Strona · s. 3strona oryginału ↗
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
ЩО РОБИТИ БЕЗРОБІТНИМ?
Слово Просвіти, №27 за 2005 рік
РЕҐІОНИ ти зарплати,
ПОРТРЕТ СОЦІАЛЬНОГО ЛИХА
Як свідчить мапа, полярними щодо безробіття є Захід і Схід України; Північ, Центр і Південь — за винятком Черкаської та Херсонської областей — посідають проміжні місця. Такий, суто географічний підхід не досить інформативний, бо не дає відповіді на три засадничі питання: 1) що спричиняється до надлишку робочих рук? 2) які економічні й соціальні наслідки безробіття? 3) чи йдеться про реґіональні особливості причин і наслідків неповної зайнятості працездатного люду? Аналізуючи проблему, скористаємося математичною процедурою, яку математики називають розрахунком коефіцієнтів взаємозалежності (кореляції). Якщо дві характеристики певного явища анітрохи не залежать одна від одної, цей коефіцієнт дорівнює нулю; якщо ж співзалежність є абсолютною, кореляція сягає 1. Дуже інформативним є знак біля коефіцієнта: плюс чи мінус. Як свідчить перший рядок таблиці, навантаження на одне робоче місце має близький до 1 взаємозв’язок із часткою міського населення в кожній із 27 адміністративних територій, а знак “мінус” указує на обернену пропорційність: що більша урбанізація, то менше безробіття. Отже, брак робочих місць в Україні стосується, насамперед, мешканців села. Наступні рядки таблиці показують, що йдеться переважно про села “української України” (1), у яких немає характерного для деяких реґіонів дефіциту чоловіків, спричиненого їх ранньою смертю через травматизм, кримінал і горілку (2), а також про більшу народжуваність у депресивно-безробітних поселеннях (3). Таким є
, 55 % — зростання злочинності,
57 % — невипла
!
68 % бояться втратити роботу ського населення (насамперед, на Заході держави) міста також не мають великого виробничого потенціалу, отже, не виконують тієї ролі донора робочих місць, яку, наприклад, бере на себе Київ щодо багатьох тисяч мешканців Київської обл. Особливо тривожна ситуація із зайнятістю молоді. Якщо загальне безробіття (2004 р.) сягає в Україні 8,6 %, то серед осіб віком 15—24 років безробітних маємо 15,7 % (!). ПЕРШЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ для юнаків і дівчат, що закінчили школу, технікум чи навіть вищий навчальний заклад, залишається проблемою загальнодержавної ваги (можна сказати — проблемою національної безпеки). В Україні є більше сотні моло-
ДЕМОГРАФІЧНИЙ СКЛАДНИК проблеми. Якщо йдеться про ЕКОНОМІЧ- НИЙ бік справи, то сім показників (від валової доданої вартості, рахувавши на одного мешканця, до кількості приватних автомобілів на 1000 громадян) виразно засвідчують “суцільний мінус”. Тут, на жаль, маємо те, що називається “зачарованим колом” (а якщо хочете — глухим кутом). Брак виробничих (насамперед, промислових) потужностей продукує незайнятість населення, яка спричиняється до економічної стагнації й дальшого безробіття. Маємо взяти до уваги, що йдеться не лише про село. У реґіонах із найбільшою часткою сіль-
Коефіцієнти взаємозалежності (кореляції) між безробіттям і деякими демографічними, економічними й соціальними характеристиками 27 адміністративних територій України и кореляції
Показники Коефіцієнт
Частка міського населення – 0,78
Частка українців серед населення + 0,47
Частка чоловіків серед населення + 0,35
Народжуваність + 0,47
Валова додана вартість – 0,55
Інвестиції в основний капітал – 0,57
Роздрібний товарообіг підприємств – 0,46
Обсяг послуг, наданих населенню – 0,53
Доходи населення – 0,59
Витрати населення – 0,55
Забезпеченість приватними автомобілями – 0,36
Кількість скоєних злочинів – 0,57
Інфікованість (захворюваність) на ВІЛ/СНІД – 0,42
ПРОБЛЕМИ діжних центрів праці, Всеукраїнський молодіжний центр підприємництва, існує мережа студентських служб працевлаштування, але… Усі ці установи радше фіксують наявні проблеми, не маючи змоги їх розв’язати. Не останньою проблемою є недоладна структура вищої освіти. Порівняно з 1990 роком кількість молодих людей, які здобули диплом про вищу освіту, зросла на 60 %. Фахівців інженерно-технологічного профілю побільшало на 8 %, кількість економістів, бухгалтерів і менеджерів зросла вшестеро (!), а правників — у 13 разів (!). Бракує вчителів і лікарів загальної практики, насамперед, для села. Нам потрібні не просто 5 млн. нових робочих місць, про які неодноразово говорив Президент, — ми потребуємо нових робочих місць, ПРИВАБЛИВИХ щодо заробітку та умов праці, тобто — не екстенсивного, а інтенсивного розвитку трудової зайнятості. До речі: справжня кількість трудових мігрантів принаймні удвічі менша, ніж 5 млн., про які йдеться в багатьох нефахових публікаціях. (До того ж на заробітки за кордон від’їжджають не всі разом — важить сезон. Пани з “біло-синіх” виборчих штабів дуже прорахувалися, сподіваючись на “мінус 5 млн.” голосів, не поданих за опозиційного кандидата; Мінпраці та Центрвиборчком мають докласти спільних зусиль, щоб з’ясувати ситуацію.
ПАРАДОКСИ СОЦІАЛЬ- НОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Я не певний, що коли-небудь бачив коефіцієнти кореляції цікавіші, ніж ті, що містять два останні рядки таблиці. Вони засвідчують (усупереч тому, що твердить підручник із соціології): що БІЛЬШЕ потерпає певний реґіон України від безробіття, то МЕНШ виразна там ЗЛОЧИННІСТЬ, а також менша кількість інфікованих (хворих) на ВІЛ/СНІД. Має бути навпаки! Безгрошів’я, виїзд на роботу за кордон мають провокувати кримінал, подружні зради, розпад сім’ї… зрештою, “плюси”, а не “мінуси” при тих двох коефіцієнтах кореляції. Хвалити Бога, у нас цього немає. Насамперед, тому, що брати-гречкосії із західних реґіонів не пустилися берега — орють землю, а бачать небо. Проте маємо пам’ятати, що Gutta ca- vat lapidem — вода камінь точить. Реґіони з дуже високими показниками безробіття мають стати об’єктом першочергової уваги Президента й уряду. Натомість багато людей у київських кабінетах вважають ці реґіони “безпроблемними”. Справді, проблем немає, якщо йдеться про те, як голосував Захід України, обираючи Президента (і як, вочевидь, голосуватиме на парламентських виборах 2006 р.). Але ж, панове політики, будьте далекогляднішими! Діти, які народжуються поблизу західних кордонів держави, повинні мати українську, а не емігрантську перспективу. Формальні ринкові перетворення, не стимульовані технологічними проривами, не спричиняються до економічного успіху. Науковий потенціал і демографічний ресурс західних (як і решти) реґіонів потребують розумного використання.
Володимир ВОЙТЕНКО, професор
z
Чого ми боїмося? Хто — усього, а є й такі, що не бояться нічого. Утім, як свідчать соціологічні опитування (Інститут соціології НАН України, ТОВ “Соціс” і Фонд “Де! мократичні ініціативи”, 2004),“безстрашних” між нами лише 3 %. Натомість має! мо 46 % тих, що бояться голоду
, а троє з чотирьох наших громадян, тобто 75 %, — бояться зростання цін
. Усе зрозуміло і, сказати б, логічно — за ви! нятком одного: ні війни, ні землетрусу, а ми дуже перелякані. Шкода, що не має! мо таких матеріалів у реґіональному розрізі, бо принаймні одна з причин страху — безробіття — малореальна, скажімо, у столиці, але вельми відчутна на Тернопіль! щині. Навантаження на 1 вакансію (тобто кількість безробітних на 1 вільне робоче місце) коливається в Україні від 0,4 (вакансій більше, ніж тих, хто шукає роботу) до 2,5 (100 осіб на що 4 місця).
«Слово Просвіти», CC BY 4.0; machine translation from Ukrainian by Prosvita.Digital · PDF w Wikimedia Commons ↗
