Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації · с. 1сторінка оригіналу ↗

З РОСИ Й ВОДИ, НАРОДНИЙ ПРО- ФЕСОРЕ!

Слово Просвіти, №02 за 2002 рік

У колі родини, у колі однодумців. Фото О. Кутлахметова Такого вечора — багатолюдного, щиросердного, родинного і громадянського водночас, — столичний Будинок вчителя не бачив давно. Кияни, а також просвітяни з багатьох областей віншували з 60-літтям видатного письменника, публіциста, просвітянина, професора Анатолія Погрібного. Здається, що вечір 9 січня став продовженням дзвінкої коляди, адже кожному присутньому — від Патріарха Філарета до наймолодшої учасниці “Берегиньки” хотілося побажати Анатолію Григоровичу щастя-здоров’я, творчого натхнення, добра і сили його родині. Центральне правління “Просвіти”, Спілка письменників, Інститут журналістики Національного університету, землякичернігівці, ведучі вечора Павло Мовчан та Володимир Яворівський, професори Петро Кононенко, Тарас Гунчак, Віталій Радчук, голова УКВР Михайло Горинь, головний редактор журналу “Жіночий світ” Ольга Кобець у своїх виступах склали колективний портрет видатного громадського діяча, воістину народного професора Анатолія Погрібного. На пропозицію професора Віталія Карпенка учасники вечора прийняли звернення до комітету національної премії ім. Т. Шевченка про одностайну підтримку книги “По зачарованому колу століть, або Нові розмови про наболіле”, що заслуговує найвищої відзнаки. Талант Анатолія Погрібного, його п’ятирічна праця в українському радіоефірі, наче Цар-колос на полі української справи, надихає мільйони. Щасти Вам, пане Анатолію! Редакція

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин