Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Як Різдво Христове надає сенсу Новому рокові
Слово Просвіти, №01 за 2023 рік
Ніяке світло не існує саме собою, але завжди має джерело, від якого походить. Дуже часто ми не бачимо цього джерела, а лише бачимо відбиття світла від предметів, які самі не є його джерелом (як місяць хоча і світиться, але не власним світлом, бо не має його в собі, але відбиває світло Сонця). Добро так само не існує саме собою, але має своє джерело. І це джерело — в Богові-Творці. А добро людське – лише відображення того відвічного і вседосконалого блага, яке в Бозі і від Бога. Цей образ джерела використовує Спаситель, нагадуючи, що виноградна гілка не сама собою плодоносить, але лише коли є на лозі. А без лози — засихає, бо не має сама в собі джерела, яке живило б її. “Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого” (Ін 15:5). Прагнути блага та сподіватися на нього — природна властивість для всіх людей. Але властивість ця теж походить не від самої людини, а від того, що людина – образ Божий. Відзначення Нового року – це підсвідоме звернення людини до того, що є більшим за неї саму. Бо ані час, ані майбутнє не підвладні людині, тобто є “більші” за неї. Тому, стоячи на символічній межі, яка відділяє обмежене “сьогодні” від неосяжного “завтра” – ми саме з безкінечністю, з безмежністю, з тим, що більше за нас самих, сполучаємо сподівання на краще. Світське новоліття нагадує мені афінський жертовник “Незнаному Богу”, згаданий в розповіді про свідчення апостола Павла перед Ареопагом: “Павло, ставши серед ареопагу, сказав: “Афiняни! З усього бачу я, що ви начебто особливо побожнi. Бо, проходячи i оглядаючи вашi святинi, я знайшов i жертовник, на якому написано: “Незнаному Боговi”. Саме Цього, Якого ви, не знаючи, шануєте, я i проповiдую вам” (Діян 17:22-23). У “Новому році” сподівання на краще є неясним, інтуїтивним, неусвідомленим потягом людської природи до Творця. І лише Різдво Христове дає цим сподіванням роз’яснення, усвідомленість та персоніфікує їх. Новорічне відзначення як культурна традиція — це своєрідне доторкання до відображеного, відбитого, розсіяного благого Невечірнього світла. Різдво Христове дає цьому Світлу усвідомленість та розкриває Його Особистісність, вказує на Джерело. Бо не просто “щось таке добре є у світі” саме собою, але є Син Божий, Сонце правдиве, і “все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося” (Ін 1:3). Тож нехай новорічні відзначення і добрі сподівання набувають глибини через усвідомлення зв’язку історії – з Творцем і добра – з його Джерелом, предвічним Богом. І нехай не буде навпаки, коли святкування Різдва Христового з моменту усвідомлення Особистісної Божественної присутності в цьому світі, в історії, в житті кожного з нас – перетворюється у знеособлене благопобажання “щоб усе було добре”. Бо всяке світло має своє джерело. І все може бути добре лише у зв’язку з Джерелом добра, Сонцем правди, а не “саме собою”.
Євстратій ЗОРЯ, Архієпископ Чернігівський і Ніжинський
12–13
ПЕРЕДПЛАТА—2023 Тижневик “Слово Просвіти” (індекс 30617) можна передплатити у відділеннях “Укрпошти” за допомогою Інформаційного листа № 1 (вкладка № 1) додатку до “Каталогу видань України “Преса поштою” на 2023 рік (I півріччя)” з доставкою: 1 міс. – 28,39 грн. 3 міс. – 80,17 грн. 6 міс. – 154,34 грн. Також можна передплатити нашу газету на сайтах “Укрпошти” https://pered- plata.ukrposhta.ua/ та ДП “Преса” http://presa.ua/
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
