Таємниці розкриває · с. 13сторінка оригіналу ↗
КОЛО-ЧАКРА, ЧАКРАДЕВ, КОЛОДІЙ КОЛОДІЙ ² ХОЛІ — СВЯТО УКРАЇНСЬКЕ, СВЯТО ІНДІЙСЬКЕ
Слово Просвіти, №02 за 2002 рік
Серед українських свят, які дійшли до нас із сивої давнини, є і трохи призабутий Колодій, відзначуваний упродовж тижня навесні, коли стрічаються весна і зима. Що засвідчує зв’язок свята з Сонцем, бо колісницю Сонця в індійській міфології мчить семерик коней, які символізують дні тижня. Свято багате на обрядові дійства. Першого дня відзначають народини Колодія. Кладуть на стіл полінце й сповивають його — отже, Колодій народився. Тричі обходять довкола столу, славлячи Колодія, Сонце й Весну, потім сідають за стіл: “Пошануймо, люди добрі, наше Сонечко весняне, яке прибуло до нас в образі Колодія”. На столі обрядові напої та наїдки. Літніх, недужих і дітей причащають “Колодієвими напоями” з цілющих трав, що їх радять пити особливо кволим. Колодієві напої підносять ще й сварливим та заздрісним (УНМ, 322 — 327). Колодій — понеділок сирного тижня, коли справляють колодку. Колодка тут — полінце: цього дня заміжні жінки прив’язують його до ноги нежонатого парубка. І той мусить волочити колодку, поки не відкупиться. Справляти колодія — випивати на викуп за колодку. А віддавати колодку — звичай, коли на Пасху дівчина христосується з парубком і дає йому писанку. За це хлопець має найняти танець — замовити музику до танцю. Колодка — і замок (взяти в колодки — замкнути). Що цілком прикладається до заполоненого злими зимовими силами Сонця. В’язницю треба одімкнути, щоб сонце вийшло, народилося. Вбиватися в колодки — набиратися сили. Колодій, сирний тиждень і масляна взаємопов’язані й мають чимало спільного з Холі, індійським святом весни, яке завершує холодний сезон і пов’язується з сонячним богом Вішну — Всевишнім. І для Колодія, і для Холі характерні ритуали, пов’язані з магією родючості; їх, як на дослідників, індоарії принесли з місць свого попереднього проживання, тобто і з України. Обрядово-магічні дійства на весняне рівнодення близькі до пасхальної обрядовості, що сходить до язичницьких часів — вона перейшла до пасхальної обрядовості слов’янських народів, серед них і українців. Колодій причетний до весняного рівнодення і відзначається в лютому. Холі теж пов’язане з весняним рівноденням і відзначається в місяці пхальґун (лютий-березень за індійським місячним календарем, відлік днів — із середини місяця). Первісний звичай фарбувати курячі яйця трансформувався в обливання на Холі один одного розчиненими фарбами, особливо червоною. І в слов’ян, і в індійців червоний колір пов’язаний із родючістю, снагою (барва воїнського стану — червона). На масляну в деяких слов’янських ареалах возять жердину з колесом, яке весь час крутять. А на Холі танцюють довкола жердини з колесом угорі (символом Сонця) і крутять його мотузками. У Колодії відчутні сліди матріархату. Це суто жіноче свято — на ньому верховодять жінки. А на Холі дівчина або жінка може залицятися до будь-якого хлопця чи чоловіка. Може навіть безкарно лупцювати його, якщо той не сприймає її залицяння. На Колодія жінки та чоловіки бенкетують і співають сороміцьких пісень. І тільки на Холі можна вживати алкогольні напої й співати подібних пісень. В оселях, на сходках і навіть у храмах декламуються еротичні уривки з “Бгаґавати-пурани” — твору про життя Крішни. Інша назва Колодія — Сирний тиждень. Навколо “колодки” на столі розставляють вареники з сиром, масло, сметану, яйця й горілку. Для свят Крішниного кола неодмінні молочні продукти, надто кисле молоко, з яким пов’язаний навіть особливий обряд. Сам Крішна — пастух, зріс серед пастухів. Існує безліч оповідей про те, як малий Крішна цупив у пастушок сир, масло, сметану й молоко. На Колодія танцюють колові танці. А на Холі дівчата й заміжні жінки імітують хороводи юних пастушок навколо Крішни. А Крішна в Індії — бог насамперед жінок. На Колодія жінки випивають у корчмі на виручені за “колодку” гроші. На Холі гурти ходять по селу з піснями й танцями, а зароблене йде на колективне частування.
Крішна-дитина
Особливість Колодія — соціальна рівність. Тут не важить, багатий ти чи бідний, вищого стану чи нижчого. Те саме маємо і в Холі, найдемократичнішому з усіх індійських свят — на ньому всі рівні. З чого висновують, що свято надзвичайно давнє. На Колодія навіть пересварені забувають взаємні образи й мирно відзначають свято. На це свято належало миритися. Сьомого дня, з відходом Колодія, на цілий рік мали одійти заздрощі й ворожнеча. Так іна Холі — тут не буває образ, що б хто не витівав. Степан Килимник схильний гадати, що “колодка” — “узи Гіменея” і що в основі свята — давнє божество шлюбу (УР, 24). В індійській міфології Вішну і його дружина Лакшмі (балт. Лайме, слов. Лада) пов’язані з одруженням і сімейною злагодою. Коли розгніваний Шіва спопелив бога кохання Каму, той відродився як син Крішни й Рукміні (пор. латиське прізвище Рукмане). А Крішна й Рукміні функціонально тотожні Вішну й Лакшмі.
УКРАЇНСЬКЕ КОЛО, ІНДІЙСЬКА ЧАКРА Коло в назві Колодій може означати — “сонце”, “сонячний диск” (Колесом, колесом сонечко вгору йде). Українському коло відповідає санскр. чакра, споріднене з авест. чахра, грец. киклос і лат. циклос — “коло”, “колесо”, “круг”. У санскриті chakra — колесо, диск, район, округа, спілка, військо, влада (СРС, 204) і теж пов’язане з Сонцем. Сонце має епітети Чакра, Чакрабандгу, (“З диском”), Чакрадвара — “Брама Сонця” (санскр. dva- ra — “двері”, “ворота”) та ін. (HN, 80—81). Чакра-диск — атрибут і зброя Вішну-Крішни. Вішну — сонячне божество, а Крішна — його земне втілення. Саме з Сонця-Сур’ї викувано диск-чакру для Вішну й тризубець для Шіви. І Вішну має імена Чакрабгріт, Чакрадгара, Чакрапані —
“Чакродержець”, Чакреша, Чакрешвара — “Владика чакри”, Чакраюдга — “Озброєний чакрою” (HN, 80—81). Санскр. чакра й укр. коло творять багато значеннєво тотожних термінів і словосполучень: чакраяна — віз, укр. кола (Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові); чакра — обрій. Укр. видноколо, виднокруг (Вже сонце в крузі); чакра — гурт, спілка. Пор. коло родичів, коло друзів. У запорожців козацьке коло (рада), віщове колесо, судне колесо — судові збори козаків, радне колесо — збори з важливих питань; чакра — вир. Укр. коловорот, коловерть, коловертень; чакра — коловий танок. Укр. коло — танок; чакра — територія, область. Укр. околиця, округа. Індія колись ділилася на округи — чакри (чакли). Тому був термін чакрадар (чакладар) — “начальник округи”, який сьогодні став прізвищем; чакрават — вихор. Укр. круговерть, коловерть; чакрадріш — видноколо (санскр. drish споріднене з укр. зрити); чакра-в’юха — колове розташування людей або військ (Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжі кругом — колесом). Запорожці не раз захищалися, обгородившися возами; ґхаті-чакра, “колесо з глеками” — колодязь. Укр. колодязь містить коло — “колесо” й означає “колотяг”, “витягання води колесом”. Ґхатічакра, колесо з глеками — сучасний чигир. Цей пристрій діставати воду знає ще “Ріґведа”. Укр. коліш — колесо на валу над колодязем (у хінді чакрі). Індійське Чакрапур — “Чакропіль” тотожне українському Чигирин. А пенджабське воїнське ім’я Чухир (похідне від чакра) тотожне українському прізвищу Чигир (детальніше про чигир і Чигирин: ТРС, 120—130); Чакраван, “Наділений чакрою” — ім’я (санскр. ван — суфікс, наявний у слов’янських іменах Іван-
Йван-Йован, Радован, Милован). Ім’я може відповідати слов. Коливан; чакравартін — “чакровертун”, “колесовертун”. Найвищий титул самодержавного царя в Давній Індії, цар над царями. Колись важливий термін, а сьогодні — прізвище Чакраварті, Чокроборті (бенґальська форма). Двоє бенґальців із прізвищем Чокроборті прислужилися й Україні: один переклав бенґальською давньоукраїнське “Слово о полку Ігоревім”, а другий написав для індійських бібліотек підручник української мови. Мітхун Чакраварті — відомий
Хоровод на честь Крішни індійський кіноактор (його дочка — Швета). Індійському Чакраварті-Чокроборті відповідає слов’янське прізвище Коловрат. Його мав боярин Євпатій Коловрат, захисник Рязані від татаро-монголів (ХІІІ ст.). Чакраварті- Чокроборті-Коловрат — воїнське ім’я, а в назві Рязань якраз і відбито термін на означення воїна — раджанья. Тож назва Рязань означає “Воїнь”.
ІНДІЙСЬКИЙ ЧАКРАДЕВ, УКРАЇНСЬКИЙ КОЛОДІЙ З українських даних випливає, що Колодій — давнє, ще дохристиянське божество, якому поклонялися наші предки. Оскільки свято весняне й у ньому виразні сонячні мотиви, то, найімовірніше, йдеться про молоде весняне Сонце, яке увіходить в силу, збільшує день, проганяє холоди й несе тепло. А з ними — весну, пробудження землі, врожай і добробут. “Ріґведа” знає “колесо Сонця”. Важливу роль колесо-чакра відігравало під час обрядів, пов’язаних із двома сонячними фазами — весняним рівноденням (масниці, масляна) і літнім сонцестоянням (Купала). А Колодій — з масницького циклу (цикл теж чакра-коло). На масляну, зустрічаючи весняне сонце, возять жердину з колесом, яке весь час обертається; потім це колесо спалюють. У чехів була старовинна гра — пошуки золотого кільця-Сонця, схованого за хмарами й зимовими туманами. Тож і Коло в назві Колодій може уособлювати Сонце й означати “Сонце”. А дій або дей споріднюватися із санскр. deva й хінді dev — “бог”. Прізвище Дей побутує в українців, дей входить у двоосновні козацькі й сучасні прізвища (Болудей, Білдей,
Матирдей тощо). Ім’я Балодей засвідчують боспорські написи ІІІ століття, як і імена Сакдей, Хардей, Гермодей — всі вони мають індійських двійників. Причому імена й прізвища з дей-дій не іранські, бо в іранських мовах дев несе негатив — “злий дух”, “демон”. Позитивне дев тільки в індійських, слов’янських і грецькій мовах. Тож цілком можливо, що й Колодій містить дій — “бог”. І що Колодій означає Колобог, Сонцебог, мовою хінді Чакрадев (санскр. Чакрадева). А ім’я Чакрадев справді існує, причому належить воно Вішну-
Сонце-Сур’я
Крішні. Тож у такому разі Чакрадев і Колодій означають не лише Чакробог і Колобог, а й Сонцебог. Грецький Аполлон — сонячне божество, як і Вішну-Крішна. І теж має диск, що символізує Сонце. Боспорські правителі шанували Аполлона. Скажімо, 180 року до н.е. цар Перісад IV (ім’я має індійські паралелі), підніс знаменитому святилищу Аполлона в Дельфах золоту таріль, яка символізувала Сонце. А грецький Аполлон, індійський Ґопалан-Ґопала й український Купала тотожні і функціонально, і походженням імен (ТРС, 93 — 99). Аполлон і Ґопалан-Ґопала-Купала вічно юні, епітет Аполлона — Юний бог. Тож Чакрадева-Чакрадев-Чакробог-Сонцебог на означення Вішну- Крішни — значеннєвий двійник Колодея-Колодія-Колобога-Сонцебога. Вони пов’язані з народженням Юного, Весняного Сонця. “Влесова книга” знає божества Вишень і Кришень, а ці імена в нинішніх українців — прізвища. Так само в українців відбите й прізвище Колодій, пов’язане з цими божествами. От хоча б у письменників: поети Василь Колодій і Віталій Колодій, прозаїк Євген Колодійчук. Слід зазначити й таке: назви свят Колодій і Холі (Хола, Холака) виявляють фонетичну подібність. Які англ. holyday (холідей) — “свято”, “канікули” (досл. “святий день”). І як в українців побутує прізвище Колодій, так у англійців побутує прізвище Холідей. Колодій збирав людей у тісне родинне коло. Тому коло в імені Колодій може споріднюватись і з санскр. kula — “родина”, “рід”. І тоді санскритське ім’я Куладева (хінді Кульдев) — “Родинне/Родове божество” знову-таки відповідатиме українському прізвищу Колодей, Колодій.
Ой спасибі, Колодію, Що зібрав докупки. Гостювали, цілувались, Аж злипались губки.
СРС — Санскритско-русский словарь. — М., 1978. ТРС — Наливайко С. І. Таємниці розкриває санскрит. — К., 2000. УНМ — Товстуха Є. С. Українська народна медицина.– К., 1994. УР — Килимник С. Український рік у народних звичаях. Кн. ІІ. — К., 1994. HN — Gandhi, Maneka. Hindu Na- mes. — New Delhi, 1993.
Степан НАЛИВАЙКО
z
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
