Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
ZE STRONNICY ROZSTRZELIWAŃ I DRESZCZY
DO NASZYCH CZYTELNIKÓW
WYBIERAMY POLITYKĘ NARODOWĄ
Drodzy przyjaciele «Słowa Proświty»! Od dziś nasza gazeta będzie ukazywać się w Kijowie, a jej stały dodatek «Dywosił» odzyskuje dawną nazwę «Ludowy lekarz» i zachowuje niezmienioną żytomierską siedzibę, powiększając listę wydawnictw proświtiańskich.
Ta decyzja, mimo wszystkich naszych trudności ekonomicznych, podyktowana jest pilnymi zadaniami dnia dzisiejszego: w czasie, gdy informacyjna przestrzeń Ukrainy jest opanowana przez wydawnictwa rosyjskojęzyczne różnej orientacji, «Słowo Proświty» ma stać się główną trybuną proświtian, podporą dla innych wydawnictw proświtiańskich, których jest przeszło dwudziestu we wszystkich regionach Ukrainy, w zmaganiach o naszą państwowość. Będziemy twardo bronić swojego narodowego stanowiska, nie oddając na pastwę języka ukraińskiego, ukraińskiej kultury, religii i duchowości.
Mówić o problemach, którymi będzie zajmować się «Słowo Proświty» w Kijowie, znaczy mówić o problemach ogólnych Ukrainy. Historycznie tak się złożyło, że Proświta, istniejąc już w prawie niepodległym państwie, pokonuje te same trudności, które przypadły jej w udziale w czasach kolonialnego istnienia.
Tylko dla tych, którzy nie chcą widzieć i słyszeć, którzy żyją z nostalgicznym ściskiem serca za przeszłością, sekretem jest to, że «moskiewscy LUDZIE» (posługuję się całkowicie historycznym terminem) robią wszystko, aby zrujnować naszą gospodarkę, zdestabilizować sytuację społeczną, argumentując to twierdzenie: «nacjonalizm doprowadził nas do tego stanu».
Ta fałszywa teza, która padła z ust Prezydenta L. Kuczmy, że «idea narodowa nie zadziałała», jest bardzo umiejętnie wykorzystywana przez rosyjskie środki masowego przekazu. Nie przeciwstawiać swojej argumentacji, swojej ideologii — znaczy kapitulować. «Proświta» zaś przestrzega narodowych priorytetów we wszystkich tych sferach i wypracowuje odpowiednią ideologię. Właściwie wypełniamy państwowy program kształtowania świadomości narodowej, stopniowo wychowujemy obywatela — prawdziwego patriotę swojej ziemi. A to można robić tylko informacyjnie.
Niektórych — i nie tylko zwykłych obywateli — przeraża nadmierna radykalność w hasłach proświtiańskich: «Tylko i wyłącznie narodowo». NIE, to nie jest gwałtowna nacjonalizacja, jak krzyczą różnej maści «Obrońcy internacjonalizmu». To jest powrót tego, co u nas zostało wyrwane, i trzeba to wszystkim uznać. Wszystkie zapożyczenia trzeba oddać — i narzuconą rosyjską leksykę, stylistyczne normy naszego «starszego brata» oraz jego mentalność. Podtrzymujemy odwieczne zasady ukraińskiej ludowości — moralne, stylistyczne, estetyczne, które były kształtowane przez «Proświtę» wtedy, gdy dusza się pogubiła. Dzisiejsza «Proświta» stawia przed sobą to samo zadanie wobec ich potomków.
CZERWIEC 1995 ROKU
Witalij Korotycz
lub CZY PRZETRWAJĄ UKRAIŃCY?
PO TRZECH I PÓŁ LATACH PAŃSTWOWEJ NIEZALEŻNOŚCI — WCIĄŻ PRÓBA? CHOĆ NASZE PAŃSTWO UZNAŁ CAŁY ŚWIAT, A JEGO SAMODZIELNOŚĆ NALEŻYCIE ZMATERIALIZOWANO? CHOĆ PRZECIW NAM NIBY NIKT NIE WALCZY I WOJNA DOMOWA NIE POCHŁANIA ZDOBYTEGO?
Jak wskazują badania socjologiczne, gdyby przeprowadzono referendum, na rzecz ukraińskiej niepodległości zagłosowałoby znacznie mniej mieszkańców kraju niż w grudniu 1991 roku. W trzecim roku naszej niepodległości w ukraińskim parlamencie przedstawiciele jego najliczniejszej frakcji, Komunistycznej Partii Ukrainy, w rocznicę bolszewickiego przewrotu w Rosji wystawiają przed sobą flagi ZSRR, państwa, w skład którego Ukraina nie miała żadnej suwerenności, a Ukraińcy – żadnych perspektyw przetrwania jako etnos, jako odrębny naród.
Warto dodać, że w dniu tej samej rocznicy pierwszy zastępca Przewodniczącego Rady Najwyższej, przedstawiciel frakcji agrarnej, liczebnie drugiej po komunistach, poszedł w kolumnie demonstrantów pod sztandarami totalitarnego imperium bolszewickiego i z portretami jego twórców – Lenina i Stalina.
Przewodniczący parlamentu oświadczył m.in., że gdyby był tego dnia w Kijowie, również przyłączyłby się do demonstrantów.
Na dwa tygodnie przed tymi historycznymi, w istocie antypaństwowymi demonstracjami, 21 października 1994 roku, Prezydent Ukrainy Leonid Kuczma na posiedzeniu Rady Szefów Państw – uczestniczek WNP podpisuje w moskiewskim Kremlu Memorandum pod nazwą «Podstawowe kierunki rozwoju integracyjnego Wspólnoty Niepodległych Państw».
Memorandum to jest wyraźnym projektem przekształcenia WNP w jedno państwo federacyjne, a nawet nie w konfederację (związek) państw. Oto jego główne postanowienia: – proponuje się kształtowanie efektywnej struktury integracyjnej Wspólnoty», «Etapowe tworzenie wspólnego przestrzeni gospodarczej» oraz «wspólnego rynku z swobodnym przepływem towarów, usług, kapitałów i zasobów pracy», «tworzenie systemu «bezpieczeństwa zbiorowego Wspólnoty na podstawie Traktatu o bezpieczeństwie zbiorowym z 15 maja 1992 roku», «koordynowanie wojskowego…»
Ciąg dalszy na s. 4–4
niepodzielnie!
14 czerwca w Kijowie rozpoczął pracę Ogólnoukraiński Forum «Przestrzeń informacyjna a bezpieczeństwo Ukrainy». «Proświta» po raz kolejny zwraca uwagę opinii publicznej: idea narodowa, idea państwowości, idea odrodzenia kultury ukraińskiej i języka ukraińskiego powinny panować w tej przestrzeni.
Relację z tego wydarzenia przeczytacie w następnym numerze.
Tłumaczenie maszynowe
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Od dziecka do Ukraińskiego Towarzystwa
Od dziecka do Ukraińskiego Towarzystwa przykładamy jednakową wagę zarówno do programu „Ukraińskie przedszkolątko”, jak i do naszej pracy w dziedzinie piśmiennictwa, gdzie przy pomocy prosvitian powstała historyczna
ukraińska
artystyczna literatura
religijna
Aktywnie działamy w sferze religijnej, opierając się na Kijowskim Patriarchacie i grekokatolikach, wspólnie z hierarchami zakładamy parafie, wydajemy biuletyny itp. Ukraińcy od dziadów pradziadów zachowują chrześcijańską moralność, bo mieli dawną kulturę, trwali przy wierze, wierząc, że Bóg jest dla nas łaskawy.
Ukraińcy dali światu wybitnych działaczy w różnych dziedzinach, a nam narzuca się myśl, że jesteśmy niezdolni zbudować państwo i że da nam je tylko obcy. Tylko „Proświta”, w przeciwwadze wobec najpotężniejszych środków rosyjskich mass mediów, które mają wszelkie możliwości do „obróbki mózgów”, wyjaśnia swoim współobywatelom, że jesteśmy równi i samodzielni. Zrobimy to sami, trzeba tylko przyłożyć rozum i ręce, opierając się wyłącznie na narodowych ideałach i gruncie, które zawsze trzymały Ukrainę i ją ocaliły. „Proświta” zawsze była ostoją Ukrainy, a prawdziwi budowniczowie państwa to rozumieją.
Nie «Znanie», które żyło, podążając za «Krótkim kursem...», ani na wskroś antynarodowy «Prometej», ani telewizja, w której nie ma ani jednego kanału narodowego, za to dziesiątki zrusyfikowanych «TETIvV», «IOTARiIV», «Gravisiv», «TOniSiv», dziesiątki wydawnictw połączonych wspólnym pragnieniem obrócenia samodzielnej Ukrainy w «pshyk», nie przyjdą z pomocą naszemu Prezydentowi, choć jest on nastawiony na radykalne działania. Jeśli nie będzie oparcia w tym, co patriotyczne i istotne, nie będzie żadnych osiągnięć w ŻADNEJ DZIEDZINIE. Wydaje się, że w najwyższych szczeblach władzy nie chcą dostrzegać organizacji o patriotycznym nastawieniu, a przecież warto. Obecnie nadmiernie zagęszcza się niewidzialna substancja duchowa, a to zapowiada wybuch. Są też siły, które mogą wykorzystać tę wybuchową energię tak, że zmiecie ona wszystko. Ogólnie rzecz biorąc, sytuacja polityczna w państwie jest obecnie monologiczna, a «Proświta» wzywa do dialogu. I w swoich koncepcyjnych założeniach właśnie tego się trzyma. Naszym zdaniem dialogowi sprzyjała zorganizowana w ramach Słobożańskiej Wielkanocy konferencja «Rola Słobożańszczyzny w historii i rozwoju duchowym Ukrainy», będąca poważną wymianą poglądów między rozmówcami, którzy tolerancyjnie odnoszą się do KAŻDEGO punktu widzenia, i która postawiła właściwe akcenty w naszym wspólnym celu, jakim jest wspieranie odrodzenia duchowego Słobożańszczyzny i zjednoczenie Ukraińców wschodnich ziem wokół idei budowy niepodległej Ukrainy.
Potencjał «Proświty» i pracowitych wydawnictw jest wielki i poważny. I choć nie mamy środków, mamy za to entuzjazm i intelekt, a to nie tak mało.
Wreszcie wychodzimy ze swoim programem telewizyjnym – «TU-Proświta». Mając ciężko z finansami. Ale jesteśmy przekonani, że znajdą się ci świadomi narodowo ludzie i siły, które poprą to, że ona sama toruje sobie drogę, nie
...ся... (zob. wyżej: świadome siły narodowe, które wspierają ją)
14 czerwca «Proświta» ...
...Proświty» ...
...kultury powinni WŁADAĆ ...
spełniło się. Niech Bóg nam pomoże!
Paweł MOWCZAN,
mamy
...odbywa się Ogólnoukraiński Forum «Przestrzeń informacyjna i bezpieczeństwo Ukrainy», aby jeszcze raz postawić pytania, o których będą mowa w najbliższych i kolejnych numerach «Słowa Proświty». Idea narodowa, idea państwowości, idea odrodzenia ukraińskiej przestrzeni nierozerwalnie... «Proświta» dokłada wszelkich starań, aby to rzeczywiście...
Język — jedyny...
«KAKAJA RAZ»
W naszym ukraińskim Kupiańsku piętnaście lat temu była jedna rosyjska szkoła — nr 6 — i ukraińskie szkoły nr 1, 2, 3, 4; teraz wszystkie te szkoły mają status rosyjskich.
Nauczanie w technikum motoryzacyjnym, medycznym училищу i w trzech PTU również prowadzone jest po rosyjsku. Takim stanem rzeczy kierownictwo miasta tłumaczy się ideologicznie, twierdząc, że rzekomo rodzice nie chcą, aby ich dzieci uczyły się w języku ojczystym. Naprawdę tak nie jest.
W celu zbadania opinii rodziców, wychowawców i nauczycieli szkół członkowie Towarzystwa «Proświta»: Z. Worotcowa, F. PTuszko, W. Korwalow oraz miejska organizacja URP T. Biesarabowa przeprowadzili rajd po przedszkolach nr 3, 4, 6, 9. Kierownicy, oprócz «Orlenka», dali listy dzieci, które w przyszłym roku pójdą do szkoły. Ponad połowa grup w przedszkolach jest ukraińskojęzyczna, jednak w szkole nr ... na nie nie czekają, podręczników nie zakupiono.
Przepytano około 100 rodziców, których dzieci we wrześniu 1995 roku staną się pierwszoklasistami. Z wyników tej ankiety widać, że prawie 50 procent rodziców chce, aby ich dzieci uczyły się w języku ukraińskim. Ale i z drugiej połowy nie wszyscy rodzice kategorycznie opowiadają się za rosyjskim językiem nauczania; część z nich jeszcze się nie określiła, część podchodzi do tej kwestii obojętnie, a niektórzy oświadczyli, że są zmuszeni posyłać swoje dzieci do szkół rosyjskich, ponieważ wyższe, średnie specjalistyczne i zawodowe zakłady kształcenia są rosyjskojęzyczne, a nauka w ukraińskiej szkole nie ma w tej sytuacji sensu.
Pojedyncze klasy ukraińskie, otwarte w niektórych szkołach, są przepełnione, znajdują się w pełni w rosyjskojęzycznym otoczeniu, doznają drwin, podręczników ukraińskich nie ma, za to rosyjskojęzyczne są dla każdego ucznia. W rozmowie z nami odpowiedzialni urzędnicy nie kryją swojej pogardy dla języka ukraińskiego, swojego sprzeciwu wobec jego wprowadzenia. Na przykład przewodniczący miejskiego komitetu wykonawczego W. I. Potapow powiedział: «Jak zechcą rodzice», sam zaś stawia opór rozpatrzeniu na sesji kwestii statusu ukraińskiej szkoły w miejscowości MO I. Kto zaś, jeśli nie rodzice, miałby na to czekać! Kierownik miejskiego wydziału oświaty H. Musijenko odpowiedział: «Jaka różnica, w jakim języku się uczyć?», a dyrektor szkoły średniej w miejscowości MO Ї (ta szkoła od zawsze była ukraińska) W. O. Gonta wprost oświadczyła: «Jestem nauczycielką historii i twierdzę, że w języku ukraińskim nigdy nie było...». PYTANIE ZASADNICZE
Rdzenni mieszkańcy dobrze wiedzą, że wcześniej u nas tutaj słyszało się tylko ukraińską mowę. Nawiasem mówiąc, Połtawszczyzna również odchodzi od tego, ponieważ i tam nie było języka ukraińskiego. Pojawia się naturalne pytanie: czy przy takich antyukraińskich nastrojach można powierzać odpowiedzialne stanowiska w systemie oświaty, a do tego jeszcze uczyć naszej historii...
Niektórzy rodzice skarżą się, że poważną przeszkodą dla nauki w języku ukraińskim jest to, że szkoły rozmieszczono według określonych ulic. Co z tego wynika? Na przykład w szkole średniej nr 6 w miejscowości MO są klasy ukraińskie, ale jeśli rodzice zechcą oddać dziecko do klasy ukraińskiej, to ich nie przyjmą, ponieważ jest ono już przypisane nie do tej szkoły, lecz zmuszą ich, by oddali dziecko do szkoły MO 6, gdzie klas ukraińskich nie ma. Motywacja jest ta sama: «A jaka różnica?» Zasadniczo oświadczamy o otwartym sabotażu i zorganizowanym oporze ze strony miejscowych władz, przede wszystkim przewodniczącego miejskiego komitetu wykonawczego W. I. Potapowa oraz kierownika miejskiego wydziału oświaty H. M. Musijenki, wobec otwierania ukraińskich szkół.
Twierdzenie, że rodzice „nie są” rodzicami, jest bezpodstawnym wymysłem samych tych urzędników. Kategorycznie domagamy się od odpowiednich struktur i osób funkcyjnych, które zresztą żyją z naszych podatków, podjęcia natychmiastowych działań, aby nasze dzieci i wnuki mogły bez przeszkód zdobywać wykształcenie i zawód w ojczystym języku ukraińskim. Nie chcemy, aby nasze dzieci i wnuki czuły się we własnym państwie obcymi lub niezrozumiałymi.
Chcemy:
1) Żeby w Kupiańsku otwarto dwie szkoły ukraińskie oraz gimnazjum ukraińskie, a w osiedlach Kupiańsk-Wuzłowy i Kiwszariwka choćby po jednej szkole i gimnazjum ukraińskim.
2) Żeby w technikum transportu samochodowego, szkole medycznej, zawodowych szkołach technicznych i szkole kierowców utworzono grupy z wykładowym językiem ukraińskim.
3) Żeby kierownicy, którzy zajmują antypaństwową postawę, zostali zwolnieni ze stanowisk.
T. Bessarabowa, przewodnicząca organizacji miejskiej Ukraińskiej Partii Republikańskiej
W. Woroncowa, sekretarz miejskiej organizacji „Proświta” w Kupiańsku
Życzą sobie»
WILKI MÓWIĄ PO ROSYJSKU.
ZAJĄCE RÓWNIEŻ...
Jak wiadomo, w Połtawie i obwodzie połtawskim, oprócz 178.965 Rosjan, mieszka jeszcze 1.536.630 Ukraińców (z wydawnictwa «Obwód połtawski: przyroda, ludność, gospodarka», Połtawa, 1993 r.).
A rozejrzyjmy się dokoła: szyldy, ogłoszenia, reklamy, wszelkie blankiety na poczcie, zaświadczenia w szpitalach, w aptekach, na dworcach, a nawet książeczki rozliczeniowe za czynsz — po rosyjsku. Czy nie za dużo jak na taką liczbę Rosjan, mieszkających na Połtawszczyźnie? Przecież chodzi o takie proporcje. Kto tu i gdzie przestrzega ustawy o językach?
Książki na straganach — prawie wyłącznie rosyjskie. Prasa — potężny zestaw wydawnictw Federacji Rosyjskiej: «Prawda», dziecięce czasopisma, do tego dochodzą jeszcze rosyjskojęzyczne wydawnictwa zarejestrowane na Ukrainie, rozmaite «Wieści» i «Ekspres-Wiadomości» oraz — wydawane przez partie polityczne — takie gazety jak «Charków», «Donbaski Krzyż» i «Charkowski Kurier» trafiają na Połtawszczyznę.
Po rosyjsku mówią nie tylko gazety i czasopisma do czytelnika. Wystarczy włączyć telewizor, by usłyszeć, że wyłącznie po rosyjsku przygotowywane są audycje Połtawskiej Telestudii, po rosyjsku prowadzi swoje audycje «Tonis» z Charkowa, który zresztą retransmituje na kilka obwodów ukraińskich moskiewskie «Ostankino».
народний депутат
шеф-редактор «Слова Просвіти»
нелюблені мультфільми та художні фільми
У інею
ЛлоОжЖиИп «ри ьми що є ЗВИЧЛМмМИмМ ЛЯ МТА по - "зи бо 0 ТО псій - сн чейїмото . - цим
в їй - -
програм українського телебачення...
Powszechna rusyfikacja wywiera już swoje skutki: zapytajcie dzieci w przedszkolu, jakim językiem mówią wilki, koty, kaczątka i zajączki, a usłyszycie: – PO ROSYJSKU! Prawda, Ukraińcy trudniej poddają się rusyfikacji niż zwierzaki w kreskówkach, ale ona konsekwentnie i uporczywie trwa dalej.
Co dziwniejsze, przykład lekceważącego stosunku do języka państwowego dają ci parodiści wybranych, którzy nazywają siebie komunistami Ukrainy. Mówią po rosyjsku, a czasem wplatają w swoje wystąpienia ukraińskie słowa, przekręcając je, wykrzywiając lub zniekształcając.
Najwidoczniej uważają to za szczególnie dowcipne, ci oto dziwolągi, którzy wyrzekli się języka ojczystego, a jeszcze się krzywią, ironizując. Przy okazji, nawet „rosjanie” do swoich więźniów w obozach koncentracyjnych mówili „BIEDNĄ DLA TYCH MOWĄ”, a może to specjalna „instrukcja” tych armijnych komunistów, skoro ich wódz, deputowany P. Symonenko, mówi po ukraińsku, ale przy nas – po rosyjsku.
Gorzko woła z ojczyzny twórca ukraińskiego języka literackiego Iwan Kotlarewski:
– ZATRZYMAJCIE rusyfikację Połtawy!
Melnyk, m. Połtawa
SEWASTOPOL
Ogólnoukraińskie Towarzystwo «Proświta» im. Tarasa Szewczenki wspólnie z Instytutem Historii Ukrainy, Ministerstwem Obrony
2.4 czerwca
w Sewastopolu przeprowadziło naukowo-praktyczną konferencję na temat «Ukraina i historia Sewastopola i Krymu».
W pracach konferencji wzięli udział naukowcy i regionaliści Sewastopola, Krymu, Kijowa oraz innych miast Ukrainy. Równolegle z konferencją zostaną zorganizowane wystąpienia artystów, deputowanych Rady Najwyższej Ukrainy oraz mieszkańców Sewastopola. Zostaną złożone kwiaty na grobach wybitnych Ukraińców, pochowanych w Sewastopolu.
Ta akcja jest od dawna na czasie, niech świat usłyszy, że Ukraińcy żyją na Krymie od wielu wieków i swoją pracą, talentem, cierpliwością wnieśli wkład w kulturę, rozwój...
Tarnopolskie obwodowe zrzeszenie Towarzystwa «Proświta» przeprowadziło seminarium-warsztat w sprawach działalności «Młodej Proświty» z udziałem historyka Ukrainy.
Prawie 100 członków Proświty z Tarnopolszczyzny działa w 342 pierwotnych ogniwach. W 13 rejonach i 5 miastach działają organizacje młodzieżowe. Odrodzenie «Młodej Proświty» rozpoczęło się już w 1991 roku i dziś ma czym się pochwalić: studiowanie i przejmowanie najlepszych tradycji «Proświty» urozmaiciły formy działalności obwodowego zjednoczenia, do towarzystwa przyciągnięto uczniów, studentów i wychowanków szkół.
ZFARVIKRERATVU
KIJÓW
Wydział kultury Centralnego Zarządu «Proświty» zorganizował i przeprowadził dla kijowian szereg kulturalno-oświatowych imprez:
– ludoznawcze święto «Już wiosna zmartwychwstała»: oryginalne wiosenne obyczaje «ulica», obrzęd wybielania płótna, dziecięce gry; kijowianom pokazywały je zespoły folklorystyczne z rejonu kozeleckiego obwodu czernihowskiego. Jest to kontynuacja wieczorów oświatowych z dziedziny ludoznawstwa, zapoczątkowanych przez Ogólnoukraińskie Towarzystwo «Proświta» im. Tarasa Szewczenki wspólnie z Ukraińskim Państwowym Centrum Inicjatyw Kulturalnych, które odbywają się w Miejskim Domu Nauczyciela w Kijowie z udziałem zespołów folklorystyczno-etnograficznych z różnych regionów Ukrainy.
Odbyły się także święta «Wesele świeczki», «Dziewczęcy los», «Złota poświata Kołodija», które przebiegały przy wypełnionych salach i wielokrotnie były pokazywane w ukraińskiej telewizji;
– twórczy wieczór reżysera filmowego Wołodymyra Horolki, autora filmów dokumentalnych o Ukrainie, reżysera-realizatora filmu «Rodzina Kajdaszów»;
– wystawa rodziny Stupariків-Karyszuków z miasta Kołomyja «A już lasy zazieleniły się»; zebranych zachwyciły wspaniałe atrybuty obrzędowe: pisanki, wyroby ze słomy, ręczniki!
CHMIELNICKI
[Fragment nieczytelny] Szewczenki wspólnie [...] w szkołach [...] Przeprowadzono szereg [...] 60-lecia urodzin wybitnego ukraińskiego poety-szesdziesiętnika Wasyla [...] w bibliotece im. Os[...] komercyjnym [...]
Obwodowe Towarzystwo «Proświta» aktywnie utrzymuje kontakty z przedstawicielami ukraińskiej diaspory, naszymi rodakami. Zwłaszcza z Kateriną Biłecką i jej synem Ostapem Kandybą (synem Ołega Ołżycza), z teologiem Hryhorijem Kostiukiem, pisarką Ołhą Mak i innymi. Zebrano ich wspomnienia i materiały, które mają zostać wydane osobną książką.
Z funduszy Towarzystwa «Proświta» przygotowano do druku literaturę diaspory, aby dotarła ona do bibliotek, zakładów oświatowych i szkół w obwodzie. Istnieje zamiar wydawania serii wydawnictw proświatowskich.
Ekspozycje poświęcone (…) zostały przygotowane w oddziałach, szkołach i (…) w obwodowej naukowej bibliotece w Chmielnickim. Symonenkowskie czytania (…) mają zostać wydane osobną książką.
Przygotowujemy się do przeprowadzenia (…) ogólnoukraińskiej naukowo-praktycznej konferencji «Proświta (…)».
Siłami poltawskich proświatian przygotowywane są do wydania książki: «Wybrane prace» profesora (…) Stepanenki, «Szczodrak» (…) Poniedziałkowskiego (?); «Jak nauczyć matematyki» M. Ostrogradskiego.
W czerwcu miejska «Proświta», bractwo (…) Apostoła Pawła oraz (…) organizują uroczysty wieczór pamięci (…) Patriarchy Mstysława.
Tłumaczenie maszynowe
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
КРИМУ
|Їроолеми лержаюпності україиської мови олні з першочергових лля кримських просвітим Ось чому вони звернулися ло Урялу Криму 1 ісржляний комітет з івернути
пропо зим сРоОрнїї м питань лержавних мов. ! нимоОгоОЮюЮ хвагу на стан української мови у всіх сферах СУСПОЛЬЬКОГО ЖИІІМ
Самі просвітяни роолять чимало: пе т курем уля бажаючих розмовляти українського, 1 коп курс вчителів рідної мови та літератури, і широка пропагатлистська Робота місмевнА організашій га активістів «Просвіти»
ЗАКАРПАТТЯ
В Ужгоролі «Просвітою» проведено шлу ||налах, алі сфірний мас |
серію шкавих вечорі на вшанування вилатних зюлей: Філнка Івана Пулюя. письменників хнатолія Кралицького, Семена Панька, Уласа Самчука, Фелора Потушняка, Івана і дкоОпського, Голося Осьмачки
Розпочато широку підготовку ло вечора ма 5()-ті роковини смерті Августа Волошина
крайова «Просвіта» широко відзначила 75-річчя організайії в Закарпатті б Паролному З0мі відбулися УРОЧИСТІ області, а ЛО ВУ личної процеси приєдналися жителі міста, для яких ш захоли стали справжнім снятТОм
я я жк
по Чучка, І. Балега, В. Худанич, О Керекеш, М. Швабо постійно лбають про те, зби у військових частинах Закарпаття відбувалися лекиії, бесіди, літературн! вечори, з бібліотеки для вояків поповиювалися українськими кингами 1 періодикою
Наприкінці червия в Ужгоролі відбудеться міжнаролиа науково-практична копференшя «Закарпаття в українському контексті ХА СТОЛІТТЯ»
Крайова «Просвіта» взяла активну участь в організації та провеленні міжнародного Шевченківського свята, гостями якого стали провідні письменники ї діячі АУЛЬТУРИ Україи
ХАРКОВА
Створено мережу просвітянських осередків
спа промислових, сільського-споларських
підприємствах, в державних установах, навчальних заклалах області
Організовано об'єднання
мрасногра іськомуУ, БОГОЛУХІВСЬКОМУ, ському районах та місті Люботип!
«Просвіти» в міо -
СУМ Останнім часом активізувала свою роботу сумська «Просвіта». Відбулися наукові конференші, зустрічі з шкавими людьми, диспути, подорожі істоОрИиЧНИМИ МІСЦЯМИ рідного краю. Жвавий їнтерс у громали викликала остання теоретична конференшя «Українська історія: витоки, нашя, державність», що відбулася в обласній науковій бібліотеці. В ши взяли участь науковш, просвітяни, красзіави Присутні з інтересом вислухали лоповіль провідного наукового співробітника тиСтитуту української мови, локтора філологічних наук, професора А. Бурячка «Українська мова в минуУЛОМУ Та ВО СЬОГОТСИИЙ» Виступили омент пелінституту І. Мозговий, учитель 1» м. Шостки В. Терлецький. Своє оаченнтя археологічних досліджень на СуУмШшИНІ ВИшив ІСТОРИК 5 їіриймак
ЖИТОМИРА
На хвилях обласного раліо постійно звучать матеріали під рубрикою «Світи, Просвіто». А Журавський провів телепередачу з цього приво - зу, Прозвучала серія раліожурналів «Мова державна -- мова офішина»
Окремо можна сказати про ряд читацьких (устрічей з працівниками газети «Слово Просвіти» -- «Дивосил» (зокрема в Олевському районі, враженому ралашсю)
Оверчук, О. Швел, М. Скорський, В. Гаранченко, Д. Окийчейко та інші просвітяни шотижня виступали в школах та навчальних
( «мМСЬКОГО
заклала
"Ілен правління, наролини художник України, лаурсат Шевченківської премії МІ Максименко провів серію виступів ма тему. «Україна в образотворчому мистеитві». Він -- долип » найактивншших організаторів масопих обласного об'єлнання "|удиїоським
ІДМОЛІВ особлипо
ОПІКУЄСТЬСЯ районом, ле мак підтримку від письменника -проснітямима 1! Шапити (ло речі, в Чулнові знято просвітницький кінофільм «Чуднівський крам» за сиснарісм А Журавського)
Презилентові України Л. Кучмі направлено також листи з приволу скасування телепрогра -
ми «Шезалежність» та аїпиукраїиських тенленши
українського раліо /
що ееавенанннвнинінми ш-о-оч ре ж - - Банка
збори просвітян,
ЛИСТИ ЧИТАЧІВ
ЯЇ к о1/Л0 ПОСОТООЛІЛСНО, паціеомальнаи
стправал теселсоаченіи я 1 радіо-
мефр Цатьиеамі
імовслсення опрацьовує
г0кумсенти що матоть рпссулювати
ЛІЯ ЛЬНІСТЬ Ь сс роса НОСоО І КО исрційшногсо
ЄСпоадФіваємося,
толебачення в 5) країні
шіО асіано ци-г (!0кументт іа дсржавне
мовлення оуФе вестись с ржавною мо-
вою, Мовлення исукраїиською мовою
допускатиметься на коли ришних кааФля нього в
процент номи| відношенні не повинем
| | | 19 тиобрільшим проце отого склату ерокадян тіс: національності д засальномиу
ісжладі нассленнля того рестому, 8 якоми
1 |
| |
|
| | І | |
| 1 |
і|працьюю ть КОМС рцій ні Канали зрозуміло, що нка ск ратата д ефірі не найдеться місця передачам, які месвутьантпии де ржав ни г анотина ЦІОМальний зміст. Всі амозсмні «анофільми |мають отиті родуольована лу країнською
||мовою І цОСМОнНСТІ рува тися з сиегром- ПД РА перс н. тщадом Як що ж комерцій ЧИ канали асмонструва тим ут ь исдубль-
||овамл) канопродукцію, то вона повинна
|
|
і зараховуватися в обсяг ефірного часу, який відсодитиметься для мовлення інсукраїнською мовою Сподіваємося, що Національна Рада належить до тит державних утворень, яким не ба шдужа доля української мови
Василь СЛІПЕЦІЬ, | Миколаївська крапова організація Й «Просвіти»
А КАЖУТЬ ПРО КОЗАЦЬКУ |
СЛАВУ
Живу я в Запоріжжі-масти прадавньої козацької слави. Прадавтьої,
за -
|
|
|бо но лишилося 010 неї ниїого 8 ї
|
правнуказ Погляньте -- тетер, на році
ор жавностіиі, суди нокуиньоОокоОм --
чммстІвертПому незалежности 1
ів встовби висятть серти 1 МОЛОТ. над
головами затпоріжчан. Мабуть,
масцеве начальство ніяк не моуокс
розстатися б ними, вірятиь, що
одного разу заснутиь в незалежний
ГУ СССР
(Україтл, а троснуться -- коли ім то вигтано
|
Повт орюють,
"ро єсмісто козацької слави»,асамі
--пПОИЛСЩЬ об палець не вда рили,ачпри ОТ Ол г козацький, украєїновим и 11 запанував ча своїгаатг іоторичних про- |(стпОоРра.г:
і О. ПЕТРЕНКО, ЗАПОРІЖЖЯ
(ФОТОЛМІТОПИС ПРОСВІТИ
ЯКЩО ІСНУЄ ТРИ ДЕРЖАВНИХ МОВИ...
Неспобфівано зактичилася позачергова сесія Симферопольської міськради: відповідно до закомноположоиня про три державти мови в Криму депутат Володимир Поляков скористався конституційним правом -- виголосив свою промову кримсько-татарською мовою. Шоковата цим депутати, слухали шого як зачаровані, та оскільки у штатл виконкому посади перекладача те передбачено, їм лишилося тильки аплодувати.
Думаємо, що нарешти й укратиська державна мова пролунаєзтрибуни но лише Симферопольської, а й інших міськрад півострова, найтерше ж -- у Самій Верховній Раді автономної республіки. Тим більше, що з-помаж депутатив-ростям наваряд чи знайдеться такий нетямущий, щоб не відрізнив гарбуз в10 аробуза.
СКАЖІТЬ МЕНІ, ДЕПУТАТИ...
Народні депутати, звертається до вас інвалід, встеран Великої Вітчизнямної вітини, учасник боцових дій Петро Макарович Клименко. Мена 81 рік, я своїм окититям відчув усю історію колиштього Радянського Союзу -- колективізацію, голодомор, іандустріалізацітю, ретрості, війну 1 тіслявоєнну відбудову. Дума, що все Це дає мені право запитати у вас, народні обранці, -
Чомл/ невиконуєте Законутро мови?
Всі ви народна депутати держави Україна, мова державна наша -- українська. Слухаю виступи знацмот частини народних депутатів 1 Києва
заду. ОСЬ. З транслютютть
соспо чи 3 Москви" І гсочу сказатпиий
кожному: ватис неволодітни я держав-
пото мовоїо свідчить про неповаст д0 РИМРРАЮУ! держави 100 нас, українців, що моральне тримнцоення власного народу, причнижеттня 1 нсетовагу мене,
мого віку і мМОСО )КЦТИ ТТ Я
П.АКЛИМЕНКО, |
с. Борове Фастівського рапону Київської області
"ПРОСВІТА "1 УРП РОЗРОБИЛИ СПІЛЬНІ ЗАХОДИ по ВІДРОДЖЕННІО УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
НА СВІТЛИНІ НАРОЛНІ ДЕПУТАТИ ПАВЛО МОВЧАН ТА 1ЕВКО ЛУК'ЯНЕНКО. ПОЧЕСНИЙ ГОЛОВА РЕСПУБЛІКАНЦІВ
и лижних полоні НН ни
ЗАЯВИ, ЗВЕРНЕННЯ
ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ЛЕОНІДУ КУЧМІ
Шановимй Леоніле Даниловичу! Вілнелавна на Українському радіо почався новий стап русифікаци -- рам-коти та ленні випуски повин илуть нелержапною мопою. Ї це при тому, шо росіяни мають більш ніж достатньо передач їх рідною мовою. Натомість скорочення укратомовних випусків свідчить Про тривожні тендениі влержавній політиці. Просимо Вашого втручання, пане Президенте, для унеможливлення надалі зневажливого ставлення до лержапної мови в державних засобах масової
інформаши.
З повагою Юлій КОЦІОБИНСЬКИЙ, дпректор Чернігівського літературномеморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського, заслужений працівник культури України
ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ЛЕОНІДУ КУЧМІ
ДЕРЖТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЇ УКРАЇНИ ЗИНОВІЮ КУЛИКУ
Мінське районне об'єднання «Просвіта» Києва обурене самочинним переведенням останніх вістей о 5 ранку першої програми Укррадіо на російську морду.
Вважаємо це підривом суверенітету України, внесенням міжнаціонального розбрату, приниженням гідності українського народу.
Вимагаємо покласти край антиукраїнському, антидержавному свавіллю
М. Т. НЕСТЕРЧУК, голова Мінського рапонного об'єднання товариства «Просвіта»
ЗАЯВА РІВНЕНСЬКОЇ «ПРОСВІТИ»
У зв'язку з грубим порушенням керівництвом Українського радіо Закону «Про мови», що виявилося в зміні часових меж раліосфіру, поява натомість «Вістей» та інших програм російською, себто недержавною мовою, просрітяни і всі нашцонально-демократичні сили Рівненщини заявляють найкатегоричніший протест проти такого брудного | злочЧИННОГО Свавілля п'ятої колони в України. Промосковські, проімперські сили не сміють знушатися над духовним життям українців. Не сміють! Це політичне зухвальство, шогмністичне нахабство, Геть брудні лапи від найлорожчого скарбу нашої нації -- п мови"! До суду шогиністів та яничарів, які замахнулися на нпайсвятіше -- на душу наролу і заполонили український раліосфір мовою чужої, до того ж ворожої нам держави"! З обуренням | священним гнівом МИ гапрусмо вас. Не маєте права, о горе-керівники на радіо, зневажати Конститушю Україйти, топтати п нашональтт честь, елементарну порядність, підрипати основу Основ україської державності
Борис СТЕПАНИШИН -- голова «Просвіти», професор
Євгенія ГЛАД УНОВА -- старший референт обласного правління товариства «Просвіта»
Всеволод МИХАЛЬЧУК -- професор Рівненського педагогічного інституту ілатоліий БІЛЕЦЬКИЙ -- доцент Українського ституту шженерів подпого господарства
Роман ОМЕЛЬЧУК -- народний депутат України
Григорій ХАРЧУК -- начальник обласного управління культури
Іван КУЗЬМІОК -- заступник голови обласної Ради народних депутатів Любов ГАВРИЛІОК -- голова Союз у
| україшок Михайло БОРЕЙКО -- дпректор
Народного дому
рани п,
нти ж ня тот с-ще я
4
"и
Р 4 полу ХА ТРИ З
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
з , і УР і ПР ПРі -ж чо «б - Іа ї я є рот | І «До М МОНЕ 4 2 "яРесорию ю ї -Ї - м ДТ є ДМ Да яр р. ІД Ж!
Продовження. Поч. на сі|
виробництва і стандартизація озброєнь»; «колективна миротворчість» держав -- учасниць СНД; «надійна охорона кордонів по периметру СНД, яка повинна здІЙСНЮВАатИСЯ СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ» «принцип відкритості кордонів усередині СНД»; «спільні дії на світовій арені в міжнародних організаціях» нарешті
«зміцнення статусу Співдружності загалом» та епобудова у перспективі (з країн
СНД, мається на увазі) регіональної міжнародної організації». тобто , якщо
перевести цю спекулятивну дипломатичну фразеологію на звичайну людську мову -- перетворення СНД на суб»єкт міжнародного права
Перед нами чіткий (однозначний) 1 лостатньо конкретний план політичного майбутнього України -- план знищення Української держави (державної незалежності України) 1 нового об'єднання українського народу з Росією. «Переживати» за його здійснення або, навпаки (з українського боку), заспокоювати себе тим, що це тільки план, анахронічний політичний прожект, немає підстав, бо творцем і прихильником цього нового напрямку політичної історії України (нового порівняно з тим, що був започаткова - ний у серпні -- грудні 1991 року) є реальні Й Вагомі ПОЛІТИЧНІ СИЛИ. ЯКІ Ззаймають визначальні пости в системі і законодавчої, і виконавчої влади. Нинішній Президент України прийшов до керма держави, виступаючи за зміну попереднього курсу української державної політики, ЯКУ ВІН НаЗВав «ІЗОЛЯЦІОНІСТСЬКОЮ », І, ВІДПОВІДНО. за зближення з Росією. Під час виборчої кампани його група підтримки вдавалася до прямих антиукраїнських провокаційних випадів. У своїй парламентській промові під час вступу на посаду Президент України Л.Кучма проголосив дві провідні ілеї своє! ЄЗМІНОВІХІВСЬКОЇ» ПОЗИЦІЇ Належність України до євразійського геополітИиЧНОГО простору (1, Ясна річ, подальший історичний рух нашої країни в тому напрямку) та надання російській мові статусу офіційної, тобто і формально, і практично -- другої державної в Україні. Невдовзі намір щодо російської мови був доповнений (чи помеякшений? -- у відДпОоОвІДЬ На ДОВОЛІ потужну критику цього задуму українською громадськістю) ідсєю регіоналізації гуманітарної (Культурної) політики держави. Гворці концепии, шо президентського оточення, ще не розкрили їй змісту, але и так ясно
національно-Культурного регіонів України видно, запровадження оФішиної двомов НОСТІ са на практиці ОдДдномовності - російської) і проведення віІДпОВІЛНОЇ КУЛЬтурної політики владною силою регіонів
«ПракІсСсру
Як відомо, Донецька та Луганська обласні Ппри.єЄїния пи ухвали про офіційність російської мови на території їхніх областей, аналогічне рішення намагалася ухвалити Харківськл
Ради народних депутатів уже
ооласть
Усе це означає, що в разі втілення в
життя згаданих декларацій на оільшіи час - тині української територі! Південних областях, буде збережено, законсервовано г
0вбСім припинено прошек СОМОУуСВвІДОМЛСННЯ 12
НАРООНО ТЬНКІСТ! « ррІНеД
україншв. ,Іо речі, 25 листопала 1994 ро мо
ВИЙ Ла 3 шо йдеться про пристосування державної політики в еФфері культури, передусім мови, дотеперішнього
Мається на увал-і, ОЧС-
В|| СМІЛНИХ Та
здобутки ОЗ ГОТОСОТЛІТНЬОЇ русифікації України | Ззагальмодано чи Й
іІжЖСРІ1ІУ
пн ЧУ 0 они и жо о
- рик
украї на-держава національна
ППР
панно ПЕРА ЕР
и и во нн
ЮРІЙ БАДЗЬО
УКРАЇНА: ЧЕТВЕРТА СПРОБА
з до ЧИ ВИЖИВУТЬ УКРАЇНЦІ?
прес "конференції 104 ПІДСУМКАМИ ВІЗИТУ ЛО США Президент Л Кучма, відпоОвіДЛлЮюЮЧчИ журнанстам на пряме запитання просвок ставлення до «мовних» ухвал /І онешцької та Луганської обласних Рад народних ДСПУТОТІВ, НФЄе Сказав ЖоОлноОГгоО Кк рИТИЧНОГгО Слова НО 'Ддресу сепаор ІТИСТІВ І ПІДТВерЛІЇв СВОГ Ппередвьвноорні обоішянки щшоло ПОЛІТИКИ В Україні
Отже, політичний рух за обмеження суверенітету У країни, передусім суверенітету українського народу ,їа користь Росії чи навіть за повну вілмову від державної самостійності нашої Батьківшини після нових виборів до Верховної Ради ( якіхній наслідок) і з приходом до влади нового Президента вийшов на державний рівень ( згадаймо підписаний, Ї. Кучмою «Меморан - лум»). Дотисепаратистські і відверто антидержавні тенденції існували в Україні у вигляді локальних етнічних рухів (російські та проросійські організації Криму та Донбасу), соціальних конфліктів (провокованих явними «тіньовВиИмиИ» ПОЛІТИЧНИМИ СИЛами), а також у формі підпільної, «нашіптувальної » пропаганди, спрямованої на поганьблення, пониження авторитету нашої держави та її тодішнього керівника, насамперед Президента Леоніда Кравчука.
Вихід антидержавним. антиукратнських тенденши в українському суспільстві на лержавний рівень таїть у собі смертельну небезпеку для Україничерез те, щов умовах економічних труднощів та недостатньої національної самосвідомогі значної частини народу влада чи окремі її гілки та представники можуть легко маніпулювати поведінкою людей у своїх групових інтересах, проголошуваних або приховуваних. Тим паче щоітснує простий механізм «законного», начебто демократичного, антидержавного перевороту -- через референдум
Як відомо, цей механізм уже використовується: у ряді країн -- учасниць СНД (в Росії, Україні, Білорусі та Казахстані) ІнщЩІЙОВаНО ЗОІр підписів за проведення референдуму щодо ВіднНОВвВЛення «СОЮЗУ» Звернімо увагу: кампанія за нове «воз»єднання Росі, України, Білорусі та Казахстану в єдиний економічний, політичЧНИЙ Та оборонний союз» (так звучить запитання, що його пропонує винести на референдум виборчий блок е«Российский гражданекий союз ( Гретья сила)» -- В Роси) почалася відразу в чотирьох країнах 1 невдовзі після перевиборів Верховної Ради та Президента України.
Власне, творці імперського руху не приховують ні себе, ні своїх дій. Вони належать до легальних організацій, сидять у парламентах 1 заимають високі державні посади, координуючи свої дії в міжнародному масштабі Уже проведено в Москві -- в грудні 1994 року -- другий «З'їзд народів СРС Р» (21), на початку січня цього року відоувся так званий «Міжнародний конгрес громалян «Доїтнтеграції -- через злагоду», в якому взяли участь представники відповідних політичних сил Роси, України, Білорусі та Казахстану і на якому було ухвалено рішення про започаткування збору підписів за проведення «союзного» референдуму. У
оботі «з'їзду» брав участь керівник КПУ Її. Симоненко, учасниками еконгресу» від України були представники Комуністичної, Соціалістичної та Селянської партій, Громалянського конгресу України, Спілки промисловців 1 підприємців, «Оошества русского язьтка», | також офіційна делегація Верховної Ради Крима Привітання на дреси «еКконгресмеснів»е нНадіІЄЛАВ Голова Зерхов ної Ради України О. Мороз (/")
3 хСьЬОГоО ВИДНО, НОТГАНЄННМКОМИ ГА орг ІТТ міТОрРЯИМИ руху 30 ВНВІДНОВЛЄСННЯ ЄФСО ЮЗУ»е виступають ПОПІТИЧНІ ПрОКІ», КО
ишні функціонери КИТ РО, конкретніше
КОМУНІСТИЧНІ 141 прокому наєтичини еррРррУ російського великодержавногоспрямуван ня. па шосе КОНКреТНІШС "- росінськийм імперіалізм комуУнІСТИЧНОГО З барі ення га мого п ята колона в респуддаІках ко ишнього Радянського Союм
| | « УжЖсС ІМЖІЙИНІ особ |НВІСТЬ СИТУАЦІЇ ЛКУ СЛІД УЗЯТИ ДО УВАГИ | ЮОнесСтТИ ДО СВІДОМОСТІ ЯКНаАЙШИРрШОоОГО КОЛА ПОЛЕМ
Політичним центром та ідеологічним
МОВНОЇ
носієм обо єднавчого руху Росія та ПОСТІ « ІБІМІНІ МОНШОИНИ країн І. ЦІО виникли на місці СРОР. Корінні народи |нобОопоОсТтаЛлИиХ держав причетні до НЬОГО
пише своєю ленацоналізови оютастнічно
ПОЗМИТОЮ
1 усСисфІкоОв НОСТІ І ПО С ДО0рО ВИДНО
(утже, нині ВРаМК ХСН пої горюєтьсоя
(ІЛСТИНОЮ і МІРУ СНОС І
ТИЧНО! Ннезриаоєїй
ІСТОРІЯ интердлвиженнисм» у країн х Прибалтики. МОСТІ 11 утверяжжут ІЛИ СВОЮ ДЕД жавну самостійність. Одначе | ОДНІЄЮ СУТТЄВОЮ РІЗНИЦЕЮ ку мусимо врахові Гі. КіТОзне чОЧІЄ М НОВ Гі71( жі - вою чергових епрогресивних тенлувими Прибалтик відривалася Від ІМПеРІ
уКетеїи річ рІ загалі нодемокр ТИЧНОЇ орево о ПІЙНОГО ПІЛНЄСССеННЛЯ | широкого н зролного наступу на самодержавство КПРС, с? ДУПСТВО ЯКОЇ У ( примня ГТТІ СУСПІЛЬСТВІ ЦІС не Ом о злтінене життєвими труднош 1МИ І ЛНОВОІ, ДЕеМОК
си. Підтримки
рОСІЙХ ь К.Ї
проолемами, що виниким ратиИчНОЇ!І Влади Нині ІНшИ М з боку стихи історії вчорашні колонії та демократія вже не мають, наслідки боротьой тепер залежать вик тючно від спіІВВІДНОШенННнНЯя реальних - ) фізичному вимірі також -- сил сторін. Від реСЛІС ГИЧНОСТІ | ПОВНОТИ ОЦІНКИ СИТУПЦПИ Отож не обдл ДІМО Се бе пІІВвИЗзноОю Небезпека чатує 1 з правого боку. Я сказав би навіть - більше 3 правого. ро тут вона маскується прогресом об сКТИВНИМИ ЗакономІрнос ТЯМИ і гим ілеологічНИМмМ пПОКрИВвалом МОЖУТЬ Ххо- БНЛАТИСЯ Ф
значення
Лем ОкролЛтІЄЮ 1 Г11/
Ікти першорядного історичногі
гіаприклад, про той самий есо юзний» референдум
Доки ми обоурюємось антидержавною ПОВеЛІНКОЮ КОМУНІСТІВ І СОЦІА ІСТІВ, ІАХНЮ КаїноВвмі робот) СПОКІПНІСІНЬКО ВеСДУТЬ - ІНТИКОМУНІСТИ, демократи, ліберали Виявляється, виборчий блок «Российский гражданский союз (Гретья сила)» (Росія), який почав збір підписів за референдум про «возз'єднання» Росії, України, Білорусі ТО Казахстану ВеЄдДИНнИЙ СОЮЗ» І(ЗГаДаЙМО комуністи саме такою юридичною форму: лою визначали СРСР) «об єднує Міжнародний конгрес промисловців і підприємців Аркадія Вольського, Партію більШОСТІ, ряд інШИХ партій 1 рухів» (цитую за матеріалами інформаційного агентства «Интерфакс» від 12 січня ц.р.). Того самого Аркадія Больського, який піл час президентських виборів в Україні приїжджав до Києва для підтримки 1 Кучми (їхню зустріч поклзувало УКраїнське телебачення)
25 грудня 1994 р. в інтерв'ю російськомовній радіостанції «Свобода» голова Союзу промисловців і піІДПРИЄМЦІВ Роси Аркадій Вольський сказав, що активно ведеться роботл над реалізацією ідсі за проведення референдуму в колишніх республіках С РСР щодо вІДНОВЛеННЯ "ЄДИного союзу». Створено відповідні ІніШшативнІі групи. Практично, заявив п Вольський, після президентських виборів У Білорусі та Україні справа стала вже на державний щабель, адже між російським Союзом промисловців і підприємців та аналогічним Союзом в Україні, шо пого до свого президентства очолював /Ї. Кучма, оуло пІДПИСаНО УГОДИ, ЯКІ ЗАаКЛадають економічну основу нового державного об'єднання. Так само 1 з Білоруссю
Киянин Володимир Малинкович. колишній дисидент, гарячий демократі не менш палким патріот «слЛиного союзу», 13 грудня минулого року вінтерв ю тій самІЙ «С вободі» повідДОмМИВ, ШО 1) го грудня мав ЗАЯВИТИ про Початок свосі ІІЛЯЛЬНОСТІ комітет у справі об єднання Росії, України га білорусі всоюз слов'янських держлв, ло шішативи прихильно поставився Президент України Л. Кучма, але. на жаль. ЧЕеМеНСЬКЮІ пПОоОДП перешкодили еПправі
У . У 20-х числах грудня минулого року в Києві ГОСТЮВАВ и уча Комуни ПЧІНОЇ парти Російської Федерації Г. Зюганог ЗМ )уСТрічався з готовою парламенту 00)
1 11 ре 11
Морозом, мав тривалу розм: У Повернувшись ло
мТеаїсИКкору КУЧМОЮ Москви, п, Ззюганогв зля! 4 КОреспонлеєн ГОВІ ІРГеНнІСТВа «Интерфакс «ТСНДенйія», спрямодана на віднопділення градишциних МІЦНИХ ЗВ ЯЗКІВЮ
УКРЛЇНИ, ВІДЧУВЛЄТЬСЯ На ВСІХ управтиининя НО ВСІХ КИ 0СЬКИХ у тому числі з Президентом .| КМАІМОЮ | Головою Верховної Рали ОО) Морозом а УА ЧТО ОДЛЛОВСІСНИ російсько КИМ ДО НЗОКІЙ У ПОДПРІОМУ О0СЯЙ1І
|ШИиТУЮ і МАТ,
ПТО
ч
РОСІЇ ІЛ БІНРІЯ М
'уУСТріІчах
о Укриї ме І ПИДКОС Ин еркракса від 23.1. 1994 р | ЯКпІЛОМО фракція Компарти в 1срЖЛІ ПІЛА мм! Рох І гуУПЛОЧчЧИ ДАО РО! РОР. неоса
ЗРоРІВУАРИВ | 1 ПЕ Уб 11 Р Терни || | І) | і ІЗ
СР й ім
1411 ні ЛнНноОМ |
иоразої
1 М. ІННО ї ІДННЯ Пп р |МЕНТСЬКОЇ П21 р ) но чию М "ТИ питання про Ди 1 11 ІіНСЬКоО УгоЛи ПИ, | ворення ( 1.1
ІТоліТИЧНИЙ ЧАС рухається дуже Шви.
о. 20 січня Державна Дума Роси прийня-
| ухвалу про те, шо на засіданні Луми є ОТО буд розглянуто проєкт по ви під назвою «О воссоєдинений Россинь ГП ох ек її ре іоачлє склсування ДІЛОВе ЗЬКОЇ ТОЧНІШЄ КЛаді ГОСІ ССПУОЛІК ко
ИШІНЬОГІ Фу 4 ІЛЛЯ «Радянських Гі ІТрІ "ТІВ 1ОФСОЙТеСЛІВ інтеграційних
ТО
роце Ів НаГс у ПроОсСКкТі пос танови мова йде не про Радянський Союз. а про Росію -- У МежаАХ ( РСР | Гого самого дня, 20 січня Президент Росі Б-ЄЛЬШЦИНІ |Ірезидент Кк 13 Іхстану Н Назароаєв підписали угоди проооб єднання І СИЛ ДВОХ КОЛІН митний простір Між ними хоро- НУ ЗОВНІШНІХ КОРДОНІВ ( Н | Про громапянство. Ці угоди означають по суті, що Казахстан перестає бути окремою державою 1 входить до складу Росії як Федеративна частина. За Казахстаном ПІШЛА | Білорусь. 3-го лютого Президент Білорусі О, Тукашенко заявив останкінській програмі «Время», що він сам особисто вис- ТупитьзІНІШатТИВОЮ проведення в Білорусі референдум а створення «оратерського ее) оку А Межлх ( 1. ПСОСДЛУСІМ СОЮЗУ 3
зоройних
СП | ОА У
ГОСІЄК ге ЗВУЄТЬС) Ша 1О МОГО СХВаІення, проект постанови державної М Ми О воссоєдинений Россимй»? До ОСЧІ, З брозгляд иого на засіданні думи Проголосувало 229 депутатів, проти -- лише 9, утрималися 4
Скандально відомий вождь Ліберально-демократичної парти РОСІЇ В Ж ІринОВвСЬкий, якого Єгор Гай таруважлє фашистом, закликав провести 12 березня ц. р. дострота парламентськ виоо-
ї в колишніх радянських республіках
референдум про «відтворення нової держави» Проект постанови Державної Думи «О воссосдинений Россик» містить АКЛИкК До ВСІХ Каїн учасниць СНД «дооровільно приєднатись 40 РОСІЙСЬКОЇ Фе пер щи
Іртія більшості» (Росія), шо входить
Кові ПрЕЗИДеНТСЬКІ
ри,
ЛО олок РОССИЙСКИ! гражлаансекий союз (Г|ретья сила) - Іс УГОУПУВАЯОНН? росІйс ЬКИХ МОНООМІСТІВ, їКС ЦІС на початк
листопада 19954 року оголосило, що ним чорано міІЛЬНОН проведення агальнонаціонального ре Фе рендуму щодо відновлення в Росі! 1995 монармі Романових. Згідно російським законом гелер ресеренлум и ІЗВИчЛМНО, ЯКЩО ВНОСЛІЛОК ПСОСВІДКИ ОУДС піДдТВердженоОсСсправжність підДПИСІВ), і дер- Жава на ного фІНансуУВати Гаким чином рІнНТХ учасниць СН, РОСІЄЮ сур ЄктивнОона різних умовла 10 ЄДИНОЇ ПОСІЙСЬКОЇ лержлви) виступа" ють, складаючи один дружній ряд комуністи, соціалісти, демократи, ліоерали 1 ІШИСТИ (ВІДВСОТІ 1 В | оериидемократів), монармети 7 українського ооку в цьому ряду бачимо комуністів: СОЦІАЛІСТІВ |! ГОЗНАЧИМО ТАКІ ринковиків проросінсьКого спрямування - 1 перші, зругі персоніІФфІКОВаНІ! поважно. ЯК КЖУТЬ ПОЛЯКИ
ПІ ІПИСІВ роко немину " її У( 1 | "1 зашцю кран т
Гай З леми ІДНО І
вілА-СРСР
МІСТЄ ОЦІ
УЖ
ІНО Я Кклцо ПОЛДИВІТИСЯ НІ ворушливу ВС: ССЛКУНАаШИХІН еграторів очима історії то СІМО ДТИДемОоО ВвИСНОВК по В її ПОЯВІ НЯ ПОЛІТИЧНОМУ НСООСХИЛІ НІ | 1 о мМОЄ НІЧОГО дивного. На початку століття російсьм МнерІЯ ОСОЩеНО ВІТрОМИ СПОМИ уміла ОНеСрнутик рИХОЇ ВІЙ сеос
МОМУНІСТИЧН іме НІЛ грунті
7.91 Рі чиї ІОГІЄЮ) (І ІМІЛЄРДІЇ. ((ДИНОГО СОЮЗУ» поро" молися РАД ЩІ РІ о) ГІВ ие) РІРе деррьмою Міні БОНЯ Поагне хосрегти сегх пІЛНОВИТИСЯ у пов ому оОрсЯзі пристосовуючисі Те ЦОВИХ СТОбИЧІНІИМ Се ЛЛлІЙ " ри чи! прогре
-ПВНИХх й нов:
СІРІ ЙНИХ ТеЄНОІСНОЦІМ |
ВІМ Я ерозз єднання Росії» червоні Й ОМІ! НОХОДЯТЬ СПІЛЬНУ МОРА емократично» Приймаючи до своїх ла! коричневих УСС ЛОГІЧНО Зовк не винен, що ВІН Вовк ІПОМмУ ХОчеть ріІСТИ КОМ Чи пак ТИ Пиву ІНШІ наша теляча ПІСЧУТЛИ ВІСТІ о історичних реалій Не"
10 ІтИикВ
І її і и чьмі ських | "1 ТУнденції, які загрожують самому ІСНУ: С 11:)15Х 1 роду МІ м іс прагнемо МОФ .111|Ї ВС! СВО СИЛІ пі1оповано У ГІ ЛОТА ПОЕТ омнести о Сі змоєт УЗ ПІЛЬСТІ речрирум цілу про тч що пи чем і ї« ( пен
і-- БТР п ЧР РН А РР
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
"А.
УКРАЇНА В НЕБЕЗПЕЦІ. ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
україна-держава національна
РЧР
Української держави не вийдемо на рівень аналітичного осягнення усієї сукупності проблем як одного історичного цілого, усі наши патріотичні зусилля залишаються
відтинку вона скрутилася в середині |/-го алеко не всІМ. Знаючи вже завдяки століття в клубок прямих протиєтоянмь, ) | імтепер нашональним умо- | Існуючи до гого часу У ВИГЛЯДІ сприятливій і - | ЗАЛ У С вамо певну суму історичних «рактів ІЗ історіографічних претен | |
агальнорвіломо. Хочай ні - Не ВСІМ віДОМО
й РРО " і) - - и і чі нашого радянського мину пого, УКРОЇМСЬКе кови) на всю спадщину Київської Русі, ОСЗПЛІДНИМИ Нє окресливши й чі "Р і) , - РО Р ШуБ Р | ' чі і ї і « ІСМ о «торій піастуУпПпнНа в тому розумінні що СУСПІЛЬСТВО, ОДН че ШЩШеОНе усвіДОМИЛО ІМ отже . На У крана М У Ан рашоналісти ІНО З со но лу - і - З зпейс » . і є і " м й ся она З ч ЯК СИСТеМА якаісторичні обставини резль: У Переяславі о року ЯК ВИ ІНСЬ ЙОГО ЛОГІКИ, 2 ВІДТА -
ВОНО В ОЗОН СНОМ ПАркЕ РАМ М о б ного життя ВСІХ УКрЛЇНЦІВ воно ше Не В гру дни 199 1 року ) У країні! Росія зійшлися пра восвідОМОСТІ ! МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ - і Р Й . чи ї - з г М з й іі ї . й об - - чн 7 | РУ | і - А АН ітек Со звело цих фактів до своєї історичної! | НО «братерську раду» з двома протилежнии людей основних регуляторів ІХНЬОЇ
І П« ІТНІ« ДТ УТ 1« зн . з
ми намірами: Україна -- щоб заручитися підтримкою одновірця в нашіональновизвольній війні проти Польші, Росія вважаючи себе єдиною спадкоємницею Київської Русі (Як 1 СЬОГОДНІ -- СРСР). - щоб забрати «своє». ,
Перший союзний , міЖДержавний договір між Україною та Росією , укладений у середині 17--Го СТОЛІТТЯ, МАВ СВОЇМ наслідком нетільки політичне, економічне та культурне поневолення Укаїни «союз: ником», а й заперечення самої етнічної окремішності українців, їхнього Пприродного права на самостійне, незалежне від Росії історичне життя. Звичайно , щоб лійти до цього ідеологічного, теоретично-
поведінки; наші слова та аргументи, наші скарги, болі 1 надії не досягнуть алресата --їх умить поглине пустеля несприйняття упердженості. Ідсологічно ї Психологічно ми станемо беззбройними -- немічними.
Між; державні, правові вза.мини України з Росією почалися в епоху Богдана Хмельницького, Сучасний академічний історик, дослідник проблеми, про українсько-російську Переяславську угоду пишетак, «Москва, укладаючи договір. визнавала Україну самостійною 1 незалежною державою, однак , виходячи зі своєї самодержавної, загарбницької політики і дивлячись на Україну як на ) майбутній набуток свого царства, прагну-го знищення українського народу, треба | ла обмежувати українську державність, було вчинити над ним велике фізичне | ставлячи за кінцеву мету замінити протекнасилля , знищуючи ЙОГО ПОЛІТИЧНО І | торат повною інкорпорацією України».
памяті, до моральної самосвідомості етносу. наші і країни. Це найважливіша проблема сучасної Української держави га п перспектив,нашого національного життя взагалі. Емоційно-моральна глухота українського загалу (І не ТІЛЬКИ «обивате - ля»). коли заходить мова про Наши нашональні потреби й домагання, ство-
з ідеологією 1 практикою ОільшоОвиИзЗм) УтопіІічна КОМУНІСТИЧНА ІДСЯ побудови на «емлі Марксового «царства свободи» пшла історичним шляхом, рухаючись від ситущіци до ситуаці реальної і зрозумілої полям, передусім соціальним низам. | авжли більшовики були на вершині епро-
гресу», виступали речниками «народних ц ее ан інтересів». Отак вони гордо ступали, поки рює атмосферу, в якій домре поч аа
не довели країну до страхітливого «царст- | ахрезнянн охупантколони коз - гпоресій. Зал злободе грідний» ЯянНИЧар чи жа. ККУ зле всеохопних репресій. 32 злободенни - рід | | | » ми життєвими КР лемАмй не всім було |! безцеремонний демагог-Інтегратовнми видно загальну картину завтрашнього дня, мосферу В ЯКІЙ зарано сі ооо че всім думалося про те, куди йдемо питпукраїнської де рац 5
офіцІЙномо а Наприклад, ВІДСУТНІСТЬ
Отак і нині. Міждержавний еконо- : рак пчний еонаруінн МЕКОУ Ро тут поганого офіційної делегації ВІД Донецької ооласті
а лерж | 7 (иєві 1993-
-- координувати економічну політику дер- ЧЕ разово во жав? Економічний союз? А діда не краще у Пи ть
, 5 | Пам»еять провиморених голодом міль ІОНІВ
-«пільними зусиллями виходити з кризи. ам! - |
Інтеграція країн СНД? Але ж і продано українських селян не діЙШЛа до владних
Європа об'єднується! сердець цілого регіону держави: Нібито
Масова свідомість ковзає своїм погля- | УКРАЇНСьког р. ан з злом по верхівках окремих життєвих колізій Ні помиляється а00 хитрує класик" не
о 3 5 ! і "Р О! і не бачить лопіки явища. Тієї логіки, яка СР Бо том; о КОДУВ Ко завтра стане гіркою правдою реального | ФП о ДУкЕ рамах міс о с ЖИТТЯ МІЛЬЙОНІВ, УСЬОГО СУСПІЛЬСТВІ А | мувипадку - якщо заоути, чі
суть нашого «явИиШа» полягає в ТОМУ, що - "що це нечувані віСТОРІї ЗЛОЧИНИ ТІЄЇ
духовно. би (Олена Апанович, Українсько-російський У двадцятому столітті внаслідок друго- | договір 1654 р. МІФИЇ реальність. - К. 1994
го входження України в союз із Росією, | -с. 37). точніше , внаслідок другого загарбання Отож, виходячи зі своєї мети, Росія України Росією , історія повторилася з | відступається відугоди, фактично розривеликою точністю: ми втратили і політичну, | ває договір , за спиною України веде і культурну автономію, і національне по- | переговори з Польшею про долю неволеня знову дійшло до заперечення комин НИХ земель, вводить СВОЇ ВІЙСЬКА В 5 зн аержави, нею породжені трагедії мільйонів | самого українського етносу, ЯК І ІНШИХ країну, придущуючи український опір мова йде не про АГ ОДУКОРЕАНУ п є влнано елей ратедтиній я народів. неросійських етносів СРСР. Такий теоре- | російській експансі, спочатку обмежує, про ою ецтаннИ У А посада у о 10 А що варта голова при такому серці? тичний 1 практичний зміст мала тодішня | 14 потім знищує будь-яку автономІЮ про усвідомлений дооровільний р; Яку ( чию!) державу вона збудує? Яке офіційна доктрина про єдиний радянсь- | України, насаджуючи в НІЙ свою
г Кк Ус | начеото ОсзЗзумовно б | п баб жест ой ог ря це У НЕ суспільство витворить" Які права і яку | кли народ як нову історичну спільність | окупаційно-Колоніальну адміністрацію І руни: зриньой рабом соціальну справедливість забезпечить? людей.
з х створюючи для українців режим постійних Б ке вк дерен нано ет У тому, що серце глухе, винна голова, Русифікація в СРСР була тотальною, | репресій, тобто закріплюючи завоювання криття 1 п т зупжзудтасаисчи ооаановенат ЙКДИМ сліпа наша голова. Затри роки національної | вона охоплювала всі сфери життя --
зрсвучавнвоя ЗАДИМ У країнських територій | асиміляцією ри О | НЯ ТИХ, ХТО Не ЗЗУМІЄ 200 А | - - б М - Чон т Рона сто- | свободи українська інтелігенція, інтелек історіографію , економіку, політику, куль- | економіки , урядування, культури, мови -- вдає, Ш роз; лук і 4 туру, мову, ідеологію, ба навіть людську
| ; - - ос туальний та політичнИЙ Провід Нації не | й. етносу Взагалі. р ЯНаНи о ни спромігся поставити суспільні процеси в | людську психологію. Особливо жоретоко
начно написала на своєму державному | Історичним контек є настільки виразно й | й цілеспрямовано воювала Росія з
прапорі: «О воссоєдинений России» (про- | ЛОГІЧНО. щоб наші висновки, гасла й дек- | самосвідомістю українців. і ект постанови Державної Думи РФ) УТ ларації | могли правити для СТИХІЙНОЇ, Сили були нерівні, жертв завойовник би краще сказати - ена своєму державно-масової СВІДОМОСТІ За надійний іІсторичне рахував, його поліІТИЧНа, ЄКОНОМІЧНа І ау тлиті». Бо готується вона до бою -- за | НИЙ орієнтир у ласіринті фактів, явищ і | культурна /| експансія доповнювалася аВелику Росію» | вже чуємо п перший процесів. У тому лабіринті, з якого зможе - фізичною колонізацією чужих територій, бойовий клич -- Чечня! | мо вийти на ясну дорогу ефективнодо тож не дивно, що здобув він багато. Пікаво, як собі уявляють українські | творення справедливого й доброго життя На кінець 19-го століття серед освіченої комуністи соціалісти відновлення СРСР | лише в одкому випадку; тримаючись за | людності Києва українською мовою говоси начебто оновленого «братерського со- | ОДИН ланцюг 7" за національний ланцюг | рило всьогокілька родин. Через п»ятдесят б років після входження радянської України
9 зд . | історії, історичного поступування народу. юзу»? Алже в Російській Федерації пере- | "- 5 - | | и 5 важає дух і сила «Великої Рол а не ідея о правда, що основне зараздля збере- | в політични союз ІЗ Росією український
То хіба це не стан війни -- за ЛОГІКОЮ права 1 реального політичного становища завойованого народу? Війни, що мала, у відповідь, прямі, безпосередні вияви з
раїнського боку: збройні виступи проти осії частини українського козацтва, а згодом -- гетьмана Івана Мазепи.
На руїнах царської Росії, до складу якої входила Україна, у вирі революційної і водночас українсько-російської боротьби народжується 1917 року Українська держава -- Українська народна республіка,
рівноправної спілки вільних народів, 1 це ження Української держави, для утвер- | народ, маючи нібито свою суверенну дер- | УНР. Як відомо, російський уряд Леніна ВИДНО ВСІМ. ХТО ООЛІАЙ УПІВОКО бачить І дження нашої: незалежності -- Це жаву (УРСР), став практично нашональною визнає нашу державу Але тіЛлЬьКкКИиИ З ТактТиЧч-
напіввуха чує, що робиться там Після | якнайскоріший вихід із економічної кри-
першого ж кроку України в правове поле, зи. Проте матеріальний добробут не дає спіЛлЬфНЄ З Росією. посилиться (бо вона автоматично гаранти державності Рух 32
менщиною на своїхетнічних землях. Ішов активний , зумовлений політичними о00- ставинами 1 запрограмований російським
них міркувань -- із тим, щоб невдовзі послати проти не! свої війська. Іе, що ми звично називаємо громадянською віЙНОЮ
ніколи не припинялася) боротьба | вІДдОКремлення Квебеку від Канади ви- | державним центром , процес фізичної | в Україні 1917 -- 1920-го років, було російських патріотів за всю Україну, ї | Ростає В кінцевому підсумку не на | колонізації України росіянами. Отак 1 насправді, в СВОЇЙ історичній ОСНОВІ, вестиметься вона всіма засобами не | економічному грунті Рівень життя у | стала Україна українсько-російською -- з | російсько-українською війною -- загарвиключаючи й зоройних Невже радянські м Прибалтиці ОУВ ВИЩИЙ, ніж у одинадцятьма міІіЛЬКЙОНам РОСІЯН |! оницькою. імперіалістичною 3 боку Росії П Симоненко, Б.Олійник, О.Мороз, | РОСТ; проте саме прибалтійські республіки | «російськомовних», значною МІрРою "З | і визвольною 3 боку України. Перемогла
найактивніше виступили свого часу за вихід із СРСР
Самовизначення нашій, їхня боротьба за державну незалежність -- процес самодостатній, економіІКа | в ньому - чинник суУПУТНІЙ, ВТОРИННИЙ, вторинний також і втому розумінні, що ефективність нашонального господарства забезпечується врешті-решт свободою виробника -- свободою особи 1 цЛОГО Народу, який є колек - тивним власником визначальних засобів виробництва. Якой Україна на початк)
пришельців!
Та це ще не все. Не мали ми, українці, спокою На свої землі | ЯК СВОЄріДНаОЯ національна меншина. Були ми меншиною, гнобленою і цькованою Росією. СВІТ | ми самі ще не усвідомИЛИ Й не ВІДЧУЛИ серцем, що УРСР була не просто колонією імпери -- протягом усіх сімдесяти радянських років український народ жив в умовах свіжО-ОКУПОВАНОЇ Країни, надзвичайного стану , коли за найменше порушення режиму на тебе чигала куля заво-
О Ткаченко, борючись нібито за «рівноправний союз», а не за «Велику Росію» почуваються такими сильними, мілітарно також, що розраховують перемогти в тій боротьбі з російськими шовіністами-ветикодержавниками 7 і навіщо їм вона, та боротьог" Якщо, звичайно, вони думають про комунізм, соціалізм ЧИ соціальну справедливість, а не про відновлення жорстокої. без перебільшення -- кривавої тоталітарної імпери, в якій розраховують
Росія. Подальші більшовицькі репресії проти України були нічим іншим, як продовженням цієї загароницької війни іншими методами, російською агресією у сфері ПОЛІТИКИ, культури, адмінІсТративного управління Кульмінацією війни став штучно створений в Україні голод 1932 -- 1933 років Мета акції -- зламати опір українського селянства, яке було джерелом і становило основну фізичну силу українства,
знову стати єдиною «керівною силою» Історична правда полягає в тому, що
ціякого СРСР як добровільного союзу
рівноправних республік-держав ніколи не
століття, після розпаду Російської імперії, утвердилася як незалежна держава, вона сьогодні за рівнем життя та економічного розвитку була б у ряду найбагатших,
йовника. У повітрі , яким дихали українці, постійно звучало питання: бути чи не сути? Окупант усією могутністю своє!
українського народу. Наслідки голодом мільйони жертв -- як у багатог'""7 світового масштабу війні!
Нас завоювали, але ми не 3177мся
було, СРСР не буві федеративною держа- | пропаганди відпоВІДав: не бути! процес | Скориставшись кризою російської в.
вою: під назвою «СРСР»,«Радянський найпередовіших країн світу Це самооче- | інтернаціоналізації | життя, тобто | всерпні 199І року, ми проголосили -ьою Союз» ховалася звичайнісінька єдина дДервидно з русифікації народів, -- Оо0»єктивний, державну незалежність. Реакція Росії. 16 жава. російська централізована держава, Усі наці нинішні проблеми мають у | закономірний невблаганний -- ваша | мократичної, післяпутТчІвВСЬКОї Росії
у якій неросійські наци таїхні форм льно суверенні республіки реально не мали Навіть КУЛЬТУрНОЇ ОВТОНОМІЇ КОМУНІСТИЧНІЙ, СоціаліСстиИЧнІЙ, Селянський партіям доведеться а00 довесги протилежне, або визнати, що немає в них патріотичного історичного грунту під ногами і не про «оратерський союз» Клопочуться вони
|каво. 1 це теж аргумент проти інтеграторів, але самий рух за створення СРСР таки був, 1 був він У тих умовах закономірний, ішов ЗНИЗУ, ВІДПОВІДАЮЧИ інтересам | ноВОПОСТаЛИХ заданерки; оеспублік. Згадаймо історію. БІЛЬШОВИКИ перемагають на всьому терені російської мперії, за винятком ||ЇОЛЬЩІ Т2 Фінлянади Декларативно існують «респуоліки», але насправді, практично, влада залишається єдиною -- ВЛАДОЮ російської централізованої держави За цих умов рух за створення СРСР означав по суті 00- ротьбу не за обєднання, а за розгєднання оеспублік, склзати 0 по-сучасному -- за розмежування владних повноважень між суб»єктами радянського державного утворення, шо виникало на місці сторо! російсько! держави
Чим закінчилася та боротьба,
- шї -
своїй історичній основі одне джерело-етнічне, одне явище-- процес відродження | самовизначення українського єтносу, процес драматичний і трагічний. Трагедія почалася в середині 13-го століття
- Українська ранньофеодальна імперія, Київська Русь, як і належить імперії, розпалася, в п лоні, після розпаду, на п місц рорму валася окремІШня державність українців, білорусів, росіян - у кожного на своїх власних історичних землях. Вузол українсько-російських суперечностей був уже завеязаний, але він не став іще гордієвим вузлом, що Його, як відомо, можна розвгязати лише в один спосіб - розрубавши мечем. Усе промовляло за те, шо Україна постане невдовзі як єдина централізована держава зі столицею в Києві - держава українського етносу І в межах українських етнічних земель - усього їхнього простору
Цьому природному процесові стала на
перешкоді зовнішня сила - татаро-монгольська навала. Вона спотворила хід нашонально-- ПОЛІТИЧНОГО СЯаМОВИЗНАаЧен - ня східнослов»янських народів. Від неї ТЯГНеЄТЬСЯ, НС перериваючись, ЧОрніо НИЙ: гка Української Долі -- тягнеться лж до сьогоднішнього дня. На російському
нашональностнічна смерть неминуча! Без перебільшення: антиукратнська вседержлвна пропаганда була справжньою психологіЧчНОЮ ВІЙНОЮ, тотальною війною, яка не припинялася ні на годину Вона супроводжувалася постійними репо еосцям Міна ізних крормах, кримінальних також. То ж чи треба дивуватися, що люди не витримували й «інтернаціоналізувалися», пристосовувалися до російського середовища, соромлячисьчи боячись говорити українською мовою. І ця боязнь не була безпідставною саме лише послідовне вживання української мови автоматично виділЯялоО подину з «поміж російськомовних епростих радянських людей», протиставляло її середовищу (енародові»"!), і влада , зокрема п спецслужби негайно звертали увагу на цих людей, і наслідки були практичні від благонадійності людини в очах начальства залежлло ії реальне становище.
Розумію: коли я кажу «війна», «окупація», »надзвичайний стан» тощо, це звучить як метафора, пуоліцистичне перебільшення. На жаль, це не так ті слова означають реальний стан речей, |
ДОКИ ми у свои розмові про власнестано- ВИЦе, ПРОСЬОГОДНІШНІЙ і завтрашній день
політичний десант до Києва російських державців -- дооре знаних тоді І тепер А Собчака. Р. Хасбулатова та А. Руцкого, того самого генерала А. Руцкого, який згодом очолить об'єднання «Держава» - рух за відновлення СРСР
Українське керівництво не здається Імперія пробує знову викрутитися: вуста - ми М. Горбачова вона проголошує, що незалежність -- Це ще не означає без «союзу», поза Росією. Заманити нас не влається. Фізичних можливостей навести в Україні «КОНСТИТУЦІЙНИЙ Порядок» Росія не має, Україна закріплює свою незалежність волею народу -- високим авторитетом всеукратнського референду - му. Одначе ще живий СРСР -- його військові структури на територи України навколо неї! Росія, про всяк випадок, створює собі військовий плацдарм у тилу Укрлїни -- із заходу: перекидає в Придністров я з української території 14- ту армію. На півдні такий плацдарм уже є: Крим - Думаю, що в протиборстві з Росією- СРСР самопроголошена незалежна Україна не могла б вистояти, Адже мова
Продовження на с.б
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
Ген
п рем
Продовження, Поч на є 1, 4-5 |
ИШІЛА І пде нині про пряме протистояння .
з ЯКОЮ вона не | "Її комуністична. ні демокра -
Росії наший незалежності змирилася тична, ні політична ЧИ простонародна
жодна Росія не уявляла собі свого млії бутнього без України -
СДИНОЇ РрОстІПської держави,
му, ясна річ, вона пануватиме - це вже гени російської історичної свідомості) Тому, виходячи з реального співві/-
дношення сил, укрлінське керівництво, ча мою думку, вчинило правильно. шШшовши на укладення Мінської уголи
Якщо не веклалі ! ТО бодай веСдиноОму державному СОЮЗІ З НСІО ІВ ЯКо-
| | |
|
про створення СНД. Це був формально |
ВіІДСступ -- драматичний але чи меншим ризиком коли пора нами -- проти нас -- залишав: ся СРСР? Хтоб що не казав про Біловезька угоду, а питання існує, і на нього треба дДОавати відповідь. Історія, вважаю, уже
:! ризикований, ОУЛа СПИТУаЦІЯ. |
ж а т Би
ВІДПОВІЛА -- достатньо переконливо, бо |
подальший -- есендівський розвиток подій показав, що Росія не змирилася і не має наміру змиритися з українською незалежністю. Вона докладала | докладає всіх зусиль, щоб остаточно не випустити Україну зі своїх рук. Битва йде на всіх фронтах -- політичному, економІЧНОМУ, інформаційно-пропагандистському, безпосередньо армшському, доходячи раз ураз до межі прямого зоройного зіткнення (викрадення Росією з української території ескадрильї військових літаків. поведінка Чорноморського флоту) У правовій сфері Росія в особі свого парламенту, який ухвалив постанову про російський статус Севастополя. вчинила пряму агресію проти України, Зволікання нею з укладенням політичного договору з Україною пояснюється одним -- й небажанням остаточно визнати Українську державу, підвести риску під минулим -- тим минулим, коли Україна була код-но у складі російської держави.
Зробивши екскурс в історію російсько-
українських взаємин, діходимо висновку: не тільки з погляду права, а и із точки зору
реального ставлення Росії до суверенної волі українського народу Україна і Росія перебувають у стані війни, і, перш ніж
укладати угоду про дружбу і співробітництво, треба спочатку укласти Мирний договір між
ними, тобто створити правову основу міждержавних взаємин, закласти юриличний фундамент українсько-російського
порозуміння.
На моє глибоке переконання, що вирос-
тає з власного трилиятирічного досвіду, інтелектуального та громадянського, для У країни
цей фунламент може і повинен бути підвалиною тільки співіснування, а не Спільного Дому з Росією. Будь-який спільний простір із нею Україні протипоказаний, бо на такому просторі можлива лише боротьба і виснажлива (для нас) нерівноправна конкуренція, а не мирне, рівноправне, доброзичливе співробітництво. Так було -- у боротьбі не на життя, а на смерть (хто кого? точніше, з нашого боку, -- чивиживемо?) -- протягом двох третин тисячоліття, протягом трьохсот п'ятдесяти років безпосередньої війни, -- то чому, за якою логікою, на підставі чого маєм думати, що тепер буде інакше? Тим паче, що Росія не припинила їі незбирається проипиняти широкомасштабного, всефронтального наступу на Україну - з метою, врешті-решт, поглинути її повністю -- етнічно. Той, хто з українців не враховує цього, -- або невіглас, або свідомий
ворог свого народу.
Одначе, говорячи про перспективи союзницьких взаємин між Україною і Росією. маємо справу не тіЛьКИ 3 могутньою інерш єю російської історії, з рухом тисячолітньої історично! Орили, зупинити яку або змінити її напрям швидко неможливо. Усупереч відомим ідеологічним міфам про близькість І спорідненість. Україна 1 Росія, український 1 російський народи -- це два різні географічні, політичні та духовні материки, дві різні цивілізації, які, переходячи критичну межу зближення, тобто утворюючи спільний простір (у оудь-яких його вимірах -- ЄКОНОМІЧНОМУ, політичному, Культурному), відразу Й неминуче потрапляють у становище антагоністичних взаємин.Саме тому, що Це ДВІ окремі субстанції, вони можуть ТІЛЬКИ співіснувати, бути в паралельних рядах, а при взаємопроникненні вибуха - ють урешті-решт,
СЯ Історія укрлінсько-російських взлемин є для нас історією боротьби зал етнічне виживання
Ось на такій глибинній основі
|
СТНІЧНІЙ, на грані біти чи не бути, життя чи |
смерті української наці та СТиосу йде тини
ПЕР Р о В РИ
НО РЕ -
Р РРО нь
УКРАЇНА: ЧЕТВЕРТА СПРОБА
7 ян р Р ЕР
украї на-держава націон
пе ни Р інн ПЕН
масі
рна
они ИН кінні;
ДБО ЧИ ВИЖИВУТЬ УКРАЇНЦІ?
драматичний Процес -Тоновлення У Кратнської лержлви, розігрується сувора драма РОСІЙСЬКО-УКРЛІНСЬКИХ міждержавних стосунків. Хто ж 1 ЛІПОВІ особи та виконавці? Які вони?
ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ
В українському історичному процесі, ВІД ЯКОГО залежить доля України. після проголошення "ІСАЛЛежності нал переланіІй ПЛОН ВИЙШОВ НацІОН СТьЬНнНИЙМ, національно етнічний фактор
Усі без ВИНЯТКУ націОНально-етніІЧНІ середовища України беруть участь у тво-
енні української історі, у становленні
країни, як держави. Одначе, на мій погляд, лише три етноси -- українці, росіяни та євреї -- визначають подальшу історичну долю України, творять актуальний історичний процес, від якого залежить, бути чи не бути Українській державі, будуть чи не будуть українці народом -- 3і своєю суверенною волею на своій суверенній території ГільКкИи ці етноси є загальносуспільними силами, які безпосередньо впливають на перебіг подій, гочніІШе, творять події - історичного значення
Отже, три суспільні сили, Політична СВІДОМІСТЬ устигла зафіксувати іх в УКРЛЇНСЬКІЙ ПУОЛІЦИСТИЦІ вже висловлюється думка про те, що в сьогоднішній Україні реально існують не з формально-організаційного погляду, а посуті - три парти: українська, російська і єврейська
Українська і російська -- зрозуміло, 2 чому єврейська"
Річ у тім, що проблема становлення сьогоднішньої! Української держави | перебудови суспільного ладу України (це процеси взаємопов'язані, взаємозалежні) не суто внутрішня, а безпосередньо міжнародна, І російська партія в Україні -- то не Тільки проросійські сили нашої країни, а й могутня Росія поруч. Так само і партія єврейська: вона -- це й Ізраїль, і США, Іі всі ті політичні середовища в ряді інших країн, у яких єврейський капітал чи єврейські кадри пануютьабо істотно впливають на ситуацію (скажімо, американська російськомовна радіостанція «Свобода», яка має велику пропагандистську силу, -- це установа суто єврейська, і кадрами, | ПОЛІТИКОЮ)
Взаємини між партіями України (маю на увазі три названі вище загальносуспільні політичні сили) драматичні і такими" вони будуть доти, доки існуватимуть самі ці партії як окремі національно-політичні угрупован - ня, зісвоїми окремимиетнічно-політичними та щеологічними орієнтирами. Мова иде про фундаментальну історичну потребу - - і перспективу: про згуртування українського суспільства в єдиний історичний колектив, в українську націю (ще кажуть: українська політична пація), вякій зіллються воєдино всі теперішні етноси України, і всі її громаляни стануть за нашональністю українцями -- лише різного етнічного походження. Ясна річ, об'єднання мешканців України в одну націю можливетільки на основі українського етносу та його мови. Так відбувалося націотворення (на основі корінного народу) і становлення централізованих держав у всіх країнах Європи, лише такий шлях існує ілля України, Патріотичне або, напочатку, хоча б лояльне ставлення до української національної держави і єдність мови -- це той мінімум історичних чинників, який здатей забезпечити в Україні політичну стабільність. Процес консолідації нашого суспільства в українську політичну націю щойно народжується, свігоглялио та психологічно ло нього ще не готові пі українці,
ні росіяни, ні євреї -- звідси пого слабкість і драматизм.
Драма починається з правосвіломості І саме тут, у сфері правосвідомості, греба шукати причини, джерело наших МІЖеТНІЧНИХ непорозумінь і конфліктів, ОТЖе, | ШЛЯХ ДО Національної ЗГОЛИ В Україні -- до гармонізації міжетнічних взаємин на ГУМанистиИчних засадах спра - ведливості і доброзичливості
Світ, щоб не розвалитися, перетворив: ПИСЬнНа хХЛлосС ос Псерервних воєн міІЖнН 100 - ца мИ 3 переділ територій, мусить мати в СВОИ ОСНОВІ ПеВІІ Іівера!: підВаЛлинИи Ідеологічним «Фундаментом сучасно! СНПІТОФСЧЛОВИ ( принцип загальнолюлським
прав людини ; наш ональний прова
г жи СНІОєЄТЬСЯя нашинасамовизначення. якос ПИСНІ
По умі нашональної длдермж ВИ Ки біо щи правами Колізія між правами ЛЮЛИНІ у.
наші умовна. позірна. вона існує тише а чинник політичної боротьой, д4же - ле шних людей Не оезнаціональних, позаєтні ПРИ КА Реал б оуває, і протиставлення прав подумам М нібито вищого права, праву нації! ніч а мовизначення, начебто вторинному, 99 начало 6 не що інше, як позоавлення одських прав ШІЛОЇ пн ри прав - й членів оути самими собою І самим розп ряджатися своєю лолею | | Сучаснаісторична самосвідомість люд - ства та сучасне міжнародне право І тут енавели порядок» УВІВШИ ПОНЯТТЯ екорінний народ» і «національні меншини» (або «етнічні групи»). Як відОмМО, НаШІ інтегратори-інтернаціоналісти (пооорни- Ки «прав людини»!) дуже гніваються, чуючи про такий поділ, вони сприймають пого як несправедливість -- ВИВИЩеНнНЯ одних (корінного народу) над ІНШИМИ (національними меншинами). Насправлі ж ідеться в даному разі просто про природну історичну реальність - про принцип СВвІТООУДОВИ, порушення якого протипоказане в ім'я життя! І справедливості РІЧ у Тому, шо населена Людиною Земля - фізично ормежений Простір, І ВІН поділений, а наділи Ці Мають СВОЇХ ІСТО бПИЧНИХ ГОСПОДдарІВ, ЯКІ ВИСТУПАЮТЬ ВЛАС - никами своїх етнічних земедь, ІЇут, на цьому генетичному (генезис людства) І, ВІДПОВІДНО, Ггуманітарно-свІтоглеядному рівнях залягають правові основи самовизначення нашій, історичного життя народів Маємо свій наділ на Земній кулі 1 ми, українці (етнічні українці), Правовою пдвалиною нашої свободи, юридичною основою самовизначення укрлінської нації і становлення української державності є той незаперечний факт, що майже вся територія сучасної України (за винятком Криму, де ми ділимо історичні права з кримськими татарами, за якими першість) є етнічною територією укралінців, іхньою історичною власністю -- Батьківшиною (материзною), отже сучасна Українська держава будується на українських етнічних землях. Звідси, зцього фундаментального факту, випливають права укрлінців як корінного народу і права іНШИХ ЄТНОСІВ ЯК нацональних меншин українського суспільства. Через те ми говоримо -- | справедливо говоримо! -- про Українська державу як державу нашіональнл Якби всі партії в У країні - іукраїнська, і російська, і єврейська, якби вся людність Україниусвідомила священне право українців
на свою землю (священне право приватної власності"), то в нас невиникалиб питання ші про федеративний устрій держави, ні про офіціююний статус російської мови чи регіональну культурну політику, ні про союзи з Росією.
Справді: юридичний статус російської мовив Україні означав би для українців, що вони юридично зобов'язані знати і користу - ватися російською мовою, а це було б нічим іншим, як обмеженням їхніх законних історичних прав на свої етнічні землі, елементом російської державності на території України. Посилання наших опонентів на факти налявності в деяких країнах двох чи кількох офіційних (державних або «офіційних» і «державних» ) мов цілковито спекулятивиі і не витримують наукової критики.
Так само з фелералізацією України. У сьогодніши! У країні цесуто зовнішня (щоло українства) політична ідея, носієм якої писгупають проросійські та відверто антиукраїнські сили; у такий спосіб вони протидиють становленню У країнської держави, маточина меті рано чи пізно розколоти Україну територіально, приєлнавши якусь п частину до Росії. Світовий лоспід, на який посилаються федералісти, спростовує їхні аргументи. Скрізь, ле існують фелеративні держави, вони виникали як настілок об'єднашия територій одного ет посу (АПпмеччина) або земель, населених різними стиосами (Швейцарія). А нам пропонують роз єднати оане етнічне шіле, яким є україські землі об межах сьогоднішньої У крашіської держави.
Історизм у національному світоглялі І1ВпПлоОчУВ ПИ А УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДНОСТІ Ще гакий слабкий !: несформований що СТНОІЧНОІ Меншини дозволяють собі В Пруча СЯ о СУТО ВАХ РАНО ЄЛрОбИ Укр
СКОЖІМО і ЧНОГО ер "-1рРРІС)Ї ПРА усьому цьЬОомМУ 111.1
рІрІТЦІТМ, «КП КИ б; Жонувуно том ур р
і 111с ОСІ МІНІ
М 18 О1ТИ
Я: бо УЧ сті В ПОЛІ ИЧРІОМмМ Ду За союз | Росією ВИЯВЛЯЄТЬСЯ «КТИВвио НСЛОЯЛЬНІСТЬ До Української "ержЖави , шневага до українців. Гаким небезпи нь |ІЛЯХОМ ЛІ кто З ПОЛІТИКІВ ЗОхоОЛіті надто щплеко. Наприклад, в Малині ЗИЧУ май брутньому 1ІЙНОМУ СОЮ ЗІ ІЗ КИЙ ви ІОЛІВА 1 | ІК НІРНСНН іє пює не поклала юми рук, мийос ці ООІЦЯЄ налати автономію галичанлім | 2 ТОКИХ правах "Юдини порозумітися неможливо. І ставляті Вони нас переа дилемою. оуд06мо Ч20ЛИЖУВаТтИ.
- Р - - Та - реч 2. ; - орІбуЙи 10 одного ОО ЙО ДАЛІ ЛО1ИтТИсСЯ гі)
МИ | вони», рРУХЛЮЧИСЬ дорогою рідчУЖеННЯ авіа УЗАМИ «ВОорої «трерІжуватиметься УКРОЇНСЬКаІ зержара
. - ли"
ІС мократичним ШЛЯХОМ 100 ВИЯВИТЬСЯ
шо демократія не спроможна берегти є щрантувати Укра НСЬКОМ) родові національну свободу. В останньома ви-
ПОДКУ УКР пІїнСськІ ПОГгрІОТИ-дДе мократи змушені оудуть пожертвувати демократією - в ім'я безпеки Вітчизни і права; країнця бути самим собою -- права жити
Шлях до порозуміння (а потім | 10 об єднання в один народ, в одну) націю) Важкий 1 ЗВИВИСТИЙ -- ДЛЯ ВСІХ партій. української також. Бо всім доводиться долати інерцію історії І ЗВІЛЬНЯТИСЯ ві? СВІТОГЛЯДНИХ Та ПСИХОЛОГІЧНИХ набутків столІТЬ - НеГатТивних на0утків Українцям ЕЕ рід раоського зу х) І НЕПОВАГИ Ло самих сеос ОСІЯНЯМ -- ВІД ЗВИЧКИ Панувати на ЧУЖОМУ ООІЙСТІ евре ЯМ со ВІД ПІДСВІЛОМОГО прагнення так складалася єврейська історія | трошити державні кордони птІнерція космополІТИЗМУуУ), Оуд) ЮЧИ вселюдське «(царство своооли» (Кк Маркс) всесвітню
радянську республіку (Ленін РОСІЙСЬКІ ОІЛЬШОВИКИ) ЧИ СЬОГОДНІШНІЙ «єдиний СОЮЗ» на пострадянському просторі УКОЗІНСЬКА партія, причавлена ваготою
столітніх гноблень, ніяк не випростається
Миханпло Грушевський -- перший президент України
ї - і - РО г на повен зріст, ВвНІСШІИ ЯСНІСТЬ УСИТУАЦІЮ
ГОДІ! це наше! Російська насміхлється 3 пораду суверсенітетів | незалежності І(КСОДМІННО ТАЛК УКОЛІНСЬКСО СЛОВО
російському тексті), нетерпляче зиркаю-
чи, Коли вже той «сепаратист» насититься | поДавиться своОІм суверенітетом Є вренська боїться української свободи (на МІї! погляд, це не раціоналістична рефлексія, удаючись для психологічного С1МОЗАХИСТ)
| Ї - чор «В "у "оо | цо найкращого начсеото способу обороні
- наступу. Широким Ррронтом -- ВІ поліТтИЧНОГО ПООУТУ (наприклад, нешаєная ПО ЯТО графа ЯК ОЇ україн ам о луже ХО" ЧСТЬСЯ ОО ми ше не наб0у тися в ІМС своєму! | євреям навпаки: вони вважі ють її недемократичною) 40 глодса ІьБНоОГгОо мІФЛ про лпеклниий укра нський ІНТИССМІТИ ХМ | Же «сас,ШштаОнИ» ІНТтнУКраїнських провокації. наприк 1 І(СМОРІС ІРАЦІЯ ВО ША на бозгатомільЙОНИ)
. і З ІУДИТОРріЮю: перед самим приюмдом Туаїт
оч ІШИНИМ зіЗзИитоОм 1 гх шлента /1. Кучмі
АНТИ Ккр ІінСсьЬКОЇ ТелесФліальшивки ід про- МОВИСТОЮюЮ на пою Тотворне об чи '(ІПИТОання | «11 можн тоже МО уУкраіїниям мати сСсвородил
()сі Же "ПУНЛАХ «меж ТОМ и Й "ІСПпОрози МІРнНІРІН ьТе) Тебе оолиВво неСС СИ
нетим, що вістОричниЙй процес вті
. Зі | ПОТУЖНО ЗОВНІШІНЯ СІ1112 РОСІЯ ,
- . ТУ ПЄ просто втручається, вона сама ВИХ ИІХ! . 2 УГА м пого активним учасником, каталим и . Ок і І ЛО0чИ НСІМ "С! ї ) | |«0 Я | М | ВИипі1І1ся ча СиеНарІЄМ А ЧИ ІСНУЄ СЦЕНАРІЙ? | . МІ ІПоняття си риредн.! " Ь | М
яАге Ко ім ге М! « ДАчи
пу
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
z
ТИ
ІірТрРчЧнНоО Р сх | ть. Маг грог Rosyjskiej opinii publicznej, jak opracowany, świadomie ułożony plan działań, skierowanych na realizację imperialnego celu powrotu Ukrainy do rosyjskiej przestrzeni państwowej. Przede wszystkim istnieje jeden cel, o którym otwarcie mówi kierownictwo państwa rosyjskiego i wiodące siły polityczne Rosji, a także lekceważąca to społeczność – polityczna, naukowa, artystyczna, codzienna. A skoro tak, to ukraińska logika w stosunku do Ukrainy kształtuje się sama. Świadczy o tym cały wachlarz sytuacji politycznych we wzajemnych stosunkach rosyjsko-ukraińskich po ogłoszeniu przez nas niepodległości.
Ale, sądzę, jest wystarczająco podstaw, by nie wątpić, że istnieje także opracowany program nowego ujarzmienia Ukrainy. Kiedy o tym myślę, od razu przychodzi mi na pamięć nazwisko akademika W. Prymakowa – byłego dyrektora Instytutu Gospodarki Światowej AN ZSRR, a obecnie kierownika zagranicznego kontrwywiadu Rosji. Pamiętacie jego wystąpienie w 1955 roku na XIX Ogólnozwiązkowej Konferencji KPZR – jego plan demokratyzacji Związku Radzieckiego? Oczywiście, mówił on, że trzeba wprowadzić jawność i swobodę gospodarczą, ale aby uchronić kraj przed separatyzmem republik, należy na «specnarodowej» inteligencji postawić kadry obcych narodowości. To było już coś znacznie więcej niż powszechnie znana komsomolsko-partyjna «wymiana kadr». Myśl była dywersyjna, ale jednak zabrzmiała – z centralnej państwowej trybuny, z ust akademickich.
W mojej wyobraźni, obok W. Prymakowa, stoi A. Mihranian – doradca Prezydenta B. Jelcyna, ideowy towarzysz broni naszego W. Malynkowycza w sprawie aktywnej propagandy zjednoczeniowych wysiłków «ogólnozwiązkowego» międzynarodowego ludu.
Zresztą każda z centralnych instytucji
Р би нн за - 0 ж стотоио 004 я
ін -
Ślepi wobec politycznej mapy strategicznych kalkulacji naszego «partnera». A plan jest wyraźnie widoczny. Składa się on z trzech części, czyli kierunków, które się przecinają i uzupełniają, choć są rozdzielone w czasie: politycznego, ekonomicznego i, w ostateczności, wojskowego. Głównym środkiem oddziaływania na sytuację we wszystkich tych kierunkach, jednakowym, jest polityczna destabilizacja Ukrainy.
Już była mowa o przyczółku: Krym, Naddniestrze (14. armia). Myślę, że w międzyczasie uratowała nas od nich WNP: «partner» z ulgą odetchnął. Aha, wpadła ptaszyna!
Równocześnie trwały prace nad wariantem gruzińskim: rozpalić konflikt między komunistami a demokratami do otwartego starcia, aby osłabić obie strony i uzyskać możliwość wystąpienia z misją «pokojową». Stąd gorąca miłość OFICJALNEJ ROSJI (telekompania «Ostankino»), nie mniej partokratycznej niż Ukraina, do żarliwego opozycjonisty, działacza Ruchu, ówczesnego kandydata na stanowisko prezydenta UKRAINY.
Polityczny konserwatyzm narodu okazał się mądrzejszy od rewolucyjnego świerzbu egoistów. Prezydentem Ukrainy zostaje «partokrata». Tylko taki prezydent może poradzić sobie z przesiąkniętym partokratyzmem, nomenklaturowym społeczeństwem. A społeczeństwo przekonująco potwierdza w referendum ukraińską niepodległość.
Zatem wielki fakt historyczny: Ukraina staje się państwem samodzielnym. Wielki dla nas, ale nie do zniesienia dla «partnera»! Co w takim razie ma on robić? Oczywiście przede wszystkim zdyskredytować sam fakt, zniszczyć go ideowo i moralnie. Tak narodził się mit o Ukrainie jako
Leonid Krawczuk, pierwszy powszechnie wybrany prezydent Ukrainy.
...władzy Rosji ma własne służby analityczne, a zatem odpowiednie wnioski, prognozy i programy działania. Pojedyncze dokumenty tego rodzaju przedostawały się do prasy. Kierunek «ukraińskich» programów tych rosyjskich sił politycznych, od których zależy jutrzejszy dzień, a więc także postępowanie wobec nas, jest jednoznaczny: nieustępliwy. Nie dopuścić, by Ukraina wreszcie wydostała się z rosyjskiego morza na twardy grunt samodzielnego, niezależnego istnienia.
Dramat polega na tym, że Ukraińcy reagują nieadekwatnie. Sądząc po wszystkim, państwo ukraińskie nie ma przemyślanego programu samoobrony i przeciwdziałania rosyjskiemu natarciu na nas. Co więcej, my wciąż nie uświadomiliśmy sobie naprawdę, w jakim położeniu się znajdujemy (i w jakim stanie się znajdujemy) i z kim mamy do czynienia. Dlatego politycy, przywódcy narodu, zachowują się paradoksalnie: nie jednoczą narodu wobec niebezpieczeństwa, które codziennie przypomina o sobie, dezorientują społeczeństwo, uśpione... Kierownictwo państwowe, zwłaszcza w stosunkach ze strategicznym partnerem, krajem (Rosją), w ideologicznym i politycznym orszaku (od «braterskiego związku»), nie tylko nie uznaje nas za odrębny naród, ale najmniej ze wszystkiego godzi się na samodzielność i niepodległość naszej ojczyzny, na lekceważenie naszych praw.
Todler z «najmasowszej i najpotężniejszej» (jak lubi się chwalić) patriotycznej organizacji oświadcza nagle, gdy w rzeczywistości mamy ostre, bezpośrednie rosyjsko-ukraińskie przeciwstawienie się, że przesadzamy z rosyjskim zagrożeniem. A narodowi demokraci, nie mówiąc już o ukraińskiej polityce w ogóle, w żaden sposób nie są w stanie usiąść przy jednym stole i idą... Ocena wrażliwości... 40 [lat]... wytworzona gorzką niewolą... my
Leonid Kuczma – prezydent Ukrainy
komunistyczny rezerwat. Wychodziło na to, że Rosja, z byłym komunistą B. Jelcynem na czele, jest demokratyczna, a Ukraina, kierowana byłym komunistą L. Krawczukiem, jest partokratyczna
Metoda «dziel i rządź», stosowana cynicznie, sprawdziła się znakomicie. Na haczyk łatwo dała się złapać nie tylko ogólnodemokratyczna opinia publiczna, która z rezerwą przyjmowała ukraińską państwowość, ale także zorganizowana patriotyczna opozycja, dotknięta psychologicznym bakcylem antykomunistycznego bolszewizmu. W postrzeganiu «demokratów» ukraińskie społeczeństwo dzieliło się na dwie nie dające się pogodzić części: na nich samych i na «partokratów» («nomenklaturę»), dokładnie tak samo, jak w latach dwudziestych w postrzeganiu bolszewików. Z tą jedynie różnicą, że «demokraci» nazywali się teraz komunistami lub bolszewikami, a «partokraci» – burżuazją.
Los antagonistów wyobrażano sobie również jednakowo. Proletariat («demokraci») – do władzy, burżuazja («partokraci») – precz ze sceny! Oczywiście, z takim dwubarwnym (czarno-białym) światopoglądem i taką konfrontacyjną psychologią stworzenie Państwa Ukraińskiego w latach dwudziestych było niemożliwe – i to można twierdzić także dziś. W połowie lat dziewięćdziesiątych było tak dlatego, że tak jak wtedy cała profesjonalna Ukraina była burżuazyjna, tak dziś prawie cała jest «partokratyczna». Bez własnej, narodowej, społecznej bazy w postaci przewodniej (dominującej) warstwy społecznej (wtedy – burżuazyjnej, teraz – «partokratycznej») państwo narodowe jest niemożliwe, ponieważ nie będzie kto sprawować władzy w interesie rdzennego narodu.
Ukraina – państwo narodowe
Analitycy rosyjskiej partii doskonale to rozumieli i rozumieją. Dlatego postawili sobie za cel usunięcie z władzy ukraińskiej narodowej burżuazji i biurokracji – tej części dawnej partyjnej klasy rządzącej, która, znalazłszy się z woli historycznych okoliczności u steru nowo powstałego państwa, przeszła na ukraińską stronę. Celem tym – ku któremu zmierzano – była likwidacja ukraińskiej władzy centralnej
pod nogami — przez przedterminowe wybory Rady Najwyższej i Prezydenta. Nie stanowiło żadnej trudności nakłonić «demokratyczną» opozycję, by wkroczyła na tę drogę, bo cała ówczesna nasza «demokracja» znajdowała się w stanie politycznej gorączki: ciągły antyrządowy (a więc i antypaństwowy, bo państwo jeszcze nie zostało ukształtowane) propagandowy zgiełk, i ani jednej próby wyjaśnienia ludziom, że trudności gospodarcze mają przede wszystkim charakter obiektywny, a wyjście polega na tym, by zjednoczyć społeczeństwo wokół pozytywnych zadań, wokół rzeczowych dyskusji o sposobach rozwiązania epokowych problemów.
Nietrudno było przewidzieć, że wraz z ponownym wyborem Rady Najwyższej i Prezydenta sytuacja polityczna na Ukrainie zmieni się na gorsze, dla Ukraińców. Słabe ostrzegawcze głosy rozlegały się, lecz było już za późno, bo wirus hetmaństwa dotknął także «partokratów», dotąd tak monolitycznych. Prawda, wirus został wszczepiony: od pewnego czasu Iwanowi Stepanowiczowi zaczęto szeptać, że jego miejsce jest w fotelu Prezydenta. I uległ pokusie..
Tak, to właśnie w tym, że nowe wybory prezydenckie odbyły się przedterminowo, decydującą rolę odegrał Iwan Pliusz, ówczesny przewodniczący ukraińskiego parlamentu. Jak pokazały skutki, rolę bardzo negatywną. Przedterminowe wybory Rady Najwyższej i Prezydenta istotnie umocniły na Ukrainie partię rosyjską. Powiem nawet więcej: w istocie władza przeszła w jej ręce. Nic dziwnego, że na ukraińskiej scenie politycznej rozpoczęła się aktywna gra historyczna pod nazwą «integracja», według scenariusza zainteresowanych środowisk politycznych.
I nie chodzi wcale o to, że przewodniczący parlamentu często posługuje się słowem «państwo», a Prezydent odcina się od ZSRR, deklarując chęć pozostania prezydentem niepodległego państwa. Istota rzeczy leży w czym innym: jaki kierunek historyczny wskazują narodowi ukraińskiemu i jakie perspektywy otwiera przed nami ta droga.
PERSPEKTYWY ALBO ZNOWU — PRAWO DO ŻYCIA
Mówiąc w latach siedemdziesiątych o podporządkowanym położeniu narodu ukraińskiego w ZSRR, brutalnie uciskanego przez Rosję i pozbawionego przez oficjalną ideologię prawa do historycznego życia w przyszłości (idea zbliżenia i zlewania się narodów, doktryna internacjonalizmu), równocześnie głosiłem ideologię historycznego optymizmu. Logika rozumowania była taka: społeczeństwo radzieckie jest antagonistyczne, antagonizm między narodem a partią (pamiętacie te dwa KLUCZOWE POJĘCIA socjologii KPZR?) nie może się nie rozwiązać na korzyść demokracji, demokratyczna przebudowa kraju da narodowi ukraińskiemu możliwość zajęcia się swoimi prawami, zatem w swoich wyzwoleńczych dążeniach otrzymamy wsparcie ze strony samej historii, OBIEKTYWNEJ, niezależnej od nas PRZYCZYNY.
Jak wiadomo, tak właśnie się stało: nie dopłynęliśmy sami do brzegu, którego nazwa brzmi Państwo Ukraińskie (choć bardzo odważnie płynęliśmy w tym kierunku!), lecz zostaliśmy na niego wyrzuceni przez sam nurt WYDARZEŃ HISTORYCZNYCH.
Obecnie nasza sytuacja w tym, co najważniejsze, to znaczy w kwestii przyszłości, nie zmieniła się: znowu, a właściwie wciąż! stoimy przed niebezpieczeństwem zginięcia jako naród państwowy i suwerenna nacja, a nawet jako etnos. Odrodzenie Ukraińców wyraźnie nie nadąża za rozwojem wydarzeń, rusyfikacja trwa, w razie połączenia Ukrainy z Rosją ona po prostu nas wchłonie szybką metodą, stanie się nieporównanie potężniejsza niż dotąd, во1цеі г
Perspektywy, jakie proponuje naszemu narodowi, mówiąc krótko, oficjalny «postęp», integracja, nie zmieniły się (zarówno wtedy, jak i teraz to perspektywa śmierci narodowej), lecz stały się innymi, GORSZYMI! – OBIEKTYWNYMI warunkami, w których toczy się nasza walka wyzwoleńcza. Teraz historia pozostawiła nas samym sobie. Jeśli wcześniej, skazując naszego ciemiężyciela, reżim totalitarny, na zagładę, ona tym samym „skazywała” Ukraińców na wolność, na uwolnienie od samowładnego panowania imperium, to teraz obiektywny proces historyczny (demokratyzacja społeczeństwa) zajmuje stanowisko neutralności, stawiając nas w warunkach brutalnej konkurencji, codziennej
зни зо же
пи ЕР и ванни
...walce o przetrwanie. Nas — osłabionych, wyczerpanych, zdeformowanych wiekową niewolą. Konkurujemy nie z partnerem, lecz z wieloletnim historycznym wrogiem — rosyjskim imperializmem, doświadczonym i podstępnym. Korzystając z fizycznej przewagi, dyktuje on reguły gry, programując dla nas najpierw zależność, potem pełne podporządkowanie sobie i wreszcie zgubę.
Nasza strategia samoobrony i postępu ku zwycięstwu powinna polegać przede wszystkim na tym, by rozgryźć podstępy historii — ideologiczne, polityczne, ekonomiczne — i im przeciwdziałać.
Komunizm rosyjski (KPZR) miał w swoim imperialnym arsenale ciężką broń ideologiczną — doktrynę internacjonalizmu. Idea internacjonalizacji życia została w niej absolutyzowana i doprowadzona do koncepcji połączenia i zlania narodów, czyli nieuniknionej narodowej śmierci narodów. Taka perspektywa była traktowana jako obiektywna prawidłowość historyczna, przed którą nie ma ratunku. Mityzacja pewnych tez i ich fałszywa interpretacja wdzierały się w świadomość masową, znakomicie służąc naszym wrogom. Podobną rolę spełnia dziś idea integracji. Rzekomo to światowy obiektywny proces i nic na to nie poradzimy — z kimś musimy się łączyć. Mówi się zatem właśnie o zjednoczeniu, o uniach gospodarczych i politycznych, a nie o równoprawnej współpracy między krajami, przyjmowanej przez wszystkich.
Oczywiście wejście do Unii Europejskiej otwiera przed nami pewne perspektywy — w przeciwieństwie do WNP, która szybko zamienia się wyłącznie w śmiercionośną pułapkę. Jednak sedno sprawy tkwi nie w kierunku ruchu integracyjnego, lecz w samym zjawisku integracji, której idea najwyraźniej przekształca się w politycznie spekulatywną ideologię nieuchronnego zjednoczenia państw w jedną organiczną całość. Podobnie jak w przypadku „internacjonalizacji”, tendencje są absolutyzowane, zacierane są ich granice historyczne — w interesie sił politycznych wrogich nam. Tymczasem w rzeczywistości, przy trzeźwym spojrzeniu na zjawisko, obraz jawi się nie tak jednoznacznie, jak przedstawiają to integratorzy.
Wyobraźmy sobie, że Unia Europejska obejmuje całą Europę – aż po Ural.
Powstaje jednolita przestrzeń polityczna z wolnym przepływem kapitału, towarów, siły roboczej i... wszystkiego tego, z czego zachodni Europejczycy nie będą zadowoleni. Rosja w mgnieniu oka zmiażdży Białoruś i Ukrainę, dotrze do Polski, przypominając sobie, że ten kraj to przecież „swoje”, „rodzime” Królestwo Polskie.
Albo jeszcze wyraźniejszy przykład: Rosja integruje się z Chinami – w ciągu dwóch-trzech lat terytorium od Oceanu Spokojnego do Uralu staje się demograficznie chińskie...
Integracja jako historyczny ruch ku gospodarczemu, politycznemu i jakiemukolwiek innemu zjednoczeniu państw nie obiecuje Ukrainie nic dobrego, także w kierunku zachodnim. Wyrzućmy to słowo z naszego pozytywnego leksykonu politycznego, gdy mówimy o swojej przyszłości. Jeśli chcemy tę przyszłość mieć. Oczywiście, nie mylmy takiej integracji z wejściem Ukrainy w europejską cywilizację w ogóle, ze strategiczną orientacją państwa ukraińskiego na Europę Zachodnią.
Nie wolny od podstępności – przeciwko nam – proces przebudowy ładu gospodarczego i politycznego. Realne historyczne potrzeby w odpaństwowieniu, demonopolizacji własności i tworzeniu gospodarki rynkowej
wpadają w wir antagonistycznych sporów politycznych, a stąd – absolutyzacja nowych form u jednych, konserwatywny upór u drugich – tam, gdzie mógłby pomóc prosty zdrowy rozsądek. Ideologia bierze górę nad praktyką, ogólne publicystyczne rozważania – nad profesjonalnym rozpatrywaniem konkretnych problemów i sytuacji. Publikacji na temat reform gospodarczych jest bezliczna ilość, a spokojnych naukowych dyskusji na łamach prasy prawie nie ma. Praktycy błąkają się w teoretycznych ciemnościach, a do tego są nieustannie szarpani ze wschodu i z zachodu. Ukraińskiej nauce ekonomicznej potrzeba przede wszystkim metodologicznej jasności, w szczególności zrozumienia tego, że dwa historyczne zadania, które stoją dziś przed Ukrainą – tworzenie państwowości i gruntowna przebudowa ładu społecznego – są procesami wzajemnie powiązanymi i współzależnymi. Na ich rozerwanie, na inercję integracyjną rynku właśnie liczą rosyjscy imperialiści demokratycznego nurtu (zob. artykuł Jegora Gajdara w «Московские новости» z 19.02.1995 r.). Nie polegając, rzecz jasna, na
życiowych zjawisk, interpretowanych tendencyjnie
Ciąg dalszy na s. 8
Tłumaczenie maszynowe
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
с б'''б що т --''е б --о БЕЕЕЕЕНЕ
Р РР РИ ж
ш-
Продовження, Поч на с. 1,4-5,0-7
До речі, депутат Державної Думи.
лише на саму ринкову стихію, а вміло й послідовно скеровуючи п в потрібне ім | ущшерть наповнене в язкою рідиною імперських міфологем і пропагандистських стерео-
інтеграційних «ЗАКОНОМІрРНОСТеЙ» дО взятої напрокат Із
політичне Й ідеологічне річише,
ТИПІВ -- ВІД усеохопних
історичного архіву «слов янської Іде» Сьогодні політичне становище українства
трагічне. У своїх патріотичних почуваннях і
потребах ми не можемо спертися пі на Верховну Ралу, вякій перед велутькомуністисоціалісти, орієнтовані на Росію, ні на «Кклпіталіста» Ї Їрезидента, який узяв рішучий курс -- на Росію. Як у тій приказці: хо" круть, хоч верть... Добра нам плата за провінйшину революшицість нашої демокра - тичної опозиції, яка, зваливши попередню -- українську -- владу, привела до керма держави російську партію... Якіз пркотоо казав Іван Мазепа, самі себе завоювали
Українські легковіри тішать себе налією, що ринок, створений політикою ІЇПрезидента, виведе Україну зекопомічної кризиїі тим самим зміцнить державну незалежність на - шого народу. По-перше, між творенням ринку і творенням держави прямої залежності немає. По-друге, все залежить віл того, в чиїх руках -- українських чи російських -- будетой ринок. По-третє -- поки сонце зійле, роса очі виїсть.
Росія чудово розуміє і враховує в своїй поліТтИЦІ цю останню обставину, тому й намагається якнайбільше взяти для себе саме в цей перехідний -- кризовий періодісторії, знаючи, що якраз такі періоди найсприятливіші для творення нових політичних форм -- держави передусім. Ами, засліплені мішурою економічних реформ і граючись у подвійну бухгалтерію з
резидентом (ринок -- підтримуємо, гуманітарна політика -- не згодні), і не помічаємо, що наші найвищі держлвці, яким на словах повернення до Радянського Союзу 1 «в страшному сні не сниться», на ділі беруть активну участь у відновленні рН СЬКОЇ імпери, державного союзу з
осією, який, з усього судячи, буде для нас небезпечнішим, ніж був СРСР. За півроку, що минули з часу приходу до влади Л. Кучми, Україна рукою Президента підписала «Меморандум» про інтеграційні процеси в рамках СНД (фактично -- про перетворення СНД на єдину федеративну державу), приєдналася до Міждержавного економічного комітету, вякому вирішальний голос належить Росії, а трохи пізніше, в лютому ц. р. на алматинській зустрічі голів держав -- учасниць СНД, -- до спільної, в рамках СНД, системи протиповітряної оборони, виступила на тій зустрічі з ініціативою ВІДНОВЛення На терені Співдружності спіЛЬНОГО НауКОВОГО простору (що це означає?), спокійнісінько слухала розмову стратегів Великої Росії про «зовнішні (7?) кордони СНД» і «спільний захист країн СНД від зовніш - нього ворога» (7). Ї не тільки слухала - догідливо кивала головою. Президент Л. Кучма після лютневих «сидінь» в Алмати з задоволенням відзначав, що «в СНД посилилися тенденції до інтеграції», а Міністр оборони В. Шмаров -- що в Алмати було «менше конфронтаци і більше конструктивного настрою» (див. матеріали агентства «Інтерфакс-Україна» за 10 лютого ц. р.). Очевидно, для п. Шмарова концепція про «зовнішні кордони» І «зовнішнього ворога» СНД цілком констуктивна, тому він і вважлє, що Україна «могла б брати участь у розв'язанні цієї проблеми», тобто у створенні «механізму спіЛЬНОГО захисту країн СНД від зовнішнього ворога» (там само). На думку нашого Міністра оборони, відповідну угоду просто «надо подработать», і п можна буде схвалити на наступній зустрічі ГОЛІВ держав -- учасниць СНД у травні цього року
Так що це -- як не активна участь президентської влади України в творенні СКОНОМІЧНОГО Та ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОГО СОюзу в рамках СНД? У тих рамках, у яких хочуть створити (ї вже дружно творять!) Велику Росію і «партократ» Б. Єльшин, і лідер комуністів Г. Зюганов, 1 ліОсралімперіаліст В. Жиригновський, інеприховані фашисти (у Росії виходить понад сто фашистських газст!'), | конституційний демократ Б. Фьйодоров, : навіть симпатичний демократ-гуманіст Єгор Гайдар. Усі вони -- без іронії! -- нас дуже чеклють»! Пам'ятаєте сакраментальний аргумент Л, Кучми на доказ необхідності інтегруватися з Росією? -- «На Заході нас НІХТО не чеклє». Міністр оборони України п Шмаров теж озброївся цією «патріотичною» тезою: У НАТО, каже вий, енас не ждуть» (див. «Експрес-випуск» «І|нтерфак су-Україна» за 1002 цр )
колишии Міністр фінансів, однодумешь Єгора Гайдара Борис Фьподоров ст ворив недавно (установча конференція відбулася |7 лютого) рух під гучною назвою «Вперед, Россия!» Куди вперед? Звичай 0, ЩІ 101 територи, передусім, до: ор ТІВ словяно -- на Бі торусь Та Україну НОВИЙ помадою вожль пропонує внести ло КоОнСтТитУШи | 1) Російської Феедерації статтю про необхідність орвозз єлнання України 1 Білорусі з Росією., А «старий», Теж «демократ», щоправда, ЧЕ ІІШИсСтСь кого покрою! -- В. Жиріновський обіцяє ШО длянНна ведення порядку російська армія «прийде ії в Україну!» (див. його інтерв'ю газеті «Вссукрайнскис ведомости» - номері за 24.02.1995 р. )
Отже, «Вперед, Россия!» На пеий бомйовий клич президентська влада України відгукується по-партнерському»: «Вперел, Украйна» -- у пащу російського крокодила, щоб там «захищати свої національні їнтереси» (як відомо, це стратегічна позиція Президента щодо СТІД: бутискрізь...). До походу нові провідники У краши готуються фун - даментально, забезпечуючи себе з усіх боків: політично -- прагнучи зосерелити в своїх руках усю владу в державі (авторитарні тенденції в проекті «Закону про державну владу...»); економічно -- указом Президлен - та дозволивши іноземцям брати участь у приватизаши української власності, курс на кооперацію з російським виробництвом (сумнозвісний указ Президента про фінансово-промислові групи) тощо, калрово -- ведеться політика на очищення центральних структур виконавчої влади віл патріотичних кадрів...
На мій погляд, Президент 1, Кучма та ного прихильники вивели У країну на шлях зрадидержавної незалежності національної свободи нашого народу. Бо ж як інакше можна назвати їхнє свідоме намагання за - тягнути Україну в економічний та військово-політичний «со103» із Росією, яка й не приховує, що прагнебути імперією"
Катастрофі ще можна зарадити, але Тільки в одному випадку -- у тому разі, якщо українці усвідомлять, що над ними нависла смертельна небезпека, згуртуються, мобілізувавши для самозахисту всі свої сили, і виявлять надзвичайну волю до життя й до перемоги
Я кажу «українці», а не «українське суспільство», бо конфліктна й кризова ситуація, про яку иде мова, стосується саме нас, етнічних українців, -- нашої свободи чи залежності, життя чи смерті. А підвалиною кризи є наша слабкість, брак української самосвідомості і ПОЛІТИЧНОЇ волі. Парадоксально, але з часу проголошення незалежності України в політичному багатоголоссі нашого суспільства найслабше чути український голос -- голос історичного господаря країни. Серед стихіЙйНИХ та організованих середовищ переважають комуністично-соціалістичні | так-зВанІ ЗаГаЛЬНОДеМОКРаТИЧНІ црошеорх ки. Перші займають проросійську або навіть відверто антиукрлінську позицію Другі, викривлені історією на схід, ніяк Не випростаються, вдихнувши на повні груди українського повітря: у них беруть гору географічний (вони кажуть : громадянський), ане нацонально-духовний критерій. Патріоти-демократи так бояться споло- Шити злих ДУХІВ МИНУЛОЇ неволі, що Й імені свого не називають (наприклад, «народ України», а не зукраїнський народ») стараються не виокремлюватися з-поміж демократичної інтернаціональної юрби. Сили, що йдуть під прапором українського націоналізму, збивають із пантелику людей самою назвою своє! ідеології - НеСО1- нозначною у сприйнятті нашого суспільства. Молода й задерикувата УНА - УНСО, почавши химерну й надзвичайно небезпечну гру в українську імперію (об'єктивно -- це широкомасштаона антиукраїнська провокація), сплутує во! карти, остаточно затуманюючи національно-політичну свідОмІСТЬ УКраЇНСЬКОГО загалу
Нині тільки одна малочисельна ДСУ
«Державна самостійність України», організація праворатмка ьнОГгГоО сприму: вання, -- говорить (на жаль, не раз вуль- ІІрно конфронтаційно) ВІД ІМСні СТИНЧНИХ УКРЛЇїНЦІВ, ставлячи крапки над еї» в розмові про сьогоднішній історичний конфлікт між Україною та Росією
й дуже нерезпечна ситуація слабкість і невиразність демократичного представництва укроїнців В актульних нацонально-політичниХ Процесах
Демократія має в своїй свіТОГЛЯДНО психологчЧНИ ОСНОВІ СПРЯМОВАНІСТЬ М порозуміння між УЧАснИКкКамМИ Процесу, 1 Пе оажаніший та перспективи ший для на: 1.1. 191 проте ИН перепемтивним ІРИС 1
тому разі, якціО МИ ВвИСУнНнеСМмМО Пперецу мова
непохитно стоячи ноіСсбВосмуУ ПпОрОЗУмІННЯ
ні
ЗЕ 094 ----
україна-держава національна
нини вн аа о Й - ПРИН ран з -- м тн - РР» Р Р й
можливе Тільки на грунті визнання | нами всієї; повноти наших Історичних Пре
| ПпОоТтреОо
| ЖЛЛЬ. ДОСІ. ХОЧА Зрігає ВЖЕ ЧЄТВер ТИ рік ІЗ ЧАЛСУ проголошення НеЗІ1 1СЖ ності Украіни, українська толерантністі ГІС ЗНОХОДИЛИ доррози ІЛИВОГО ВІДГУКУ Б ГІ ИЙ Х ОПОНСНТІЄ 1 іч! ДПІЛПОВІДЛЮТЬ ЗНС
НІАГОЇО |! ПІЛДСТУПНІСТЮ Українській патріотичній шоб вийти наперел 1 очолити поступ ІСТОРІЇ потріоні дві неоОдДМмМІННІ речі: ЧІТКЯ Й ГВерДЯ суспільна позишя Іі загально націонистьний
Тер у Го) 4 в ТІЇ
пдер, шо уособлював Ой 1 скрормував ПОЛІТИЧНУ ВОЛЮ Народу до Сямо гверажен НІ Я
Ок тавини нової єпохи, що почалися в серпні 199| року, вже визріли цілком
достатньо, щоб можна було виразно окреслити демократичну позицію україн
ського патріотизму, отже, і програму ПорятуУНКУ та запанування нашої своороли
з тим, щоо перейти нарешті: руфіж неВвІЛЬНИЦТВІа І ВвИСНажЛлиИвВоОї ООротьой за право жити самостійним історичним жит - гям, вийти на поле внутрішньої ГВОрчої роооти и облаштування свогосуверенного Ломя
Стратепчиї параметришеїт програми видаються мені такими. Передусім, на передньому плані стоїть зовнішній фактор, 00 тепер він визначальний у нашій долі. Перший крок у цьому напрямку -- пдна и пряма (без найменшого гнучкошиєнства!) постава щодо Росії, якій відверто кажемо: історія зробила нас споконвічними ворогами, але вона виявилася врешті-решті милостивою ло України та Росії, мирним чином -- 1 справедливо! -- розвівши нас на їсторичняи дорозі всерпи 91-го року, будьмо влячними долії ненамагаиймось наново зв'язати щасливо розплутаний віковий вузол укратиськоросійських антагонізмів г суперечностей: Україні протипоказаний будь-яким спільний простір із Росією, бо він вілновлюватиме старі болячки наших взаємин, -- тож закликаємо тебе, Росіє, зрозуміти, що цей ізоляціонізм України корисний та рятівний і для російського народу, якщо мати на увазі иого демократичне и цивілізоване майбутнє, -- закликаємо тебе усвідомити це і не прагнути союзів із нами... На такій «безсоюзніи» основі налагоджуватимуться добросусідські стосунки між нами...
Два наступні -- в зовнішній сфері - стратегічні кроки української патріотичної демократії - якнайскоріший вихід У країни з СПД і якнайскоріший її вступдо НАТО.
СИД уже повністю вичерпала свої політичні ресурси як механізму мирного розлучення з імперією; формою багатосто-
- роннього економічного співробітництва вона
не може бути з двох причин -- через економічну незбалансованість між учасниками об'єлнашія і через те, що Росія, голов - нийсуб'єкт співдружності, намагається перетворитий СНД на інструмент відновлення свосі імперії; зкінця минулого року російськоімперські потужності С ПІ, Ї почали пароста - ти, і від цих тенденши потрібно просто ізолюватися, а не влазити в протиборство зними, -- треба, отже, усунути самі організашіині можливості імперських зазіхань на нас.
Наше стратегічне бачення історичної ситуації завжли буде неповним, якшо ми не братимемо за аксіому том трагічним факт, що Росія - нашісторичний ворог і все ще -- потенційним агресор. більше того, розвиток політичних подій у Росії примушує нас робити висновок, що військова агресія Росії проти України цілком реальна, її загроза наростає. За таких перспектив якнаймскоріший вступ 20 НАТО є для нас справою порятунку. Звичайно, як також 1 наша всебічна готовність до захисту Вітчизни. Трохи загострюючи оційку становища, я сказавойм,щоперелукроїнинями«томтьтмими оана по-справжньому сер'иозна проолема -- проблема захисту нашої країни віл можли - вої військової агресії з боку Росії. Греба зробити все, щоб така небезпека перестала існувати, стала неможливою. Шині, коли Росія ще ослаблена, ше пе звіоралася на силі інерушила «вперел» (5. Фьнолорогв), попередити таким трапишим розвиток поді "ие не пізно.
Внутрішній стратегічним аспект лемократичної програми українського патріогичного руху: у сфері політичної системи -- орієнташя на збалансованіє ть к.лалних пов: поважень представницької, зокрема зако- ПОДЛДЯБАОЇ, 1 ДПИКОНОЮМЧОЇ ПА ЦИ при нитцоко прелетациицької кла лик прова МО! Форми
п уперемиїє ту м
уособления народного
теп пришити сит у аши ІСУС ЗАТ І на іІмІриюого зосереаження влали вруках пре тм оєїтських - риконавчих -- структур
У галузі практичної політики -- "тка й послідовна опозишя І 20 Презилєнта, який писурає перед кратїного Ос зперсепективні и кобезпечниисторичні орієнтири, т ло Верхов пої Рали, в якій наамірно багато леструктипних,античержаннмих є 1емен ті, череошо робота парламенту малоефективна. Вілперту ОПОТИШИНІСТЬ ЛО О00мМ Пп іОокКпІіз ї1иєс їі грунтувати не на пПОЛШІЙИЧчЧНОМУ пПпОООрюванні опонентів за будь-яку шиу, ана конструкгивши критиці, шо оогрунмнтомчує да ьтернативний погляд на проблеми и ситуації. На. завзання прицьому - ГОТУПВати СУСПІЛЬСТВО 10 остаточного и налштиного переходу влали-то рук п єаиного законного претенлента, шо дійшов своєї самосвідомості, -- 20 рук україського народу. Питання про дострокові перевибори Презилента ї Верховної Рали можна порушувати тише в крайньому разі.
У сфері економічних реформ - спрямованість на сошально-демократичих модель становлення ринкової економіки на противагу лібоеральншій та комуністичносоціалістичній концепціям народногосподарського розвитку. Сошально-лемократиміна програма здатна найповніше і найгармошиншше поєднати два провідні прогресивні процеси -- будівництво української нашональної держави творення ринку
Культура | духовність: формування
українськогісторичної пам'яттяк психолопчної основи нашонального відродження україниїів, яке є фундаментом політичної стабільності в Україні, ааже надовго консолідуватися можта лише на грунті погічнНИх І справелливих уявлень, у цьому разі - Історичних прав корінного народу. Оаномовність наши при вільному існуванні ІіСКОЛльЬнНИХ МОПНноО-кКУїЬТУрниИих середовищ, недопущеність територіального (»ерегіонального» ) членування У країниза мовною га культурною ознаками.
У сфері політичної стратепі і тактики - орієнтація на власні сили при активній зовнішній політиці, спрямованій на відновлення, збереження 1 утвераження української самобутності в межах європейської цивілізації. Певний ізоляшонізм віл Сходу, головно від Росії, повернення обличчям до Заходу, активне всебічне співробітництво з кратнами Захілної та Пентральної Європи, але, воланочає, і невхолження до Європейського Союзу на засалах повного членства. Опір теграшиному поступові зобох боків - 131 ХОДУ, ІЗ Заходу
У галузі організашійної ам прагнення до СПІЙНИЦЬКИХ УКРОТИСьЬКИМ СИС НО МІОМИ р ідеології та політичної тактики, але при отриманні визначальних патрютичного руху: невходжениня в бу ль-які союзи з Росією; національний та Унітарими харак. гер Української держави; слість гу манттарної політики на всій територи країни; українська мова -- «Лмна лержавна (офіційна) мова в Україні. Консолілацію уособлює, скажімо, У країнська грюмалська центра льна рада -- консультативним та коораинашиним орган, сформований 11 представників відповідних оргатізашти а9- повненим, за ухвалами Рали, особами, що не належать до організованих середовищ, але шяльншсть яких має загальнонашона тьне зномчення
ЬНОСТІ ним
КОПСОЛІЛЯЦІЇ фСІХ «Яамо-
113041
| Їлостанок -- прю ОСНОВНИМИ СО « КТтиВвимИ
ЧИННИК, щшоїтоОтТноО ВП лик І римиЄ НІ розвиток
подій, тілерів. В
ча) уУкреописькимх у монкі х писифактор шииграє окех горични
про лідерство Та
пиво пОжЬ ЦИМ |, "о ПИ ОНКО ЛьНО ІС
ардання, щосСстоюмтьснеорео пами, ім 1не|
ІЖеним СсрмЖжарноєті, 1! овершенн консолідації наши, 1 створенню»
суспільного ладу, і виведення украї на поч
пОВвОогО "1
стану психолопчного раосєтва,
і - " "нн вимагає від нас надзвичайного зосере кт
Полі таснеріл. у
ЦЯПОЛІТаЖИІ «ВО енер ЩО мУСНІь вссукраїіському агальнонаціонального лідера. Брак таком
уоОСОСої ния на
МОР «НнОе
міДдсСШтТаюоі, рівні
уособлення в Україні відчуває вом п; гоє грю У країна чекає на свого Месію. " ПОКИ
- к отит ши прим це, гуртунмо умховну ситу
і і ріг
у ноез1отїяниУ. Кок к, ПАНОМ киек Ом ТРАТАД і
ОРТАМ ТИВ ТТЬТІА ВІРИЛИ; 11 ремої уч ч і м мо Р ЗИРИРНО ; - зай о НЕЕРИР путь чено зок" -- Чорно б. Р б 7 цій -- стрій з й
рий -
«DEMOS-POLITIKUS», czyli CZY NA ŁUHAŃSZCZYŹNIE SĄ UKRAIŃCY?
W zeszłym roku Donbas miał stać się pierwszą ukraińską ofiarną pochodnią. Wzdłuż linii pogranicza Łuhańszczyzny z Rosją potajemnie przygotowywano agresję w celu poparcia rosyjskiej ludności Donbasu. Dlatego tak śmiało czuli się nasi rodzimi szowiniści, kierowani przez siły lewicowe. Dlaczego jednak w ostatnich chwilach wojska nie zostały wprowadzone?
Badania socjologiczno-psychologiczne
przekonały gorące głowy moskiewskich polityków: Donbas nie jest „russkim", chociaż i jest rosyjskojęzyczny. Przez ostatnie pięćdziesiąt lat, mimo totalnej asymilacji, Donbas nie tylko nie stał się „russkim", lecz w dziwny sposób wypracował własną mentalność — donbaską, niepodobną do czysto ukraińskiej, ale też nie rosyjską. Fakt ten jest naukowo zbadany, lecz do końca nie zrozumiany.
Ukraińców etnicznych jest za sześćdziesiąt procent. Reszta to osadnicy. Powojenna ruina sprowadziła na nasze ziemie nieobcych, lecz swoich, dawnych Ukraińców z sąsiednich obwodów Rosji, z Kubania, którzy do 1925 roku wchodzili w skład Ukrainy, a także bliskich nam duchem Białorusinów; wielu osiedliło się u nas także przybyszów z zachodnich i centralnych obwodów Ukrainy. Tylko znikomy procent stanowią inne narodowości. Na Donbas jechali zarobkowicze, by polepszyć los swoich dzieci. Chłopi przekształcali się w proletariuszy. Właśnie ten czynnik wpłynął na ukształtowanie donbaskiej mentalności.
Mimo totalnego wyniszczenia ukraińskości ukraiński duch — trzymanie się swojej ziemi — nie został wyniszczony. Dlatego nie przypadkiem cały Donbas zagłosował za niepodległością Ukrainy, czym zaskoczył Moskwę. A tu nie ma nic dziwnego: naród może stracić swoją niepodległość, lecz jego charakter i język zawsze pozostają jego naturalnym skarbem. I chociaż językowo Donbas przystosował się do języka okupacyjnego — a co wy chcecie, skoro obcy język podpierały karabiny maszynowe, gułagi, hołodomory?! — to charakter narodu, ten głęboki, naturalny czynnik, pozostał ukraiński. Tylko duch nieco zleniwiał.
Otóż «proletariacka mentalność» ogląda się na swoje ukraińskie pochodzenie, a więc nie zechce oddawać życia ani przelewać krwi za polityczne ambicje Rosji. Okazało się, że ludność rosyjska, jak na Donbasie, jest rosyjskojęzyczna. A to nie jest jedno i to samo.
Moskwa odstąpiła od Donbasu i przeniosła się na Krym. Kiedy zapali tam swój ofiarny znicz, Donbas będzie zmuszony przyjąć na siebie drugi cios Moskwy. Wtedy zadziała «proletariacka mentalność», bo ma ona nie tylko pozytywne dla państwa cechy, ale i negatywne: która weźmie górę? Walczyć nie będą, ale i bronić się też nie zaczną: życie jest droższe niż wszystko. I wtedy proletariat, dziś zagubiony, zostanie poprowadzony przez piątą kolumnę. A kto inny? To oni mają władzę. Pierwszą siłą polityczną z ich strony stanie się język. Drugą – wczorajsza i dzisiejsza obojętność ukraińskiego rządu, a także politycznych liderów, od demokratów po problem językowy Donbasu. Jego problem językowy to duchowa, narodowa wrzód Ukrainy. Powierzchowne podejście do niego jest niebezpieczne dla całego państwa. W cywilizowanym świecie czegoś takiego nie ma.
Nikt z przeciętnego rosyjskojęzycznego obywatela Donbasu nie powie otwarcie, że z jakiegoś powodu boli go dusza za Ukrainę. A ona boli. Boli ukraińska dusza. A co zrobić, żeby ją uleczyć? Wysiłkami społecznymi jednego nie pomożesz w bólu. Potrzebny jest państwowy społeczno-duchowy program leczenia.
Proświty!
Przez trzy lata na szczeblu państwowym u nas nic się nie zmieniło. Przestrzeń informacyjna z czterech stron: radio, telewizja, prasa i księgarnie są całkowicie w rękach komuno-szowinistów, czyli piątej kolumny, którą hojnie finansuje Moskwa i biznesmeni z partii komunistycznej i komsomołu. Weźcie też pod uwagę, że i władza w obwodzie jest w rękach tej piątej kolumny, na czele z przywódcą partyjnym.
Już samo życie dowiodło, że polityka państwowa Ukrainy na pierwszym etapie kształtowania państwowości powinna opierać się nie na Zachodzie, lecz na Wschodzie i na Południu Ukrainy.
Wrażenie jest takie, że Donbas Ukrainie nie jest potrzebny. Wierzchołki rządu szumią tak, że liście aż spadają, a pożytku nie ma. Konkretnego, kardynalnego, kompleksowego programu wobec Wschodu i Południa tak i nie wypracowano. Wrażenie jest takie, że rząd to straż pożarna, do tego nieprofesjonalna, zebrana podczas klęski żywiołowej.
«Proświta» zachowała siebie jako organizację, wzrosła i zahartowała się, i przyszła pod drzwi zaufania narodu. I nie hasłami, nie mitingami, nie żądaniami: «dziś i natychmiast», lecz żmudną, czarnorobotniczą pracą. Zasialiśmy trochę ziarna, choćby na maleńkich skrawkach ziemi, ale zasialiśmy i pielęgnujemy. A co najważniejsze, zrozumieliśmy, że ukraińskie geny są żywe! Trzeba im pomóc wydostać się spod skorupy. Pomóc cierpliwie, rozumiejąc, że zeschnięta skórka boleśnie odrywa się od ciała. Lecz pod nią młode i żywe ciało. Już nie liczymy na programy państwowe i tym podobne, — młode państwo, młody rząd, młoda zielona polityka i politycy, — niech dorastają, może kiedyś zrozumieją swoje błędy. Byleby nie było za późno.
Mam konkretne propozycje. Zważywszy na to, że rząd dziś nie jest w stanie ekonomicznie ochronić całej Ukrainy, lecz najbardziej dotkniętą w aspekcie językowym
Ługańszczyznę — trzeba ją wesprzeć. Finansowo wesprzeć drukowane organy obwodowej «Proświty» w połączeniu z otwarciem pierwszego w Ukrainie młodzieżowo-dziecięcego wydawniczego Domu «Nadzieja Ukrainy». Tylko przez dzieci dotrzemy do ukraińskiego Donbasu. Zatwierdzić finansowy program regionalnego Centrum Krajoznawstwa na bazie Akademii Nauk Ukrainy, którego laboratorium już zaczęło pracować w SzSI nr 59 miasta Ługańska.
Druga propozycja: wystąpić przed Rządem i prezydentem z żądaniem lub apelem proświatowców: szkoła wyższa powinna pracować wyłącznie w języku państwowym.
Tym działaniem pomożemy naszym wschodnim i południowym obwodom szybciej stanąć na nogi na swojej ukraińskiej ziemi i poczuć, że nie są one ani odszczepieńcami, ani mankurtami, ani obcymi, lecz wszystkie są od ojczyzny-Ukrainy, matki, jej synami i córkami. Rosja ich nie potrzebuje, a na Ukrainie czują się pasierbami. Dlatego też podburzają. Zadbajmy o nich nie wyzwiskami i nie policzkami, lecz miłością, jak o własne dziecko. A wy zobaczycie efekty i świat przekona się, że na Donbasie rzeczywiście mieszkają Ukraińcy.
Raisa Łuk'janczuk, Przewodnicząca Ługańskiego Obwodowego Towarzystwa «Proświta» im. Tarasa Szewczenki
W państwie narodowym inteligencja służy interesom narodu, w kolonialnym – interesom metropolii i kolonialnej administracji. Narodowe państwa, które osiągnęły znaczny rozwój gospodarczy i dobrobyt własnego narodu w ostatnich półwieczu, przede wszystkim dzięki rozwojowi edukacji, stworzyły potężną warstwę narodowej inteligencji.
Ośmy roku niepodległości. Czy w tym czasie wiele się zmieniło? Praktycznie nic. Tak jak pięć i dziesięć lat temu władza w południowych i wschodnich obwodach Ukrainy w pełni znajduje się w rękach dawnej kolonialnej administracji. Kontroluje ona gospodarkę i włożyła wiele wysiłku, by ją zrujnować, a także finanse, środki przekazu, edukację i przebieg procesu wyborczego, fałszując go tak, jak jest jej potrzebne. W swojej znacznej większości składa się ona z obywateli pochodzenia obcego lub współczesnych janczarów, chochołów-wyrodków, którzy nienawidzą zarówno Ukrainy, jak i Ukraińców.
Jaskrawym dowodem na to jest zachowanie pomników totalitaryzmu i kolonializmu, upamiętnianie imion Lenina, Postyszewa, Swierdłowa, Pietrowskiego i innych kat ludzi w nazwach miast, ulic i alei. Aby plunąć nam w twarz i pokazać, czyje ręce trzymają władzę, w Charkowie posunięto się do jeszcze większego cynizmu: wzniesiono pomnik Gieorgija Żukowa, który bezpośrednio brał udział w terrorze bolszewickim, w eksterminacji Ukraińców podczas wojny, wydawał rozkazy i przeprowadzał deportacje Tatarów krymskich, Kałmuków, Czeczenów, Ukraińców, Inguszów, Turków meskhetyjskich, a być może także innych.
Aby nie dopuścić na Wschodzie i Południu Ukrainy do rozwoju ukraińskiej kultury, duchowości i narodowej ŚWIADOMOŚCI, władza wywiera presję na tych przedsiębiorców, którzy mogliby nas wspierać; WYPYCHA z państwowego radia i telewizji programy ukraińskie, zastępując je prymitywnymi, antyukraińskimi; dusi ukraińską prasę, w szczególności stawiając wszelkie przeszkody w jej rozpowszechnianiu, a jednocześnie szeroko otwiera drzwi dla rozpowszechniania kłamliwej antyukraińskiej dezinformacji; tworzy i wspiera tzw. prywatne stacje radiowe i telewizyjne, które demoralizują ludność i sieją pogardę wobec Ukrainy; sprzeciwia się przejściu zakładów edukacyjnych na język państwowy nauczania. Fakt, że w czwartym roku niepodległości Ukrainy szkoły nie są zaopatrzone w ukraińskie podręczniki, gdy rynek księgarski jest zalany rosyjskojęzyczną literaturą, która w znacznej mierze wydawana jest w Rosji, a żaden rektor mianowany w swoim czasie przez komitety partyjne i KGB nie został odwołany ze stanowiska, świadczy o ukierunkowanej antyukraińskiej polityce w najbardziej wrażliwym i najskuteczniejszym obszarze przygotowania narodowej inteligencji i rozwoju duchowego Ukraińców — w oświacie i wychowaniu,
PAŃSTWOWE
We współczesnych warunkach żadne państwo nie może istnieć bez własnej warstwy intelektualnej, którą nazywamy inteligencją. Są to inżynierowie, nauczyciele, lekarze, dziennikarze, naukowcy, artyści itd. Inteligencja to przywódca i elita państwa, to silnik i gwarancja jego postępu.
Prawie dwie trzecie ludności Charkowa to Ukraińcy, a na Słobożanszczyźnie Ukraińców jest około 60–72%. Tak wynika ze spisu z 1989 r., który nie był obiektywny dla Ukraińców. Przyczyn tego jest kilka, i są one dobrze znane. W rzeczywistości Ukraińców etnicznych na Słobożanszczyźnie jest znacznie więcej. Wielu z nich, a może nawet większość, chce oddać dzieci do ukraińskiej szkoły. Ale — nic z tego! Administracja zmusza Ukraińców do pisania podań o nauczanie w języku ojczystym.
Jak i dawniej, na własnej ziemi Ukrainiec nie może otrzymać wykształcenia w swoim języku ojczystym, jest odcięty od narodowego wychowania i ukraińskiej kultury. Kulawe Prawo o językach, uchwalone pod naciskiem opinii publicznej pięć lat temu, nie jest wykonywane, jest sabotowane. Zalążki narodowej edukacji, które zaczęły było kiełkować po proklamowaniu niepodległości, są tłumione przez administrację. W niektórych miastach Słobożanszczyzny, gdzie Ukraińców jest ponad trzy czwarte, nie ma ani jednej ukraińskiej szkoły. W wielu charkowskich szkołach zamykane są lub stoją przed groźbą zamknięcia klasy ukraińskie. Przyhamował wzrost liczby ukraińskich szkół. Ale szkoły to jeszcze nie kwiatki, lecz tylko ziarenka.
Inteligencja kształci się w wyższych uczelniach. W Charkowie jest ich 25, wszystkie są państwowe. Wydawałoby się, że powinny przejść na państwowy język wykładowy. Ale na to zdobył się tylko uniwersytet pedagogiczny; mają chęci, lecz nie bardzo się spieszą jeszcze dwie–trzy uczelnie. Dekolonizacja przebiega znacznie wolniejszym tempem niż przebiegała rusyfikacja. Jaka jest przyczyna, jakie usprawiedliwienie, a raczej wymówki kolonizatorów?
Na początku mówiono, że studenci nie znają języka ukraińskiego, a większość wykładowców nim nie włada lub włada nim niedoskonale. Minęło pięć lat. Przez ten czas wykładowcy jako urzędnicy państwowi byli zobowiązani nauczyć się języka państwowego, przynajmniej ci, którzy jeszcze nie osiągnęli wieku emerytalnego. I trzeba zaznaczyć, że większość wykładowców charkowskich uczelni może i jest gotowa przejść na wykłady w języku ukraińskim już od 1 września tego roku. Dobrze wiem to z własnego wydziału fizyczno-technicznego uniwersytetu państwowego, a także z rozmów z wykładowcami innych uczelni. Co do studentów, to wszyscy znają język ukraiński na poziomie dobrego rozumienia, ponieważ jest on obowiązkowy do nauki we wszystkich szkołach Ukrainy. Student, który nie zna języka ukraińskiego, ma fałszywe świadectwo i musi zostać usunięty z uczelni.
I mimo to od 1 września uczelnie Charkowa nie przejdą na wykłady w języku państwowym. Dlaczego? Opór administracji,
ignorowanie przez nią państwowych potrzeb Ukrainy
profesor, przewodniczący charkowskiej „Proświty”
Tłumaczenie maszynowe
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
ЖЖ ЕЕ, Р чт щи -- -- -
шляхами боротьби
УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ (УВОЇ| ЗАПОЧАТКОВАНА ЄВГЕНОМ КОНОВАЛЬЦЕМ 1920 Р у ПРАЗІ. ОТЖЕ, МАЄМО НАГОДУ ВІДЗНАЧИТИ В ЦЬОМУ РОЦІ 75-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ УВО, ЯКА 1909 Р БУЛА "ЄФОРМОВАНА Є КОНОВАЛЬЦЕМ В ОУН ГОЛОВНОЮ ПРОГРАМОВОЮ ЗАСАДОЮ УВО ПРОГОЛОШУВАЛАСЬ
ПОБУДОВА УКРАЇНСЬКОЇ САМОСТІЙНОЇ СОБОРНОЇ ДЕРЖАВИ (УССДІ
ДОовідці про УВО», складеній в ЕДБ УРСР 1955 р, читаємо: УВО створена колишнім командиром корпусу січових стрільців (СС) Євгеном Коновальцем з числа українських січових стрільців (УСС) га української галицької армії (УГА), що боролися разом з петлюрівцями проти радянської влади 1 втекли за кордон «Уво являє з себе яскраво виражену фашис гську терористичну організацію, що ставила своєю метою повалення Радянської влади на Україні й створенна так зв «Самостійної української держави» з приватною власністю, як економічною основою майбутньої української держави та проголошенням принципу «співробітництва класів»
Центрами виникнення 1920) р. УВО в архіві КДБ УРСР називаються, крім Праги, також міста Ужгород, Львів, Луцьк в Західній Україні, Вінниця, Кам'янецьк- Подільський, Харків, Київ, Дніпропетровськ, Одеса в Центральній 1 Східній
захищав свої комуУНІСТИЧНІ погляди, але, одержавши 71132 р. за них 60 років виправно-трудових таборів (З ТТ), на Соловках проарів 1 заявив, що «мав нещастя належати до ПАЙ алІОогІдДНИШОЇ У СВІТІ КОМУНІСГИЧНОЇ парти і вважає це за свій злочин
В ув язненні М "ворс ького звинуватили в тому, що він, гукраїтнізуючи» Соловки, намагався створити контрреєволюційну організацію «Всеукраїнський пентральнийм блок (ВУЦБ). а 1 особливою тримкою НЕВС Ленінградської обл 9 Х 37 р. (запам'ятай,
Ше число) зисуджений ло розстрілу І розстріляний З ХП37 р
У справі УНЦ разом з М Яворським проходили гакож «увісти» -- брати Григорій та Василь Коссаки М. Біляч, В. Дністренко, пов'язані з «УВО» -- І Лизанівський, М. Чечель, М Ш раг та Інші
«Справа УВО» стає самостійною і центральною 1419 року Це невипадково Україна пухла з гОЛОДУ, ГИНУЛИ, | Українська Військова Ортанізація могла стати тією реальною силою, на яку з надією дивилась українська інтелітенція, зарахована за це ДПУ до «блоку УВО Тому ДПУ завдало випереджувальний удар
Арешти почалися наприкінці 1932 -- на початку 1993 р. в Москві, далі в Києві, Харкові, інших містах й селах України Брали всіх, хто висловлював невдоволення, зараховували до «коні рреволюціийної організашії УВО» 1 тих, хто до неї належав, і тиХ, ХТО Гадки про неї! не мав (цих відносили до «блоку УВО»), Заарештовували, судили! розстрілювали за програмову мету УВО -- Українську Самостійну Соборну Державу (УССД),
дю Р ( г І Рі р 7 ) і АНТОН Б1лешні ким! РАе б | ПІ (б У 3 1972 | р ьо - ще чі З ; т, і р" ) | ь ) м Лі,вові ОосвВіІТтОа ВИЩО «член Ї ГІ1ІЗ ГО
1033 рр мешкав 1 працюв ву МХарківсіі пу ри НИЦІ Г ВІ Рух И В УРЕ, р і; чі 2 р визнав належність до УВО з 1920 р: ето РН зле о
іислемними розвідками (що мк зи вер Ук А - СЯ), ПУ дивВсСся на ( півробрітниця ВО 3 ДПУ -НЕВ ртика - - УРСР23ІХ.333 р засудила Біленького на І0 років В1 1 20М.34 р звільнила тк ганом удоров я ча фрабрикаці нової Справи ОУП новий арешлї 1 Хр Знову «па хворобою лої ерманов віЛЬНення посі новою ОСО НЕВСвід14Х Зо р изасланн і 3
на термін, що ча 1ишиивеся новий арені 20 11.41 допитах підтвердив, що заверпованим поиа нен (рен швою, ВЕПЗУ працював ОВ. «АГІРРІТри ие ЦІ іа редактором пентралоного друковатаєо органу 1 13 Уга технічним секретарем Політоюро ЦЕ І ПЗУ. За для органів був Омською асуджений 27 УМІ38 р лд
З ідреш Ггов І ' ТИ
НИ 12
| ло Ом ІЗ Ка ), На
ОУв
інформацію органів
надуману «ТрІЙКОЮ розстрілу | Олекса Яворський, народився 1092 р на Західній Україні, освіта вища, до арешту працював у ОіоліОтеці ВУАН Києва. Заарештований 1 І.5 року партколегією ЦКК КП(б)У 16 ПІ. партії як учасник контрреволюшіиної сраптистської організації, що намагались до повалення рад. влади До 29.33 В, Чворський аперечував свою належність ло УВО, після визнав, що в УВО 1920 р. Суд «Грійка» ДПУ УСРР 23 ІХ.55 р. засудила Яворськогі на 10 років ВТТ
Цих
М
ро виключений
В
Федір Конар Ша лащук), на ро- 1 Ї
315 на
І дився 1895 р. в с Рудники
Галичині, член КПРС а 1919р. до україні Відзначено також ЕІ 277) НЕБА 2 ав Де Ще Днях а в у СЯ СС ния (22931 Є решту працював звсї зів - Сх Ам | «110 у АЩІОВвЕВ С С | со центр вині й ЕР БАНЯ о 2) СЗЗ ЕКЗ б. і зона орапезанА МОНО а ІСІ ЕВ наркома землеробства СРСР За- Заарештований З . арештований в Москві 9133 ра и кб (23 ЄЄ25 одночасно з групою українських належність до УВО просрс РН ' Ю | 0 паном кана аа рем . 1 ) ОІНиаЛІ | ь »Р(/Ре - асо шедро Палькона допит! я о п и ) Рожанківським, Паліївом, Сав- 90833 р. про «увістів» у | ІТ ГР Ти Ми | прово Урана ав сх риє протоколі підписав: «Вони Е.О ЕС 22 БМ Бе | пазами ок й я ХЧь доводили закономірність Й | НраЇлчнЇ нЇ ХРОНІКА АРЕШТІВ, С3ЄШ створенні в москві антирадянсьпото олово ЖаТ ори ЕЕ ВЕНЕСУ СУО Гра СВО БО ДОПИТІВ, ВИРОКІВ, 3 | бах М Пас рда снід 9) кої організації (УВО? - М Р) борн РУ б - | . ра я я ря я РОЗСТРІЛІВ КЕ 29 ЕЕ ро) Є (он (ос) метою повалення за допомогою ие ради В тео ЕБЕАЗ БЕВ 0229) 2929 22 2212 й Ай Б вана рим ее СсЕа вав сс кока Вес РО о Сіна ОО іноземних інтервентів Рад влади. передовими державами 1, в Б ЕЕ ВО ЕН СО С а ЕЕ Б Р Р Р Б Я ЕР БЕРУ ЕРА ЕР РИСУ Б ВИХ ДОБ РИ КВ в шпигунстві Й організації першу чергову, з В нена ннсі; кКІіДдДНнИЦТтВа В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПО- Німеччиною, а потім з ОРОС вас
Англією, як закоренілим ворогом Росії, Італією та Америкою Наша організація, аналізуючи причини, коли прогавили об'єктивні умови створення Соборної України (в 1917-1919рр.-- М Р),. брали за основний фактор для досягнення мети -- це власні українські сили Союзником України може бути Берлін, потім Лондон, Рим і Нью-Йорк Звідси політика організації -- вигнати Москву з України, потім Варшаву -- із Львова 1 т. д. Після цього Україна, будучи самостійною Соборною, може дати кожному допомогу. Часто казали (далі українською мовою -- М. Р.): «Шлюб з тевтонцями, теть варягів з нашої землі»
«Справа УВО» (1933 р.) йде хронологічно після сумнозвісного відкритого «Процесу СВУ» (1930 р.), на якому «УВО» ще не фігурувало та «Справи УНЦ» («Українського Національного Центру» 1931 р до якого УВО входить складовою частиною).
Мова слідчих справ і судочинства, як правило, -- російська. Заарешітовані в «Справі УВО» О Вишня, П Демчук, Й. Букшований та інші починають давати свідчення в заявах, на допитах І т. д. українською, але далі слідчі «перекладають» їх на російську. Ця «традиція» у відомстві В. А. Балицького - - ДПУ йдеще з часів розквіту політики українізації 20-х рр. Так, у березні 1926 р підчас засідання комісії ДПУ із судовополітичних справ член комісії М. Ф. Владимирський заявив, що «він не можеслідкувати за ходом засідання», що велося українською мовою. У відповідь на це Балицький вніс пропозицію: «З огляду на те, що комісія в більшості складена з представників нацменшин УСРР. деукраїнізувати виступи на засіданні». М. О. Скрипник, котрий вів засідання, енергійно протестував, але залишився в меншості.
Всі справи «УВО» вів таємно-політичний відділ, російською абревіатурою -- СПО ГПУ (пронього 1 його «оперів» мова йтиме окремо). «Увісти» звинувачувались за ст. 54 (в Росії -- 58) карного кодексу за якимсь одним чи кількома з пунктів: | Зрада Батьківщині; 2 Збройне повстання; 3. Пособництво; 4 Допомога міжнародній буржуазії; 5. пропаганда війни; 6. Шпигунство, 7 Шкідництво; 8. Терор; 9 Диверсії, 11. Організація; 12. Знав і не доніс, 13 Служба в білій армії, 14 Невиконання наказу
дАрешти велисі, без санкції прокурора
Судили ла статтею 54 1 її пунктами 1933 р «трійки: при колегії ДПУ чи колегії ОДПУ Справи підсудним для ознайомлення не надавались. Суди відбувались без участі адвокатів, прокурора, навіть самого підсудного. Такою була та «соціалістична законність вищого типу:
Очолював СВУ, за сценарієм ДПУ, академік С Єфремов. УРЦ, за таким же сценарієм, мав очолити академік М. Грушевський, але Московське ОДПУ не без погодження, очевидно, з відповідними партійними інстанціями вирипило не форсувати події, і тоді на вакантне місце керівника УНЦ висунули ще одного академіка МО Яворського, котрий за біограсфічними данними (га личанин, офіцер вався рімській то галицькій арміях) мав бути членом УВО
Спочатку М Яворський член КПЗУ й КП(б)У
хто боровся за неї, і тих, хто не знав про неї, але був украптнецем, і навіть тих, хто боровся проти УССД, але не довів цього своїм суддям
В рік 75-ліття заснування УВО згадуємо імена репресованих 1933 р за сфабрикованою в ДПУ так званою «Справою УВО»
Репресовані в УССР за УССД «увісти» Володимир Геринович -- професор, народився 1883 р. на Львівщині, закінчив географічний с«ракультет Львівського університету, воював у складі австро-угорської армії, мав 5 поранень, З нагороди, захищав ЗУНР 1918-1919 рр. від польської агресії, був референтом президента ЗУНР з питань народної освіти, в липні 1919 рр. разом з військами ЗУНР та цивільним населенням. відступаючи з Галичини під переважаючим натиском польських військ, прибув до Кам'янця- Подільського. девлаштовується на працю до Кам'янець- Подільського державного університету 1 працює там (за радянської влади університет став ЇІНО -- інститутом народної освіти) доцентом, професором, ректором,
1931 р. переїжджає до Москви 12 ХІІ132 р його заарештовують, 10ХІ33 р «трійка» ДПУ УРСР засудила Гериновича на 10 р. ВТТ Звільнившись у повоєнний час, їде в рідні галицькі місця. Рік смерті невідомий
Петро Коваленко, народився 1906 р. в с Щербинівка Донецької обл, освіта вища, до арешту мешкав в Харкові, заст. керівника сектору економіки Всеукраїнської сільськогосподарської академії наук, заарештований 14ХП32 р. за те, що «виступив з пропозицією .змінити пункти (в тезах до ХУІТ з'їзду ВКП(б) - М Р) про легку індустрію в напрямку посилення темпів її розвитку», віднесений до «блоку УВО» й засуджений 23 1У 33 р ОСООДПУ на-р ВТТ
Микола Романюк. народився 1894 р в с. Кути на Галичині, був офіцером Української Галицької армії (УГА), перебував в охороні Петлюри, в складі УГА воював проти Червоної армії, 1920 р вступив до УВО. здобув вищу освіту, з 1922 р член КП(5)У, 1924 р з транспортом галичан прибув в УРСР, займав посаду директора інституту Радянського будівництва та права. Заарештований 31 ХІПІ 32 р Засуджений «т рійкою 23 ІХ.33 р на 10 років позбавлення волі
Іван Собків, 1897 р н, галичанин, до арешту референт Держплану УСРР Заарештований 31 ХІПІ 32 р за належність до УВО и шпигунство. Вину вианаг Одержав 23 ІХ 33 р від «трійки» 3 роки ВТТ
Микола Тютюнник, 1896 р н, членкКПЗУ й КП(б)У. до парешту старший референі сектору вІДДІЛУ кадрів Укрлісгоспу в Харкові Заарештований 31 ХП 32 уча належність до УВО Виключений а КП(О0)У 31 У 33 » Одержав ІХ 3 р за ст 541-1Ї від «трійки» 1() років ЗТ Визнав, що 192) р вступив за кордоном ло УВО привіз 192 р до Харкова директиви УВО з Праги, входив, як терорист, добоївки УВО. «Особлива грімка УНКВС Ленінградської обл 9Х 37 р (анову9Х 37 р) призначила Тютюникові ВМП розстріл. Виповнено ЗХІ 37 р
Василь Баб'ян, 1495 р н,галичанинм, геолог запренігований 1133 ро за належність ло УВО | рімкою шасуджений 23ІХ 13 р. на 5 років ВТТ за ст 541-41-11 Зиму визнаю
дарстві Вини не визнав, алевикривався «подільниками Вольфом, Коварським, Кременецьким 1 Тарасовим
Засуджений ОДПУ 1 ПІ 33 р. до розстрілу. Друкуючи
це, гачети повіДОМмМИиИЛлИ,. ЩО вирок виконано о іодоморна Україна мусіЛа втіШшитись, якщо не я ахнуУтТИисСь, що «винуУВвагці ІІ ГОЛОДУ ПОК Ірані
Омелян Даліїв на допиті 17.11.33 р показав, що був виключений з партії під час чистки 192) р Толі Ф Бонар в Москві був безсилий иому допомогти На допиті 27.1 55 р. Паліїв зі слів брата показав, що «ще в Кам'янці (-Подільському -- М. Р) Конар, Біляч і
Букшований розвідниками З братом Дмитром Омелян Паліїв залишиться в Совітах, а брат ний своєю близькістю до петлювіських КІЛ», залишиться в Галичині, на Захолі Букшований і Біляч замаскувалисі квитками» Заарештовано Ом. Паліива одночасно з Ко-
оОУЛлИиИ
ніІМецькОо-ОоВвСсгрІЙИСЬКИМИ
ДОМОВИВСЯ, ЩО Не ДТГО СІ омпрометова - унрівських
Конар, я
1) 1Др1 ИниИми
наром, У. 1.33 р Перед «Ірештом працював економістом Московського е пектрочаводу
Карл Максимович народився 1042 р в ІЯянНсСькіІ ролинІ На Галичині освіта елакінченоа ВИШІ ч: боротьбистом 1917-1919 рр. членом КПСГ (КПЗУ; 1919-1920 рр.іічл КП(б)У 1921-1929 рр. звідки виключений зі шумськигм До прешту мешкав у Москві Заарештований 9133 р. Звинувачувався в тому, щі
«Служив у загонах українських СІЧОВИХ Стрільців, 1920 р. вступив до УВО, що ставила своєю метою повалення рад влади на Україні | встановлення т зв України шляхом Оройного повстання 1021 ро Максимович був посланий до
я ТЕ мом
Р
ь| НО 011 1
повпредство УССР вще-консулом Органіиовував транспорти галичан "га УРСР хх працевлаштування. овьд ( Закордонне Бюро Допомоги) КПЗУ в Х щуркові З ІХ
ЕІ С 38 -0- | | одержав 160) років по Оопв ення во.
Федір (Федь, Фелікс) Бей-Орловський, народився
1999 р. в селянській родині в с Литвинів Тернопільського
В
Член
воєводства, освіта вища, був членом УСДП Га 1017-1920 рр, прислужув УНР і ЗУНР ЕПЗУ 1у20 р. член ЦК КПЗУ 192 |
іеМмнНиИмМ ВІДДІЛ
ЕТево
-- ща" р поувпов о язаним працею ВЕГ п"еріни
на часарешту І9 1355 р навчався на курсах марксиа му-ленініаму в Москві Засулжений О ПУ» ІХ р ма 100 років тюремного ув'язнення ІЗІХ 38 ро судові шсСсІдання виїаної сесії рвійськОВІ колегії Верховної я Лу СРСР за 15 хв. апсх шило Бея ло ВМП ри грі лу Вирок виконано в той же дені
Бей був 1915-1917 рр. рядовим січовим стрільце» ВОСТІ ГІС І9)1/ р. ставкур'єром Центральн: ради. ох няв Грути ВСЬКОГО. СЛУЖИЦ У пи ри КтТОоОрІ,вВилеЇ (71 контрроазвідці, вступив у Львові до УВО, з 19-20
уж-
КПРС, поєднував, очевидно. служіння 5 кре МО 1 є ою ОД ПУ
микола РОЖЕНАО
п токтор Філософеьких ма ум
Оп Ту
ра сан Ла
РА -Е г
Ре
Przeglądając „Pisarzy Radzieckiej Ukrainy. 1917-1967”, wydany w Kijowie w 1955 roku, wyjaśniłem dość ciekawą rzecz. Okazuje się, że żaden z ukraińskich poetów, prozaików, publicystów nie ma takiego nagromadzenia najróżniejszych literackich premii, jak Witalij Korotycz: Państwowa Nagroda ZSRR (1985), Państwowa Nagroda Ukraińskiej SRR im. T. H. Szewczenki (1951), Republikańska nagroda komsomolska im. M. Ostrowskiego (1972), nagroda im. Pawła Tyczyny (1978), nagroda im. O. Tołstoja, nagroda im. B. Polewoja, a nawet międzynarodowa nagroda im. Juliusa Fučíka. Potem były jeszcze premie, nie mówiąc już o orderach Związku Radzieckiego oraz Honorowych Gramotach Prezydium Rady Najwyższej Ukraińskiej, Gruzińskiej, Kazachskiej SRR. Fakt warty wpisania do księgi Guinnessa. Oczywiście, nie ostatnią rolę w podobnym chronicznym utytułowaniu odegrała ta sakramentalna okoliczność, że W. Korotycz przez wiele lat zajmował wysokie stołki w zarządzie Związku Pisarzy Ukrainy oraz Związku Pisarzy ZSRR, więc miał możliwość sam o siebie zadbać. Ale tego mimo wszystko za mało, żeby wyjaśnić taką lawinę literackich nagród, zwłaszcza gdy zważyć na jakość wymownych „robótek” laureata wielokrotnego użytku. Tutaj najwyraźniej, jak napisali by romantycy, kryje się jakaś straszna tajemnica. Wtem – żadnych poetyckich zagadek. Całkowita proza. Sprawa w tym, że Witalij Korotycz posiadał jedyny talent, którego nikt nie może postawić pod znakiem zapytania: on zawsze płynął z prądem i nigdy – pod prąd. I on zawsze wiedział, co i w jakich słowach trzeba wyrazić, żeby było to dogodne władzy – obojętnie, kto jest u jej steru. I właśnie w tym polega jego unikalne obdarowanie, bo nikt nie umiał i nie umie z taką elegancją, niewymuszonością, z całkowicie niezależnym wyglądem nisko chylić się przed możnymi tego świata. Niby szczupak w wodzie, on sprytnie orientował się w różnych skomplikowanych sytuacjach, wiedząc, kiedy i dokąd trzeba płynąć. 1986 rok, Czarnobyl – Korotycz natychmiast znajduje się w Moskwie, z dala od skażonej radionuklidami Ukrainy. 1991 rok, sierpniowy pucz – i on szybko przekracza ocean i wyłania się w USA. Obecnie W. Korotycz wykłada dziennikarstwo na Uniwersytecie Bostońskim, przekazując amerykańskim studentom swoje przebogate doświadczenie życiowe. Współcześni rosyjscy dziennikarze lubią zwracać się do Korotycza jako do „znanego specjalisty od spraw ukraińskich”. Moskiewski obserwator Ołeksandr Tkaczenko nazwał go „jednym z najlepszych poetów i publicystów Ukrainy”, chociaż do Ukrainy ma teraz chyba tylko umysłowo-oglądowy stosunek. Ale zbyt niebezpieczne oglądanie, które bardzo cieszy kolegów z Moskwy, wrażonych „jego świadomością w kwestiach kijowskiej polityki”, w szczególności w skomplikowanych stosunkach Kijów-Symferopol. W czymże jest istota poglądów „najlepszego poety” na krymski problem? Żeby wyjaśnić to, dość przejrzeć krymskie gazety z kilku ostatnich miesięcy. W nich Witalij Korotycz (już nie obywatel Ukrainy, a obywatel Rosji, a dokładniej, jak go tytułują na Zachodzie – „kosmopolita” i „obywatel świata”) występuje jako tak przejrzysty poetycki polityk, że go dobrze widać na wskroś. Zdaniem byłego deputowanego Rady Najwyższej Ukraińskiej SRR, kierownictwu Ukrainy, aby rozwiązać swoje skomplikowane wewnętrzne problemy, potrzebny jest wróg. I on się odnalazł. Cytuję: „Dzisiaj Krym w takiej oto strategicznej grze pomaga im (kierownictwu Ukrainy – Ju. D.) szukać tego strategicznego wroga”. Zatem Krym – strategiczny wróg Ukrainy? Ostro! Po co? U głębokomyślnego chronicznego laureata i na to jest odpowiedź. Z pewnym uporem. Na przykład, twierdzenie, że na Ukrainie bytował mit, iż „Rosja u niej wszystko zjadła i wypiła. Wszystko było na odwrót”. Czyli, według Korotycza, to Ukraina objadła Rosję do tego stopnia, że aż zastrajkowali głodni górnicy Kuzbasu. Ciekawa myśl. Na Ukrainie ekonomiczne niepowodzenia. Kierownictwo Ukrainy – Prezydent, rząd, Rada Najwyższa jakoś próbują rozwiązać je. Oczywiście, nie wszystko wychodzi tak, jak chciałoby się. Korotycz wie o tym, ale podaje taką polityczną improwizację z wyraźnym posmakiem podłości, jakoby prezydent i rząd próbują usprawiedliwić swoje działania i czyny – „i usprawiedliwienie idzie przez stworzenie wrogów. Dlatego dzisiaj nie można dawać ekstremistom na Ukrainie wykorzystać Rosję jako obraz wroga”. Co dla tego trzeba zrobić? Korotycz radzi: „żeby swoje jasne pozycje zająć w tej sytuacji, ja bym radził... dojść do rozlewu krwi, ponieważ to usprawiedliwiłoby ich istnienie w biurze (?), ich imidż zbawicieli Ukrainy. Dzisiaj od krymczan zależy wiele”, – wieloznacznie kończy ten socjolog-amator, wykonując kolejne społeczne zamówienie, do których jest tak przyzwyczajony. Ale zuchwałą Ukrainę czas już przytemperować, uważa „ukraiński” poeta. – Czas „już przybrać do rąk” to zuchwałe kierownictwo, które odważa się – toż trzeba takie wymyślić! – bronić narodowych interesów Ukrainy. „Nie można dawać możliwości temu samemu Radeckiemu, jak wcześniej Morozowowi, tym ministrom obrony, wczorajszym lejtnancikom o strategicznym poziomie myślenia, podszczypywać i poszczekiwać na Rosję”. Czyż nie prawda – wykwintna poetycka forma wyrażania się? Sam to Korotycz wie, że przed potężną Rosją trzeba tylko pełzać. Cóż, ten sposób poruszania się po szczeblach kariery jest prześwietnie przyswojony przez laureata na własnej wieloletniej praktyce. Ten cenny doświadczenie on gromadził przez dziesięciolecia – zaglądał oddanie w usta Szczerbyckiemu, czekając przez dziesięciolecia na kolejny rozkaz: „Fas!”, układał panegiryki o kucym rozumie sekretarzom, pomagał Gorbaczowowi w nowoogariowskim procesie odrodzenia imperium. I jemu trudno nawet pojąć, jak to tak – Ukraina rozmawia z Rosją jak równa?! Poeta przywykł do Małorosji, która zawsze chyliła się przed Wielkorosją. W istnieniu niezależnej, suwerennej Ukrainy on widzi tylko uśmiech historii, który szybko, przynajmniej on tak ma nadzieję, na zawsze zniknie z oblicza wieczności. Oto, na przykład, korespondent krymskiej „Mieszczanskiej Gaziety” pyta „specjalistę od spraw ukraińskich”: „Jakim wy widzicie mechanizm powstrzymania ich ambicji”? „Ich” – to kierownictwa Ukrainy. O, u p.o. profesora amerykańskiego uniwersytetu już gotowa jest rozległa strategia, no i taktyka, oczywiście. Po pierwsze – „jak najszersza propaganda ochrony krymczan, szerszy pokaz w telewizji, w gazetach... Sprowadzić jak najwięcej obserwatorów”. Jurij Dżedżuła
Po drugie, – „konieczne jest dzisiaj utrzymywanie kontaktu z najróżniejszymi organizacjami Rosji”. Oczywiście, aż do faszystów włącznie. Ale dlaczego właśnie z nieformalnymi grupami trzeba się kontaktować? E-e, bracia, przebiegle mruży oko dobrodziej Witalij, nie rozumiecie wy strategii, i wyjaśnia niedouczonym: „Przecież oficjalnie, na szczeblu rządowym, Rosja nie będzie mogła teraz wejść w jakiekolwiek stosunki umowne z Krymem, gdyż to wywoła skandal, na którym ukraińscy wodzowie będą tylko grać”. Zatem, niech oficjalna Rosja trochę zaczeka, poczeka, skończy z Czeczenią, rozliczy się z Tadżykami i innymi obcoplemieńcami, a tam nadejdzie kolej na… Korespondent „Mieszczanskiej Gaziety” drąży swoje: „Dobrze znacie Ukrainę. A czy jest, według was, zdrowy pogląd w samym Kijowie w odniesieniu do zaistniałej sytuacji?”. Wyobrażam sobie, jak Korotycz napięty marszczy czoło już z wyraźnymi oznakami przedwczesnej, ale głębokiej sklerozy, i wreszcie wydaje kolejne „objawienie”: „Rozumiecie, w czym rzecz, teraz otrzymała zupełnie nieuprawnione miejsce prowincjonalna część Ukrainy i zachodnioukraińscy politykierzy”. Mówiąc krótko, co wy chcecie od tych głupich prowincjonalnych chachłów! W ogóle zapisany wieszcz jest skrajnie niskiego mniemania o współczesnych ukraińskich politykach: „Dzisiejsi ukraińscy wodzowie po prostu ze względu na poziom swojego intelektualnego i politycznego rozwoju nie mogą dać wolności ludziom”. Jeszcze jak, odważają się mieć własne zdanie, odmienne od rosyjskiego! Co do intelektualnego potencjału samego Witalija Korotycza, niech czytelnik sam wyciągnie wnioski. Korotycz ma wielkie marzenie. Bardzo wielkie marzenie o tym czasie, kiedy „Ukraina i tak rozpadnie się na regiony. Ukraina powinna być konfederacją”. A po to, żeby przyspieszyć ten „historyczny” proces, radzi wszelkimi sposobami wzmacniać waśnie w społeczeństwie, w szczególności cerkiewnymi rozłamami, pogłębiać wyznaniowe sprzeczności między, jak to mówi, „katolicką i prawosławną cywilizacją”, a do tego należy wyjawiać knowania podstępnego Lwowa, który – o zgrozo – „pragnie skatolicyzować Ukrainę”. I w ogóle, zdaniem poety, jak byłoby dobrze, gdyby nie było w ogóle Ukrainy, czas już „odejść od obwodowego podziału” do nowych tworów państwowych na terenie Ukrainy, „takich jak Donbas-Noworosja, jest Odessa, jest obwód mikołajowski, jest cały szereg regionów”. Zatem – ćwiartujcie, rozdzierajcie na kawałki żywe ciało Ukrainy! Oto polityczne credo eks-Ukraińca. Po to, żeby podeprzeć swoje wymysły, Korotycz kłamie, nędznie, prymitywnie, a kiedy trzeba, to i po prostu fałszuje historię. Na przykład: „Oto Zakarpacie, które etnicznie nic wspólnego nie ma z wieloma regionami Ukrainy. Trzeba rozumieć to jako rzeczywistość”. I to mówi się o tych Ukraińcach, którzy w warunkach tysiącletniego zniewolenia zachowali ojczysty język, ojczyste zwyczaje, ojczystą kulturę! Ciekawe, chociaż nie bardzo oryginalne poglądy Korotycza dotyczące możliwości redystrybucji granic, zwłaszcza po oświadczeniu sekretarza stanu USA Warrena Christophera, który kategorycznie wystąpił przeciwko podobnym destabilizującym działaniom. Korotycz zgadza się, że światowa wspólnota twardo stoi na pozycjach nienaruszalności ustalonych granic. Ale przecież można i oszukać tę wspólnotę, czyż nie? I Korotycz wykłada czysto jezuicką myśl o tym, że w celu przeglądu granic można wykorzystać prawo narodów do samostanowienia. Prawda, nie do końca zrozumiałe, jakie to ma odniesienie do Krymian, przecież każdemu uczniowi wiadomo, że żadnego szczególnego krymskiego narodu czy nacji w przyrodzie po prostu nie ma. Na Krymie żyją Rosjanie, Ukraińcy, Tatarzy krymscy, Karaimi i przedstawiciele wielu innych narodów, którzy są składową narodu Ukrainy. Mniejsza z tym! Radzi Korotycz, trzeba tylko działać przebiegle, podstępnie: „Mowa o woli narodu, wyrażonej od wewnątrz. To już nie jest rewizja granic, którą przeprowadza Rosja czy Ukraina. Naród sam decyduje o swoim losie”. I jeśli Krymianie będą działać według jego recept, to „przeglądu granic z zewnątrz w danej sytuacji nie będzie” i wtedy stanie się możliwy „powrót Krymu na swoje miejsce” – czytaj – w skład Rosji. Szczególne zaś nadzieje wiąże on z rosyjską Flotą Czarnomorską na Krymie: „Potem nie trzeba zapominać, że na Krymie znajduje się samodzielna formacja wojskowa – Fcz, która w pełni może zająć określoną pozycję, i różnie już bywało, kiedy rozstrzygał się los Krymu. Wszystko bywało, a Fcz – to gigantyczna siła”. Po tej ukrytej groźbie „ukraiński” poeta pozwala sobie na taki „żart”: „Ukrainie po co potrzebna była ta flota, nie wiem, może zgodnie z legendami o zaporoskich kozakach, oni zamierzają chodzić wyprawami na Stambuł, nie wiem. Ale na Krymie Fcz może odegrać najbardziej nieoczekiwaną rolę. I ja rozumiem ideę Mieszkowa o przeniesieniu stolicy do Sewastopola”. Korotycza po prostu oburza pozycja Stanów Zjednoczonych. Nie, początkowo wszystko było w porządku, bo Ameryka wyrażała „płomienną miłość do Rosji”. Ale potem stała się katastrofa – „nagle teraz zapłonęła miłość do byłych radzieckich republik, w szczególności do Ukrainy. W szczególności tym właśnie wyjaśnia się oświadczenie Christophera”. Przypominam, że tutaj mowa o wyżej wspomnianym oświadczeniu sekretarza stanu USA o nienaruszalności granic. Politykę rządu Ukrainy były obywatel Ukrainy, a teraźniejszy obywatel Rosji Witalij Korotycz ocenia prosto: „…to, co dzieje się teraz na Krymie, jest częścią bankructwa ukraińskich rządzących, i niczym więcej”. A kończy swoje wywody w ogóle obrazem niemal z Apokalipsy: „Powtarzam, ja nie wiem, jakie kroki może podjąć Fcz, kiedy hajdamacy pod dowództwem Chmary jeszcze raz wylądują w Sewastopolu, jeśli przyjdą jednostki wojskowe i będą patrolować nad półwyspem ukraińskie samoloty, próbując oddziaływać na pierwszych Krymian”. Oto takie polityczne bluźnierstwo człowieka, który wcześniej w wierszach przysięgał miłość do Ukrainy i jej narodu. Obrzydliwe. Wstyd czytać podobne „objawienia”, chociaż w danym przypadku nie wywołują one żadnego zdziwienia, wszak wyrażone są przez wiecznego konformistę, człowieka z gutaperkowym kręgosłupem, osobę absolutnie pozbawioną przekonań czy jakichkolwiek zasad moralnych. Witalij Korotycz zawsze sprzedawał siebie za ruble i premie, będąc, jako poeta, zainspirowanym wyłącznie – by skorzystać z wyrażenia Plechanowa – „żołądkiem”. Niżej upaść nie można, Witalij Korotycz jest na dnie. Jemu tutaj, w bagnie, jest przytulnie, ciepło, dobrze i…
Tłumaczenie maszynowe
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
зійвнех зв рьжо ше -і а; ваіаьаньй зб -а ь Я ЧИ У зле р ЧИ, оно СТУ АР КО А РРОУРЮТН ВСТИК р "-е - і й
вчо а
ч 1 » -
З і -е ч
і файні ЛО - -
й ТУГИ; ДІ в лрРР 1ьСІооЙ і
- | 1 РА 111 і
У ПОШУКАХ АРІЇВ
У тридцятих роках нашого століття антрополог Херрліх, провівши скрупульозні статистичні обчислення, виявив, що на високогірних плато, зокрема Тібету, живе надто багато блакитнооких людей і висловив гіпотезу: це -- арії, котрі осіли серед подоланих азіатських племен. Книжка Херрліха «Німець на Гіндукуші» стала науковим обгрунтуванням гітлерівської політики: великій Німеччині належить віДнНОвВИиТИ ВОЛОДІННЯ народу, самою природою поставленого над іншими, а отже, вперед на схід -- возз єднуватися з нашадками героїв скандинавських саг. Чим це закінчилося -- відомо.
Насправді ж блакитні очі гіндукушців не мають ніякого стосунку до таємниці могутнього племені білявих завойовників: за тим -- закон природи, відкритий Миколою Вавіловим. 1924 року він у товаристві двох колег і мІСЦевого провідника мандрував Афганістаном -- країною древньої хліборобської культури, й що вище ПідНнІМАавсЯ в гори, пробиваючись крізь найтяжчі перевали, то частіш йому трап - лялися люди, котрі зовнішнім виглядом різнилися від смаглявих нуристанців. Генетика це дуже інтригувало, 1927 року він пише Володимиру Вернадському з Північної Африки: «Зрозумів правильність у географічному розподілі форм... од периферії до центрів. Це пояснює багато чого для людини»,
Суть цієї правильності така. Там, де виникнув якийсь вид, інтенсивно утворюються нові його форми з являються муташі. П ж спадкові ознаки (гени), у яких потреби немає, нікуди не діваються, але переходять у прихований стан -- стають рецесивними, СтійкішіІ домінантні форми ВІДТІСНЯЮТЬ їХ Зал межі центру формотворення -- на периферію Якщотут місцевість достатньо ізольована -- горами, болотами, всликою водою, -- то ген, «оОпУЩеНнНИЙйЙ у підтекст» великої Книги Життя, буде достатньо часто зустрічатися Із Собі подібним, внаслідок чого з'явиться інша форма. В цілому ж картина завжли така в центрі домінанти, їх оточують так звані рецесивні гомозиготи -- організми, яКі несуть обидві ознаки, але зовнішнім виглядом від домінантів не різняться, 2 довкіл ареалу -- рецесиви
Як це прикладається до людини? Атак, що блондини й брюнети перед рушійними силами природи не в однаковому становищі: темні очі беруть гору над світлими. Від шлюбу між чорнявим Грис
таном 1 золотокосою Ізольлою русявенька дитинка може народитися лиш толі, КОЛИ
гсторична пам'ять
р порожнини вони чеки Фо "Ли лоорс захишають левда. ЦК ЖЕСТ. с У гені від застуди, - Й ПОН ММ вузькі очі, які не
Й -и - й Т ий «ні» кобзі ПАЛЬ Щі дм бро ВЕ . Р зь?іатьш бл з ,
КАН
злсліпЛІОЕ ВвІдОЙТе ВІЛ
ро ДАР наго и »
- є БУБДБНКОКУ ОЇ ноаролів Півночі. Що - асо г. коряків, а00 ж СТОЇТЬ за раль: ЧУКЧІВ АЛЕ
ус соціальними та гумоєх політичними | процесами, які (2:54
- ть -
схеЛА - "учет |
в "І. Чо бе ці нова: РН бу
Б ум иа
в обох родах траплялися блондини (Тристан -- гомоОзигоОт), і то не обов'язково, Судячи з цього, спадкові задатки різної! пігментації древніші; генетика підказує, перша жінка Єва -- була смаглявою,
Принагідно виникає питання: звідки ж на Землі взялися блондини, який у цьому біологічний сенс? А він є! Жертвами чернівецького облисіння ставали Отлявенькі діти, а це породжує здогад, що різниця між «мастями» пролягає десь на рівні атомарного складу клітинних молекул. Для чого? Можливо, вихід «на поверхню» рецесивних генів пов язаний з похолоданням, можливо, з «демографічним вибухом», який змусив людей освоювати віддалені території, де зміну пігментації закріпили умови довкілля. Звісно, то сталося дуже давно
В цьому плані інтригує таємниця, яку забрали з собою в могилу гуанчі -- тубільне плем'я Канарських островів, яке являло собою класичний зразок нордичної раси, хоч географічна ситуація до того й не спонукала. Збереглася сповідь останнього гуанча, котрий помер 1500 року: «Батьки наші казали, що бог, оселивши нас на цьому острові, потім забув про нас» Якщо Атлантида -- не вигадка, то її мешканці в силу біологічного закону мали б бути блондинами: на ізольованому острові добре закріплюються рецесивні гени. Атланти, котрі зуміли врятуватися після катастрофи, розпорошившисьсеред інших народів, могли суттєво вплинути на їхній ДУХОВНИЙ світ, чому сприяв іх «богоподібний» -- звичайно, з точки зору чорнявих аборигенів, -- вигляд: цим можна поясни - ти подібність міІЖ культурними Пам'яЯТКаМмИи, які знаходять в різних кінцях світу
Але це вже побіжні ВИСНОВКИ ІЗ ЗАКОНУ Вавілова, до якого повертаємося
Отже, в центрі ареалу живуть здебільшого темноокі люди. А на високогір ях молодь одружувалась, як правило, в межах одного селища, а відтак ИМОВІрНІСТЬ зустрічі рецесивних генів була висока. Ось так І сформувався зовнішній ВИГЛЯД ТІОСТЦІВ, що їх Херрліх мав за нащадків аріїв, як і афганців, таджиків, оаргузинських бурятів та інших світлих предлетавників темно: пігментованих народів. Згідно з комп ютерногю реконструкцією, проведеного ме - риканським агентством МАЛА за негати - вом, таємниче відбитим на ГТГуринській плащаниці, Ісус Христос був русявим - досить поширена зовнішня ознака серед галилеян, які трималися осторонь Інших іудейських племен
Відкриття Вавілова длє МОЖЛИВІСТЬ багато шо пояснити. Наприклад, зл умов Скандинавського півострова шишими були 0 І ІРООкКО ЗАТОПОСНІ НОСОПІ
(311: 15
са і нари цем годнішній пад 7, рис ПРИ
Скандинавія -- край населеної частини земної кулі, Ойку- МЕНИ, ОСВОЄНІ ВОНІ ДОСИТЬ ПІЗНО, И Через те не потрапила до початкового формування європеоїдів, чічько"- Яр іє З некомфортність заселялася повіЛЬНО, Ще й доступ ДО Неї ускладнювало Балтійське море. Перебралися до краю ло. Б похмурих скель хо- 54186. ЛОДНИХ ХВИЛЬ Ті, ХТО МІРНИЙ 392 жив найближче, а 7 о отже, носії рецесивних генів, які мали там умови для надійного закріплення. Осьтак і сформувався скандинавський антропологічний типаж: високий зрісті загалом непоганий запас ФІЗИЧНОЇ та ПСИХІЧНО МІЦНОСТІ його представників ПОЯСНЮЄТЬСЯ тим, що вони -- нащадки мужніх людей, ЯКІ зважились підкорювати непривітні землі Вавіловський закон проливає трохи світла й на загадкову долю України. Гени -- посланці вічності Перед нацією, яка переживає початковий період розбудови, гостро постає питання: хто ми? Здавалося б, зрозуміло: нащадки слов'ян, білявих та світлошкірих жителів пущ, степів, яких природні умови Дещо ІЗОЛЮВАЛИ ВІД ТОДІШНІХ ПОЛІСІВ, де вирувало життя. ЗВІДКИ Ж тоді «чорні! орови, кари очі» -- улюблений народний типаж? Кандидат історичних наук Іван Післярія вважає, що це -- спадок татаро-монгольського нашестя! цю думку він висловив у статті «Чия в жилах кров, у твоїх, у моїх», надрукованій у газеті «Киевскиє новости». Це так І водночас... зовсім не
кре
на 1 Ж У ог пе я й
і " . - Тая і і, Хє зфідчня й
чо ю броей 2. -бі
- уч
Рчо ла Ле Ме | Й - Мо БУЛО
й Р с і 517
ПРИ ЯР
Ратяк
Україна -- самісінький центр Європи, І ВаВІЛОВСЬКИЙ Закон ТУТ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ СПОВна. Через нашу країну проходить процес ПОСТУПОВОГО ОСВІТЛЄеННЯ ЖИТеліІВ ВІД ПІВДНЯ херсонських степів, де ЖІНКИ ЗОВНІШНІСТЮ нагадують італійок чи персіянок, через Полтавщину, Київщину й Черкащину - там темне волосся поєднується Із свІТЛОЮ шкірою і м якими рисами обличчя, -- до Полісся, краю озер, боліт, блакитних 1 сірих очей та русявих кіс. «Чорні брови, кари очі» серед нащадків білявих слов'ян -- це природний наслідок поширення домінантних генів у центрі ареалу видотворення. Рослі світловолосі легіонери стародавнього Риму взагалі розчинилися серед характерної для південців смаглявості и мініатіюрності народів, які населяють Апенінський півострів. Коли о наша планета була бодай трохи комфортніша, то орюнсти геть зовсім звели 0 нанівець олондинів у тій солодкій бооротьої, що на неї надихає інстинкт продовження ролу На сьогоднішній день коли й можна казати про носіїв ЧИСТИХ Генів нащадків слов'янських племен, то це ООИКИ -- ЄТнІЧНЛ група українців, що живуть у центрі Кар- ПОТСЬКИХ ГІР за перевалами, де оуло спинено татаро-монгольське нашестя Поряд з характерною зовнішнІСТЮ поспільна русяврість УСІХ ВІДТІНКІВ І щЩИрою,опі имІСТИЧНО-ДООрРОДУ ШНОЮ ВДАаЧеЮ, вони зберегли особливі елементи одягу, архітектури, побуту
Однак, зточки зору природних законів, питання чистоти генів дуже гіПОТетичНне Речовина безсмертя, ця ниточка безсмер-
тя, що сотається Крізь ТИСЯЧОЛІТТЯ, ЦЯ згорнута В тугу спіраль дезоксирноонуклеїова кислота, яка знаходиться в
КОЖНІЙ КЛІТИНІ НЯаШОГО ПІ11, КО ТОСОЛ ТЬНС ща свосто інформативною насиченістю ут-
цорентия
Лиш зовсім незначна частина п генів Кодує білок, з якого будується людське гіЛО, МОЗОК, а разом 3 НИМИ ВСС Те | ДОСІ незбагнуте, що називається інтелектуальною, психІіЧНОЮ та душевною діяльністю Абсолютно ж переважна частина ДНК СКЛадлється з ділянок, ЯКІ «МОВЧАТЬ», ХОЧа зоеріга ються від покоління до покоління Закон нашого світу такий, що все непотрібне відМИрає -- 2 отже, ці діЛЯНкКиИ якусь функцію виконують, найімовіІрніш -- Несутьінформацію про пережите попередниками, Кожен з нас -- лиш крихітна верхівка грандіозного айсоєрга -- генетичного спадку багатьох поколінь, практично недоступного нашій свідомості Пам'ять прашурів записана за таким принципом, за яким поєти творять образи своїх вІршШІВ. Ось хоч би й цей - з поезії Ггоря-Богдана Антонича
Мов свічка куріться черемха
Й побожити вечора руці
На мініМАальніЙ площі - інформації
Нині генетики схиляються до думки, що всі спадкові задатки виникли на нашій планеті водночас (а имовірніш, були створені), нікуди не діваються і, мабуть, є неодмІННОЮ СКЛадоВвОоЮ КОЛОООЇГУ матерії, енерги таінформаци, на якому стоїть наці світ. Це причина, чому нації сходять з історичної арени. Куди? Де арії, скіфи, сармати, половці, печеніги й всі інші народи, що клнули на дно історії? Ніде й водночас скрізь, де вони жили чи проходили, залишивши нащадків. Щезають могутні держави, щезають великі народи та нІКУди не діваються гени: ДНК кожної людини -- це тигель, де у вогні Вічності переплавились властивості багатьох попередників, що з ЯВИЛИСЯ на світ в одязі національних особливостей -- неповторному, бо в цьому світі неповторне все Нація -- форма, в яку виливається одина- КОВИЙ ЗМІСТ, ЩО НИМ Є ОДВІЧНАа ЛЮДСЬКа суть, тим то героїв Евріпіда чи Шекспіра ми розуміємо не гірше, ніж сучасників
Що визначає цю форму, якщо спадкові ознаки нікуди не діваються? Що таке нація"?
МОВОЮ КОСМОСУ
максимум
Гри фактори необхідні, щоб людська СПІЛЬНІСТЬ ВИЗНачИЛася ЯК Нація територія мова й історична пам'ять. А, коли добре подумати, то стає зрозуміло, що другий і третій фактори -- похідні від першого Наприклад, історична пам'ятьспроможна якийсь час зберігати націю й тоді, коли вона вже втратила свою територію, все одно має народитися десь і з чогось
За дуже великим винятком (цигани, Євреї) а в науці виняток правила не спростовує -- народ, що позбувся землі! втрачає своє обличчя. Лишилися в далекому минулому хозари, гунни, їхні попередники хунни, ословянились ВОЛЗЬКі булгари, перетворившись на болгар, і тІЛЬКИ легенди нагадують баскам про те, що вони -з ВИХІДЦІ 3 КЛАВКОЗЬКИХ ГІр; визНЯачиЛлисьяк таджики древні согдійці, що теж прийшли з іншого краю. діля діаспорника минуле важить особливо багато через те, що майбутнє має для нього риси народу, серед якого йому судилося жити: опиратися процесу асиміляци дуже важко
Нашя як явище належить скоріш до царини їІїстори. аніж ГФОенетиКкИи, 1 проте національний характер існує реально. Як формується незворушність норвежця жвавість італійця, доородушний гумор українця, безпосередність француза організованість німця " "Тому в межах того ж самого народу існують групи, які дуже рІЗНЯТЬСЯ МІЖ собою вдачею, водночас належачи до одного цілого -- Нації?
Хби відПОВІСТИ На де ХІпИТання, треба ЗРОЗУМІТИ, Л ЩО ВЖХМИПГОЛІ Об ЄЛНУЄ СУЩеС НО Землі в Єдине ціЛО" еКосмічне випро міІНЮВання, яке йле від ВСІХ НСЄОСЄСНИХ ТІ всю Оїгосферу, пропима: всю все вній.. біосферу не можна осягнути в явищах, які на ний відоУВваЮТтЬСЯ, ЯКЩО буде упущено цей п звязок з оудовою цілого КОСМІЧНОГО МСХаНІЗМУ, ЩО ВИСТУПАЄ різко», -- писав Володимир Вернадський Нині є багато підстав вважати, інформація в нашому світі передає ьо м допомогою слектре
МАТИ ТНИХ
ОХОПОЮ
Шо .Ї
випромінювань, як! утворю
окрема й на
ються абсолютно скрізь поверхн СМЛІ, ЗУМОВІ'ЄНІ процесами виемоди ВІТРУ 2? М ігнІТОСФерною плаз
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
А нано С нії ЛИ" Пр
мою Ілєемниюшфю мнаповгорност націочальної вдачі СЛІД ШУКАТИ, мабуть, в харак: тері 28 аячку географічного ре 'ьєскру з Космосом шо віІДОМЕІСЛеЄТЬСЯ носСсомперсдл 1 зитмиш М щродного танку. Вітер на берез! моря. вітер серел пр. ГО ших, чи порослих «ленню. ріТЕРр УМ ЛІСІ Л090 б) СІСПУ ІМТ нссесних Те перекладений на мову географії « визначили неповторний малюцок сІРрТО М. тркана, чардааша, гопака чи ганго Це - найпростіший механізм самовираження ВП ЦІЛОМУ ж НОЦІЮ, ЯК | ВСЮ землю, МОЖНА розглялати як віДКритоневрівново же пу) систему. ЩО ПОСТІЙНО органіІЗзУЄТЬСЯ, І ДОН ПІДС1ЯГЛАЄ ВСІМ ЗО0К0- нам. котрі діють в таких системах 13 дулЕмОЛИ МІЖ СИТУАЦІЯМИ КОСМІЧНОЮ І пографічною в основних центрах антропотворе ння сформувмися найпоширеніи асихологічні типажі: медитеранці, ПОНІ, сотіІЙйЦІ, середземноморці, динарці й арійші. В різних співвідношеннях вони представлені у всіх народах, це - основа, на ЯКІЙ формується національний характер
Принагідно злуважимо, що часові хап1- рактеристики найрізноманітніших електромагнітних полів Олизьк: до ритмічних характеристик музичних творів, а отже, письменники неусвідомлено керуються ритмами власних смошциних процесів, на які накладаються космічні сигнали Ма - буть, це | є та причина, чом) великий цчцашональний митець можливий ТІЛЬКИ НЯ своїй землі: ЛИШ ТАМ оОКОСМІЧНАа ПІДКЛЗКО» знаходить резонанс у глибинних процесах мозю
Шо ж обіцяє Україні її географічне положення, як воно позначилося на форхуванні нашонального характеру, 2 віІДТак | долі?
ДОНЦОВ ГЕНЕТИКИ НЕ ЗНАВ...
Якби закон розподілу домінантних генів від периферії до центру виявлявся ТІЛЬки в зовнішніх характеристиках, то питання було б вичерпане: кому подобається «руса косз 10 ПОЯС2». кому «Чорні Орови, карі очі» -- справа смаку. Однак будь-яка відкрито-неврівноважена система насам - перед підлягає ФІЗИКО-ХІМІЧНИМ ТА різним іншим простим законам, не вичерпується ними. але -- підлягає, тож Є ВСІ ПІДСТАВИ прикласти вавіловські закономірності Ло суспільно-історичних тенденши життя цації. Тут. зокрема, можна пошукати витоків того парадоксу, що потужним народ у центрі Європи так довго 1 ТЯЖКО доростає до державності
Якщо це центр, то людську психологію мають визначати домінантні гени, тобто такі. які забезпечують виживання: пріїстосовнийтво. хитрість, обережність, схиляння персд СИЛОЮ, ДОГІДЛИВІСТЬ Суспільство, де кожний член керуться тільки ОІОЛОГІЧНОЮ ДОПІЛЬНІСТЮ, Не мож-
зишиайилет « |рі«Ї Реце І І.
ще агресивніший, на підступного ще підступніший -- аж досамознищення дле ІНСТИНКТУ ВИЖИВОННЯ В ЛЮДИНІ протистоїть моральний закон, -- ТОЙ, ЩО ЙОГО Кант наував найбільшою таємницею разом 1з небом над головою. Бути добрим, поступтивим, ширим невигідно, а все одно частина люлей живе так. ніби несе В сом! память про Інші СВІТИ, прекрасниши Ї ДоОСкКоОналІШІ, АНІЖ НОШ
У суспільстві постійно борються дві тендениї; біологічно й та, яку зантичних ЧАСІВ НазиваЛлИи обл еСстТВеНниИМм ,) людині ПОМІРКОБАНІСТЬ ) потребах, готовність зрек - тися практичних інтересів заради ВИЩОЇ мети. відданість внутрішньому ЗОКОНУ Домінування першої породжує масовий конформізм 1 замилування епому сливими
плодами морального відступниЦтВа, 2 ЩО
"ШЛЯХ нагору» злебілЬьШоОГО И пролягає через відстУПНИТВО. Т9 народ здосувлє ) поводирі осіо, КОТрі У 29 іеносних ДЛЯ
нації ЯВНИІАХ керуватимуться тими ж імпульсами, що Й ІХНІ посполиті у ВвИМо-
шуванні власного кубельця Грушевський
точно окреслив 314 рованс коло, В ЯКОМУ б'ється зержавність УКРОЇНИ свобола впала через Те Во старшина панувати нарощ визволяючи. своє" попусклли зраджувала свій наро У ня власних благ !У
гукраїнсько рогу вання -- ЩО хотла; з чужого ярма акладала, а люде » Так. наша старшин» завжли м'я примножен: цьому ВвИЯВЛЯВеСЯ
ній Оз чи ПР
Б Р
кукон розподілу домінантних генів, визначаючи панівну суспільну тенленино
| митро ,ДЇомнцов генетики не знав, але о свої книзі «Дух нашої давнини» твердив, шо наппоширеніший тип Украї ния остієць, прив'язаний до матеріальних олаї! вульгарним у смаках, з великим потягом
10 кон юнктури. «В громадському |! політичному житт: - пише Донцов, одинока мрія остійця -- державна допо:
мога, звідси його любов до державних посад, пенсій, досоціалізму з оюрократією, де кожний є державним урядовцем Стремління остійця в суспіЛльНомУ ЖИТТІ -- Ппонишити все, що пнеться догори, що виступає з рядів, робити отарою, черетою... Остійці всликі заздрісники, на ЧІМ іноді збудовують партійні програми. В історичних конфліктах їхня роль -- роль маклерів, гешефтярів. посередників, угодовців. Звертають увагу насамперед на «людину» і «реальні МОЖЛИВОСТІ» ДЖ ТОДІ на засади, Звідси їх евирозумілість» 1 поблажливість до «людей української крові», хоч би й зрадників, звідси улесливість | плазунство перед силою. Остійцям власні інтереси дорожчі від таких абстракцій як честь і слава, тому часом виправдовує він ВСЯКУ НечисТьЬ».
Другий тип -- динарець: прекрасний воїн, витривалий у збройній боротьоі, однак вибуховість вдачі Й деяка простолушність роблять його легкою здобиччю прикрих несподіванок. Літературний типаж -- Тарас Бульба з гоголівської повісті, що не захотів лишити люльку проклятим дяхам, чим 1 собі віку вкоротив, 1 товаришам своїм нашкодив.
Менш на Україні представлені меди - теранці: винахідливі життєлюби з нахилом до авантюризму, «природжені змозники і революціонери», здебільшого талановиті. Такими, на думку Донцова, були Сірко. Кривоніс, Тур. Верешинський, Юрко Гютюнник
| найменше серед нашої людності представлений нордійський тип, тим часом саме йому властиві прикмети державотворчої раси, 60 цьому типові притаманні «острозорість, правдолюбність, витривалість. сила волі, пильність, здоровий осуд, ретельність, лояльність, любов до порядку, чистоти, відпорність до базарного кри - ку і пліткарства, певність себе»
Всі ці міркування публіциста 1 вченого Дмитра Донцова чудово узгоджуються з закономірностями в розподілі домінантних | рецесивних генів, вІДКритими Миколою Вавіловим
Неважко здогадатися, що У вІЙНОХ, НО які така багата історія України. арійці гинуть першими а00 ж, знову ж таки на Думку Дон цова ерозпускаються вдинарсеько-нордійському типі козацького оарокко», міфічним втіленням якого є Мамай, літературним -- пан Данило з гоголівської «Страшно! помсти», а реальним -- пості ліяч ХМІЇ століття Данило Братковський 1 славетний вінницький полковник Іван Богун. У шлому ж історія нашого народ) -г ДАНЦЮ І прІнських подвигів, диНарських ДЛОМИЛОК ! ОСТІШСЬКИХ зрал. які накладали зєто на найшляхетніш МІДрИ Та ДІЯНН)
Отже, над Україною тяжіє генетичний фатум і ніяк не позбутися його"? Нічого подібного! Людина -- Унікальна істота, обдарована волею та свідомістю, а відтак і здатністю ПпІДНОСИТИСЯ Над УСІМО біологічними закономірностями, беручи стихійно сформовану долю у вилені руки Але в очі реальності дивитися не ООХІДНО, згадавши мудре Франкове Ти, брате, любши Русь, як иб г кусень сала, Я ж гавкаго раз є раз, щоби вона пе спата.
Бо теперішнє пробудження нації скоріш схоже ни гипове остіЙСЬКе присип
яння фольклорними колисанками рожевими ВИДІННЯМИ СаМОВИХВОЛЯНЬ ТЯ псевдопатріотичними фра ЗАМИ, 1 ЩО НІЛ справді 3а тим -- Зрозумі ІЙ Вже М найлегковірніші Розмивання моральних критерив піднеСсСсСнняЯ н Йо зсоромніІШОГО конформізму до рангу життєвої мудрості, героізація ради лиш через те, що вона своя, рідна, українська, ЯКІ ВІДОМ ваються в наш час, СВІДЧАТЬ, ЩО ПОанівВвний ДУХ суспільства не зміІНИВСЯ, а відтак І Надій На державотворчі тенденції в ньому мало
Арійська нетерпимість до безчестя арійська послідовніІСТЬ, арійське ЧУТТЯ БІДПОВІДАЛЬНОСТІ 4 УКРЛЇНСЬКОМУ наро- 1о0ві, ЯК НІКОМУ ІНШОМУ, НСООбХхІДдНО УТВер-
іжУВаТИ ЦІ риси б СВО кКОЛеКТИВНІЙ СВІДОМОСТІ
ЕНЕР рин пики ння зані зо не
історична пам ять
й б
ПО НЕ вині но ща 0 ж
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
гчаприкінці
до тридцятих років нинішнього століття.
Українська «Просвіта» винайшла єлино пра- ВИЛЬНИМ На той час вихі в ОбСЛнанні Кримтних КОШТІВ малозабезпеченого роб тгичого і селянського люду влосить потужним фінансовий калитал, утворив- Ши певну фінансову систему аля су илування кустарного виробонігитва переробки сільгосппролукиії, збуту п через власні гуУртовит кромниці, тим самим захишаючи трударів від пограбувань, перекупників на зразок теперішніх комершиних мІнянлів
ПОШТОВХОМ
ПІЛЬКИ
Утих ПОЛІТИЧНИХ Ттасоцальн6о-скюномІНИУу УМО- МОН СВІ Пл егиою У КРЯТНСьЬКОЇ кооперативної | Просвіти інших областей У крони ІМ ЩО ЗешШшо ноаголуютіь НИНІШНІЙ СТан УКРАЇНИ, рази 00 ІНЛНО МОФИТЖе ДВІСТІ ТИСЯЧ Членів кредитових х ІСОНИЙ ЛДОСПпі побати кю НАРОДНІ кКооперативно-кредитові спики розвивали СПОЛОК 3 КОЛІТ ОМ Ло ЛлрОХ МІ ІБЬЯрдів доларів ( ГО РА , країні, використання якого мое ІгоСслодарство , виготовляти споживчі товари, торгу- ) ЦИХ КОШТІВ ЩОргімо виділяються Ффонли лопобу ДЛЯ КрОДИТНО-просвітиниького ру
ВАЛИ 2 20стУПНИМИ Цінами, регулювали грошовий Обіг, утримували школи, вели вилавничу діяльність форму В.ОТИ ВИСОКУ мораль 1 держаовніийьку свідомість Недарма Просріту» того чосСу називали лержавою в державі асло «Свій 20 СВОГО ПО СВОЄ» ОЗНОЧОЛО ЄДНІСТЬ
на хіСолах правливості, довіри, високої моралі, реальної Допомоги ВСІМ бе) винятку трударям, котрі сповлували чесну працю 1 просвітянську демокрагичну філософію.
У цьому році виповнюється 130 рітниця заснування першої в Україні Крелитної спілки,
минулого | на початку ЦЬОГО СТОЛІТТЯ, у часи ТЯЖКоОгоО ЛИХОЛІТТЯ. матеріального г духовного обкрадання України |
активної, свідомої частини інтелігенції. були створені збіднілих і малозабезпечених верств українського лі
Цю сторичину ЛОД00 МИ ПОВИННІ ГІДНО ВІДЗНачИТИ спешальною конференісю, яка мала б стати суттєлим ЗООВИТК Всеукраїнської «Просо»
ЗАВЛЯЮИ ВИКОРИСТІННЮ ДОСВІДУ ЛІЯЛЬНОСТІ креди - ГОВИХ СПІЛОК В У країні, представники нашої діаспори котріолинилися з різних причим у далеких світах. не не перетворилися м здобули поважні МІСЦЯ серед юаможних людей багатьох
моги розвиткорі Української кулі ГУРИ, НОЯУКИ. ТІЛЬКИ ю 199| РІК НО ДОПОМОГ Україні Виділено понаї 106 млн. ДОЛарІВ США Наприкіни минулого рок ДіОСПпОрою утворено спеціальний комітет " виродження кооперативного руху в УКРАЇНІ Згаланий комет ДОМІГСЯ від урялів Канали : СІДЦА ЗНАЧНИХ СУОСИЛІЙ ДЛЯ кредитових кооперативів в Україні
) оглялу на важливість ше) проблеми силами Всеукраїнської «Просвіти» при сприянні 1 матеріальній потримш представництва Каналійського кредитового союзу, зокрема пані Ольги Завірюхи,
креди ІНИХ СПІЛОК Просвти 7
КРЕЛИТОЛОгО руху спрарлі
Всеукраїнської Просвіти Реалізуючи ухвали ЇМ зер
створені 1 фУНКШІОНУЮТЬ
ЛИДарів | вИиИЖИЛИ, а й
пОРТкКОошОнНУ Кр ЗИННО СПІЛКА ТЬВІВСЬКОЇ 00 СТІ еПДОВІ ТПІЯЛЬНОСТІ "ЧЛеніІВ ШІЄІ СПІЛКИ відновлення 1! розбулови ПІШИМ Членам Особливе значення тосвід роооти Крелитної спілки
а2жуть, що на нашити житте бім дорозі нема жодної випалкової зустрічі. Усі знайомства и розтавання -- хІКОЛОГАаНІСТЬ ДОЛІ Кожне із них або як винагорода за добродіяння, або ж як покара за неусвідомлені гріхопадіння. ІТ заздрісники, и лиходії, і кривдники -- все за щось! | добрі жертові, світлі душі -- теж,
Знаю, шо моя зустріч із Еммою Бабчук не випадкова, -- записана на скрітжалях і моєї, 1 й долі...
То був звичайний собі дзвінок. Я зателефонувала журналісти на радіо в одній справі. Її прізвище й ім'я були мені віломі, а от познайомитися особисто не дородилося. Назвалася. Ї раптом чую у слухавці якийсь шовковисто-оксамитовий голос, у якому було стільки срібла, яскравих барв, чогось доброзичливого, щирого, шо я аж завмерла ріл несподіванки.
Така сонячна повіїть, подумалось нараз, притаманна натурам чистим, безхитрісним і неймовірно доброзичливим, на яких при народженні не дихнув лукавий 1 у їхні душі не впала і крапля зазлрощшів.
Слухала срібний голос і силкувалася уявити зовнішність жінки, знаючи, шо зелена молодість у нім явна омана, бо вона вже давно працює в журналістиці. Ще не знала, що тій хвилі судилося витягнутися на роки, шо невловзі почуватиму порожнечу, коли цей голос якогось дня не пролунає у слухавці, що чути його стане потребою і мосі душі...
Живучи у содомогоморській державі, де прослуховувалося навіть твоє дихання, і відчуваючи на собі постійно звелений курок людської підступності й продажності лишетому, шо не хопаєш спосі української душі, надивилася на те кашове порідля й помітила, що попо таки добряче понишило український характер. посіяпши поміж нас недогиру и упередженість.
А тут така первозланна довірливість, незаймана широсерлнисть і непілкупна лоброта!
«У неї повинно бути багато арузів, -- лумаю, чуючи на собі цілі потоки світла, шо йдуть гід спіпрозмовниці. -- Такі люди притягують, бо в них немає крихти зазларошіп іони пололіють прихильністю и любов ю багатьох, вони володарі доброго настрою, а також -- доброго здоров'я. Вони може більше під інших людей наближені ло Бога, бо живуть у захисній броні срітла...»
То було перше прідчуття й перше наближення ло пеликого серия. Перша мить, перше враження, якому хтось дав точи визначення: воно найпраплигвіше
А було все ло нашої ери. До ери незалежної України. Заавалося, ловгій українській ночі не буде кінця, тому раптовим доспіток захопив багатьох зненацька. Ми пресі ходили як після ЛОПГОГО ССаПсУ ГІПНОЗУ, ШОКУ | Нагалупвали тих, шо шукають г ніяк не можуть знайти пихолу з дрімучого ЛІСУ, В ЯКОМУ Нас оглушили, осліпили й тримали у польєрах, напколо яких похолжали розліотогані хи жі звірі. Гось хижаки птекли вчагарники, клітки розпалися, а дороги и виходу знайти голі: розучилися холити, гопорити, мислити І нагбіть посміХатися Олин ло ОЛНОГО Кожне СЛОгО, Пп якому було пже метише злячого страху, лягало розлогим волунмням | пикликоло Ликео кІгЄНе гарчання п чагарниках.
«Знаєш, -- сказала толі мені Смма, -- людям потрібне якесь шише слово. Брехня і страх так пихололили наші луші | так їх переродили, шо потрібна якась тепла
розмога, шоб хоча 6 трохи їх пвілігріти і подати наліо Давай шось зробимо
Р
жорстокого українців державами-окупантами, зусиллями кредитні спілки --як важливий засіб виживання оду. Подібні спілки діяли в Україні з 1865 року ми
Провезєенощшемх 199 рошісемін іревишк л органшаторів іс був стборенийм оргкомітет по заснуванню союзу Крелитних спілок
ЗУТ «Просвіта ім.Т.Шевченка щОоО розритку Кре 1ИТНИХ СПІЛОК СПІЛКИ Харківшині, у Киє ві, Луганську, |вано-Франківську.
| ІНШИМ, проловжуєтіСся Пей процес ОргДнснзаціям
ЛИКУ перелекти М |осить сФек- ТИВНО ТСКОНОМмІЧНО ОЗШКОаГЛеЄНО ЛЛ1Я Ч СНІВ Просвіти і МИ |з АКТИВНО ЗаЛУч: кредитної спілки «Скарб-Ї», що створена при ВУТ Прес ППД» 7 КИ бі ЛО актТИвІЮІ ПОПрисмницььої ТІКОЖ ЛЛЯ НОЛОННЯ ПІДМОГИ 1 придбанні «ІМСИНИХ ПООУТОВИХ ТОВАРІВ
пОТІЄЯ
ІЛЯ рОоповсюдлження ма
головою обрана Оксана Симотюк. До участіу крелитному русі Тут злучені літи і; мололь
Р РЕ САН шин о - нн з сс ні -
нн о
Для роботи удтьми відкрита окрема є крезитІвкд» р ДИТЯЧИМ рохунком Починаюи і 12 ПОКІВ, ДЛ мають право саміорати кредити Ди аблучаютіся 20 МОШДОЛИВОСТІ, СВОГО роду рООЮНОальютого "ОСПпО12- інтелектуального» поприємництва, ле гроші ефективно використовуються, але не є основ- |ИТЯЧИХ ІНТересіг
рІОВУЧГНИЯ і
НИМ ЧИННИКОМ
М; ІМІСЯЧНО
ЗИТЯЧІ ринки
"енами кредитівки проволяться | ШАЛПИМИ ромджальними програма- Тобто дюрмується свшоминм український громадянин, п уПрибметь | госпоОар у СВОИ ООТЬКІВШИНІ
Щоквартально ролгруються призи для НОМАКТИВНІШИМ МУСНІВ КРЕеЛИТІВОК, а також ВІКТОВИНИ Призами Є переаіІплата но Дитячі УКРЧІНСЬКІ ВИДаННЯ Гут не так справи у грошах -- СКІЛЬКИ У вихованні. їх ОМА бУННИ нормального ІрОМмалянИНа рОЗВИДВОТИСЬ В САМОФІНЯНО ВОННЯ
АналогІЧНО ВОКРрИТО І Молодіжний ПОХуНок для
) СКСКУРСІЯМИ ЛО МУХІВ
латного умовах | самозаробіткиу
на Льпівшокні.
| 77, МОЛОЛІ ВІКОМ ВІ | А дО 2; років По |(оження про юю крелитібку розробили самі стуленти
| НІВСРЄЕ ТеТУТ |Полтехн ІНОГО УНІРеПСИТеТУ 1б0уними
Державного ИТПИИХ СПІЛОК І
(рормами зохочення, ПІЛЬГОВОГО Крезитування
Ссфективного використання крелитів. | даю
ЩО ТО-
КИМ ЧИНОМ МИ МОЖСМО 4КТИВОУРТТИ СДме чере
Р
( трию
кредити
Кредитні спілки
ЧЯЛЬНОСТІ
МЛУЧЕННЯ ЛО ПОосвІтянськоО! МОЛОІ
Треба зазначити, що створення І функціонування кредитних спілок, звичайно, нелегка справа Є певні перепони 1 труднощі 00 єктивного 1 суб'єктивного характеру. По-перше, в
ПООКІіЛИМ КОЛЯм
ЧМОБКУХ СКОНОМІТНОЇ кривіДТрвати віл
оюджету кошти на початковий ретупним та позатькгі
важко стмейного
Львівська» , де | внески. По-друге -- діють також застарілі чинники
СОПоТЬНО-ГПОИХОЛОГІЧНОЇ 1 ПЕРеДАСНОСТІ, с Їх ІПНМОВаНОЇ
ПСИХОЛОГСЮ КОЛИШНЬОГО «СОрСТСКОВО чес ЛОВЕКІ
с 0 о що а
ст с т рани
зи і ФС | З - сю сні ак» АЙ
рр,
чЧ Па У бий чн Рі чи Рі т
Ї і
о об
Році
хі до «ій
г Є ПОРТРЕТЕММИБАБЧУК 1. 1.0,
-7-. Катерина МОТРИЧ. З щі Зі, с є. чес ЧрюрУ а ор
ді, Ї
| ші - 1| а ї - ' чий ь" ч чі - |
с РР и - урни
Серія передач, які ми зробили з Еммою, принесла нам кільКа МІШКІВ ЛИСТІВ, зірвала багато ширих сліз ії ширих прокльонів. У нас з'явилося багато прихильниким порогіп, ми викликали хвилю добрих почуттів і роздратування. навіть в однодумців і патріотів. (Ми, україни унікльний народ у своти філософії любові. Любимо Україну, але не любимо в ній... українців і часто того, шо вони роблять задля неї. Може тому, шо багатьох із нас хрестив тої кум, який усе чогось радіє, коли в сусіда хата горить).
Були переконані, що треба розбурхати народ якимось іншим словом. Робили як могли. Коли посипалися цілі зливи подібних радіопередач (гірших і краших) поставили крапку. Це теж надто важливе Кожного із нас вилно як кільця на зрізі дерева. Час кожному вручив свій хрест Треба було вибирати: або йти шляхом найменшого опору (якбільшість представників 4-1 влади) або жити вогтяног дорогою боротьби... за Україну, справжню незалежіисть, за п мову, на яку посунула ше зловісніша русифікашія ніж при тоталітарному режимі.
ЄСмма, одна з небагатьох , не вагаточись ступила на ту дорогу. й голос одним з найперших засєріолився у сірому сгітанти, де так надійно звив гиїало страх, знегира, ле червоні ідоли оберігали більшовицькі капища, а черпонми заклинателі и калебісти усе ше тримали ліодський лух р неполі. Тримали, незпажаючи на те, що демонська нич минала, що «светлое будушее челопечества», піднявшись сна чорнобильську Голгофу, розпилося, як старий трухлявий різ, а «лружба народоп» жебракувато поливлялася на гикна пеликого притону, з якого п вигнали за прогийлі зуби 1 запалим пис.
То був періол виходу з московського полону. Не було у нас Моисся, навіть Моисесеєчка, а поїтим пілатіб -- ХОЧ гребліо гати" | псе жрушили. Емма кинулася у самістький вир того тяжкого походу. «Тобі шо -- найбільше треба?» зо МІПИТУЮІЛИ ПО НС З ПУОнІЧНІОЇ ПОСМИЦКОГО ТІ, ЩО поселилися у хаті, що ескрао». -- «Я, слава Богу, пе петигла узобити собі кар'є ри на лений чи батожент! банлеріпшини, то ж палолужую прогаяне, -- підпОГІЛЯЛа різним голосом. -- Як кахір Данте, для байлужих у пеклі
СІГОТОПЛОСТИ НОМЕРА ОМ МОЦЯ
П срібними голос скоОлихнуг У країту 1 примуємт пока ямно плакати т момирати Ви Просто миапучам мо меТх широтах І; мередіанах, а став пополирем лотм пеоїх сип Ух І ІПІДПІВСЛІЛПИХ, ГЛУХИХ | НОПІВГЛУМИХ, (1 нашональног пілшето 1 СпОомСТІО, ПИМОРЕМИХ СТРОМІ, гололомором, репресз8тми, Ям пе, хто |успіІЛломитм «стий страшний діагноз, але хпороба так глибоко мишлі, шо без пополиря не лійти ло великого праматерика -- України
Вона як наполегливим і терплячим учитель початкопгої школи лонесла мільйонам абетку рілногаємлі У КкоОЖИИ раліоперелачі, у кожиомо чере» прості ЛостуУПпИй
ПАрАЛІЗОїМ МОГО
"овігерії
чо жо тю си я ни а де а
сСтТимИи,яктом каторжанин-гречкости сіяла І сіє у перелоги такий колись доступний і такий поширеним прідлномл краї злак, анині перероджений кукілем і пирісм яничар- СТО
пам'я стало спосериним мірилом УКриинсСькОГгО характеру. Української незламності. Української душі і люборі до всього рідного. П голос гукає слухайте! Ї його слухають у містах і селах, в розкішних кабінетах 1 петхих хатинах, припавши вухом ло приймача. Вит переконує, шо Україна с і збудеться, а українці народ добрий 1 вродливий, і він нСоОдмІННО, ЯК той пвртомленин прочанин, пололапши шлях до Гоподнього храму й назал, вілпОочине Й гидродиться
Єммі пишуть згилусюли. Пишуть добрі, лихі, мудрі й
убогі, пишуть молоді і літні. Пишуть людли різних національностей, Хтось любовно клале у непеличку посилочку пшеницю, мак -- ло Спят-печора. Хтось
молитовно зізнається: «Зи повернули мене ло України» -- «ДякабБогогі, що ви п нас є, Бммочко. Ви даруєте нам надио» -- «Ви наше сонце.» А ло того, хто осбфбороно пхолить у ліолЛсьЬкІ душі, і стапмлешня особлипе. Хтось просить лопомогти галправити тяжко хпору литину на пкугання хи корали Ії вона не залишає це безупаги, Хтось опинився Осз житла, то чи це лопоміг би сонячним Сммин голос віднайти закуток п Україи, ле можна б убогій плогі з дитиною знайти притулок І пона ного інАХхХОдЛИтТЬ. «хтось просить попомогти піЛлремонтупати тах. Кожен, хто впустиг п ГОЛОС У ДУШУ, ЯК побрий ПУ, пважає, шо має право и просити лопомоги й захисту. Тому є багато в тих листах натїоного и Ооезпосерелнього. «Гммо, плопоможіть знайти мені жінку» бабуся з Донбасу мпигує, хто 6 лопоміг їй лдпері поставити на місце, бо перекосилися. Чи ше більша біла: «У мене хтось пкрап 15 кроліП Дорога паша рммочко, роокожіть Про моє горе презиленту Крапчуку:
| прихолять листи, написані: коряпим почерком піл сині і ЛОЧОК ечерпомог Олулийиці», перепописнті Орутальною лайкою й прокльономи «Убьем, четпертуєм, руховка, бенлеропекаля с
Вона 11 Є |ТТУС ІХ, ІМІЖКО 1РРГМА Ї ІПЛПОІНИТтТЬьЬ МЕНІ І КОажЖе |і перепопнисти | ДАР,
РА МІ
сумом «Ось послумли, шо пишуть мети ІкКОгСьЬ ЗОб0лОогЧНОГг ' ПОН НИ ПО ритки рамояь п «ЛОКК РИ КА, ін МСА ЛМеСИ М
аТуоже! У
ОО МПА М | М (1 1.1«
олкровений нема шо перетпоремо наши наро 1 |Шшиио мене так ме комлинриои | Іспже Жу|ІСЗЯПпЛЯТтісЯя ГУТ ПНИШІ ЛЮДИ, НеПЖо Ж ТАКІ ПОЛИКІ
ПОПИ МмОрМОТЬНО, МК
ГРІХИ твої, У країно Рь
хле більше помічає понма отих інших г раліє поягі
кожної спіломОї Ггармоншіиної ОоСООнСТОСП с раз оула пеМОГМІМ, птіаноють по
Зно Р ОАмААКО Бабчук
СПІЛКОМ ТОГО. ЯК її ОТОЧУМУГЬ 11
гобосУу |;е«ХпНитТьСсгЯ0 ПО Г(ІПИТУМюЮТЬ
-
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
є занодувннни
НЕ С Ре ПР
життя І люди
а чи чі по МІК ОАЕ ГІ СФроОпмогі р ЖхолопіОЮ КОЛИШЛЬОГО «СОбЕТСКОГО ЧСЛОВеКІ Печі АКУЛИ , |ДЛАГОТЖеМО!: Системи ПОЮру | Мамі НОеОЦІЙСИНИЙ МЛС хкламноч інформативного характеру, мах о форму осві «Проспітих ; ПХТ СХ КОМУВАЛа МОСЛеМИХ У НОООМІЛДНХО "Я | вколо медержавних структур з мстою | «КОНОМІСИВ ПРАВНИКІВ у зкувзадния хі ПАХУНОкК СОЖКТИМОГО ПИКОг их КОП ООЮТО, ХАТУЧОГОГЯ ЛО УЧАСТ СИХ ІСОРЯМКАХ псжюго РОДУ ПІЛХТРИЄМНИЙ ПМ І. нарештї, є і проблеми і З шо хамактеру,. ЮКрема, ПОМ перепо- Сом счИрютИВ 3 соку ПуЧУПанию й с! рого ук "ого ЗЛОМ ТУ 0 орсиМмХх. що промолять
зжавну реєстром о КІХЛИТНИХ сПпилок, ОоСсООЛлИО
чі «ПАЛ «ТОМИ
сих умов Ффмиким актирного ориеши хи ори спелитного руху в Украіо повинна покласти на ссоє | м ІК ПОШИ КОВО ороуохшія. Шо мас ЧИ більше СИМПОТИКІВ серед хкраьосеького лоту здЛУЧені ЯМ 0 ПИхХ ПОМІАІЬКИХ ОЮ І ПД)Ль ЛЕМОКТКІ:
"ПЙиЧчИО-! ' ОтТИ Ого Спрям у ІПИІЯ іс ро ронних секружтаритом ЦО ально: о ПІІ 11013 ДУМІ 4|Ї|00СДІТО» ІМ |Попче) ко про-
рам позу оби мотер ІльнО-тем ОЧИОЇ БАЗИ | ПОСТУпового Переход НІ ( моФ нансмоотия кКрелитним спілкам й ЛАЄТЬСЯ важливе місце Проти ПпОНТИ ЖІЛУЮТЬСЯ ОС; ПОПІЛЬНО ЯК 1 о ІДСНОМУ. ТІК 1 НО злйдїотому ДІЗНЯХ. 1х КЛЖУЧИ ПРО 23210 Очевидно, вит еМИЯ КОМУНО-СОПКОВОЇ ішфекий шертності та
удкування поштовху згори - ХІТЯЖНИЙ процес, що
склало формування СПІТОГЛЯЦУ ЗИНКОВОї рілософИ | ПОДКТИЮИ За тепериШих УМОВ, МАМ просвітянам , ПАЛежить здухюиті | реалізувати чи Не ( ПО МОЖЛИШ НО ОСИ програми Мате рІАЛЬНОЇ ТЦ пимки наролних ма ПЛ ИЄМО ПІТ | «СП сия ло дер ІДОТВОрЕНИЯ
ерез їх участь У кооперативно-крелитних структу:
| 1Я ПьоОГгоО гребо ІОЛУЧИТИ ДОСВІД перелових уж «пітУ, КУН, ЩО ЗВІЛЬНИЛИСЬ | СО ОЛІСТИЧНОГО
теці Ппросвітям 3 профестоналі-фінамсисти г - Реалиміля шсо програми може ВІДОУВАТИСЄМ )
| | Організацій о-методична жпональних просбітницьких структур Мається о умі прюдопжения провелення міжобласних, облаєских 1 міжрайонних семінлрів-винтколій орі п маторш КРУЛИТових спілок у Гізмих репонлх Україи 1 наданням вілповілної методичної допомоги, Із ТРА ечениям УЧасним ІВ семитару плоорами пруковаих інструктивних матерілліив, зразками УЛСПОПІИЛЬКИХ установчих документів, нормативними правовими іпкументами, що регламентують Порядок прохол- ) ження реєсстропи Спілок у державних органих ЗИМ ма частина таких документів розроблена «Просвітоїо» і ми надаємо їх при необхідності
Семінари суто практичного спрямування вжи
лають позитивний ефект. До участі У їх роботі юлучені фахівці-скономісти, фінансисти, правники га активісти кредитового руху, що мліоть спеціальну підготовку з ших проблем 1 досвід реальної практики, функціонування «Просвіти» -- «Вигода» м. Стрий (Петро Макорськуй). «Самопоміч» м. І» Франківськ (Іван. Івасюк), «Калинка» м Тернопіль» (Андрій Олепчук та Василь Чайківський), «Скарб-Ї» м. Київ (Роман ДЯКІВ) Слухачі семінарів пе тільки одержали інформацію з історії кооперативио-крелитиого руху в Україні 1 3а кордоном (Ольга ЗОВ рум Клнала), але Й розглянути смс проблеми органіхаци 1 функціонування
аткорого регла ПОГОНЯ ВМЄМИМ 3
|, зрозуміло, нлявими кадровим
підТРИМКА
ДИТ СПІЛКИ Сторення
їх реєстрацією
лючих Кредитних спілок
Крелитівок, питания празового. Ффуинасопого та ПОдлержллою, мічшя історичний | прав, обов язків Члени кредитівок у СИСТЕМІ СВОЮ спілки, оптимім ци розмірів висскюо, оберт грюшозого каліталу, ефективного використанні кредити окреслили перспективи розвитку кредитима сплок У крто цорообл оргагизаціям розіслані мами розроблені положення про филії Кредитиих спілок Гаю філії є сенс створіовати у селах районних центрах, окремих підприємствах в 25-Х) члегов, аби уникнути труднощів формування статутиюї кроти не мете 50 чл г проблем довготривалого пропесу зеєстрації 1 тим слмим прискорити процес кооперагивно-Кредитного руху Потім, при (рум ціону ва о | палбанні віДПОВиЩОЇ ПОТУЖНОСТІ, філії можуть 1 повин перерости у самостини кре
центральному спетпального грошового фогду сприяння розвиткові кредитних спілок «Просвіти» Цей фонд забезпечувар би ма перших порах грошову підтримку видания методичної літератури, сплату витрат (відряджень проведені у Кисві, Тернополі, Стрию, Вінниці і | фахівців), пов'язанних З заснуванням кредитних спілок при обласних відділеннях «Просвіти», а також
1 Угворення при ВУТ «Просвіта» їм Тараса Шевченка кредитних спілок «Просвіти», який би став центром організаційного, правового, науковометоличного та інформаційно-кординашйного забезпечення, та шформаційно-координаційного оргаму. Через цей Союз відбувалось би входження до загальноукраїнських та зарубіжних об'єднань крелитних спілок на засадах просвітяніської ідеологи | моралі, утверлження української державності
Певного оптимізму у ши важливій справі надає позиція президентій нашої держави 1 Сполучених
тато Америки, шодо сприяння розвитку Крелитких спілок в Україні, ЯКІ Містяться у СПІЛЬНОМУ коміоніке, ПІДПИСаМОМУ МИМИ ПІДЧАС перебування президента США Клиштона у Києві. У цей сприятлисий чле ми повин Вийти з ВІДПОВІДНИМИ Іишративами до органів державного управлиюия лля олержання певних приорітетів 1 пільг оподаткування, правового фінансово-скономічного характеру Особливу Увагу слід приділити розподілові 1 ефективному викорисглитю можливих коштів. Вони пови використопуватись виключно за шлевим призилченниям ком кретними організаціями у комкретимх регіонах України на конкрет, плуковообгрунтовані практичні програми створення реальних кредитних спілок з відповідними скономітними обрахуваннями, прогиозами. ошиками (Греба д укикнути можливого марнотратства коштів на малоефективі о вссукрашисько і міжнарод конферении, семінари загального хлрактеру, друкування другорялиих матеріалії, Перебування численних делегацій утримання громізлкого біорократичиого апарату. Єфективиость діяльності організаторів кредитних спалок повимна визнача» тись кількістю створених 1 юридично зареестрованих спілок, калькістіо членів кредитівок, КІЛЬКІСТЮ І сумою виданих кредитів, швилкістіо обороту грошових коштів і дОШЛЬНІСТЮ їХ ВИКОристання, сумами одержаних членами дивіденттів, кількістю і розмаїттям наданих послуг, залучениям до кооперативно-крелитної діяльності просвітяй і їх симлатиків, особливо молоді. За таких умов ми зможемо прийти до висновку, що наша організація виконує основи статутне завдання -- Через просвітянськю крелити спілки. через економічні інтереси залучаємо маси до просвітянської культури, моралі, духовності
активному
правління
Роман ДЯКІВ, кандидат економічних наук
нання рн ог м-н же
«Ой. ми так любимо ваєс"» «Тебе розсмикають колись на сувеніри», - пожартузала. дивлячись на той захват прихильників. -- «Є такі,
м-
| засміялася вона, - що ІХ задоволенням взяли о на сувенір : мОЮ ГОЛОВУ»
Олнак ні вдячні патріоти, ні переповнені злобою й ченавистю Уукраїнофоби не висмикують грунту у неї 3-ПІД ціг. «Я добре знаю свої можливості, -- зізналася якось. 77 На що я здатна, а що мені не підсилу Мене не похитнуть ці похвали, ні гнів. Я не думаю, що роблю щось значне. Я просто зранку до ночі рию носом і почуваю себе волом Я ж телець»
Мати свою позицію, виявляється. важко навіть ! В самостійній державі, коли ти всіма своїми помислами й прагненнями працюєш на п ще більшу самостійність. Вона її завжли мала. Вона не з'явилася в нет, коли «стало можна». коли «дозволено». Не почувала себе на хиткому роздоріжжі, не славила безбожну облудну людинонена - висницьку у своїй суті систему, Не була навіть серед рядових комуністів. П позиція патріотки народжувалася із болем. із великої й трагічної правди, Із просвітленої нашональною підДністю душі
Тому й не дивно, що опинилася на малочисельному острівш поводирів і просвітителів, стала Поруй Із ТИМИ, кто насмілився вивести скалічілий народ із МОСКОВСЬКОЇ неволі. А це виявилося куди важче, НІЖ Мойсею. Бо той народ був монолітний, а наш явив усі сумні «ознаки кінця світу». Він нагадує химерне дерево з обгорілим стовбуром, з неймовірно деформованою кроною, побите шаш - лями. поточене гусінню, випите омелою, з ВИСХЛИМ зіллям, з листям осики, дуба, бузини й горіха водночас | на вигляд воно червоне, жовте, зелене й сіро-буре. Його гілля по-різному відчувають коріння В землі 1 небо над собою Такого побитого вітрами й негодами національного древа ще не було, напевно, під Господнім Небом. Однією свою частиною (жовто-блакитною) воно вчепилося 34 рідні грунти, а другою (червоною) воно усе повзе ПІД ТІНЬ Кремля і не уявляє ні свого квіту, Ні ПЛОДУ без «сонечкл», ЩО «СВІТИТЬ , 2 ВСЄ ЗВІДТІЛЯ».
Заається. й сам Господь втомився дивитися на хохлоохлоса. який не може жити без посвисту батога, 1 ПОВОЛІ пересіває його через велике сито
Рабство невпізнанно вило український характер, як оси яблуко: оболочка є, а середини -- Катма Раби засіли на престолі, сидять в парламенті, їздять в дорогих пмузИНаХ стоять у чергах. У їхніх генах чітко записано глише з Росією» Немало їх і серед представників едругої ВІЧНО! професії і
Виявляється, зовсім мало треба було, щоб оголить Ту нетривку, продажну суть, яка здавалося 6. встигла наростити за роки неза тежності надійну шкіру П|ригадуєте, який темний пласт нашої! суті зірвав || резидент єдиною фразою, якої ОПІСЛЯ І СМ ЗЛЯКОВСЯ, пооошявши надати РОСІЙСЬКІЙ МОВІ СТАТУСУ офІШИНОЇ
Емма сприйняла це як сравжню трагедію, спостерігаючи наступного дня 3а поведінкою кКОЛеГ, У свідомості яких неначе стався землетрус Хтось МОВОЙ крутнув колесо історії назад і неначе сам сатана пролетів над Суверенною. Щоб десь відкрити бодай один український клас, потрібні були роки, а щоо не відкрити першого вересня українські ШКОЛИ, 2 ЗОМІСТЬ них
повідкривати російські, було достатньо ТІЄ! необережної Фрази президента
Емма стражлала |ї голос у слухавиі падав до розпач ЛИВОГО ЗОЙКУ І вона вилихала грРаби, пПоднІЖКИ, грязь
Москви». Яка ж мука жити й дихати серед цього прокля - тущого болота!»
«Четверта влада» безсоромно і майже основним Своїм складом вийшла на звичне своє торжище 1 для початку вирішила продати правильне оголошення часу.
У радіосфері знову запахло «общепонятною епохою», «обшечеловеческими ценностями». А сіро-червоні люди знову заговорили «0 потерянной великой родине», «0 советском патриотизме».
Одна необережна фраза, а зірвала важке покривало, за яким ховалася сірість і пітьма, отруєні бацилами українофобії, породжена імунодефіцитом національної і просто людської ГІДНОСТІ.
Емма кинулася у справжню атаку на колег, на керівництво. Влаштували 1 ій невеликий «показовий спектакль». Проаналізувати чусі недоробки», вказали на «листи трудящих», що вкрай обурені п передачами
Кажуть, що тоді вже був складений список тих, хто підлягав негайному звільненню, ЯК Такі, що заважають історичному процесу становлення незалежної України Вона стояла чи не найперша у тому списку
Вона одна з небагатьох, хто гидливо, обурено 1 з великою гідністю обійшов ту слизьку стежку, на яку безсоромно повернулися ояничарені колеги Їх було всього лиш кілька, що захистили й не дали на поталу рідну мову
Вміння любити людей -- дар, який дістався не кожному. Любити своїх єдинокровних стає усе важче і важче То тяжке випробування на духовну зрілість. Вона витримує його з гідністю. Я ніколи не бачила п злою, осудливою. Вона із дивним спокоєм читає мені по телефону листи. в яких клекоче ненависть до неї, ії слова. | щось є у тому від терплячості и мудрості садівника, який знає простий закон оновлення природи. Греба терпляче чека - ти, поки виросте новий сад і дасть новий квіт та ПЛІД, А поки-що треба терпіти трухляві нетрі старого, від якого стільки затінку Й гіркоти...
Однак на ояничареного українця дивиться як на найбільшу ганьбу й трагедію наці. Якось розгублено 1 з затаєним розпачем цитує їхнє безсором'я: «Хоть я й украйнец, но своїй язьк ненавижу». -- «АХ ЗТи ваши перепички, галушки». -- «Я всегда стеснялась своего неотесаного язька»
«Бодай ви пошезли навіки, - кажу Еммі крізь глухий СХЛлИП, як мамонти, як літаючі ящури"!'»
Процес руйнування лжетдеалів і лЖжецінностей тяжкий і болісний, Скільки людей насолоджувалися словосполученнями «старший брат», «великий русский народ», «шнарод-освободитель», енарод и партия единь». І водин лень все це обернулося у фарс, викликавши гомеричний сміх тих, з очей яких упала полуда г вони побачили, що голий зовсім не Король, а всього лиш наймит, що претен - дував на роль короля. Емма одна із тих, хто показав юроі голу реальну суть цієї містерії ЛЖі Й облуди
А подібне не прощається. П ім'я, голос викликають приступи люті у всіх, хто ненависть до України усе ще несе поруч із портретами більшовицьких вождів. Бунт комуністів викликали кілька імен журналістів | вониу березні оточили приміщення Держтелерадіо, Пікетуючі, кажуть, несли та чогось не донесли плакат, на якому був намальований триголовий змій; на кожну голову була наклеєна фотографія Емми Бабчук. Серед тих, хто не ечраГоусТе вра ВІ Го Чі Нтелектуально-духовного» смаку комуністів, хто «сіє розбрат між народами», «Хто оскверняє нашу
недалеку історію І Наші Святині», «хто Привів до жебрац-
о - -
рен же о
а 0
о ьо
тва наш народ» її ім'я було виписане вогняними літерами.
Своїм ангельським голосом Бабчук таки добряче допекла власниці новітнього Вавилону... ОтІй, що в заміжжі носила гордякувате їм'я «ума, чести й совести зпохи», а після того, якії суджений помер у 1991-му ромі, прихопивши зсобою й епоху, зодягла червону жалобну вуаль 1 взяла собі кілька скромніших імен: «лівий блок», «партія комуністів», «селянська партія».
У червоних глибока алергія на жовто-блакитну Бабчук. Я спостерігала за пікетуючими. Це були здебільшого літні люди. озлоблені і агресивні. Тримали в руках плакати і все вимагали «на розтерзання» Емму Бабчук. А вона стояла перед ними при вході в приміщення Держтелерадіо і якимсь роз'ятреним поглядом дивилися на цю наєлектризовану агресивну юрбу і все смикалася спуститися до народу й поговорити. Ми відмовляли п й переконували, що цього не варто робити. І все ж сутичка сталася. На Хрещатику п'яненькі комсомолки 40-50-х років оточили й і з відбірною «общепонятною» лексикою рушили на «руховку-бандерівку», «врага дружби народов»...
«О роде невірний розбещений, -- Казав Спаситель, бачачи людські гріходіяння, -- доки буду Я з вами 1 терпітиму вас?»
Як важливо на цьому тяжкому історичному перевалі не озлобитися, не осквернити власну душу і не впустити в неї зневіри. Як важливо не опуститися до всеядності натовпу, до його трагічної дальтонії. Г як безмірно важко знайти до нього у своєму серці співчуття. Піднятися над його вимореним духом, злобою, його поганським поклонінням велетенському людомориську, імперському капищу, в якому понад 70 літ діялися моторошні жертвоприносіння червоним бісам. | яке той охлос ще Й досі називає вітчизною.
А вона знаходить до нього співчуття. Допізна сидить у своєму кабінеті завалена листами, читає Й зітхає. Часто болить серце, іноді воно Й зовсім підводить. Бо давно стало неначе тією всеукраїнською трасою, якою ходить І біль малої людини, і біль великого народу, й зраненого краю. Ходить українська доля й українська душа Шукає у неї розради, гріється, воскресає й росте коло неї. Бо десь там. на своїх Небесних левадах, де ангели вибілюють полотно. Господь висвітлив 1 п Душу до срібного сяїїва.
Ось тому вона із впертістю й запопадливістю каторжанина-плугаря розорює важку, густо засіяну бур янами ниву і сіє зерно великого засіву. До Бога. До України. | воно неодмінно зійде у якусь може надто далеку українську весну. І неодмінно виникне колос у якесь неблизьке літо. | хтось пожне його. А хтось напече хліба, якого вистачить на всіх. Богом береженна Україна буде згадувати свій содомгоморський шлях, усі СВОЇ ВаВИЛОНИ 3 ЖОЛХОМ ІвіІДРаЗОЮ
Лише якась дещиця мен залишиться у її пам'яті. Лише небагатьох відбере Вічність у свій ковчег... Іневтомусуть А в тім. щоб пекло й чистилище відійшло І розпочалася нескінченна доба українського Раю. Ї хтось запевнятиме, що так було завжди, що Рай панував в Україні ще від Адама. Дай Боже, щоб так сталося.
А поки-що -- тяжка межа від пекла до ЧИстиЛИЩа | Емма одна із тих, хто силкується п вкоротити. Словом Любові. Бо навіть тоді у ранню рань Божого світу все розпочалося з Слова, яке «було Бог», І світ Господньої УКРАЇНИ, якл вирвалася з пазурів «багряного звірл», теж розпочався із слова Правди, Любові. Вона одна із найпер-
ших принесла його до вимореного народ краю й ; ми
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Już dawni astrologowie zauważali, że cechy charakteru narodów zamieszkujących dane terytoria odpowiadają znakom zodiaku, czyli że właściwość znaku zodiaku, który energetycznie rezonuje z danym terytorium, odbija się w charakterze krajobrazu i charakterze narodu — poprzez energetyczne oddziaływanie Kosmosu i Ziemi.
Opinie astrologów co do przynależności tego lub innego znaku do jakiegokolwiek terytorium bywają różne, lecz jeśli chodzi o Ukrainę, to tutaj astrologowie wszystkich epok po Ptolemeuszu są jednomyślni: Ukraina — Byk. Chociaż sam Klaudiusz Ptolemeusz przypisał Sarmację — ogromne terytorium od Wisły po Ural, a nawet dalej na wschód — do znaku Wodnika, jego późniejsi koledzy to doprecyzowali: Południowo-zachodnia Sarmacja, czyli Scytia (w wąskim znaczeniu użycia tego toponimu), jak nazywano terytorium dzisiejszej Ukrainy nawet tysiąc lat po Ptolemeuszu, to Byk.
Rzeczywiście, charakter narodu ukraińskiego ma wyraźnie wyrażone cechy tauryczne. Nasi odlegli przodkowie czcili Welesa — opiekuna hodowli bydła i bogactwa, a te, astrologicznie, podlegają Bykowi. Bykowi sprzyja także rolnictwo. Nasi przodkowie nazywali siebie «Wnukami Dażboga», co dla «byków» jest naturalne, ponieważ IV znak zodiaku od Byka — Lew — jest znakiem słonecznym, a Dażbóg — bogiem Słońca. Wielkim szacunkiem cieszył się także Perun, związany z Jowiszem, który astrologicznie jest władcą Strzelca — dla Byka to VIII znak, którego on «boi się», a dlatego stara się go zrozumieć; z drugiej strony Jowisz-Perun jest władcą znaku Ryb — to XI znak od Byka. Dlatego wpływa on na wolność, pomoc i spełnienie nadziei taurycznego narodu.
Ludność autochtoniczna pod względem swoich cech jest tożsama z terytorium. Naród, który przesiedlił się z regionu o innych właściwościach energetycznych, przez pewien czas — przez kilka pokoleń — wciąż zachowuje swoje dawne cechy, stopniowo je tracąc i nabywając nowych, które odpowiadają energetyce terytorium zamieszkania.
Charakter państwa jest również odpowiednio związany z charakterem terytorium, na którym to państwo powstało i istnieje. Ma ono jednak własny horoskop (według momentu założenia), który odzwierciedla warunki i okoliczności istnienia oraz ewolucji państwa, charakter wpływów kosmicznych, lecz na okres czasu znacznie krótszy niż ten, który opisują horoskopy terytorium lub etnosu (a te muszą istnieć), które są bardziej globalne. Ale zbudowanie pełnego horoskopu, na przykład etnosu, czyli ustalenie momentu inicjacji etnosu w Kosmosie, to zadanie niezwykle trudne, choć w tej książce czynione są podobne próby wobec Ukrainy od 832 r. oraz Rosji od 1156 r.
Współczesne państwo Ukraina obejmuje niemal całe terytorium naturalnego osiedlenia narodu ukraińskiego, które niemal w pełni pokrywa się ze znakowym terytorium Byka. Region taurydzki Europy rozciąga się od Karpat i górnego biegu Wisły aż po Don (antyczni geografowie uważali Don za granicę Europy, czując, że po drugiej stronie Donu leży energetycznie inne terytorium). Przypomnijmy tu słowa z ukraińskiego hymnu: «od Sanu do Donu».
Co najmniej wschodnia granica taurydzkiego terytorium biegnie działem wodnym Donu i Dońca Siewierskiego. Północna granica taurydzkiego terytorium przebiega działem wodnym lewych dopływów Dniepru i Dońca Siewierskiego z jednej strony oraz Donu i Oki z drugiej, czyli przez Wyżynę Środkoworuską (Ptolemeusz nazywa ją właśnie Górami Tyssyjskimi; interesująca paralela: staroruskie miasto Ropeśk w ziemi siewierskiej). Dalej na zachód granica «odcina» górne Desny (południe dzisiejszego obwodu briańskiego to odwieczne ukraińskie ziemie z miastami Starodub, Pogar, Popiel, Trubczewsk, ponieważ dalej na północ były już ziemie Wiatyczów i Radymiczów; tu też przebiega granica kultur archeologicznych, w tym kultury zarubinieckiej) i biegnie przez niziny nad Sożem i Prypecią.
Zauważmy tu, że Kuban jest subregionem taurydzkim innego znakowego terytorium (osiedlenia tam Ukraińców nie można nazywać naturalnym, ponieważ była to migracja zorganizowana przez władców Rosji, choć to, że tam przesiedlano właśnie
GEOGRAFIA ASTROLOGICZNA UKRAINY
W WYDAWNICZYM CENTRUM «PROSWIATA»
W. MOSKOWCZENKA «KARMA UKRAINY».
WKRÓTCE UKAŻE SIĘ KSIĄŻKA
PREZENTUJEMY PAŃSTWU, SZANOWNI CZYTELNICY, JEDEN Z ROZDZIAŁÓW KSIĄŻKI UKRAIŃSKIEGO ASTROLOGA
(…Ukraińców, nie jest przypadkowe)
Pod wpływem Byka znajduje się Mołdawia, choć, jak się zdaje, jest to byczy subregion iliryjsko-frako-dackiego regionu.
Właśnie regionalnemu PODZIAŁOWI Ukrainy poświęcony jest ten rozdział.
Jeżeli terytorium Ukrainy jest pewną całością, to zgodnie z zasadą dwunastoczęściowości powinno ono obejmować w sobie 12 regionów (subregionów), które odpowiadają dwunastu znakom Zodiaku: każdy znak ma swoje zabarwienie i odpowiadający mu region, oprócz swoich byczych cech.
I rzeczywiście, na terytorium Ukrainy historycznie ukształtowało się właśnie 12 głównych regionów. Analizując historię Ukrainy (i dane innych nauk), łatwo je wyodrębnić. Granice regionów nierzadko (czasem rozmyte, lecz odczuwalne, wyraźne) – granice Ziem Czernihowskich z czasów Rusi Kijowskiej, pułków z czasów Hetmanatu, guberni Imperium Rosyjskiego, współczesnych obwodów – przebiegały i przebiegają przeważnie po naturalnych – astrologicznych – granicach regionów, które również pokrywają się z granicami krajobrazowymi: lasów, leśnostepu, stepu, biegną wzdłuż rzek lub działów wodnych.
W identyfikacji regionów pomagają heraldyka i onomastyka (toponimia i hydronimia), ponieważ jednym z podstawowych praw Wszechświata, udowodnionym przez astrologię, jest to, że nic nie jest przypadkowe.
Astrolodzy zazwyczaj wyodrębniają także planetę, która wywiera na dany kraj największy wpływ, aby wyjaśnić zróżnicowanie między terytoriami lub krajami, leżącymi pod tym samym znakiem zodiaku.
Dla Ukrainy takich prób nie było. Jednak planetą przewodnią dla Ukrainy należy uznać Neptuna. Wskazuje na to nie tylko historyczny herb, trójząb, ale także takie neptuńskie cechy, jak pieśniowość i muzykalność narodu, a także marzycielskość. Marzenie dla Ukraińca jest jak odskocznia, sposób ucieczki od rzeczywistości. Nie spieszy się, by urzeczywistniać swoje marzenia, bo jest zbyt konkretny, praktyczny. Neptun nie pozwalał tak stabilnemu, praktycznemu etnosowi zbudować odpowiedniego państwa (podstawową cechą jest rozmywanie), ponieważ Neptun sprzyja wyniesieniu etnosu jako całości na wyższy poziom duchowy.
Astrologiczna analiza historii Ukrainy potwierdza znaczny wpływ Neptuna na Ukrainę. Zatem Ukraina to przede wszystkim Byk z Neptunem.
(Zaznaczmy, że każdy region również powinien dzielić się na 12 części, ale są to już znacznie słabsze wpływy tła; można powiedzieć, że jest to już zadanie astrologicznej krajoznawstwa.)
«31»
Aby zaznaczyć:
Jeśli rzucić okiem na mapę Ukrainy, region Barana po prostu rzuca się w oczy! Z międzyrzecza Dniepru i Buhu wystaje barania głowa. Baran to znak początku, a ten region, oprócz tego że ma zbyt wiele miejscowości, których nazwy zaczynają się od «ново-», ma też swoje znaczenie. Od czasów zarodka cywilizacji w Nadczarnomorzu (przypomnijmy opis Scytii Herodota). W czasach powstania Rusi Kijowskiej żyli tu uliczi, czyli uliczi («углом» nazywano miejscowość między dwiema rzekami lub na zakolu rzeki, w tym przypadku Dniepru; synonimiczne znaczenie ma słowo «łuka»). Region trafia do XII domu solarnego (DS), ponieważ Baran jest dwunastym znakiem od Byka, dlatego potem na długo chowa się w cieniu, występując jako miejsce starć z koczownikami, i zaczyna odgrywać zauważalną rolę w historii Ukrainy wraz z powstaniem Siczy i ukształtowaniem się ukraińskiego kozactwa. Dwunasty DS to dom odosobnienia, wygnania, a Baran to znak wojowniczy, znak, który popycha do walki.
W tym regionie znajduje się złoże rudy żelaza. Już w czasach antycznych osada Kamiańske Horodyszcze była centrum kowalskiego rzemiosła w Scytii. Poza tym rozwinięta metalurgia i przemysł metalowy: Dniprodzerżyńsk, Dniepropetrowsk, Zaporoże, Nikopol, Kirowohrad, Krzywy Rih (jaka ownowska nazwa!). Tu są też ośrodki budowy samochodów: Zaporoże i Krzemieńczuk, a na pograniczu z sąsiednim Subregionem również budownictwo okrętowe: Mikołajów i Chersoń.
«POZYCJE ... 1971 ... OWNOWSKIE ...
nazwa historyczna — Niz
Południowo-zachodnia granica regionu przebiega wzdłuż rzek Południowy Bug i Synucha, a północna wzdłuż wzniesień Wyżyny Naddnieprzańskiej (praktycznie wzdłuż granicy współczesnych obwodów kirowohradzkiego i czerkaskiego). Na wschodzie wpływ Barana rozciąga się na pewną część lewobrzeża, aż do rzeki Wowczej, jakby „róg” tego barana przebił Dniepr w rejonie progów (w dawnych czasach progi omijano rzekami Samara, Wowcza, a dalej przez rzekę Konkę do Dniepru albo przez rzekę Mołoczną do Morza Azowskiego).
Warto tu postawić hipotezę dotyczącą rozwiązania jednej z zagadek Scytii Herodota: jakie rzeki Herodot nazywa Pantykapem, Hipakirem i Gerrhosem? Zdaniem historyka B. Rybakowa Pantykap to Worskla, i z tym jest wiele podstaw, by się zgodzić. Co do innych rzek wygląda na to, że Herodot pomylił je z szlakami handlowymi. Wtedy Hipakir to Konka (tak identyfikuje go także większość historyków), a sama nazwa („hippa” — koń) potwierdza ten wniosek. W niektórych innych źródłach antycznych wskazuje się, że Hipakir wpada do zatoki Karkinickiej, co wydaje się jedynie wspomnieniem o innym kierunku komunikacji — z Konki do Kałanczaku. Największą trudność dla historyków sprawiła identyfikacja Gerrhosa. Według Herodota Gerrhos wypływał z Dniepru w pobliżu progów i wpadał do Morza Azowskiego (Meotidy). Oczywiście taka rzeka o takim „przebiegu” nie mogła istnieć. Lecz to przecież droga wzdłuż Samary, Wowczej, Hajczuru, a dalej, przez niewielki wołok, rzeką Mołoczną. Ptolemeusz na swojej mapie nazywa Gerrhosem właśnie Mołoczną.
Za Dnieprem, w kierunku południowym, region Barana płynnie przechodzi w inny region marsjański.
Region Byka – serce Ukrainy – Porośle. To kolebka Rusi, główna część dawnej ziemi kijowskiej. Od wschodu ograniczony Dnieprem, na południowym zachodzie graniczy z Podolem wzdłuż wzniesień Wyżyny Naddnieprzańskiej. Wyznaczenie zachodniej granicy jest trudne, i nic dziwnego: tam leży region Ryb, który przejawia swoją rozmytość i niejednoznaczność. Granica przebiega gdzieś działem wodnym rzek Teterew i Irpień albo po prostu wzdłuż tej ostatniej, bo właśnie za Irpieniem zaczyna się krajobrazowy region Polesia, w dawnych czasach była to ziemia drewlańska.
Porośle to starożytny rolniczy region – centrum kultury trypolskiej, jednej z najstarszych cywilizacji świata, a w późniejszych czasach – centrum kultury czarnolieskiej, scytyjsko-kołoskiej (według Herodota tę terytorium zajmowali Scytowie-Borysteniții, bo przecież Scytowie-oracze – historycy współczesności różnie interpretują doniesienia Herodota), zarubienieckiej, czerniachowskiej. Za czasów początków Rusi Kijowskiej żyli tu Polanie. Stoi tu Kijów, chociaż – i to jest charakterystyczne dla stolicy ważnych ośrodków – 4-59 winna na pograniczu czterech znaków astrologicznych.
Region Bliźniąt – Przyczarnomorze – współczesna obwód odeski i zachodnia część obwodu mikołajowskiego – od Południowego Bugu do Dunaju. Odesanie mają wyraźne cechy bliźniacze (jak i ślad byczy): kontaktowość, elastyczne umiejętności w handlu.
Przez ten region zawsze prowadzono żywy handel z sąsiednimi i dalekimi krajami; na przykład handel scytyjski szedł przez polis Olbię, który leżał na zachodnim – bliźniaczym – brzegu Liman Dniepru i Bugu. Bliźnięta – znak podwójny, i ten region wyraźnie dzieli się na dwa: od Bugu do Dniestru i od Dniestru do Dunaju. Rzeka Dunaj również odgrywa ważną rolę komunikacyjną. Odessa w przeszłości była bogatym miastem i w przyszłości będzie miejscem gromadzenia kapitałów.
Region Raka – lewobrzeże Środkowego Naddnieprza, historyczna ziemia perejasławska. Do tego regionu historycznie przylegają również miasta Pryłuki (obecnie w obwodzie czernihowskim), ... Region graniczy z ziemią siewierską wzdłuż zachodniej Desny i Sejmu, lewych dopływów Dniepru, a na zachodzie i południu granica regionu niemal pokrywa się z granicą obwodu połtawskiego.
Teren regionu jest nizinny (w przeciwieństwie do prawobrzeżnej, teliczańskiej części) i obfituje w liczne pełnowodne rzeki: Trubiż, Supij, Sula, Psioł, Worskla, Oril, o szerokich zalewowych dolinach i gęstej sieci kanałów nawadniających (Rak to znak wody, przy tym wody słodkiej, a także znak płodności). Rak związany jest z dawnością, z korzeniami narodu, dlatego właśnie tutaj nie przypadkiem znajduje się grodzisko w Bilsku (jego powierzchnia jest ogromna, przekracza 40 km kw.), które utożsamia się z Gelonem znanym z tekstów antycznych autorów (prawdopodobnie jest to Holun z «Księgi Welesa»). Ten kraj najmniej na lewobrzeżu Ukrainy uległ rusyfikacji, a gwara połtawska stała się podstawą ukraińskiego języka literackiego. Te wpływy Raka wyraźnie przejawiają się w literaturze: przypomnijmy Kotlarewskiego, jednego z twórców ukraińskiej literatury, Gogola (Jarmark sorociński można rozpatrywać jako astrologiczny symbol regionu), wielkiego humanistę Korolenkę, a w ogóle wielu pisarzy urodziło się tutaj, żyło i pisało o tym kraju.
Lew – Halicyna. Od razu w wyobraźni pojawia się złoty lew wspinający się na skałę – herb Księstwa Halickiego, przywoływane jest także miasto Lwów. Złoto jest związane ze Słońcem i Lwem, a toponimy i hydronimy tego regionu są do tego odpowiednie: rzeki Złoczówka, Złota Lipa, miasto Złoczów. Miasto Burszty n również należy do tego szeregu, ponieważ bursztyn jest związany ze Słońcem. Lew to znak władzy (królewskiej lub książęcej), dlatego nazwy miejscowości nie są przypadkowe: Kniażpil, Kniaża (dwukrotnie), Kniaży Most.
Lew to znak dumy, a mieszkańcy tego regionu Ukrainy, w swojej WIĘKSZOŚCI, w niedalekiej przeszłości nie wahali się nazywać siebie Ukraińcami? Oczywiście, Galicjan Lwów wiąże się z twórczością, dlatego w tym kraju zawsze tętniło burzliwe życie kulturalne. To kraj bogatej ludowej twórczości. IV-y s.d. region powinien był odgrywać ważną rolę w historii Ukrainy, co obserwowano przez wieki: królestwo Halicza! Lodomerzy przejęli sztafetę ukraińskiej państwowości od Rusi Kijowskiej. Jak tu nie wspomnieć o Księdze Wełesa, gdzie mowa o życiu przodków Ukraińców w Karpatach i o „Karpackim wyjściu” (II tysiąclecie p.n.e.). Widoczne są złożone stosunki z Kijowem (jak IV-y s.d. plus kwadratura Byk-Lew). [...] należy do Wołynia – Rosji. Lew-Galicja, jako IV-y s.d., z astrologicznego punktu widzenia jest ostoją Ukrainy. Znajduje się tu także duchowa twierdza – Ławra Poczajowska. Terytorium regionu Lwa to współczesne obwody lwowski, iwano-frankiwski i tarnopolski, wraz z południowo-zachodnim kątem obwodu rówieńskiego. Na wschodzie historycznie graniczy wzdłuż rzeki Zbrucz z Podolem.
„Słowo Proświty”. Założyciel – Ogólnoukraińskie Towarzystwo „Proświta” im. Tarasa Szewczenki.
Odpowiedzialna za wydanie: Ljubow Hołota.
Redaktor naczelny: Pawło Mowczan.
Kolegium redakcyjne: Jurij Badzio, Jarema Hojan, Anatolij Żurawski, Anatolij Pohribnyj, Ołeksandr Popowycz, Iwan Szczuk.
Adres „Słowa Proświty”: 252001, Kijów-1, zaułek Muzejny, 8, Ogólnoukraińskie Towarzystwo „Proświta” im. Tarasa Szewczenki, tel. 229-54-68, 226-46-60.
Zam. 95
Tłumaczenie maszynowe