Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Постать · “Це трикнижжя зримо унаочнює ментальну і духовну єдність усіх українських земель”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Духовно рідні

Слово Просвіти, №02 за 2018 рік

Ольга КОБЕЦЬ Восени 2017 року видатний український письменник-працелюб, знаний есеїст і літературний дослідник Ярема Гоян потішив нас унікальним доробком — корпусом із трьох книг, присвячених Будителеві українства в Галичині славному Маркіянові Шашкевичу. Ті, хто кохаються у рідному слові, хто вміє оцінити творчий подвиг невтомного дослідника Я. Гояна, безумовно, з великою радістю придбають до своїх домашніх колекцій це трикнижжя, яке своєю появою зримо унаочнює ментальну і духовну єдність усіх українських земель. А праця ця в час, коли є чимало недоброзичливців не тільки на наших східних кордонах, де триває справжня “гаряча” війна, а й на західних, де дехто досі гострить око на “вспульні” землі Галичини, надзвичайно актуальна. Тут кожна сторінка для того, хто має лиш примітивні відомості про Шашкевича із застарілого радянського підручника або новітньої скоромовки, — справжнє відкриття. Ярема Гоян, починаючи свій есей, наголошує: чи добре ми пам’ятаємо, що Тарас Шевченко і Маркіян Шашкевич, практично, ровесники? Маркіян лише на три роки старший від Тараса, а й прожив лиш до 1843-го, замучений злиднями і тяжкою хворобою. Міг би зробити набагато більше, але й того, що зробив, вистачило українцям для усвідомлення на два століття, як і Тарасового спадку. Адже цього року відзначаємо 180-ті роковини з часу появи “Русалки Дністрової”, створеної Руською трійцею, де головним натхненником і провідником був Маркіян Шашкевич — Апостол Духу, як називає його Ярема Петрович. Автор пропонує нам співставити кілька дат з історії української писемності: 1837 рік, коли з’явилася ця перша на західноукраїнських теренах українськомовна книжка, надрукована українським алфавітом, 1838 рік, коли 22 квітня викупили з кріпацтва Тараса Шевченка, що за два роки по тому видасть свій “Кобзар” і 1887 рік, коли молодий геній Іван Франко явив світові свою першу поетичну збірку “З вершин і низин”. Є щось сакраментально містичне у цих датах, що зафіксували невпинний поступ українського писемного розвитку, української свідомості і на східних, і західних землях України, рушіями яких були ці три співставні постаті. І якщо про Тараса Шевченка ми дещо знаємо, щось уявляємо про Івана Франка, то про Маркіяна Шашкевича маємо аж надто скупі дані. А Ярема Гоян наголошує: це ж він, Шашкевич, який не залишив нам навіть свого прижиттєвого портрета, першим переклав українською мовою, скільки встиг, Святе письмо, першим українською подав людям “Слово” про Ігорів похід і навіть увів до мови нове слово “Читанка”, яке стало загальновживаним по всіх українських землях. Це він гостро постав проти намагань деяких недалекоглядних прагнень увести латинку замість кирилиці в практику української книжної культури в гострополемічній статті “Азбука чи абецадло”. (Чи не актуально звучить і в наш час?!!) А далі автор предметно розглядає уміщені в “Русалці Дністровій” твори, які розкривають головний задум “Руської трійці”: показати єдність усього українського спадку, відтворити дух боротьби за свободу, підкреслити багатство української мови, її спроможність відтворити найтонші почуття. І це Яремі Гоянові блискуче вдається. Застосувавши свій, лише йому притаманний стиль, він доводить, що зовсім не випадково першим твором у цій збірці є дума про славнозвісного корсунського полковника часів Хмельниччини Морозенка, а наступним увічнено карпатського опришка Олексу Довбуша. “Опублікування думи про Морозенка та балади про Довбуша в славені “Русалка Дністровая” було подвигом Маркіяна Шашкевича і побратимів із “Руської трійці”, які зуміли обійти жорстку цензуру монархії та випустити в світ твори про славних лицарів України, — підсумовує Я. Гоян. — Легенда наша — запорозький стратег у битвах за українську землю і ватажок опришків, захисників знедолених. Вони загинули в борні за Україну, але залишилися навічно жити в пам’яті народу як сини єдиної української нації по обидва боки Дніпра, і славно, що отець-поет Маркіян Шашкевич поєднав лицарів — козака і опришка — у рідному слові”. Далі дослідник підтверджує цю думку про єдність українського духовного простору “по обидва боки Дніпра” аналізом наступних творів, уміщених у збірнику. Чи-то йдеться про “леліяльну пісеньку”, тобто, загальновідому колискову “Ой ходить Сон коло вікон” або поетову веснянку “Цвітка дрібная молила неньку”, Ярема Гоян наводить читачеві усе нові й нові вражаючі факти побутування цих творів, про які мало хто й здогадувався б, якби не прочитав його дослідження. Зокрема про те, як ніжна Маркіянова “Цвітка дрібная”, яка, точно знаючи, що будуть і бурі, і буреломи з морозами, молила матінку-весну лиш про те, щоб гідно розцвісти на повну силу попри всі перепони, могутньо відгукнулася у знаменитих Франкових “Каменярах” віщими крицевими рядками: І кожний з нас те знав, що слави нам не буде, Ні пам’яті в людей за сей кривавий труд. Що аж тоді підуть по сій дорозі люди, Як наші кості тут під нею зогниють. А що Іван Франко високо цінував цю Маркіянову веснівку, як і всю його творчість, свідчить той факт, що він її повністю взяв, як епіграф, до другої частини свого програмного наукового дослідження “Критичні письма о галицькій інтелігенції”. І не тільки Іван Франко. Ярема Гоян наводить ще один маловідомий факт: “Цвітка дрібная” настільки була алегорично зрозуміла й прочитана народом, що, одухотворена музикою композитора Віктора Матюка, стала одним із провідних творів у репертуарі славетної Соломії Крушельницької… Трикнижжя складається з окремих томів: Яреми Гояна “Маркіян Шашкевич. Апостол Духа. Портрет” із передмовою проф. Михайла Шалати й своєрідним епіграфом митрополита Андрея Шептицького, другий том власне Маркіяна Шашкевича “Читанка для діточок” із наближеною до сучасної мовою, і третій том “Читанки для дьточокь” (тут яті!) М. Шашкевича як першого повного видання у незалежній Україні. Назагал цей унікальний корпус вперше представляє Україні й світові Маркіяна Шашкевича у повноті його творчості та досліджень про нього. У першому томі, між іншим, вміщено й дослідження, які були проведені Інститутом-Заповідником Маркіяна Шашкевича у Вінніпезі й опубліковані у збірнику 2007 року “Маркіян Шашкевич на Заході”. Голова цього наукового закладу в діаспорі доктор філології професор Ярослав Розумний відомий і своїми розвідками про Шашкевича, був укладачем цього збірника. Він чимало зробив, очолюючи Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, неодноразово був в Україні і разом з однодумцями дійшов висновку, що пора передати Україні пріоритету дослідженні життя і творчості М. Шашкевича, оскільки саме тут збереглися і джерела, і музеї, й архіви. Тому діяльність цієї інституції була припинена. Теперішній читач знайде чимало цікавого у дослідженнях діаспорних пошуковців. Зокрема про попередників і сучасників Маркіяна Шашкевича, з яких зовсім

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин