Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
16 Національна еліта · “На фундаменті державотворення, закладеному Батьками Громади і “Просвіти”, міцно стоїмо ми як на місці сили, віри і наснаги до боротьби за Україну”. · с. 16сторінка оригіналу ↗

“Рильські і Стара Київська Громада”

Слово Просвіти, №01 за 2024 рік

Галина ДАЦЮК, журналістка 2 січня, в день народження українського громадського і культурного діяча Тадея Рильського (1841–1902), найдоречніше було послухати в Голосіївському мануарі блискуче дослі- Історик Ігор Гирич дження доктора історичних наук Ігоря Гирича “Рильські і Стара Київська Громада”. Оповідач розгорнув нашу історію на півтора століття, озвучив імена видатних людей, що пробуджували національну свідомість, закладали підвалини державності, навів приклади надважливих українських справ, для яких громадівці не шкодували ні власної праці, ні власних пожертв. Зупинився, зокрема, на постатях Тадея Рильського та Володимира Антоновича, по суті, батьків Київської Громади. Михайло Старицький, Олександр Кістяківський, Микола Лисенко, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський, Павло Житецький, Григорій Галаган, Софія та Олександр Русови, Володимир Науменко, Доманицький, Осип Юркевич, Симиренко. Різні за походженням і національністю, як от шведко-француженка Софія Ліндфорс, чи польський шляхтич Тадей Рильський, ці люди зробили вибір на користь України. Тадей Розеславович, наприклад, виділив власні кошти на видання позацензурного “Кобзаря” в Празі у 1876 році, який видало подружжя Русових. І хіба тільки на це! Та й вперше економічну працю українською мовою написав теж хлопоман Тадей Рильський. В українському оточенні зростав і формувався наш великий Поет, перекладач Максим Тадейович Рильський. До слова, деякий час Максим проживав у родині Русових, приятелював з сином Юрієм. От, як згадує Софія Русова про літо у Вінниці, де вони мали будинок: “з Києва до нас приїздили любі гості, як от до мого сина Юри приїздила Ліда – дочка Біловежських, наших петербурзьких приятелів, молодий поет Максим Рильський, тоді ще учень гімназії Науменка, Оксана Лотоцька, уся родина Русових – діти брата Ол. Ол. Вони наповняли цілу оселю веселим сміхом, лазили по горах, плавали на човнах, гарно їм було. Приїздив Стеценко, що тоді тільки починав своє композиторство. Того самого літа жила у нас дочка Люба і співом наповнювала нашу невеличку оселю. Гарне то було Світлина на пам’ять літо”. Це вже було наступне покоління усвідомленого українства. А покоління засновників збирало кошти на перепоховання Тараса Шевченка, на догляд за могилою Кобзаря у Каневі, розуміючи значення Шевченкової постаті для формування політичної нації. Громадівці мало говорили про власні заслуги, не давали письмових розпоряджень, та й документально підтвердити заснування громадської організації було небезпечно. Працювали за чесним словом і власним сумлінням. Така от шляхетність і єдність заради української справи. Їхня скромність залишила нам в архівах скупі поодинокі свідчення. Тим то прецікавою видалася лекція Ігоря Борисовича, який за дві години, не заглядаючи в жоден аркушик, оприлюднив глибинне дослідження історика, котрий теж працює за принципами старогромадівців – чесно і сумлінно. Ідею національного пробудження підхопив уже в новітні часи великий просвітник і дер- Тадей Рильський, син Максим, Володимир Антонович жавник Іван Огієнко, який народився в один день з Тадеєм Рильським, 2 січня, проте в різні роки. Перший міністр освіти в уряді УНР Іван Огієнко розпочав українізацію церкви та освіти, першим почав читати лекції українською мовою і саме він заповідав нам писати єдино правильно – “в Україні”. А старогромадівка Софійка Ліндфорс, яка з разом із сестрою Марією відкрила перший за українським наповненням дитячий садочок (1872 р.), стала парламентаркою Української Центральної Ради (1918 р.), очолила департамент дошкільної і позашкільної освіти взялася за організацію дошкільних закладів по всій Україні. І далі, протягом усього життя, її “раз добром зігріте серце” билося гарячою любов’ю до Вітчизни. А девізом кипучої діяльності був “обов’язок понад усе!” Словом ця нитка розповіді про Стару Громаду потягнула безцінний клубок історій про те, як 200 людей, не покладаючись на когось взялися по суті розбудовувати українську окремішність в умовах імперії. Всього дві сотні на 145-тисячне Місто. І кожен камінчик, закладений ними у підмурівок майбутньої держави витримав випробування вогнем і мечем. І сьогодні лютий імперський ворог ламає об нього драконові зуби. І поламає. Про це написала мені в листі ще в 1992 році онука старогромадівців Олександра та Софії Русових Ніна Михалевич, яка вступила в ОУН і з похідними групами прийшла в 1941 р. у Київ, щоб в умовах нацистської окупації творити незалежну Україну: “Вірю, що кремлівський колос на гнилих ногах поламає зуби об нашу боротьбу...” Отакий от гарт і тяглість поколінь від далекого 1861 року народження Київської громади – до тепер. На фундаменті державотворення, закладеному Батьками Громади і “Просвіти”, міцно стоїмо ми як на місці сили, віри і наснаги до боротьби за Україну. В обговоренні доповіді взяли участь директорка Музею Максима Рильського Вікторія Колесник, онук Поета Максим Рильський, праонук Назар Рильський, доктор філологічних наук Дмитро Чистяк. Щира вдячність колективу професіоналів, які тримають в пошані і пам’яті великі імена. У новолітті – нових досліджень, відкриттів і непроминальних подій у Голосіївському мануарі, до якого йдеш як до цілющого джерела.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин