Першодрук в «СП» “Усі 15 зображень несуть прикметні для ідентифікації гетьмана риси”. · с. 10сторінка оригіналу ↗
Прижиттєві зображення гетьмана Івана Мазепи
Слово Просвіти, №01 за 2018 рік
Шеф-редактор історичного журналу “Сіверянський літопис” Сергій Олегович Павленко – автор низки книг про Івана Мазепу та його оточення, укладач двох томів джерел про добу 1687—1709 рр. У 2017 р. видавничий дім “КМ Академія” видав його монографію “Військо Карла ХІІ на півночі України”. Багатолітній дослідник Гетьмащини, член “Просвіти” з 1990 р., щойно, у перед новоріччя, завершив написання нової книги “Прижиттєві зображення гетьмана І. Мазепи та його наближених”. Вона складається із 32 розділів, вміщує близько 250 ілюстрацій. Автор люб’язно погодився ознайомити читачів нашої газети з віднайденими ним унікальними знахідками, які додають чимало нових штрихів до портрета славетного гетьмана.
Сергій ПАВЛЕНКО
За щоденником каролінця Бьорке, коли його загін здійснив перед Новим роком (1709 р.) рейд у Лебедин, то вони побачили на площі чотири трупи обезголовлених мазепинських полковників і портрет Мазепи, написаний на дошці, що висів на шибениці, (Rustmästare Björcks anteckningar 1701-1719 // Karo- linska krigares dagbоcker. — Lund, 1907. — T. 3. — S. 95). Така моторошна “ялиночка” з “прикрасами” радувала зір московського монарха-тирана і жахала місцеве населення. Ця красномовна деталь вказує на те, як російське командування розпоряджалося з листопада 1708 р. творами з образом українського гетьмана. Вони виконували ритуальну роль умовної страти “изменника” у Батурині та інших містах Гетьманщини. Зрозуміло, що після поразки мазепинців та шведів 1709 р. інші знайдені портрети І. Мазепи у Києві, у старшинських помешканнях його соратників, були знищені. Навіть ті, хто співчував учасникам шведсько-українського союзу, або добре приховав зображення гетьмана від лихих очей донощиків, або швидше всього спалив його, щоб не мати далі клопотів із окупаційною владою. Як результат, тиск репресивних антимазепинських заходів негативно вплинув на стан збереження образу відомого провідника народу в українській спільноті. У ХІХ столітті краєзнавці, історики, шанувальники старовини вже не знали, яким був І. Мазепа, і тому висували різні версії щодо його зображення. Попри те, що ім’я гетьмана згадувалося у Російській імперії, потім у СРСР здебільшого лише у негативному контексті, пошук його достовірних портретів неабияк зацікавив багатьох дослідників. Хоча успіхи у цьому плані були скромні, та вони дали підмурівок, основу для вивчення теми.
Альбом 2 Іл. 5. Іркліївський-Перехрестенко О. Портрет Івана Мазепи (1749) в альбомі учня. Копія з твору О.Тарасевича
Проведена нами дослідницька робота дала певні результати. Як з’ясувалося, частина ранніх зображень І. Мазепи пережила століття у церковних книгодруках доби 1688—1709 рр. На мініатюрних ілюстраціях ми бачимо ніби світлини з альбому володаря булави. Замовники і виконавці старалися догодити гетьману саме таким трактуванням біблійних сюжетів. Після 1709 р., у часи реакції вони, як щирі прихильники Мазепи, усе у книгах залишили без змін. Тим паче, що гетьмана та старшину ніхто не підписував. Їх можна було лише ідентифікувати після ретельного розслідування. Навіть герб І. Мазепи дійшов до нас з багатьох видань Чернігівської друкарні. Як видно, цю літературу берегли добрі друзі ктитора київських та сіверських церков. Малотиражні гравюри із зображенням І. Мазепи теж знайшли прихисток у Польщі, Німеччині, Росії та інших місцях.
Альбом 2 Іл. 14. Деісус (із іконостаса Вознесенської церкви Березни Чернігівської області). Фрагмент
Дивом збереглися зображення І. Мазепи і у Троїцькій надбрамній церкві Києво-Печерської лаври, Троїцькому соборі (Чернігів), Софії Київській. Його головні ктиторські портрети у цих духовних закладах у 1709 р. були замальовані або приховані та сьогодні є втраченими. Водночас церковні ієрархи подбали, аби низка образів володаря булави у різноманітних біблійних сюжетах стінопису залишилася “не прочитаною”, “не розгаданою” для загалу. Вважаємо, що ці роботи здебільшого були виготовлені до певних дат із розрахунком, аби зображуваний міг побачити себе. Отже, маляри, гравери, приступаючи до виконання подібного замовлення (а у цьому випадку вони найчастіше виконували волю своїх церковних ієрархів), старалися максимально точно передати риси обличчя ктитора. Подібне завдання виконували найздібніші художники. Звідси випливає, що іконографія Мазепи за його життя мала бути найбільш достовірною. Водночас виявлені зображення свідчать, що творчий стиль малярів, граверів впливав на кінцеві результати їхніх творів. Тому можна сказати, що був самобутній “Мазепа” З. Самуйловича, Л. Тарасевича та інших невідомих художників-майстрів своєї справи. Вони малювали гетьмана, як мовиться, зі свого кута зору. Зображуючи І. Мазепу у книжкових мініатюрах, творці його образу не мали можливості виписати обличчя у всіх подробицях. Через це згадані зображення дещо схематичні. Хоча й у них є спільні риси, деталі, в яких вгадується образ впливового діяча. Автори творів, як показують виявлені зображення, змальовували гетьмана, починаючи з 1688 р. Зрозуміло, у 49-річному віці І. Мазепа був дещо іншим, ніж пізніше, у 1700 р., 1708 р. Тим часом маляри на стінах Троїцької надбрамної церкви Софії Київської намагалися показати 60-річного володаря булави дещо молодшим за свої роки, привабливішим. Однак роботи
М. Бернігерота (1706 р.), Д. Галяховського (1708 р.) засвідчують уже поважний вік гетьмана. Можливо, ці зміни пов’язані із природним старінням І. Мазепи, і з перенесеними ним втратами близьких людей (смерть дружини у 1702 р., племінника у 1701 р.). Виклавши аргументи щодо знайдених зображень І. Мазепи у розділах (практичному кожному присвячуємо окрему студію. — Авт.), до уваги читачів подаємо згаданий ілюстративний матеріал у сформованих нами Альбомах, які об’єднують у собі подібні за ракурсом, виконавською технікою змалювання гетьмана твори. Це дає можливість краще побачити навіть у схематично-мініатюрних малюваннях певних сюжетів з образом правителя Гетьманщини деякі закономірності, спільності, що дуже важливо для ідентифікації рис зовнішності володаря булави.
Альбом 1 У цій збірці ми помістили 4 фрагменти із творчого доробку графіків, малярів доби правління І. Мазепи. На ілюстраціях 1, 2, 3 бачимо практично одну й ту саму особу у віці 48—55 років. Митці подавали образ зверхника України з гострим носом, бородою, вусами, рясним волоссям, поділеним проділом. Зображення на печатці (Іл. 4) та на дзвоні “Голуб” (Іл. 3) розмите, нечітке, умовне. Але серед подібних воно засвідчує свою близькість до перших.
Іл. 1. Реклінський І. Фрагмент форти “Вінец Христов” (1688 р.). Іл. 2. Композиція “Зішестя Св. Духа” (Троїцька надбрамна церква). Фрагмент. Іл. 3. Дзвін “Голуб” (1698 р.). Фрагмент. Іл. 4. Державна печатка Гетьманщини 1705—1708 рр. Фрагмент.
Альбом 2 До добірки з 15 однотипних зображень гетьмана увійши фрагменти творів, у яких митці показують головного героя обличчям, повернутим праворуч (напіванфас). Щоправда, художні версії з літопису
Альбом 3 Іл. 22. Тарасевич О. Іоан Хреститель. 1700 р.
С. Величка (Іл. 11), композиції “Зішестя в пекло” (Іл. 17) ми повернули під загальний стандарт, аби було зручніше видно, що мазепинський канцелярист помістив у своїй праці дуже близький до інших прижиттєвих творчих версій образ лідера козацтва у 1687—1709 рр. На портреті (Іл. 5) бачимо одне з ранніх чітких зображень І. Мазепи. Вуса, борідка акуратно підстрижені, волосся охайно укладене-причесане. Попри певні відмінності, усі 15 зображень несуть прикметні для ідентифікації гетьмана риси.
Іл. 5. Іркліївський-Перехрестенко О. Портрет Івана Мазепи (1749) в альбомі учня. Копія з твору О.Тарасевича. Іл. 6. Гетьман Іван Мазепа (композиція “Лик Св. апостолів” Троїцької надбрамної церкви, фрагмент). Іл. 7. Тарасевич А.(?)Гравюра “Хрещення Христа” (1694 р.). Фрагмент. Іл. 8. Композиція “Першого Вселенського собору” Софії Київської. Фрагмент.
Альбом 4 Іл. 28. Композиція “Лик Св. праотців” у Троїцькій надбрамній церкві. Фрагмент. Зображення І. Мазепи
Іл. 9. Композиція “Першого Вселенського собору” Троїцької надбрамної церкви. Фрагмент. Іл. 10. Композиція “Лик Святих пророків” Троїцької надбрамної церкви. Фрагмент. Іл. 11. І. Мазепа. Ілюстрація з літопису С. Величка. Іл. 12. Ілюстрація до книги “Молитвослов” (1692). Фрагмент. Іл. 13. Композиція “Хрещення Ісуса Христа” в Троїцькій надбрамній церкві. Фрагмент. Іл. 14. Деісус (із іконостаса Вознесенської церкви Березни Чернігівської області). Фрагмент. Іл. 15. Центральна апсида Троїцької надбрамної церкви. Літургійна сцена. Фрагмент. Іл. 16. Композиція “Зішестя в пекло” Софії Київської. Образ Ісуса Христа (Мазепа). Іл. 17. Гетьман І. Мазепа. Композиція “Зішестя в пекло” Софії Київської. Іл. 18. І. Мазепа (композиція “Відсилання учнів на проповідь” Троїцької надбрамної церкви, фрагмент). Іл. 19. І. Мазепа. Композиція “Христос з апостолами” Троїцької надбрамної церкви. Фрагмент.
Альбом 3 Добірка зображень І. Мазепи в анфас представлена переважно графічними творами, у композиціях пошанування ктитора церкви. Бачимо гетьмана у перші роки його правління (Іл. 20) і вже набагато старшим, у поважному віці. Хоча риси обличчя Мазепи-лицаря (Іл. 23) дуже схематичні, вони все ж точно відобра-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
