Різдвяні вірші та малюнки · “Людинолюбче Наш, Ісусе Христе, На світло серця нас благослови!” · с. 8сторінка оригіналу ↗
* * *
Слово Просвіти, №01 за 2014 рік
Року старого трухлявий пеньок, Снами оброслий, неначе мохами. День шкутильгає, але, що не крок, Чаша різдвяна все нижче над нами.
В плечі вбираємо голови ми: Що там, о Господи, в чаші тій зріє?.. Трохи терпіння. Пелюстка зими Серце освітить, але не зігріє…
Сонце і стужа зійшлись сам на сам. Дим застрибнув на хмарину з розбігу. Крекнуть морози — і горе тинам, Вкляклим від гострого позирку снігу.
Око пасе календарик худий, Жити якому ще тиждень від сили. День шкутильгає не знати куди — Як пілігрим, світ якому не милий.
Квапмося, друже, хоч втомлений крок, — Квітка надії у серці розквітла! Чашу різдвяну, по вінця зірок, Бог опускає на вервечках світла.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
