Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗
Оригінал українською · переклад оновлюється
Збережемо світлу пам’ять
Слово Просвіти, №01 за 2014 рік
(Клівленд) керував хором ім. Т. Шевченка, організував концерт (300 співаків, 80 музикантів) на відкритті пам’ятника Т. Шевченкові у Вінніпезі (08.07.1961). Авторові чотирьох хорових творів на слова Т. Шевченка Г. Китастому (1907—1984), керівникові капели бандуристів у США присвячено конверт із зображенням бандуриста з бандурою (“Українським національним інструментом” — англійською мовою) і штемпелем — Чикаго, 08.10.1989. Із російських композиторів приділив увагу особистості, поетичній творчості Т. Шевченка його сучасник О. М. Сєров (1820— 1871; конв. 1963). Під впливом Шевченкових “Гайдамаків” створив пісню “Од села до села”, був учасником присвяченого Т. Шевченкові концерту в Петербурзі (27.04.1861). Він автор наукової праці “Музыка южнорусских песен” (1861).
Композитор П. І. Чайковський (1840—1893), пам’ятаючи, можливо, корені свого походження, прихильно ставився до української культури, часто відвідував Україну. На тексти Т. Шевченка написав романс “Вечір” (“Садок вишневий коло хати”, перекл. І. Сурикова). Видатному композиторові присвячено численні поштові випуски СРСР, а також інших держав. Композитор С. В. Рахманінов (1873—1943; конв. 1963, 1973) створив романси на тексти віршів Т. Шевченка в перекладі О. Плещеєва — “Дума” (“Минають дні, минають ночі”), “Полюбилася я” (“Полюбила я на печаль свою”). За походженням чех, композитор Е. Ф. Направник (1839— 1916); листівка 1989) на текст Т. Шевченка створив хор (без супроводу) “На вгороді коло броду” (перекл. М. Гербеля). “Заповіт” для чоловічого хору обробив О. В. Александров (1883—1946; марка 1983), створив “Поему про Україну” — “Шепчу Шевченковские строки…”. Композитор С. С. Прокоф’єв (1891—1953; конв. 1971, 1981, марка 1991, штемп. — Донецьк, 23.04.1991) використав текст “Заповіту” Т. Шевченка в опері “Семен Котко”, поклав його на музику.
25 грудня 2013 р. пішов за обрій земного життя знаний в Україні громадський діяч, просвітянин, учений, педагог, організатор першого на Донеччині факультету української філології, кандидат філологічних наук, професор Донбаського державного педагогічного університету, автор понад 200 наукових статей, навчальних посібників, газетних статей, інших публікацій на актуальні теми сьогодення Василь Тихонович Горбачук. Світлу пам’ять про Василя Тихоновича назавжди збережуть у серцях рідні, друзі, колеги.
На 96-му році життя відлетіла у вічний ирій душа простої української жінки-трудівниці, Матері-героїні, яка народила і виростила п’ятьох синів, Марії Броніславівни Франчук-Кобилянської. Через її а також А. Солов’яненко (1932— 1999; конв. 2002), М. Гришко (1901—1973; конв. 2009), Б. Гмиря (1903—1969; марка, немарк. конв., штемп. — Лебедин Сумської обл., 05.08.2003), були виконавцями пісень, романсів різних композиторів на слова Т. Шевченка. Сприяли ознайомленню світової людності з іменем Т. Шевченка, його словом у мелодіях пісень, романсів, оперних арій такі співаки, як О. Мишуга (1853— 1922; конв. немарк., штемп. — Львів, 20.06.2003), М. Менцинський (1875—1935; штемп. — Баличі Львівської обл., 25.04.1995), Соломія Крушельницька (1872— 1952; конв. 1987, марка, конв. 1997, штемп. Київ, с. Біла, 13.09.1997). В. Тольба (1909—1984; конв. 2009) виступав диригентом опер “Катерина”, “Наймичка” на сценах України, Росії, інструментував народну пісню “Реве та стогне Дніпр широкий”. Як організатор, диригент сприяв популяризації творчості Т. Шевченка з допомогою музики поза Україною (Австрія) А. Гнатишин (1906—1995), якому присвячено два конверти Спілки українських філателістів Австрії (штемп. — Відень, 01.12.1979; 01.12.1991) та конверт України (штемп. — Львів, 26.12.2006). Не цурався української пісні, поважав ім’я Т. Шевченка славний російський співак Ф. І. Шаляпін (1873—1938; конв. 1973, 1990; марки 1965, 1973). У 1898 р. на запрошення М. Лисенка і М. Старицького він взяв участь у шевченківському концерті в Києві і виконав романс М. Лисенка на слова Т. Шевченка “Мені однаково”. Великі заслуги в популяризації, прославленні поезії Т. Шевченка піснею має Черкаський державний заслужений український народний хор, 50-річчя якого відзначено випуском конверта з пам’ятковим штемпелем (Черкаси, 25.04.2007). Ім’я Тараса Шевченка носить Київський національний театр опери і балету, будівля якого зображена на марках 1954, 2000 років, на 11-ти конвертах (1954— 2000) і 8-ми поштових листівках (1974—1991). Ім’я Тараса Шевченка, його творчість у поєднанні з українською піснею, з українським мелосом вічні. Це доводить, утверджує велич і слава Пророка української нації та української пісні.
долю вихором пронеслася вся нелегка, а нерідко стражденна історія України. Невигойною раною залишився в її пам’яті страшний Голодомор 1932—1933 рр. Про те, що довелося їй пережити і свідком чого була вона, розповіла в телефільмі “Розгойдані дзвони пам’яті” (реж. Галина Устенко-Гайдай). Центральне правління ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, редакція газети “Слово Просвіти” висловлюють щире співчуття члену Головної Ради товариства “Просвіта”, нашому постійному автору і керівникові багатьох просвітянських програм, заслуженому художнику України Валерію Франчуку з приводу смерті його дорогої матері. Вічна їй пам’ять і пухом рідна земля.
Центральне правління ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, редакція газети “Слово Просвіти”
«Слово Просвіти», CC BY 4.0; machine translation from Ukrainian by Prosvita.Digital · PDF у Вікісховищі ↗
