Обличчя столиці · “Міжвідомчі баталії у розпалі, як і скандальне будівництво”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
РЕЙДЕРСТВО ПРАВОСУДДЯ
Слово Просвіти, №02 за 2009 рік
Саме він став темою прес-конференції в агенції “Укрінформ” за участю представників державних структур, громадських організацій, а також театру російської драми імені Лесі Українки. Нетеатральна драма під стінами театру почалася кілька років тому. Тоді, у травні 2003-го, Київрада надала в оренду ТОВ “Альянс- Центр” земельну ділянку. Скверик перед фасадом семиповерхового будинку на вулиці Хмельницького, спорудженого кілька десятиліть тому і занесеного до реєстру пам’яток архітектури, а за 15 метрів театр. Ось “сцена”, місце дії драми. Перша дія розпочалася 2006 року, коли здивовані мешканці будинку побачили під своїми вікнами паркан, яким було обгороджено скверик. Ця сама декорація зустрічала і театралів, що йшли до храму муз. З’ясувалося, що означене Товариство розпочинає тут, на зеле-
Типовий приклад — історія зі спробою захоплення готелю Товариства “Знання” в Києві. Цей готель стараннями його директора, без згоди і навіть відома керівництва Товариства, спершу було “прилаштовано” до ТОВ “Заріччябуд”, потім у ТОВ “Готельні інновації”. Там готель просто було “реквізовано” як “внесок” до статутного фонду Товариства. А згодом перепродано новому власникові. Тобто (і це типове для рейдерства) власність (готель) хотіли кількома передачами, перепродажами відсунути якнайдалі від справжнього власника. А базувалося все на абсолютно незаконних рішеннях кількох місцевих судів. До того ж, судові позови (навіть від міфічних “громадян”) подавали по всій Україні — це теж тактика рейдерства. Були задіяні суди: Малиновський в Одесі, Сихівський у Львові, Чугуївський на Харківщині. До оборудки підключилися й місцеві суди Києва — Шевченківський, Дніпровський, Дарницький, Голосіївський. Абсурдність нашої юриспруденції полягає ще й у тому, що власник майна, в даному разі “Знання”, міг навіть не знати, в якому суді вирішують долю його майна. Виявляється, все це можна розглядати й без участі власника, більш того, навіть не повідомляти його про рішення. Тож законний власник часто просто постає перед фактом: його майно відсудили. Із лютого 2006 року Товариство “Знання” мусило пройти 19 судів, щоб ця веремія завершилася справедливо. 9 грудня 2008 року Верховний Суд України ухвалив рішення, яким готель повернено Това-
Фото Петра Антоненка ному п’ятачку, на тісному перехресті в історичному центрі міста, спорудження висотного офісноторговельного центру. До того ж, над станцією метро “Театральна”, її касовим залом й ескалаторами. Порушень законів, правил і норм було стільки, протести обуреної громадськості були такими, що Київська міська рада рішення від 13 липня 2006 року про надання ТОВ “Альянс-Центр” в оренду цієї земельної ділянки скасувала. Цьому сприяло й те, що у червні прокуратура Києва внесла відповідним службам припис про зупинку й заборону будівництва. Здавалося б, ось зразок злагоджених дій органів влади і громадськості. Але всупереч усьому зелений паркан стояв і надалі. ТОВ “Альянс-Центр” оскаржило рішення Київради в суді. Тривала судова тяганина завершилася поразкою громадськості та міськради: суд став риству. Цим самим всі попередні рішення судів визнано незаконними. Зазначимо, що загалом у цій епопеї було зафіксовано 50 порушень законів суддями. Підсумкам цієї судової баталії було присвячено прес-конференцію в УНІАН. Провели її Товариство “Знання” і Антирейдерський союз підприємців України. Саме завдяки підтримці українських ЗМІ “Знання” виграло суд. Тому на прес-конференції голова правління Товариства Василь Кушерець подякував нашим медіа за підтримку. Зокрема, “Слову Просвіти”. У прес-конференції також взяли участь адвокат Анатолій Мороз, який всі ці роки представляв “Знання” у судах, і керівники Антирейдерського союзу — голова Андрій Семидідько та його заступник Сергій Коломієць. Справу виграно, справедливість відновлено, але тільки в цьому конкретному випадку. А що далі, що загалом коїться? Тому резонно на прес-конференції виникло запитання про відповідальність посадовців за правовий дерибан. Насамперед суддів. На жаль, справа обмежилася млявими “окремими ухвалами”, де того чи того суддю присоромили за незаконні рішення. Одному, було, оголосили догану, але Вища рада юстиції скасувала її, бо готували подання до Верховної Ради… на довічне призначення його суддею. А з доганою… якось незручно. Кримінальну справу на одного з головних фігурантів цієї історії — колишнього директора готелю було закрито. І лише на вимогу Товариства “Знання” Управління внутрішніх справ столиці відновило справу. Не випадково Антирейдерський союз ухвалив дуже гостру Заяву, в якій привертає увагу влади, громадськості до виняткової небезпеки цього суспільного явища. “Інвестиційна привабливість України сьогодні вже міф. Її не може бути в державі, де ігноруються права власників на будь" якому рівні — від керівника великого підприємства до власника маленького кіоска. Держава, де власність незахищена, а правоохоронні органи виступають на боці рейдерів, не може розрахо-
Фото Ксенії Гладишевої вувати ані на велике майбутнє, ані на підтримку світової спільноти”. Керівники АСПУ повідомили, що їхню громадську організацію створили 2005 року підприємства, що зазнали рейдерських атак. Нині в Союзі об’єдналися 327 підприємств з усіх реґіонів України, які прагнуть захистити себе, загалом бізнес там, де немає достатнього захисту від влади. Саме з ініціативи Союзу при Кабміні було створено Міжвідомчу комісію з питань протидії рейдерству. І роботи у неї, як і в Союзу, як і в правоохоронних органів, вистачає.
Публікація у “Слові Просвіти” допомогла відбити рейдерську атаку на Товариство “Знання”. Об’єктами рейдерства стали 7 тисяч підприємств, фірм, організацій, що їхні загальні активи перевищу< ють Державний бюджет України. Судді, що виносили неправедні рішення, відбулися легким переляком.
Нове життя — нові поняття. Віднедавна у суспільстві узви" чаївся термін рейдерство. Проте тут годився б давній переві" рений термін бандитизм, навіть попри те, що йдеться про структури, покликані саме з цим боротися — органи право" суддя. Адже рейдерство — не просто незаконний переділ власності, примусове банкрутство, дерибан землі, а освя" чення всього цього беззаконня правосуддям. Саме завдяки неправедним рішенням судів і тривають рейдерські атаки.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
