Театр “Обов’язок артиста — любити свого персонажа”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Війна — жахливе сновидіння?
Слово Просвіти, №01–02 за 2020 рік
Мистецьке життя Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка у сезон свого столітнього ювілею надзвичайно активне. Нещодавно тут на Камерній сцені ім. Сергія Данченка поставили виставу “Стіна”, авторами якої є Любов Якимчук та Томас Меттлер.
підтримати наших хлопців на сході. З перших днів війни франківці перераховують кошти, їздять у шпиталі. Під час Другої світової війни наші актори виступали з виставами на фронті, продовжуємо це і нині. Ми не можемо стояти осторонь проблем, гострих для суспільства, країни. У цій виставі йдеться про дуже сум ні, дуже страшні речі, які ми, на жаль, сьогодні переживаємо. Акторський склад надзвичайно цікавий. Франківці знову до вели, що спроможні опанувати будь
який жанр, будь
яку школу. Я пишаюся своїм колективом… — “Стіна” — історія про те, що війна починається як жахливе сновидіння, з якого ти мрієш прокинутися, але не можеш, — підкреслила одна з авторів Любов Якимчук. — Одного разу ти розумієш, що більше ніколи не буде так, як було доти. Що між твоїм окупованим містом і рештою світу — стіна. Що зруйнований мир відновити складно, а зупинити обстріли, якщо ти проста люди на, неможливо. Залишається тільки шукати спосіб не стати схожим на собак, які заполонили місто з початком війни. А якщо ти актор, то можеш спробувати допомогти своїм глядачам пере жити війну та руйнування, які вона несе. У нашій п’єсі наявна інтертекстуальна гра з п’єсами основоположника театру абсурду Семюела Беккета, який написав найкращі свої твори після Другої світової війни, і саме війна підказує, настільки цей світ абсурдний, саме вона рухає мистецтво, яке переосмислює світ, у бік та кого висновку. А також глядачі
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
