Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Наші предки ділили рік на шість, три і дві частини, де враховано кліматичні особливості тієї чи тієї пори року і рух Місяця” · 8 Цікаво знати · с. 8сторінка оригіналу ↗

«Коло, що творить Божу силу»

Слово Просвіти, №01 за 2019 рік

Уже понад 400 років світ числить свої дні й літа за григоріанським календарем. Перед цим був юліанський, який нібито заснував Юлій Цезар, а до того, вважається, людство й не відало, що таке календар. Ну хіба що, крім єгиптян, які почали вести облік днів за одними даними в другому, за іншими — в четвертому тисячолітті до н. е. Але чи правда те, що більше нікому не була відома така потрібна в житті людини річ, як календар? Неправда. З давніх-давен були вони і в наших праотців. Понад те, гадаю, найдавніше зображення календаря віднайдене саме на українській землі. Наші прадіди зробили й найкращий його опис: “Одкрий ворота, сину, і увійди до них — який то красен Рай слав’янський! Там Рай-ріка тече, що відділяє Сваргу від Яви, і Числобог рахує дні наші і говорить Богові числа свої: чи бути дню небесному, чи бути ночі і заснути”. світло є, а через нього бачимо світі Яви буття. Від Нави він нас береже, тому хвалу співаємо. Співаємо й танцюємо йому, і звертаємося до Бога нашого, який ті Землю, Сонце наше і Зірки утримує, і світ міцний творить. Слава Свентовендова велика — слава Богові нашому! То-бо радіє серце наше! Відмовимося від злих діянь та прилучимося до добра. Невільників відпускаємо, обнімаємося і благословляємо, це сотворивши. Це не збагнути умом розторгнутим. Вшануємо, як уміємо, бо то тайна велика, як і Сварг. Перун та Свентовенд обоє удержані в Сварзі, а з обох боків їх Білобог і Чорнобог перетягуються, але вони і Сварг тримають світ, аби не бути йому повергнутому. А за ними обома Хорс, Влес і Стриб, а ще поза ними — Вишень, Леле, Літиць, ..................................................... Радогощ, Календо, Кришень. І всіх їх удержує Сивий Яр-Дажбо. А ті творять Білояра, Лада, Купала, Сіниця, Житниця, Віниця, Зраниця, Овсениця, Просиця, Студеця, Лідиця і Лютиця. А це є: пташицьзвіренць, милиць-дощиць, плодецьягодець, бджолич-рєстиць, кленчиць-зеренць, вітриць-соломиць, грибиць-ловиць, бесідиць-сніжиць, страниць-святиць, радиць-світиць, кревиць-красиць, травицьстеблиць. За тим інша суть: родиць-маслиць, живиць-водиць, листвиць-квітиць, бодич-зведич, громич-сімич, липець-рибець, брезич-зелинць, гориць-страдиць, спасиць-листвеверзиць, мислицьгостиць, ратиць-страниць, чурець-рідиць. Те все освячує Огнебог Семерегль і віщує швидке та чисте весняне відродження — і в тому суть Триглава, який з неба іде до нас. Одкрий ворота, сину, і увійди до них — який то красен Рай слав’янський! Там Рай-ріка тече, місяці, коли дозрівали трави. Цікаво, що саме з входженням у свої права богині Леле в лелек починають з’являтися на світ лелеченята; Літиць — два спекотних місяці літа; Радогощ (“раді гостям”) — два місяці після завершення хліборобського року, місяці достатку; Календо — два місяці, які Коло нове дарують (Колодар); Кришень — два останніх місяці року, які є його кришею (дахом). А такими відповідно були місяці: Білояр (перший місяць року — воєвода, він же Яр-бог, “який править весняним цвітінням та русаліями, водяними, лісовиками та домовими” — д. 38А та Яр-Овен — д. 6Г, розпочинався за нинішнім стилем 21 березня) і Ладо “який править лади родинні і благості всякі” — д. 38А; Купало, “який до митнищ правитиме та всяким омовінням” — д. 38А (дуже тепло, вода, як купіль) і Сіниць — тут, певно, мало б бути Сунець (Сун — давня назва Сонця), пора найбільшої активності сонця, бо сіно заготовляють раніше; Житниць — збирання жита і Віниць — місяць, який віншує (урочисто завершує) всі польові роботи; Зраниць — ранній початок ночі (темних годин вже більше, ніж світлових) і Овсєниць — назва походить від вівса, найпоживнішого зерна, його борошно навіть жертвували Богам (д. 31), запрошують родичів на гостини і святкують Овсєни (Велику та Малу — д. 37А), такий собі підсумок хліборобського року, День Господаря і Врожаю; Просиць — треба вже стримувати апетити й переходити на просо, бо попереду довга зима (в християнстві це період посту. Утім, не виключено, що це видозмінене “Просинець” — місяць, коли просинається сонце) і Студець — місяць, який студить, холодний; Лідиць — усе скуто льодом, та Лютиць — ще лютує зима (цікаво, що слов’яни, які жили в холодніших краях, зокрема на Балтійському морі, називали себе лютичами або лютицями). А удержує всі ці божества Дажбо — Сивий Яр. До речі, веснянолітні місяці, згадувані у Влескнизі, — Леле, Ладо, Купало, які перебувають під опікою Ока- Сонця (воно ж Око-Лада — Дажбо), оспівуються у багатьох купальських піснях. Наприклад: що відділяє Сваргу від Яви, і Числобог рахує дні наші і говорить Богові числа свої: чи бути дню небесному, чи бути ночі і заснути. Не одразу й зрозумієш, що тут ідеться про річний календар. Однак, що це саме так, підтверджує не тільки Числобог, що “рахує дні наші”. Зараз рік ділиться на півріччя, на чотири квартали та пори року по три місяці. Натомість наші предки ділили рік на шість, три і дві частини, де враховано кліматичні особливості тієї чи тієї пори року і рух Місяця. На шість частин рік поділяють Вишень, Леле, Літиць, Радогощ, Календо, Кришень. Кожний із них покровительствує над двома місяцями, або над 60—62 днями. Хорс, Влес, Стриб мають вищу опіку, ділять рік на три частини і контролюють удвічі більше днів — по 122 дні (Стриб на один день менше), що становить 365—366. Сварг управляє усім світом. Перун символізує дощові й грозові дні року. Світовид (Дажбог) — сонячні. І нарешті на дві частини рік ділять Білобог та Чорнобог. Білобог — уособлює ту половину року, де переважають світлові дні, а Чорнобог — темні. Вишень — це два перші місяці року, власне, сама Весна; Леле — два наступних ласкавих теплих Гей, Око-Лада, Леле Ладове! Гей, Око-Ладове, ніч пропадає, бо Око-Лада з води виходить, Ладове свято нам приносить. Гей, Око- Ладо! А ти, Перуне, Отче над Ладою! Гей, Перуне, дай дочекатися Ладі Купала. Далі за місяцями вказуються певні особливості того чи того періоду. Пташиць-звіренць припадає на місяць Білояр, саме тоді, коли оживає природа, гніздяться птахи і плодяться звірі; милиць-дощиць — особливо благодатний (милий) Місяці та їхня суть за Велесовою Книгою Місяці тогочасні Місяці сучасні Головна суть місяців Інша суть Білояр Ладо 21.03—20.04 21.04—21.05 пташиць-звіренць милиць-дощиць родиць-маслиць живиць-відиць Купало Сіниць 22.05—21.06 22.06—23.07 плодець-ягодець бджолич-рєстиць листвиць-квітиць бодич-зведич Житниць Віниць 24.07—23.08 24.08—23.09 кленчиць-зеренць вітриць-соломиць громич-сімич липець-рибець Зраниць Овсєниць 24.09—23.10 24.10—22.11 грибиць-ловиць бесідиць-сніжиць брезич-зелинць гориць-страдиць Лідиць Лютиць 21.01—19.02 20.02—20.03 кревиць-красиць травиць-стеблиць ратиць-страниць чурець-рідиць Просиць Студець 23.11—21.12 22.12—20.01 страниць-святиць радиць-світиць спасиць-листвеверзиць мислиць-гостиць

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин