство має у своєму розпорядженні дані, що вам, як станичній господарчій, окремі із перерахованих дівчат допомагали збирати продукти харчування для банди УПА, хто допомагав — перерахуйте. – Продукти я збирала для УПА сама, один раз на тиждень їх здавала. У зборі продуктів мені ніхто з дівчат не допомагав. Якщо окремі з них і збирали, то вони могли працювати самостійно, незалежно від мене. Свідчення з моїх слів записані вірно і мені особисто вголос зачитані. Допит розпочато о 9 годині і завершено о 23 годині 30 хвилин. Допитав старший оперуповноважений УНКДБ Вінницької області майор Дружинін”. (Це найдовший задокументо$ ваний допит учасниці кордишів$ ського жіночого підпілля, який тривав цілий день, у 4 етапи, – від 9.00 до 23.30 – всього 14 годин 30 хвилин. Звісно, з катуваннями і ви$ биванням свідчень. Вражаєшся си$ лі духу, з якою Людмила це витри$ мувала і намагалася не здати сво$ їх, називала вбитих. Але кати ла$ мали й не таких, тим більше, що майже всі дівчата вже й так були заарештовані за сексотськими до$ несеннями іншої. І нікого б слідчі вже не випустили з лап. – Авт.). 6 квітня 1946 року співробітник Кременецької слідчої групи УМДБ молодший лейтенант Оробій допитав заарештовану Пугач Людмилу Ксенофонтівну. Допит тривав 5 годин – з 19 до 24. “– Слідство вважає, що ви даєте неправдиві свідчення. Розкажіть детально про свою практичну діяльність з моменту вступу в Організацію Українських Націоналістів. – За період моєї роботи станичною господарчою села Кордишів з лютого місяця 1944 року по січень 1945 року було зібрано продуктів харчування по селу Кордишів: хліба печеного 30 кілограмів, крохмалю картопляного біля 10 кг, сушеної картоплі 15-20 кг, масла коров’ячого 8-10 кг, яєць курячих 90 або 100 штук. Також зібрано 10 пар білизни і дванадцять метрів полотна. – Хто із вашого села являється членом Української Повстанської Армії іде вони в даний час? – Членами УПА нашого села є: Пилипчук Іван Пилипович, 1925, “Тарас”, в січні 1946 року вбитий бійцями Червоної армії. Пилипчук Тимофій Дмитрович, “Чижик”, в лютому 1946 року вбитий бійцями Червоної армії. Швець Петро Іванович, 1920, перебуває на нелегальному становищі”. (7 квітня 1946 року у Кременці співробітник Кременецької слідчої групи УМДБ молодший лейтенант Оробій знову допитав Пугач Людмилу Ксенофонтівну. Ми читаємо цю справу через 75 років, день удень, на Благовіщення. У день одного з найбільших християнських свят, коли навіть “пташка не в’є гнізда”. Коли архангел з неба сповістив про майбутнє народження Спасителя. Влада, яка окупувала Західну Україну, мала інше обличчя – антихриста, тому допити вчинялися у найбільші свята, як і тотальні арешти, виселення волинських родин на Сибір, у казахські степи, Запоріжжя. Вибирали день і час, щоб найболючіше вразити українську душу, відкриту в цей час для молитви. – Авт.). “– У протоколі допиту за 6-е квітня ви неповністю розказали про свою практичну діяльність як члена ОУН. Продовжуйте свої свідчення. – Так, в протоколі допиту за 6-е квітня я неповністю освітила питання про збори членів ОУН села Кордишів. Перший раз нас, членів, зібрали в школу. Зборами керувала господарча села Кордишів Миронюк Улита, “Сніжинка”. На зборах були присутні: від жінок – станична села Василюк Тетяна, від чоловіків – станичний села Кордишів Дацюк Федір, господарчий від чоловіків Пилипчук Порфирій. На зборах Миронюк Улита читала нам націоналістичну літературу і говорила, що не потрібно коритися Радянській владі, а треба вести боротьбу за Самостійну Україну і збирати продукти для Української Повстанської Армії. Всього таких зборів було чотири”. 10 квітня 1946 року у Кременці співробітник Шумського РВ МДБ молодший лейтенант Оробій знову допитав обвинувачену Пугач Люд$ милу Ксенофонтівну. Допит розпо$ чато о 16.20, завершено о 18 годині. “– Вам зачитана постанова про пред’явлення звинувачення і притягнення вас в якості звинуваченої за статтям 54-І “а” і 54-ІІ КК УРСР. Вам зрозуміла сутність вашого обвинувачення? – Так, сутність пред’явленого мені обвинувачення зрозуміла. – Ви визнаєте себе винною в пред’явленому вам звинуваченні?
Повстанська розписка з криївки
– Так, у пред’явленому мені звинуваченні за статтями 54-І “а” і 54-ІІ КК УРСР винною себе вважаю тому, що з червня місяця 1943 року вступила в Організацію Українських Націоналістів, працювала зв’язковою, мала тісний зв’язок з членами ОУН і УПА, організаційний псевдонім “Чорна”. З 1944 року по січень 1946 року збирала продукти харчування для УПА”. 19 квітня 1946 року було вине$ сено обвинувачувальний висновок за слідчою справою № 3126 у зви$ нуваченні Пугач Людмили Ксено$
Весілля у Кордишеві. 1934 р. Через деякий час найменші учасниці стануть до лав ОУН ти для УПА, але не могла мені заборонити, так як я, так і мати боялись. Так, на слідстві я говорила, що була господарчою, але це неправда, тому що я давала такі свідчення боячись, що мене будуть бити. Господарчою нашого села була Миронюк Улита під псевдо “Сніжинка”, але де вона зараз не можу сказати…”. (Ці свідчення записують у про$ токол, але на них вже ніхто не зважає. – Авт.). Головуючий оголошує судове слідство завершеним. О 18 годині 15 хвилин Військовий Трибунал виходить на нараду для винесення вироку. О 18 годин 55 хвилин головуючий оголошує судове засідання закритим. “15 травня 1946 року, таємно, іменем Союзу Радянських Соціалістичних Республік Військовий Трибунал Військ МВС Тернопільської області в Кременці, на закритому судовому засіданні без участі звинувачення і захисту розглянув справу по обвинуваченню Пугач Людмили Ксенофонтівни, 1928, уродженки села Кордишів – у скоєнні злочинів, передбачених статтями 54-І “а” і 54-ІІ КК УРСР, встановив, що підсудна Пугач, проживаючи на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими військами в селі Кордишів, в травні місяці 1943 року вступила в контрреволюційну Організацію Українських Націоналістів, в якій перебувала до дня арешту. На основі викладеного військовий Трибунал визнав винною Пугач в скоєнні злочинів, передбачених статтями 54-І “а” і 54- ІІ КК УРСР. Керуючись статтями 296, 297 КПК УРСР виніс вирок: Пугач Людмилу Ксенофонтівну на основі статті 54-І “а” КК УРСР позбавити волі з відбуванням у ВТТ терміном на десять (10) років без поразки політичних прав, у зв’язку з її неповноліттям. Майно, яке належить засудженим конфіскувати. Термін відбування покарання Пугач розраховувати з 6 березня 1946 року. Вирок остаточний і оскарженню не підлягає”. Термін Людмила відбувала в Норильську. А в Кордишеві мама писала листи з вірою, що доньку помилують. “Лист про помилування. Верфонтівни за статтями 54$І “а” і 54$ІІ КК УРСР. “28 березня 1946 року Шумським РВ МДБ була заарештована за приналежність до Організації Українських Націоналістів і притягнута до кримінальної відповідальності Пугач Людмила Ксенофонтівна, 1928, звинувачується в злочинах, передбачених статтями 54-І “а” і 54-ІІ КК УРСР. Вважаючи слідство у справі завершеним, у відповідності до ст. 204 КПК УРСР слідчу справу № 3126 у звинуваченні Пугач Л. К. спрямувати Військовому Прокурору Військ МВС по Тернопільській області для передачі Суду Військового Трибуналу. 3 травня 1946 року Військовий Трибунал військ МВС Тернопільської області у місті Чортків у підготовчому засіданні розглянувши справу зі обвинувачення Пугач Людмили Ксенофонтівни визначив: “Справу прийняти до виробництва, утвердити обвинувачувальний висновок без змін. Віддати Пугач Л. К. під суд Військового Трибуналу за статтями 54-І “а” і 54-ІІ КК УРСР. Справу призначити до слухання в закритому судовому засіданні без участі звинувачувача і захисту і без свідків. Запобіжний захід підсудним залишити утримання під вартою”. 15 травня 1946 року Військовий Трибунал військ МВС Тернопільської області, в складі: головуючого лейтенанта юстиції Содомчука, членів лейтенанта Фомічова, старшого сержанта Ходорєва при секретарі старшому лейте% нанті Шидловському, в місті Кре% менець, в закритому судовому за% сіданні, без участі звинувачення і захисту, розглянув справу по об% винуваченню Пугач Людмили Ксенофонтівни за статтями 54-І “а” і 54-ІІ КК УРСР. Військовий Трибунал приступає до допиту. “– Я була рядовим членом ОУН до дня мого арешту і не була ні господарчою, ні станичною, як мене в цьому звинувачують. Моя мати знала, що я збираю продукховна Рада СРСР, Москва, від громадянки села Кордишів Шумського району Тернопільської обл. Української СРСР Пугач Ганни Онуфріївни. Прошу Верховну Раду СРСР розглянути мою просьбу про мою дочку Пугач Людмилу Ксенофонтівну, 1928 року народження. Під час перебування німецько-фашистських загарбників вона працювала в своєму господарстві. У 1946 р. була моя дочка забрана органами Шумського райвідділу МГБ як бандпособниця. У військовий час було трудно видержати натиск на допитах і вона мусила казати, що вони від неї вимагали, тому що бійки витримати не можна було. Сільські люди можуть посвідчити, що вона у банді не була, тому прошу пустити її додому. Мій син Пугач Антін Ксенофонтович, 1919, служив урядах Червоної Армії з 1940 року, загинув на фронті в роки Вітчизняної війни. Батько у 1944 році помер з тифу. Менший син, Пугач Іван Ксенофонтович, служив у рядах Радянської Армії. Я залишилась сама, 1898 року народження, і не зможу заробити собі хліба на прожиття. А в той період, коли на допиті її били, то вона мусила говорити, що вимагав товариш Шарапов Василь Тихонович, оперуповноважений лейтенант Шумського райвідділу МГБ. Прошу не відказати моєї просьби. 5 травня 1954 року. Адреса Пугач Людмили Ксенофонтівни: Красноярський край, Норильськ, п/я 384/6. Прохання матері про помилу$ вання залишили без задоволення. Пугач Л. К. звільнили після 8 років тяжких таборів в Заполяр’ї, 1.09.1954 року, — вона потрапила під амністію як засуджена непов$ нолітньою. Реабілітована 7.03.1992 року, через 46 років після арешту.
P. S. Людмила повернулася до свого села. Вийшла заміж за Дацюка Івана Архиповича. Народила двох дітей – Ольгу та Анатолія. І дочекалася 11 онуків. Донька, Ольга Іванівна Монастирецька, народила 9 дітей – онуків Людмили Ксенофонтівни. Тепер підростають її праонуки. Хочеться, щоб вони знали, що їхня мама, бабуся і прабабуся була відважною і сильною юначкою, яка у 16 років стала до лав ОУН з мрією про самостійну Україну. Нехай сьогодні відкриється правда, яку, за словами доньки Ольги, “мама ніколи не розповідала”.
(У наступному числі “СП” ми розкажемо про Кременецьку “Справу 35”, по якій проходив брат Людмили – Пугач Федін, за% мордований у Кременецькій тюрмі у 41%му. Відкриється ще одна сто% рінка більшовицьких злочинів на Волині. І ще одна сторінка бороть% би за нашу Незалежність).
У публікації використано мате$ ріали архівно-кримінальних справ: Архів УСБУ в Тернопільській об$ ласті. – Ф. 7 (Р). – Спр. 12105$П. – 151 арк. Архів УСБУ в Тернопільській області. – Ф. 7 (Р). – Т. 1. – Спр. 17271$П. – 419 арк. Фото з відкритих джерел
«Слово Просвіти», CC BY 4.0; machine translation from Ukrainian by Prosvita.Digital · PDF w Wikimedia Commons ↗
