«Просвіта» · “Ми в Севастополі, як ніхто, відчуваємо тиск антидержавних сепаратистських сил і так званої “п’ятої колони”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Мерія Севастополя змусила плакати скрипку в дитячих руках
Слово Просвіти, №02 за 2012 рік
28 грудня, коли депутати Севастопольської міськради збиралися на позачергову сесію затверджувати бюджет на 2012 рік, біля приміщення мерії зазвучала-заплакала скрипка. То вийшов на пікет маленький музикант. Незважаючи на дощ, він поставив на пюпітр ноти, дістав інструмент і заграв одну зі своїх улюблених мелодій Моцарта. На великому плакаті — вимога скрипаля: “Не хочу грати у тетріс, я хочу грати Моцарта”. Поруч із ним малювала етюд юна художницяпікетувальниця. Так юні севастопольці протестували проти скорочення фінансування шкіл естетичного виховання, що неминуче призведе до зростання оплати за навчання. Сергій ГОРИЦВІТ Фото із сайта new-sebastopol.com.
рахуватися з їхньою думкою. Нині в семи школах міста відкриті класи з українською мовою навчання, а рідну мову вивчає кожний школяр. Немало зусиль доклали до цього просвітяни, допомогли забезпечити школи та дошкільні заклади міста українськими підручниками, художньою літературою, культурологічними посібниками. Наша “Просвіта” брала участь у відкритті Військово- Морського ліцею і передала в бібліотеку близько тисячі книг, подарувала в клас історії й рідної мови наукові плакати, а також кілька комплектів навчальних та ігрових компакт-дисків. Ми підготували наукову конференцію “Пам’яті жертв Голодомору” і провели її в стінах держадміністрації, видали матеріали першоджерел. Коли директор гімназії №2 намагався зірвати конференцію, ми рішуче його зупинили. За сценарієм Любові Пласкальної у кожному районі міста провели публічні мітинги-реквієми “Свічка пам’яті”. 2009 року проводили акцію “Розмовляю українською” і змінили ставлення до рідної мови багатьох краян. Севастопольські просвітяни — люди творчі, безмежно закохані в рідне слово, першими почали відроджувати українське життя в Севастополі й нині наполегливо повертають нашу духовність, плекають рідне слово, підносять культуру, поповнюють українські бібліотеки навчальних закладів, виступають на місцевому телебаченні й радіо, розбудовують парафії українських церков; беруть участь у міських святах, займаються книговидавничою діяльністю, проводять всеукраїнські фестивалі й літературні вечори, виступають із лекціями на підприємствах, у школах, у військових частинах. У листопаді 2010 року ми допомогли українцям міста Барановичів Республіки Білорусь створити свою просвітницьку організацію “Кобзар”, а 2011-го приймали українську діаспору з Росії. Важлива ділянка нашої роботи — пропагування українського слова на телебаченні (Мирослав Мамчак, Тамара Дяченко, Олена Гринник, Василь Бойко), на радіо (Світлана Дорошенко, Олена Гринник), презентація книжок наших авторів і творчі звіти митців (Тамара Дяченко, Володимир Чорномор, Мирослав Мамчак). Започаткували українські вистави в театрах (Богдана Процак). Працюємо над відновленням історичної пам’яті, зокрема вшановуємо жертв Голодомору, Героїв Крут, відзначаємо День підняття українського прапора й відродження флоту України та інші пам’ятні дати, утверджуємо героїчні сторінки нашої історії в свідомості севастопольців, особливо молоді. Робота з молоддю для нас пріоритетна. За звітний період випущено кілька видань словників, книжку В. Пепи “Україна в дзеркалі тисячоліть”, 12 книжок наших просвітян. Майже щороку перевида-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
