Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Вернісаж · “Виставка підкреслює значення постаті Шевченка для долі України в контексті всієї нашої історії”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

При світлі Кобзаревої палітри

Слово Просвіти, №02 за 2014 рік

У Києві 17 січня 2014 р. ушосте впродовж останніх десяти років відкриється бієнале мистецтва історичного жанру “Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників”. Виставка присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Відбуватиметься вона у виставкових залах Центрального будинку художника НСХУ (вул. Січових Стрільців (Артема), 1-5), і триватиме до 2 лютого. Цією виставкою Спілка розпочинає низку заходів на відзначення ювілею національного Генія. Тому основний акцент зроблено на житті поета та осмисленні його творчості. Про перебіг підготовчої роботи до цієї особливої події і особливості експозиції розповідає один із авторів ідеї бієнале і співголова виставкому, художник Олександр МЕЛЬНИК. — Виставком заздалегідь оголошує про відкриття прийому робіт на кожну наступну виставку? — Звичайно. Наприклад, на цю, що відбувається у ювілейний Шевченківський рік, оголосили ще торік на черговому з’їзді НСХУ. У всі обласні організації Спілки розіслали листи і вже в листопаді провели виставком. Робіт надійшло дуже багато. З надісланих творів залишили 196. Були випадки, коли ми голосували за кілька робіт одного автора. Тому на виставці будуть роботи 121 митця. Представлені всі наші обласні спілчанські організації, навіть є художники з Теребовлі, Ізмаїла… — Чим керувався виставком у відборі робіт: художньо-мистецьким виконанням, тематикою чи ще якимись критеріями? — Для нас важлива тематика історії України. Нам присилали багато пейзажів, місць, де бував Шевченко, натюрморти… Але ж концепція у нас — історія України! Особливий акцент на шостому бієнале зроблено на осмисленні й відтворенні художніми засобами геніальної постаті Шевченка. Цій головній темі — творчості Шевченка, його життю і значенню Кобзаря-Пророка для українців присвячена окрема велика зала. Тарас Бруєнко малює Лариса ІЗААК, архітектор-дизайнер, відмінник освіти України Кожен може захворіти, але дуже сумно, якщо це дитина. Коли виникає гостра необхідність покинути знайомий дитячий світ і увійти у світ медичних закладів і інтер’єрів. Дитина відчуває стрес від специфічних стін, обмеженого простору, від незнайомих медичних предметів, облаштування. Цей вимушений негативізм ото- — Що побачать глядачі у представленій експозиції? Які нові відкриття їх чекають, із чиїми полотнами чи малою скульптурою зустрінуться? — У повному обсязі вони побачать особисту Шевченкіану Анатолія Куща — весь життєвий шлях Кобзаря: “Козачок Енгельгардта”, “Мені тринадцятий минало”, “Шевченко у Літньому саду”, “Шевченко та Варвара Рєпніна. Велика любов”, “Т. Шевченко і М. Чернишевський” та інші, а також осмислення величі Генія “Пророк”. Але кожен митець по-своєму розкриває відомі поезії, дає свою інтерпретацію, змушує задуматися над їхньою глибиною. Харків- Олег Омельченко. “Тарасове пророцтво” ський художник Олег Омельченко береться за передачу, здається, неможливого й алегоричними образами розкриває закладене в переспівах псалмів “Тарасове пророцтво”. А Микола Стороженко в мозаїці “Світло з пітьми” одним цим образом передає всю суть Шевченка, його значення для України. Хоч уже не одне покоління митців черпало натхнення з Шевченкової криниці, все ж глядач знайде на цій виставці твори, які підтверджують актуальність Поета для сьогодення, побачить і те, чого ще ніколи не відображали в образотворчому мистецтві. Представимо (щоправда, банером) величезне керамічне панно “Місто на семи горбах” Галини Севрук. Оригінал у натуральну величину знаходиться у київському готелі “Турист” на Лівобережній. Із минулих робіт представлені “Поет і цариця” (Гр. Сковорода і Катерина ІІ) Валентина Задорожного, темперні полотна Олександра Івахненка за мотивами поем Шевченка. А Володимира Федька, знаного як геніального монументаліста за мозаїками вестибюлю станції метро “Золоті ворота”, мало знають як талановитого художника. З Федькових триптихів побачимо “Українську пісню” і “Український театр”, що донедавна були в полтавському Будинку культури залізничників. Його син поїхав туди, а вони там здерті, пропадають. Уявляєте: кілька із них були в слюсарній майстерні, мало не ноги об них витирали. А це ж геніальні українські гобелени! Пошкоджені гобелени син віддає на реставрацію, а ті, які ще можна виставити, ми виставимо. Веніамін Кушнір буде представлений роботою “Скерцо” — це доля України, трагічна, страшна, яка перегукується з подіями, що нині відбуваються у Києві на Майдані. Із творів молодих художників мені найбільше запам’яталася картина Каті Ткаченко “Покрова”, де під покровом вона зобралюють функції вищих відділів головного мозку. Тарасик Бруєнко старанно вимальовує песиків. Багато песиків: маленьких, великих і кольорових, які весело гасають на аркушах альбому. Тарасик зараз там, теж з ними. Він усміхається і швидко додає штрихів і барв, емоційним своїм олівчиком додає тваринкам іграшок, щоб було веселіше, щоб якнайкраще їм жилося разом — без сварок, без проблем. Ніхто не залишиться байдужим до щирої, емоційно вираженої думки дитячої картини! Дитина за своєю природою довіряє красі, у ній є гармонія доброти і милосердя, емоційного піднесення, які зміцнюють сили і Іван Ковтонюк. “Україно, великомученице святая” жує Шевченка і героїв його творів. Поціновувачі високого і прекрасного зустрінуться з творчістю Василя Забашти, Людмили Семикіної, Галини Севрук, Віри Кулеби, Володимира Прядки, Віктора Ковтуна, Феодосія Гуменюка та інших, а також побачать найкращі дипломні роботи випускників і студентів Національної академії мистецтв і архітектури. Виставка підкреслює значення постаті Шевченка для долі України в контексті всієї нашої історії — адже тут представлені твори, що розкривають і щасливі, і трагічні роки нашої державності та бездержавності на “нашій, не своїй землі” від найдавніших часів до сучасності. Спілкувався Микола ЦИМБАЛЮК душевний стан особистості. Тож ця краса, втілена в картинах юних митців, знаходить найкоротший шлях оздоровчого впливу на хворих дітей, бо вони також вміють спілкуватися візуальною мовою дитинства. Яскраві, живописні, колоритні сюжети картин, створені універсальною дитячою мовою образотворчого мистецтва, стають острівцями комфорту й емоційно-оздоровчого впливу в інтер’єрах медичних закладів. Вони пропонують спілкування з юними художниками, задіюють фантазію, кличуть у яскравий світ птахів, тварин, квітів, людей. Дадуть змогу відчути себе впевненим, міцнішим, манять узяти олівчик і намалювати своє улюблене, рідне, спонукають розповісти про себе іншим. Художник і суспільство — це безперервна вісь діалогу, не чужого й дітям. Ми в цьому переконалися, коли надали свої студійні дитячі картини медичним закладам: обласній дитячій лікарні № 2 у місті Біла Церква, обласній дитячій лікарні та дитячому санаторію “Барвінок” у Боярці, дитячій лікарні № 5 в Києві, дитячій поліклініці № 1 Печерського району міста Києва, дитячій поліклініці № 2 Печерського району міста Києва… Наші живописні рисунки підтримують ослаблих діточок і допомагають їм видужати.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин