Про-читання · с. 10сторінка оригіналу ↗
ЧИ БАГАЦЬКО НАС Є?
Слово Просвіти, №02 за 2002 рік
Дивлюся на сучасні огорожі в рідному селі: не тини і не паркани — цілі стіни із бетону та заліза. Наші односельці вже давно одгородились од світу, од близьких сусідів і рідні. Кожна хата нині стала неприступною фортецею. Сумно й страшно… Ще по війні у ранньому дитинстві пам’ятаю двері без замків, двори без перепон. Почужілі люди розбраталися. Рідко хто веде свій родовід від діда-прадіда, від клаптика коханої землі. А було ж, було: разом (себто — родом) збирались на весілля, на толоку, на великі празники. Родичались, і любились, і співали: “Зеленеє жито ще й овес — тут зібрався рід наш увесь”. Або: “Роде наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося, признаваймося, бо багацько нас є…” Із таким ось почуттям — печалі й тривоги — розкриваю книжку освітянина і просвітянина Мирослава Попадюка “Скарби” із багатозначним підзаголовком “Покутські родини”.
Вони — то чисте джерело, Що духом праведним жило. Мов до сумління, йдем до них, Аби дзвін віщий наш не стих, —
пише автор у простому, невибагливому вірші. А в коротеньких зарисовках М. Попадюк оповідає нам про історичні і трагічні долі тих людей, які єднались та братались у далекий, неповторний час. У невеличкому карпатському містечку Снятині жили-були великі люди: І. Франко, В. Стефаник, М. Черемшина, Л. Мартович, М. Кропивницький, Н. Кобринська, М. Лисенко… Автор відкриває також сторінки яскравого життя і досі незнайомих нам людей з родини Бражанських, Гамораків, Гоївів, Карп’юків, Кисілевських, Кобринських, Озаркевичів, Проців, Луковецьких, Козубських та Стефаників. З особливим пієтетом снятинський краєзнавець підходить до важкого та змістовного життєпису Стефаника. Тут висновок один: велета світової літератури могла народити тільки багатостраждальна Україна — більше ніхто. Хочу вірити, що книжка “Скарби” Мирослава Попадюка написана не тільки для районних читачів, учителів та учнів. Краєзнавча книга може бути гарним прикладом для інших: освітян і просвітян, хто візьметься писати український родовід. “Чи багацько нас є?..”
Микола СОМ
z
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
