Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Святкуємо! · “Вертепом і колядою актори (селяни-аматори) об’єднували громаду, нагадуючи про моральні цінності й сенс буття”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

КОМЕНТАР

Слово Просвіти, №02 за 2012 рік

Лариса ЛІХНЬОВСЬКА, молодший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики, етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Однозначно ставитись до звернення о. Бориса Ґудзяка, о. Юрія Щурка, Миро" слава Мариновича до спільноти не можна. Проводити паралелі між вертепним Жидом і витівками дітей некоректно. До того ж кате" горично не погоджуюся, що образ Жида то" тожний вертепним образам Ірода і Смерті. Розумію, що поважні панове розгляда" ють окреслене питання з погляду релігійнос" ті, однак явище вертепу (його сюжетообраз" ність) генетично пов’язане із середньовічни" ми різдвяними містеріями. Українські версії про царя Ірода у своєму розвитку пройшли неоднакові етапи. Вони створені за різних обставин, незалежно від географічного або етнічного ареалу їх побутування, тому є до" волі неоднорідним масивом народно"дра" матичної творчості. Граючи канонічну части" ну вистави, нікому з виконавців на думку не спадало, якої національності Христос, Його Мати, Пастухи, Ірод або три Царі. І в цьому був вияв побожності, любові до ближнього, шани релігії своїх пращурів, адже щораз вертепом і колядою актори (селяни"амато" ри) об’єднували громаду, нагадуючи про моральні цінності й сенс буття. Щодо образу Жида, інтермедійної час" тини вертепу, яка позначена естетичною функцією, розвиваючи видовищний напрям народної культури, то саме навколо нього розгортаються головні комічні сцени (інко" ли побудовані за принципом використання мовних курйозів), що подекуди становлять значну частину вистави. Це персонаж, роль якого чітко не регламентована (відображає різні традиції і зв’язки): вийшовши на сцену в певний момент п’єси, він далі міг вільно імпровізувати, розважав глядачів. Інколи образ Жида позначений гострою сатирою, що зумовлено неоднозначними міжнаціо" нальними й економічними стосунками. Про" те Жид — фольклорний персонаж і є не" від’ємною частиною українського вертепу ще в сценаріях XVI століття; він є нейтраль" ним образом, адже може з усіма домовити" ся: із Чортом, Іродом, Смертю, Козаком, до того ж на цю роль заохочували кмітливого й веселого хлопця. Відтак це показник радше позитивного ставлення до обговорюваного образу, аніж навпаки. Сила образу, його життєздатність полягає саме в його ємнос" ті, у здатності додатково асоціюватися з конкретними життєвими, історичними, со" ціальними й побутовими ситуаціями. Вод" ночас цей образ підкріплений загально" фольклорною традицією. Зауважу, що у сві" домості релігійного українця слово “жид” — це народ, який розмовляє мовою ідиш. Потрібно наголосити, що вилучати на свій розсуд або самовільно, хаотично вво" дити додаткові персонажі до видовищних вистав без розуміння специфіки фольклор" ної драматургії неприпустимо. Хоча дискусія стосується лише образу вертепного Жида, хочеться поставити пи" тання шановним опонентам щодо інших персонажів фольклорного театру, як"от: Ци" ган, Циганка, Циганча, Ксьондз, Піп"п’янич" ка, Дяк"пиворіз, Чернець, Поляк із Полькою (як варіант — Шляхтич), Українець (пред" ставник Західної України), Москаль, Уго" рець із Угоркою, Вірменин, Турок, Литвин. Невже і ці образи потрібно переосмислити або ж — радикально — вилучити (заборони" ти)? Адже різноманітність в образах по"сво" єму відтворювала і трактувала етнічну структуру тогочасного українського сус" пільства та його звичаї. Суть фольклорного театру, що вміщує і вертеп, — це видовищність і позапсихоло" гічність, зі збереженням деякої атрибутики шкільного театру й народних національних типажів. Проте нині у час усеукраїнської по" літизації традиційні образи фольклорного театру маркують під конкретно визначену особу (осіб) або ж ототожнюють із нею (ни" ми), хибно вважаючи, що в такий спосіб від" роджують “традиційну” вертепну драму, на" томість перетворюючи її на чергове шоу. Лише в цьому контексті я погоджуюсь із мір" куваннями очільників Українського като" лицького університету щодо модерного об" разу вертепного Жида.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин