Strona · s. 7strona oryginału ↗
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
Дві вісімки поета
Слово Просвіти, №39 за 2017 рік
Петро ШКРАБ’ЮК, письменник, доктор історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, м. Львів
Вісімдесят вісім — ще не ювілей. І все ж цифра знаменна. А надто для сеньйора нашої поезії (і взагалі літератури) Дмитра Павличка. Він і далі невсипущий як письменник, громадський діяч, політик і державник. У цьому, зокрема, переконалися й читачі “Слова Просвіти”.
23 жовтня минулого року Дмитро Васильович приїхав до Львова вшанувати пам’ять свого незабутнього друга Романа Лубківського. Блискуче (як завжди) виступив у Концертному залі ім. С. Людкевича обласної філармонії.
Саме тоді я й написав цей експромт, який тут же, після концерту, зачитав Дмитрові Васильовичу. Експромт моєму натхненникові припав до вподоби — і він нагадав про нього під час 24-го книжкового Форуму видавців у Львові (15 вересня 2017), коли підписував читачам свої Спогади…
— Коли у Вас день народження? — спала на гадку раптова ідея.
— Двадцять восьмого вересня. А що? — О, тоді я надішлю текст в улюблений наш тижневик “Слово Просвіти”.
Дмитро Васильович схвально кивнув головою…
Ось цей експромт — звісно, з деякими доповненнями.
Поема невеличка для Дмитра Павличка
Гарна віддавна і радісна звичка — Читати, шукати скрізь твори Павличка.
Слово його — як джерельна криничка; Хто спраглий — той щедро черпає в Павличка.
Слово його — Спартану* рапортичка: Є Україна! — в цім роль є Павличка.
Спека, морози, завії чи мжичка — Ніщо не зупинить поета Павличка.
Київ і Львів — це сердець рідних змичка: Тут колисалася слава Павличка.
Стопчатів, і Лючка**, і кожна копичка Не забувають поета Павличка.
Три друзі-Романи*** —
імен перекличка…
Франко дорогий для поета Павличка.
І Люба Голота — духовна сестричка — Шанує, друкує поета Павличка.
І Фаріон (для Москви — єретичка) Читає, вітає поета Павличка.
Творчість — се нації вічна скарбничка; На чільному місці в ній внесок Павличка.
Муза його у світах мандрівничка — Всі знають і люблять поета Павличка.
крилля” і “Україна іде” (К.: Юніверс, 2012), а разом із братом і сестрою Ольгою — книжку поезій, спогадів, живопису і вишитих рушників “Безодня і вершини” і підготував власними силами до друку книжку “Через терни до зірок” (К.: ВІПОЛ, 2017), яка містить доповнені спогади, науково-популярні статті, вибране листування і поезії автора. У 2017 р. поет вступив до лав НСПУ.
Тематика творів Богдана Мацелюха охоплює широке коло актуальних і важливих проблем Всесвіту, природи, суспільства, людини і України. В них відображені філософські погляди, роздуми і почуття автора як людини, вченого-генетика і українського патріота. Богдан Мацелюх вважає людину двоїстою істотою і носієм різноманітних мутацій генів. У космосі, природі й суспільстві точиться одвічна боротьба і єдність протиріч як джерело постійного розвитку.
Провідною темою поезій і прози Богдана Мацелюха є Україна в минулому і сьогоденні. Автор шукає об’єктивної відповіді на болюче й актуальне питання: чому український народ упродовж своєї історії не спромігся створити сильну і незалежну державу, яка вистояла б у загарбницьких війнах войовничих і захланних сусідів? Крім трьох відомих причин наших невдач, названих Юрієм Шевельовим (провінціалізм, кочубеївщина і Москва), Богдан Мацелюх додає ще багату природу і ліниве грецьке православ’я, які впливали на спадковість і виховання людей у дусі миролюбних хліборобів. Геноцид українського народу (насамперед винищення національно свідомої інтелігенції), здійснений неодноразово окупантами, також був важливим чинником втрати державності й насаджен-
____________
ман Федорів.
Богдан Мацелюх з дружиною Дарією (2012 р.)
І Ватуляк…**** Це від нього синичка Постукала в шибку:
спіши до Павличка…
Червоне і чорне… І світить зірничка На двоколірну дорогу Павличка.
І буде ще книг небуденна поличка... Не вірите? Що ж! —
запитайте Павличка.
23 жовтня 2016,
15 вересня 2017
Від редакції. Редакція нашого тижневика, правління ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка та всі просвітяни приєднуються до привітання і бажають Дмитру Васильовичу довгих років життя, здоров’я і творчої наснаги.
*Спартан — сотенний УПА, в сотні якого у квітні 1945 р. перебував 16-літній Д. Павличко (див. його поему “Сотенний Спартан” (“Слово Просвіти”, 26 вересня—2 жовтня 2013).
** Стопчатів — село, де народився Д. Павличко; Лючка — річка, яка протікає через це село.
***Роман Лубківський, Роман Іваничук, Ро-
****Ватуляк Михайло — голова Ради Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів
Львівщини, віце-президент Ліги українських меценатів.
ня українцям рабської ідеології протягом століть.
Як учений-генетик, Богдан Мацелюх використав образ двоспіральної молекули ДНК — королеви над усіма іншими молекулами людського організму — для зображення почуття любові (Твоїх очей блакитний біострумінь; З’єднала доля нас у парі; Любов — це світ), характерів окремих людських індивідів (Добро і зло — у наших генах; Людина ще недосконала; Люди діляться надвоє; Душа людини — розум й воля), характеристики ментальності народу (Свободу лева можна вбити; ДНК спадковий код; ДНК лиш два відсотки) і різного генетичного походження українців і москвинів (Українці й москвини; Різні Y-гаплогрупи; Агресивність московитів), а також для пояснення еволюції живої природи, зокрема і людини (Всемогутній Бог-коваль; ДНК спадковий код; Матриця життя могутня; Матерія й душа безсмертні).
Твори Богдана Мацелюха захоплюють читача щирістю і глибиною почуттів, гострим сприйняттям сучасних і минулих подій і проблем України та всього людства.
На вірші поета “Яворів” і “Як гарно у нашому Львові” композитор Богдана Фільц написала музику, і тепер ці пісні натхненно виконують хорові колективи на Яворівщині — батьківщині Богдана Мацелюха.
Поет твердо вірить у незнищенність українського народу, його перемогу над внутрішніми і зовнішніми ворогами, мирі добробут на рідній землі. Наукова і своєрідна поетична і прозаїчна творчість Б. Мацелюха віддзеркалює тернистий шлях автора і українського народу в боротьбі за перемогу добра над злом і утвердження України в світі.
«Слово Просвіти», CC BY 4.0; machine translation from Ukrainian by Prosvita.Digital · PDF w Wikimedia Commons ↗
