Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Подія року · “Легендарну щедрівку зал зустрів оваціями, як і на прем’єрі понад 100 років тому”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Пісня, що лунає крізь віки

Слово Просвіти, №01 за 2024 рік

сандра Кошиця – “There Was a Widow”: Була вдовойка в конець села, А мала вона три донейки. Приспів: Гай, Рожество! Гай, Рожество! – Моє дитя, Настусейко, Поїдь, поїдь на війноньку!.. Наперед війська не вибивайся, Назад війська не ставайся! Вона матінки не послухала, Наперед війська виїхала. Виїхала, викрикнула, Шабелькою вимахнула!.. Як бачимо, і сто років тому, і нині ми виборюємо собі право жити в незалежній від москви країні, подалі від катівень руського міра. Друге відділення концерту було не менш цікавим. Зокрема, слухачів вразила ніжна колискова композитора Василя Барвінського “Ой, ходить сон” в обробці Олександра Кошиця, яка разом із “Щедриком” відкривала за океаном Україну. Хористи капели, репрезенту- Леся СОЛОВЧУК У грудні 2023 р., в час Різдва, відзначила 180-ліття Народна хорова капела “Дніпро” Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія одного з найстаріших хорів України міцно пов’язана з корифеями української музики, такими, як Микола Лисенко, Микола Леонтович, Яків Яциневич, Яків Калішевський, Порфирій Демуцький та легендарний хоровий диригент і композитор Олександр Кошиць. Особливо трепетне ставлення у хористів до “Щедрика” Миколи Леонтовича, що став чи не найвідомішим символом Різдва у світі. Бо саме студентський хор університету Святого Володимира вперше у грудні 1916 року виконав у Києві “Щедрик”. На думку дослідниці “Щедрика” Тіни Пересунько, саме тоді Олександр Кошиць почав активно пропагувати в Києві програми з українськими колядками. Це підтверджують і фотографії хорового колективу, які зберігаються в Національній бібліотеці імені В. Вернадського, де в центрі між студентами можна впізнати і О. Кошиця. “29 грудня 1916 року відбувся різдвяний концерт в залі Купецького зібрання (сучасна Національна філармонія), під час якого студентський хор Університету Святого Володимира під орудою Кошиця виконав вперше “Щедрик”, – зазначила Т. Пересунько. За її словами, це була історичючи Україну, не могли бути осторонь тамтешньої культури, тому в її репертуарі з’явилася низка піна місія університетського хору. Символічно, що його спадкоємиця – Народна хорова капела “Дніпро” – у 2021 році стала першим в Україні хором, який виконав першу англомовну версію “Щедрика”. “Не Carol of the Bells, а пісня The blue bird – перша версія перекладу “Щедрика”. Тому це вже подвійна місія хору щодо виконання “Щедрика” – прем’єра в 1916 і у 2021-му прем’єра невідомої першої англомовної версії. Думаю, капела виконає ще багато нового й цікавого, пов’язаного з історією “Щедрика”, – пояснила дослідниця. Вітаючи з ювілеєм капелу, ректор КНУ Володимир Бугров наголосив, що виконана понад 100 років тому студентським хором щедрівка прославила на цілий світ і університет, і Україну. “Щедрик” – це візитівка України. Невипадково на сьогодні ми подали заявку про внесення цієї пісні до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. “Щедрик” – справжнє представлення нашої незламності, нашого духу, нашої жадоби до свободи і до перемоги”, – сказав В. Бугров. Знаковим явищем української культури вважає капелу і мистецтвознавиця Валентина Кузик. За її словами, понад 100 років тому студентський хор слугував майданчиком для становлення української хорової традиції. Тут вважали за честь співати студенти, які згодом стали світочами української культури: Климент Квітка, Борис Яновський, Левко Ревуцький. сень, народжених та облюбованих на американському континенті. І в Колонному залі філар- З часу свого заснування колектив пережив чимало переслідувань і тиску за свою проукраїнськість. “Після виходу Емського указу 1876 року, спрямованого на витіснення української мови з культурної сфери, композитору Миколі Лисенку, який керував студентським хором, довелося вдаватися до хитрощів. Українські народні пісні він перекладав та видавав за іноземні. Той самий “Дощик-дощик” хористи продовжували співати... французькою”, – розповіла В. Кузик. Протягом 180 років хор не переривав своєї діяльності, іноді через заборону української мови доводилось працювати і в підпіллі. Сьогодні капела продовжує виконувати свою місію, налагоджуючи культурну дипломатію в численних проєктах з іноземними колективами – з хорами з Польщі, Литви, Британії, Німеччини, Франмонії прозвучали американська улюблениця – пісня Стівена Фостера “Oh, Susanna!” в аранції, Еквадору. До повномасштабного вторгнення хор активно гастролював та перемагав на міжнародних конкурсах. Підготували особливий подарунок до свого ювілею і самі хористи. 21 грудня в Національній музичній академії ім. П. І. Чайковського відбулась всеукраїнська прем’єра The Missa in Jazz Петера Шиндлера (Народна хорова капела “Дніпро”). “В останні роки жанр джазової меси поступово зі стилістичного різновиду перетворюється в автономний жанр – зі своїми особливостями, при цьому зберігаючи значення духовних ідеалів у сучасній музиці. Яскравим прикладом цього явища є “Missa in Jazz” Шиндлера, надзвичайно цікава музично та насичена в емоційному плані”, – розповіла художня керівниця капели Софія Трусенко. До свого ювілею капеляни підготували всеукраїнську прем’єру “Missa in jazz” Петера У Колонному залі виступає Академічна хорова капела Українського радіо під орудою диригентки Юлії Ткач

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин