Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Різдвяні вірші та малюнки · “Чашу різдвяну, по вінця зірок, Бог опускає на вервечках світла”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Напередодні

Слово Просвіти, №01 за 2014 рік

Ця краса на ймення — первозданна: Бог дихнув — і подих той завмер… Під повіки засклених озер Ніби з велетенського екрана Проектує сонечко четвер. День — як ризи Господа нетлінні. Морозець дороги прихопив, Птахам білим місяць подробив — І стоїш стовпом в заціпенінні, Бо довкола ходить стільки див! Півпритомно ахаєш: чудові Ці пухнасті неприм’яті дні, Господом даровані мені! …Крапельки Ісусової крові — Снігурі на білім полотні. Вдалині застигли каравели… Тільки подорожніх щось зо два Пхає в плечі стежечка крива. Мружить очі сніговик веселий — Всього жменя снігу до Різдва!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин