Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату
Слово Просвіти, №01 за 2013 рік
Сьогодні ми святкуємо день народження від Пресвятої Діви Марії Сина Божого. Заради нас, грішних, Бог підкорив Себе законам природи. Він принизив Себе, був розіп’ятий на хресті, щоби знищити в нашій природі гріх. Він помер, щоби Своїм воскресінням знищити наслідок гріха — смерть. Якщо ми вдумаємося як слід у земне життя Ісуса Христа, починаючи від Його народження у Вифлеємі, то помітимо, що зовнішньо все в Ньому було вбоге і скромне. Творець всесвіту явився на землі не в царській порфірі, не в сяянні Своєї Божественної слави. Усе Його земне життя було подвигом хреста. Він зцілював хворих, воскрешав мертвих, виганяв бісів, а юдеї говорили, що все це робиться силою бісівською. Він прощав гріхи, а Його звинувачували в богохульстві. Ніколи людина не говорила про гріх так, як Христос. За вченням Христа, гріх — це причина всіх бід на землі й на небі. Гріх руйнує не тільки душу, а й тіло. Тому справедливо вважається, що гріх є призвідцем майже всіх хвороб. Ніколи раніше людина не говорила про сім’ю, як Ісус Христос. До Христа в сім’ї панували найгрубіший деспотизм, розбещеність пристрастей, багатоженство. За вченням Христа, шлюб — це не тимчасовий контракт чи договір, а злиття двох сердець в одне (Мф. 19:5). Він підніс жінку зі становища безправної рабині чоловіка до її первісного призначення бути матір’ю. Він повернув сім’ї взаємну любов і повагу. Сім’я як Божественне установлення має бути священною і чистою. Ніколи людина не говорила так про земні блага, як Христос. Він не був філософом, економістом, ученим-фізиком, політиком або дипломатом. Він також не був людиною, яка тікає від реальностей навколишнього життя; Христос не відкидав значення земних благ, але показував, у чому сенс людського життя на землі. Він дав золоте правило: “Люби ближнього твого, як самого себе”; і: “Як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм”. Це заповіді Господні всім людям: багатим і бідним, молодим і старим, знатним і простим. Він із сумом говорив: “Як важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже” (Лк. 18:24); “Горе вам, багаті, бо ви не одержали свою втіху” (Лк. 6:24). Христос не осуджував земних благ, але завжди підкреслював, що правильно ставитися до багатства здатен лише той, хто не поневолений ідолом користолюбства, для кого земні скарби не мають визначальної цінності. Христос учив, що істинна мета земного життя людини не на землі, а на небі; і тимчасове життя слід осмислювати
Закінчення на стор. 2
14–15
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
