Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Добрі новини · “Кількість слів у живій мові — величина нескінченна”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Українська вікіпедія — підсумки року

Слово Просвіти, №02 за 2018 рік

Народна Рада у парламенті працювала доволі злагоджено. Кожен мав певний обсяг роботи, а за потреби — негайні питання вирішували гуртом і досить оперативно. — Коли вирішив вибрати всетаки науково-педагогічну ниву? Мав дискусію внутрішню? — Мав. Дякувати Богу, академічна перспектива виявилась успішною. Я завжди вірив у свої можливості, завжди покладався на себе — і у сфері не лише власних наукових досліджень. Для мене було вагоміше сформувати наукове середовище з одержимих колег, амбітних, які спроможні адекватно до реальних суспільних, культурних процесів українського народу спростувати брехливе імперське нашарування. — Ти якого року очолив Львівське відділення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії ім. М. Рильського АН України? — 1991-го. І почав зі зміни статусу академічного осередку — у статус Інституту. Президент НАНУ академік Борис Патон повірив у подану перспективну наукову програму — і вже у лютому 1992 року було розпорядження про створення Інституту народознавства НАНУ. Донині відчуваю увагу й підтримку цієї унікальної постаті українського сьогодення — Бориса Патона. Завдяки йому Україна зберегла високий рівень наукових звершень у світі, наука уціліла як така. Світовий авторитет вченого і організатора науки Бориса Патона не дозволив схильним до “дерибану” високим урядовцям здійснити злочин і ліквідувати Академію наук України. А спроб було чимало. Подякуймо Борису Євгеновичу, що вберіг інтелектуальну перспективу української нації! — Як утверджувався Інституту науковому середовищі України? — Передусім великою кількістю науково-якісної друкованої продукції. А взагалі специфіка Інституту полягає у тому, що в його структурі на правах відділу функціонує Музей з унікальними різноманітними колекціями пам’яток народної української та світової культури. Патріархальна експозиція у стилі соціалістичного реалізму й ідеологічними комуністичними догматами вже не мала права на існування. Нині, отже, маємо повністю відреставрований будинок, нову сучасну експозицію європейського вжиткового мистецтва, про яку захоплено відгукуються зарубіжні фахівці музейної культури. Аж не віриться, що за неповні п’ять років вдалося здійснити неможливе. Колектив Інституту зумів мобілізуватися на реалізацію Державної програми з мінімалізації наслідків у гуманітарній сфері ядерної трагедії на Поліссі. Адже катастрофа на Чорнобильській АЕС зумовила значні демографічні переміщення місцевого населення, викликала активний процес руйнування етнокультурної матриці поліщуків, змінила динаміку соціальних процесів, порушила психологічну та біологічну адаптованість, стала не лише екологічною, економічною, ай етнокультурною трагедією. Увесь обсяг невідкладних дій із метою якнайменших втрат культурної спадщини зони забрудненого Полісся, передбачених Державною програмою, взяв на себе Інститут народознавства НАНУ. Реалізація Державної програми з виявлення, фіксації і збере- Як повідомив засновник ГО “Вікімедіа Україна” Юрій Пероганич, за 2017 рік в Українській вікіпедії здійснено 564,9 млн переглядів сторінок проти 530,9 млн 2016-го (+6,4%). За підсумками грудня за відвідуваністю Українська вікіпедія на 19 місці у світі. Число переглядів сторінок за місяць становить 58.0 млн (+8,6% до грудня минулого року). За рік піднялися на 2 щаблі — обігнавши тайську і турецьку вікіпедії. 2017-го число редагувань Української вікіпедії перейшло межу в 20 млн і на кінець року досягло 21,7 млн. За рік здійснено 2 267 тис. редагувань проти 2 106 тис. у 2016 (+7,6%). Для порівняння, зростання числа редагувань у 2016 проти 2015 становило +6,4% На жаль, зменшилася кількість редакторів. У грудні 2778 зареєстрованих користувачів здійснили одне і більше редагувань. Це на 2,6 % менше ніж у грудні 2016 року. Активність волонтерів-редакторів дуже нерівномірна. 730 осіб за місяць здійснили по 10 і більше редагувань, 201 людей — 100 і більше редагувань, а 33 людини — більше 1000 редагувань кожен. За рік започатковано 86 963 нових статей проти 60 455 у 2016 р. (+44%). Щодоби створювалося близько 238 статей. Загальне число статей перевищило 757 тис. Це 16-й показник у світі. Влас. інф. Дмитро Пилипчук за допомогою Голови Бібліотечної комісії Товариства Юрія Добчанського десять примірників цієї книжки розіслано і прийнято на зберігання у фонди найавторитетніших бібліотек США. Що дуже важливо — книжку Д. Пилипчука оснащено резюме англійською мовою, крім того, на англійську перекладено і такий важливий елемент будь-якого видання, як “Зміст”. Всі знаємо про випадки, коли такі переклади зроблено не дуже якісно, і це справляє поганий вплив на бібліофілів. Цим разом, здається, на переклад нарікати не можна, оскільки на останньому етапі підготовки видання до друку переклад прорецензували такі досвідчені американські україністи, як д-р Галина Гринь та д-р Любомир Гайда із Гарвардського університету, за що автор книжки і автор цієї інформації дуже їм удячні. Книжку Д. Пилипчука нині вже можна знайти не лише у Бібліотеці Конгресу, Нью-Йоркській публіч$ ній бібліотеці й найпрестижніших університетських книжницях США, а й також у всесвітньому каталозі WorldCat, у книгозбірнях Великоб$ ританії, Канади, Німеччини, Польщі, Франції. Сподіваємося, що увагу до неї проявлять і в інших країнах світу. ————————— *Пилипчук Д. Болять мені загублені слова…: Мій додаток до першого тому Словника української мови у двадцяти томах. — Вид. 2-е, доп. — Біла Церква: Білоцерківська книжкова фабрика, 2013. — 856 с.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин