Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · “На українському освітянському олімпі ігнорують національну ідею”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

НЕ МОЖУ МОВЧАТИ, КОЛИ…

Слово Просвіти, №02 за 2011 рік

Таїса БУРЛАКА, викладач Київського університету імені Бориса Грінченка …Коли на українському освітянському олімпі ігнорують національну ідею, серцевиною і генератором якої є мова титульної української нації. …Коли для її (ідеї) втілення в життя активно не борються у своєму домі за своє найдорожче багатство — рідну українську мову. …Коли в пропонований Міністерством освіти й науки, молоді та спорту України проект Концепції мовної освіти в Україні накидано “всякого жита по лопаті”, що свідчить: — про незнання авторами своєї та світової практики у вивченні мов; — про дрімуче невігластво в галузі лінгвістики як дуже складної і багатовимірної знакової системи, якою досконало оволодіти здатна далеко не кожна людина; — про жонглювання набором таких великих понять, як “рідна мова”, “державна мова”, “глобалізаційні тенденції”, “стратегічна мета сучасної освіти”, “актуальність нової Концепції мовної освіти”, “гармонізація потреб суспільства”, “мовна толерантність” і т.д., і т.п., які є порожніми для українських реалій, але в них (у слова!) довірливих українців можна ув’язнити, щоб досягти справжньої мети в дебілізації молодого покоління через накидання йому полімовності, нібито спрямованої (цитую): — “на досконале володіння рідною мовою кожним її носієм”. (Запитання. Як, приміром, греки чи поляки, чи євреї і т. д. знатимуть досконало власну мову, живучи за межами своїх батьківщин?); — на “вільний вибір мови навчання”. (Запитання. Невже забуто, що цю практику ми вже проходили в радянській імперії, щоби “в неволю ущербичитись”?!) …Коли проект Концепції є маніфестом всеохопного й остаточного зросійщення України, що помітно хоч би й у таких фразах: Зі “Вступу” (цитую): “Для значної кількості громадян України рідною є російська мова, якою вільно володіє більшість мешканців нашої країни. Це мова міжнаціонального спілкування, одна з поширених міжнародних мов, близькоспоріднена з українською”. Дивіться-но, як лише в два короткі речення вкладено маніпулятивно місткі й напосідливо ультимативні постулати! А що ж у них є правдою, а що лжею? Так, це правда, що українська й російська мови близькоспоріднені. Такими ж є, скажімо, мови іспанська та португальська, але жодна з них не претендувала на свою месіанську роль — бути мовою міжнаціонального спілкування. Так, це правда, що колоніальні народи колишньої нашої імперії змушені були володіти мовою метрополії, але тільки мізерна кількість васалів могла (і може) вільно спілкуватися мовою загарбника, навіть і мовно близькоспорідненого. Так, це правда, що три імперії (Російська дореволюційна, радянська і нинішня) батогом і пряником нав’язували (і досі нав’язують) різним народам єдину російську мову як засіб міжнаціонального спілкування. Але теза про те, що російська мова “одна із найпоширених міжнародних мов”, є цілком фальшивою, бо, за офіційною статистикою, 98 % літератури у світі виходить англійською, а 2 % припадає на інші міжнародні мови (іспанську, німецьку, китайську тощо), серед яких нуль цілих і кілька десятих відсотка належить російській мові. То де ж вона поширена?! ІІ. Зі “Структури мовної освіти” (цитую): “На дошкільному етапі навчання мови характеризується органічним поєднанням мовної й мовленнєвої на основі ігрової діяльності. Особлива увага приділяється загальному розвиткові, формуванню понятійного і лексичного мінімуму, що охоплює основні сфери життєдіяльності дітей дошкільного віку. Велике значення надається розвиткові вмінь розуміти чуже мовлення, правильно вимовляти звуки, будувати та інтонувати речення, заучувати напам’ять вірші, спілкуватися, дотримуватися мовленнєвого етикету”, що викликає змішані почуття здивування та обурення, а також низку запитань до авторів: — Що ви вкладаєте в поняття “чуже мовлення” — це мовлення китайське, корейське, англійське і т. д. чи тільки російське? — Які ж методи і прийоми можуть бути придатними, щоб навчити дитя ніжного віку і розуміти чуже мовлення, і правильно вимовляти звуки, і будувати та інтонувати речення, і навіть спілкуватися чужою мовою, якщо це малятко недостатньо володіє елементарними нормами української літературної мови і мовленнєвої практики? — Чи знайомі вам дослідження і рекомендації видатних науковців про можливості дитячого організму при вивченні не тільки рідної, а й чужої мови? — Як ви спростуєте таке, наприклад, твердження видатного українського вченого світового рівня Олександра Потебні: “Знання двох мов у дуже ранньому віці не є володінням двома системами зображення і повідомлення одного й того ж кола думок, але роздвоює це коло і наперед утруднює досягнення цілісністю світоспоглядання, заважає науковій абстракції”? — А як почуватимуться батьки, вихователі та їхні діти, яким (не дай, Боже!) доведеться долати поставлені вами непоборні труднощі? А тому як український філолог-практик із 50-річним стажем роботи на всіх освітянських ділянках (дошкільна, шкільна, вишівська) вважаю, що нинішня мовна ситуація в нашій державі вимагає: — по-перше, відкласти у довгу шухляду пропонований проект Концепції мовної освіти в Україні як нереальний і шкідливий; — по-друге, створити стратегію утвердження і плекання державної української мови як консолідуючої сили в розвитку України і в піднесенні її іміджу у світі. На сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України представлено для громадського обговорення проект Концепції мовної освіти. Закликаємо просвітян і освітян, усіх небайдужих ознайомитися з проектом і взяти участь в обговоренні, бо безіменні автори “Концепції…” стверджуючи, що “Концепція мовної освіти в Україні визначає мету і завдання, принципи вивчення мов, структуру і зміст навчання, умови реалізації. Вона ґрунтується на основних положеннях Конституції України, Законів України “Про освіту”, про мови, Державної національної програми “Освіта” (Україна XXI століття), Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти” не пропонують прийнятної стратегії утвердження і плекання державної української мови, а в чомусь і повторюють горезвісний законопроект регіоналів, литвинівців і комуністів.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин