Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 1 (1237), 11—17 січня 2024 ВАДИМ ВАСИЛЕНКО
Слово Просвіти, №01 за 2024 рік
Георгій ФІЛІПЧУК, академік НАПН України
Для прикладу. Перший із цих згаданих “рассєян” (бродський-нобеліант!) на зорі нашої відновленої Незалежности (1992) у своєму віршованому українофобському пасквілі “натхненно” проричав у США на велелюдному зібранні в бік України за її цивілізаційний вибір: Скажемо їм дзвінкою лайкою: скатертиною вам, хахли, рушніком дорога! Хай тепер у мазанці хором ганси Разом з ляхами раком вас ставлять, поганці! А задовго до нього вже інший “вєлікій” (пушкін – імперський холоп) до кінця днів своїх люто протистояв українській свободі, обзиваючи Івана Мазепу “ізмєнніком” без “отчізни”, а європейцям пропонував гроби на просторах мокви. Чи, може, й надалі дехто вважатиме логічним і справедливим, що над булгаківським меморіальним музеєм у центрі Києва майорить Державний Прапор України?! Невже лише за те, що цей інтелектуал-колонізатор несамовито, до скону волав поганство про українську мову, як навіжений чорносотенний опричник: “гнусний язік, которого і на свєтє то нє сущєствуєт”. Навіть нині, в період рашистської навали, чути ці фарисейські, глумливі й богопротивні “дискусії” довкола вєлікіх рузькіх, які в своїй абсолютній масі завжди були погоничами й творцями імперської людиноненависницької ідеології та практики, ретивими “обустройщіками” рассєї, правдиве ймення якої – “тюрма народів”. Д. Донцов 105 років тому (1919) у пра§ ці “Культура примітивізму” (Головні під§ стави російської культури) так описує ці деформації еволюції: “Застрашаючою є нетерпимість, особливо у ставленню росі§ ян до чужих національностей. Достоєв§ ський ненавидить німців, рівно ж поляків, які є або злодіями, або картярами (“Бра§ тья Карамазови”), тургенєв і купрін ува§ жають “хохлів” за нижчі сорти, пушкін спеціалізується в насмішках з французів, толстой – з німців. Причина цієї фобії є абсолютна нездатність визнавати рацію існування за чимсь, що відхиляється від за§ гальновизнаного (ними) типу”. Екзистенційний характер російськоукраїнської війни мусить остаточно переконати всіх сущих українців, що стосовно московії пастельні кольори вже давно втратили свою затребуваність. Лише чорне і біле, з Україною чи проти неї, вільна Нація чи “триєдина русь”, духовна свобода української Церкви чи “п’ятиколонне” москвопопівство на рідній землі, украї-
Буковинці відзначили 155-ту річницю “Просвіти” — читайте на стор. 3
ТІНА ПЕРЕСУНЬКО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
