Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Просвіта” сьогодні · “Нині українці мають керуватися єдиним гаслом: “Геть Москву з усіх життєсфер українського суспільства!” · с. 3сторінка оригіналу ↗

Створена з народу і для народу Буковинці урочисто відзначили 155-річчя “Просвіти”

Слово Просвіти, №01 за 2024 рік

Людмила ЧЕРНЯК, м. Чернівці Державним гімном України та хвилиною мовчання на честь героїв, котрі віддали своє життя за незалежність України, розпочалося урочисте зібрання, присвячене 155-й річниці товариства “Просвіта”, створеного 1868 року у Львові задля культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу. На Буковині громадську культурно-освітню роботу розпочало товариство “Руська бесіда”. Біля його витоків стояли свідомі православні священники та нечисленні світські українці, які зібралися на перші головні збори 26 січня 1869 року в Чернівцях в готелі “Під золотим ягням”. Першим головою обрали отця Василя Продана. За вагомий внесок у розвиток просвітництва почесними членами товариства стали Юрій Федькович, Сидір Воробкевич, Іларіон Окуневський, Сидір Винницький, Омелян Попович, Степан Смаль-Стоцький, Єротей Пігуляк, Николай Василько та інші. А написана Сидором Воробкевичем пісня “Мово рідна, слово рідне…” була своєрідним гімном просвітян не лише Буковини. Ювілейне зібрання відбулося в Червоній залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Модераторка заходу Світлана Герегова згадала ініціатора будівництва Резиденції митрополитів Буковини і Далмації Євгена Гакмана і запросила до спільної молитви настоятеля храму Трьох Святителів протоієрея Миколу Щербаня та церковний хор. Розповідь про діяльність “Просвіти” в історичній ретроспективі презентувало студентське наукове історичне товариство факультету історії, політології та міжнародних відносин університету. Данину пам’яті віддали когорті буковинських просвітян у новішій історії, які продовжували справу своїх великих попередників, – Олегові Панчуку, Тарасові Кияку, Мирославу Мельничуку, Михайлові Івасюку, Олексі Романцю, Степанові Далавураку, Миколі Гавалешку, Георгію Кожелянкові, Олена Рєпіна Авксентію Яківчуку, Ірині Войцехівській, Надії Бабич, Ніні Гуйванюк, Тарасові Стінковому, Василю Селезінці, Володимирові Михайловському… З нагоди ювілею до Чернівців приїхав академік НАПН України, заступник голови ВУТ “Просвіта” Георгій Філіпчук. “Мимоволі постає питання, – поділився своїми розмислами Георгій Георгійович, – а яким чином досі ця унікальна інституція, створена від народу і для народу, спромоглась на таке тривале й продуктивне суспільне життя? Очевидно, відповідь криється в єдино праведному наголосі – “з народом і для народу”. Справді, вона була народжена не для вождів, партій, виборів чи влади, а саме для “народу”! Тому ось уже півтора століття ніщо й ніхто неспроможні затьмарити, замінити ті величні постаті національної культури та дух їхніх високих устремлінь”. У своєму палкому вітальному слові він наголосив, що нині українці мають керуватися єдиним гаслом: “Геть Москву з усіх життєсфер українського суспільства!”. Найвищу просвітянську відзнаку – медаль “Будівничий України” – Георгій Філіпчук вручив військовому капелану, настоятелю храму святого Василія Великого села Дорошівці Чернівецької єпархії ПЦУ отцю Віталію Мензаку, ректору ЧНУ Роману Петришину, доцентці кафедри історії України факультету історії, політології та міжнародних відносин Світлані Гереговій, завідувачеві кафедри музики Вадиму Лісовому та письменниці, громадсько-культурній діячці Вірі Китайгородській. Цього дня було чимало почесних нагород від керівників владних структур. У складний воєнний час невтомно працюють наші краяни задля розвитку української справи. Почесної відзнаки Чернівецької ОВА “Вдячна Буковина” удостоїлися голова Вижницької “Просвіти” Дмитро Никифоряк і поетеса, багаторічна голова Глибоцької “Просвіти” Олександра Приходько-Возняк. Чернівецька обласна рада нагородила відзнакою “За заслуги перед Буковиною” директорку Чернівецького ліцею №19 Уляну Легусову та професора, завідувача кафедри української літератури ЧНУ Володимира Антофійчука. Заступник голови Чернівецької міської ради Юрій Лесюк вручив памятні подарунки – репринтне видання Еріха Кольбенгаєра “Взори вишивок домашнього промислу на Буковині” проректорці з науково-педагогічної роботи та виховання БДМУ Ніні Зорій та київському гостеві – Георгію Філіпчуку, який не залишився в боргу. Для обласної наукової бібліотеки імені М. Івасюка він передав дві свої книги – “Напередодні “24”: світовідчування часу” (2022) та “…24”: Ідентичність, Державність у вимірі війни” (2023). З особливою місією приїхав до Чернівців журналіст, професор Микола Тимошик. Комітет премії імені Івана Огієнка доручив йому вручити цю високу нагороду скромній, але небайдужій та сміливій буковинці, яка кинула виклик україноненависним попам на Буковині. Це журналістка, просвітянка, громадська діячка і волонтерка Світлана Масловська. За її ініцівела 21-й раз, отримали нагороди тут таки, на урочистостях. До дипломів переможців різних ступенів вирішили додати “Календар патріота” – цінну, насамперед духовно, річ. Ту, яка сьогодні має стояти на покуті в кожній українській домівці. Її авторка – просвітянка міської організації “Просвіти” Ірина Сичик. Натхнення та справедливої люті до ворога переможцям та їхнім наставникам додали виступи солістки-органістки та камерного симфонічного оркестру обласної філармонії: скромні, але патріотичні. Ось воно, натхнення, яке володіє юними серцями! Бо слово, що йде з глибин небайдужих душ, – також надпотужна зброя проти ворога. Після завершення урочистостей право покласти квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку одержали переможниця – учениця 10 класу Млинівського ліцею № 2 Аліна Шевчук та ветеран “Просвіти” Іван Кур’янік. Інна ОМЕЛЯНЧУК, м. Рівне

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин