Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Вселенський патріархат наприкінці 2018 року дарував ПЦУ канонічну автокефалію”. Духовний простір · с. 7сторінка оригіналу ↗

Друга річниця створення ПЦУ: реальні факти про Українську церкву, які руйнують російські міфи

Слово Просвіти, №01 за 2021 рік

Георгій ЛУК’ЯНЧУК ПЦУ є єдиною канонічною церквою на території України 15 грудня виповнилося два роки відтоді, як було створено Православну церкву України. Саме 15 грудня 2018 року в Києві провели Об’єднавчий собор українських православних церков, учасники якого затвердили статут та обрали Предстоятеля Православної церкви України (ПЦУ). Знакову подію, яка відбулася в Київському соборі Святої Софії, визнав Вселенський патріархат — проведення собору очолював представник Константинополя, митрополит Галльський Еммануїл. Вселенський патріархат наприкінці 2018 року дарував ПЦУ канонічну автокефалію. Українська церква стала єдиною законною правонаступницею Київської митрополії, заснованої наприкінці X століття та отримала 15 місце у списку (диптиху) автокефальних церков, лише формально ставши наймолодшою з них. Найважливіші факти про створення Православної Церкви України, її значення та сучасний стан в Україні. ПЦУ є єдиною канонічною церквою на території України. Об’єднавчий Собор українських церков у грудні 2019 року обрав митрополита Епіфанія (Сергій Думенко, якому на той момент було 39 років) канонічним митрополитом Київським і всієї України та прийняв Статут Церкви України. “Відтоді нова автокефальна церква України є єдиною канонічною Православною Церквою на території Української Держави, та Блаженніший Митрополит Київський та всієї Олександра ПРИХОДЬКО-ВОЗНЯК, голова районної організації “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка, прихожанка храму Святої рівноапостольної княгині Ольги, передплатниця та шанувальниця газет “Відродження” та “Слово Просвіти”. У нашому селищі Глибока Чернівецької області активісти-патріоти, в більшості з сімей репресованих, на чолі з Просвітою, Народним Домом, Козацькою Вартою , з очільниками Народного Руху (Возняк О.Г., Царик Є.І., Лопуляк І.К., Майщук М.С.) в дев’яності роки спорудили пам’ятник “Борцям за волю”, біля підніжжя якого ми приходили молитися рідною мовою, коли ще не мали свого приміщення. Очолював богослужіння отець Володимир Федів... І ось одного дня всі разом вирушили до тодішнього голови райдержадміністрації Миколи Миколайовича Карлійчука. Він посприяв виділенню невеликого приміщення старої школи — колишньої майстерні. І ми всі дружно перетворили його в тимчасову церкву, на відкриття якої прибув високоповажний високопреосвященний владика Данило. Через деякий час п. Карлійчук М. М. посприяв виділенню місця для будівництво храму саме там, де показував молодий новопризначений священик Роман Грищук. З приходом до нас отця Романа закипіла велика робота по спорудженню не просто церкви, а величного храму. Ця подвижницька робота продовжується під його керівництвом протягом двадцяти років — і по цей день. Він зранку до пізнього вечора перебував на будівництві, і сяяли його очі, коли було хоч щось зроблено... Спочатку прихожан було мало, здебільшого старенькі, коштів майже зовсім не було, то молодий священик протягом двадцяти років не брав тієї малої зарплати, яку громада йому виділяла. Але отець Роман сам копав, носив пісок, орга­ України має бути визнаний її канонічним Предстоятелем”, – повідомив Вселенський патріарх Варфоломій. Константинополь підкреслив, що ієрархи РПЦ в Україні (УПЦ МП) уже не є місцевими правлячими єпископами: “А втім, у дусі пастирської чуйності, ми тимчасово терпимо існування українських ієрархів під Росією не як місцевих правлячих єпископів, а лише як титулярних або тих, що перебувають (мають резиденцію) в Україні, ієрархів, згідно з каноном 8 І Нікейського собору, сподіваючись, що, волею Божою, вони незабаром об’єднаються з помісною Церквою”, – повідомив патріарх. З огляду на це митрополит Онуфрій уже не розглядається Константинополем як канонічний митрополит Київський, а лише як ієрарх, що проживає в Києві. Від 11 жовтня 2018 року, коли відбулося скасування акту від 1686 року про тимчасову передачу Київської митрополії в управління Московської церкви, в Україні УПЦ МП більше не існує, хоча РПЦ продовжує не визнавати це рішення та продовжує вважати Онуфрія “митрополитом Київським”, а УПЦ МП – “єдиною канонічною православною церквою в Україні”. Особливо варто звернути увагу на позицію патріарха Варфоломія щодо актуального канонічного статусу архієреїв УПЦ МП. Позиція Варфоломія: існування Московської церкви в Україні є лише тимчасовим явищем! Більшість українців вважають себе вірними ПЦУ. Кількість вірних Православної церкви України за рік зросла на третину. Про це свідчать результати дослідження Центру Разумкова “Релігія й церква в українському суспільстві”, проведеного в жовтні 2020 року. Серед тих, хто вважає себе православним, до ПЦУ визнали належність 32,2% опитаних, до УПЦ (МП) – 21,9%, просто православними семусимо працювати однаково, відпочивати будемо потім”. Та я не знаю, чи колись ця людина від­ У мене був фотоапарат та відеокамера. Я знімала, і ці матеріали ми розсилали по усьому світу, прохаючи допомоги. Та відповідь і допомога прийшли тільки з Канади та Німеччини, а наші державні діячі та депутати жодного разу так і не відгукнулись, не допомогли... Усе своє життя о. Роман сам навчається і навчає нас. Успішно навчаються його діти, беруть активну участь у розбудові нашої Вітчизни. Члени сім’ї створили сімейний ансамбль “Україночка” і брали участь у вшануванні пам’яті та ювілейних дат Т. Г. Шевченка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Домки Ботушанської та ін. Дорогі друзі нашої улюбленої, однієї із кращих патріотичних, наукових, народних газет “Просвіта”! Приємно читати різноманітні матеріали з життя освітян, працівників культури, які постійно з’являються на шпальтах улюбленої газети. Нехай вороги та байдужі мешканці не порадіють тимчасовим негараздам у нашому такому важкому періоді становлення та відбудови. Сьогодні хочу розповісти про наше просвітянське життя. Цей рік для всіх нас, як і для мене, був особливо несприятливим. Перехворіла коронавірусом. Переважно богослужіння дивилася по телебаченню, майже чотири місяці хворіла, а прихожани разом з о. Романом молилися за мене, за всіх — і за Вас, шановні друзі... У 2014 році наш о. Роман був на Майдані. Виносив поранених, готував для студентів канапки. Залишив четверо діточок, підставляв своє серце під кулі... Снайпер цілився в око, але умить, коли куля ворожа вже летіла, він випадково зробив крок уперед — і вона, на щастя, лише обпалила йому обличчя. Наш отець Роман — капелан... Там, де наші земляки-глибочани забе вважать 43,1% опитаних, з іншими православними церквами себе асоціюють 0,8% опитаних. Представник прес-служби ПЦУ Михайло Омельян розповів, що наразі ПЦУ намагається постати сучасною церквою. За його словами, до церкви приходять відвідувачки без головних уборів, хоча на вході й висить прохання до жінок не заходити до храму з непокритою головою. “З приводу так званого дрескоду, то ми дивимось спершу на людину й особистість, а не на її одяг, — пояснює Омельян. — Для нас передусім важливо, що людина прийшла до храму”. ПЦУ визнала, що на сучасному рівні розвитку медицини дієвим способом захисту від інфекцій є вакцинація і зазначила це на своїй сторінці у Facebook: “Вакцинуючись, ми турбуємося не лише про себе, алей про своїх рідних та близьких”. До речі, зараз у ПЦУ обговорюють нові реформи, як-от перехід з юліанського на григоріанський календар. Зокрема, йдеться про перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня. “Ми як церква будемо готові до переходу в той час, коли зрозуміємо, що всі вірні є одностайними, і ми гуртом перейдемо до святкування за новим стилем”, – запевнив у своєму зверненні до вірян митрополит Епіфаній під час недільного богослужіння у Михайлівському соборі. хищають Україну, він у числі перших був наставником і волонтером, другом і душпастирем. Сотні разів особисто відвозив для наших захисників продукти, теплий одяг, сітки, сплетені руками стареньких прихожан, багатьох з яких уже, на жаль, немає серед нас. Разом з бійцями там, на Донбасі, спорудили капличку. Навчав молитися, сповідав бійців, повінчав закоханих також там, на війні... А тут ми всією громадою зустріли його у військових обладунках, які йому так личили! Нас, прихожан Православної церкви України, не так багато, а тому маємо з повагою ставитись один до одного. Не даваймо можливості нашим противникам радіти з тимчасових непорозумінь та помилок. Нещодавно мене зустріла колишня наша випускниця, нині адвокат, народжена тут, у Карпатах, де тисячі патріотів загинули в оселях, лісах, криївках, у таборах смерті, захищаючи Україну від сталінських та гітлерівських посіпак. Вона запитала: “І ви, людина з вищою освітою, ходите до цієї неканонічної церкви?” Я їй відповіла: “Та я тому й ходжу до української церкви, що я — людина з вищою освітою... І я — українка!” І, дійсно, щаслива та людина, яка несе у своїй душі, у серці Добро, Мир, Порядність, Злагоду та все чисте і світле! Часто саме таких людей Бог посилає нам для порятунку душі... Щоб оцінити подвижницьку діяльність нашого о. Романа Грищука, потрібно прилучитись та придивитись до його особистості, до невтомної діяльності у творенні нашої української православної церкви, у відтворенні та збереженні історичної правди про нашу віру та церкву, вслухатися у його розумні твердження та проповіді. Нехай для Вас усіх і для нього нагородою та подякою пролунають оці рядки: Хто нам шлях перейшов на зорі уповні, Посміхнувся привітно і мило, Чи хустинка пливла в дорогому вікні, Мов священні любові вітрила, Тому шана велика і дяки земні! Хай збуваються думи і мрії Того, хто в дорогому вікні Засвітив всі печалі й надії... І нехай у віках Відцвітають жита, А розлукам немає зупину — Вічна дяка, хто руку в негоду подав Й добру усмішку в душу закинув!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин