Різдвяні вірші та малюнки · “Чашу різдвяну, по вінця зірок, Бог опускає на вервечках світла”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
Напередодні
Слово Просвіти, №01 за 2014 рік
Ця краса на ймення — первозданна: Бог дихнув — і подих той завмер… Під повіки засклених озер Ніби з велетенського екрана Проектує сонечко четвер.
День — як ризи Господа нетлінні. Морозець дороги прихопив, Птахам білим місяць подробив — І стоїш стовпом в заціпенінні, Бо довкола ходить стільки див!
Півпритомно ахаєш: чудові Ці пухнасті неприм’яті дні, Господом даровані мені! …Крапельки Ісусової крові — Снігурі на білім полотні.
Вдалині застигли каравели… Тільки подорожніх щось зо два Пхає в плечі стежечка крива. Мружить очі сніговик веселий — Всього жменя снігу до Різдва!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
