Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Бажаємо успіхів у Вашій праці на користь українського народу й української держави”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

ЛИСТИ НАШИХ ПЕРЕДПЛАТНИКІВ

Слово Просвіти, №01 за 2011 рік

Ми, читачі “Слова Просвіти”, щиро дякуємо редакції за високий громадсько-патріотичний рівень видання, за чітку й однозначну позицію щодо української мови в Україні, за відстоювання нашого конституційного права отримувати інформацію рідною мовою. Ми свідомі того, що газета “Слово Просвіти” не спроможна підняти все громаддя проблем, які не дають випростатися, відчути себе європейцями в Європі. Вважаємо, що зараз необхідно активізувати діяльність “Просвіти”. Треба, щоб осередки просвітян активно працювали у кожному селі, селищі, місті, у школах, ліцеях, університетах. До роботи необхідно ширше залучати пенсіонерів, молодь, працівників культури, священиків. Шановна пані редактор! Складаємо Вам і працівникам редакції святкові привітання з нагоди Нового року і Різдва Христового і зичимо твердого поступу, гострого пера й переконливості думки у захисті українства. Здоров’я Вам й оптимізму. Правда переможе, бо з нами Бог і Україна. Любомира МУКОВОЗ, Володимир МУКОВОЗ, Сергій ШЕНДЕРА, м. Рівне ДОБРИЙ ДЕНЬ, ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ “СЛОВА ПРОСВІТИ”! До вас звертається Людмила Євгенівна Ющук з Євпаторії. Уже два роки передплачую “Слово Просвіти”. Дізналася про неї з “Кримської світлиці”. Ваше видання чудово виконує свої завдання: збереження і розвиток української мови, історичної пам’яті, відновлення історії та патріотичного духу. Мені 50 років. Я домогосподарка. Виховую сімох дітей. До 2004 р. не звертала уваги ні на що, окрім родини і моїх дітей. Та й часу не вистачало. Діти маленькі, клопоту багато. Але події Помаранчевої революції наче збудили мене зі сну. Тоді українці відчули, що вони не бидло, що вільні й самі здатні розпоряджатися власною свободою. Ці події змінили все моє життя. Я почала вивчати українську мову, читати пресу та книжки українською. Розмовляю вдома з дітьми українською. Принаймні намагаюся це робити. Ось вперше пишу листа українською. Сім’я мого тата жила в Польщі до 1947 р. Дідусь — українець. До речі, звали його Іван Ющук. І коли в “Слові Просвіти” я читаю статті київського професора І. Ющука, завжди згадую діда. Бабуся була полькою. Звали її Анна-Марія. Мамині родичі — з білоруського Полісся. Так що я начебто не зовсім українка. Але вважаю себе українкою. І діти мої — українці, хоч батько в них росіянин. І прізвище в дітей інше, ніж у мене. Коли виходила заміж, то залишила дівоче прізвище. Я цікавлюся травами, традиціями, звичаями наших давніх предків, обрядами давнього цілительства. Своїх дітей, якщо хворіють, лікую народними (природними) ліками. Поздоровляю весь колектив “Слова Просвіти” з Новим роком і Різдвом. Бажаю всього найкращого! Доброго вам здоров’я! Із повагою Людмила ЮЩУК, м. Євпаторія, Крим

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин