Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Наука і ми · с. 7сторінка оригіналу ↗

ПРАВДА ПРО НАС ЩЕ ПРИХОВУЄТЬСЯ В НАС

Слово Просвіти, №02 за 2004 рік

Тема голодомору в Україні не стала менш актуальною внаслідок її обговорення; підвищення цін на хліб приурочено якраз до урочистостей відзначення 70-річчя цієї трагедії; політика нинішньої влади чітко демонструє намір знищення всього українського, а наш народ попри всі недосконалості побуту вперто шукає правди і порядку у Всесвіті. Ми попросили висловитися з цього приводу відомого дослідника, автора теорії часу Анатолія БІЧА. — Анатолію Макаровичу, як Ви прокоментуєте цей феномен? — Не все золото, що блищить. Я уникатиму називати імена, але фактом є те, що наш час характеризується появою значного числа авторів, котрі поспішають оприлюднити якісь, часом доволі чудернацькі, свої ідеї. Тим більше, що тема Всесвіту не є такою небезпечною, як, скажімо, питання причин нашої бідності в багатющій країні. — Чи не здається Вам, що деякі сучасні “концепції”, “теорії” і “відкриття” штучно інспіровано з метою дезорганізації свідомості людей, дезорієнтації їхнього світогляду? — Саме так. Багато хто з авторів просто божевільний. Кажу це цілком спокійно, бо я також вважаю себе дилетантом. Багато хто з них не знає основ, а ігноруючи окремі частини серед взаємопов’язаних елементів системи, вони нерідко доходять хибних висновків. — Але ж більшість громадян не закінчували аспірантури за спеціальністю, наприклад, квантова фізика, й не може напружитися, щоб вірити чи не вірити вченим. Їм подавай гороскопи… — Давно назріла необхідність видавати спеціальний науковопопулярний бюлетень (наприклад, це може бути додаток до газети “Слово Просвіти”), в якому вміщувалися б об’єктивні оцінки, рецензії, огляди новітніх ідей, винаходів, відкриттів, пропозицій громадян України незалежно від їхньої приналежності до якогось прошарку чи клану суспільства. — Але ж тут знову починається: а хто буде рефері, хто резюмуватиме ці ідеї, їх слушність і цінність? — А ви друкуйте! Ось вам, панове різні читачі, суть нової ідеї та головні тези автора і просимо висловитися сивочолих академіків та енергійних молодих дилерів… Бо хоча консервативність офіційної науки і її система самозахисту за допомогою рецензій, відгуків, протоколів засідань кафедр тощо цілком виправдана, вона ж водночас відкидає по-справжньому передові новації саме з огляду на їх нетрадиційність і новітність. — Виходить, щоб бути визначним, треба обов’язково бути академіком? — Тут абсурдів ще більше. Бо у нас наплодилося доволі таких “академій”, що в них лише по кілька чоловік, зате всі вони “академіки”. Один пан у газеті — ось дивіться: газета “Сегодня” — цілком серйозно стверджує, що він, впливаючи певним чином на людський організм, усуває… старість. Багато хто сприймає це як істину в останній інстанції. І таких інформацій — мало не в кожній газеті. Так що науково-популярний бюлетень із тверезими аргументованими оцінками ідей (без жодної кон’юнктури та без політики) потрібен. — Ви оцінюєте подібні факти з позиції здорового глузду, логіки, наукової правди, етики. Але насправді кожна опублікована інформація — це продукт, якщо хочете, кулінарний. Його зварили, щоб читач проковтнув. Цей продукт претендує, передусім (а може, й лише) на те, щоб бути потужним збудником людських емоцій, а не розуму. Бо прочитати можуть усі, хто знає літери, а вже зрозуміти — лише ті, хто має відповідно наповнену голову, яку використовує не лише для розваг… — Правильно! Саме тому на перший план виходить важливість подавання читачеві правди. І тому повторюю: саме тижневик “Слово Просвіти”, який не скомпрометував себе жодними піарними чи іншими екзотично привабливими побрехеньками, мав би бути своєрідним центром збирання, аналізування і чесного інформування читачів про новітні досягнення небайдужих, творчих громадян України. Бо кому, як не просвітницькому органу піклуватися про те, щоб залучити читачів до мислення, наукових пошуків та моральної відповідальності? — Одна з наших читачок дуже образилася, що ми, подаючи інформацію про структуру суспільства за критеріями розуму і моралі, констатували: близько 81 % населення потребує інтелектуальної та моральної допомоги, передусім — власної праці над собою, над самовдосконаленням, піднесенням свідомості. Бо, на жаль, значна частина читачів купує газети для розваги, далеко не всі зних хочуть знати правду, але саме ця частина визначає комерційний успіх відповідної газети. І тому наукова інформація користується зовсім не першочерговим попитом. — Є варіант: створити центр незалежних наукових рецензій не при

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин