Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пам’ять · “Як і 100 років тому – окуповані території України, російсько-українська війна, яка триває вже сьомий рік”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Від Центрального правління Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка

Слово Просвіти, №01 за 2021 рік

Маккіндер зауважив: “На сьогоднішній день пропаганда є чітко російським явищем. З традиціями, які росли та зміцнювались так само як британський флот і німецька армія, які базуються на своїх традиціях. Якщо більшовицьку пропаганду не знищити повністю, вона може стати небезпечною для всієї цивілізації. Її центр знаходиться в Кремлі, в Москві. І я думаю, що вона має підготовлений персонал, який діє так само ефективно, як генеральний штаб однієї з великих армій”. Пропагандивна робота, яка велась і на Мирній конференції, спрямована була на те, щоб посварити делегацію ЗУНР з делегацією УНР, а з іншого боку — посварити і висунути на конференції один з основних чинників, який закидали українцям, — єврейські погроми. І це використали, як один із чинників, для того, щоб українське питання на Паризькій конференції було відсунуте на задвірки і Україна не стала тим суб’єктом міжнародного права, на яке вона мала претендувати ще на початку ХХ століття. У 1991 р. Україна відновила свою державність. 22 серпня 1992 р. останній Президент УНР в екзилі Микола Плав’юк передав у Києві Президенту України Леоніду Кравчуку клейноди УНР і Грамоту на правонаступництво. У 2014 р., через 100 років після початку Першої світової війни, у центрі Києва вирував революційний Майдан. І так само, яку січні 1918 року, зі сходу вдерлись банди Муравйова, заливши кров’ю Київ, у лютому 2014-го “зєльониє чєловєчкі” регулярних військ Російської Федерації окупували Крим, а згодом і частину Луганської та Донецької областей, розпочавши російсько-українську війну. Як і 100 років тому – Париж, але вже не Мирна конференція, а зустріч у Нормандському форматі… Як і 100 років тому – окуповані території України, російськоукраїнська війна, яка триває вже сьомий рік… Незнання історії призводить до повторення трагічних помилок. “Держава, яка не будується на власній пам’яті про минуле, приречена на постійний хаос сучасності. Допоки ми не віддамо належної шани справжнім героям минулого, “героями” нашого часу будуть негідники та авантюристи”, — зазначив директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, зініціювавши заходи, присвячені вшануванню знакових етапів українського державотворення ХХ ст. зокрема Української революції 1917—1921років. Сподіваємось, “Меморандум про незалежність України, представлений на Мирну конференцію делегацією Української Республіки” дасть змогу глибше збагнути історичну значимість Української революції 1917- 1921рр., бо його текст свідчить, що сучасний вектор історичного розвитку української нації сформувався та був спрямований у перспективу розбудови соборної, суверенної, модерної, європейської України ще 100 років тому. Схилімо Голови і Пом’янімо добрим словом і щирою думкою жалю вірного сина Українського народу, діяльного і самовідданого борця за утвердження Української Держави, її мови й культури, Української Справи, видатного українського громадського і політичного діяча, будівничого Української Держави, голову Харківської обласної організації Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка, головуючого співкоординатора Харківської громади на захист Конституції та прав людини-громадянина Анатолія Григоровича СЕРГІ- ЄНКА. Він народився 10 серпня 1951 р. в м. Мерефі Харківської області, розпочав трудову діяльність у 1968 році слюсарем прокатного стану дослідного заводу НДІ металів у м. Харкові. 1975 р. закінчив Харківський політехнічний інститут (спеціальність: інженермеханік). До 1991 р. працював на Харківському тракторному заводі інженером-технологом, старшим інженером, начальником бюро виробничого відділу спецвиробництва, а з 1992 по 2006 р. — у підприємницьких структурах Харкова. З 1989 р. – один із активних організаторів і учасників опорних груп Народного Руху України за Перебудову в м. Мерефі та ряді поближніх сіл Харківської області і м. Харкові на заводі ХТЗ. З 1995 р. – ініціатор, організатор, активний учасник громадських та політичних заходів у цьому краї, що їх проводили українські патріотичні організації. 2008 р. з ініціативи і активної участі А. Г. Сергієнка було створено громадське об’єднання розвитку громадянського суспільства на Харківщині “Поступ”, яка стала базою об’єднаних дій понад 85 громадських організацій державницької орієнтації. З 2004 р. член обласної ради Харківської ОО ВУТ “Просвіта”, Правління Рівненського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка висловлює щирі співчуття рідним і близьким, друзям і просвітянам Харківщини з приводу передчасної смерті голови Харківського обласного об’єднання “Просвіта” Анатолія СЕРГІЄНКА. Світла пам’ять вірному сину українського народу, захиснику надбань рідної мови та культури, будівничому України! а 2019 р. обраний головою Харківської обласної організації Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім.Т. Г. Шевченка. З 2006 року організував і провів на Харківському радіо “Нова хвиля” цикл з понад 450 авторських тематичних радіопередач під назвою “Харківська Духовина” на теми державницького патріотичного виховання населення. З 2012 року — головуючий співкоординатор Харківської Громади на захист Конституції та прав людини-громадянина, яка об’єднує 22 організації загальноукраїнського Статусу та 85 – місцевого. Член Спілки журналістів України з 2012 року. У 2006-2010 рр. — штатний радник голови Харківської ОДА. У 2010-2015 рр. —депутат Харківської облради. Член громадської ради з гуманітарних питань при Харківській ОДА та обласному відділенні “Конгрес Української Інтелігенції” і Всеукраїнського об’єднання ветеранів. Приділяв велику увагу організації волонтерської допомоги військам антитерористичної операції на Донбасі з боку патріотичних українських організацій м. Харкова і області. Пан Сергієнко був одним з небагатьох у наш час альтруїстично і патріотично налаштованих трудівників-будівничих України, які підпорядковують своє життя та діяльність безкорисливій і часто жертовній роботі на користь Української Справи й Держави. 22 грудня 2020 року Українська громада Харківщини та всієї України втратили вірного сина Українського народу, самовідданого борця за їх інтереси, будівничого нашої держави. Вічна пам’ять Анатолію Сергієнку і наша вдячність йому та шана! Підготували А. Здоровий, ВУТ політичних в’язнів і репресованих, О.Терещенко, “Просвіта”, м. Харків від імені Харківської громади на захист Конституції та прав людини, що має 63 тисячі членів, об’єднаних в 22 організації Загально&Українського Статусу та 85 – місцевого (“Просвіта”, Конгрес Української Інтелігенції, ВУТ політичних в’язнів і репресованих, Українське козацьке товариство “Харківський Слобідський Козацький полк”, “Спадщина”, Всеукраїнське об’єднання ветеранів; Братство ОУН&УПА; ХОО Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України; “Національний корпус”; “Самопоміч”; Українська Республіканська Партія; Конгрес Українських Націоналістів; “Правий корпус”; “Фрайкор”; ВБФ “Здоров’я України”; ієреї та прихожани Православної церкви України; Української лютеранської християнської церкви; колектив газети “Рух – це життя”; ректори та працівники 7 харківських університетів; члени Харківської обласної ради ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Академіки національної Академії наук професори Харченко М.Ф., Бакай О.С.; науковець, один із перших харківських “просвітян” І. М. Шаповал та ряд інших).

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин