“Історію треба пам’ятати, але не всяку історію · треба вшановувати”. Події, факти, коментарі 2 · с. 2сторінка оригіналу ↗
До 100-річчя українського прапора над Чорноморським флотом
Слово Просвіти, №02 за 2018 рік
Зов’яла троянда 125-річчю від дня наро
Георгій ЛУК’ЯНЧУК
Вперше завдяки художникам знімальної групи фільму “Тризуб Нептуна” можна буде побачити кольорові зображення кораблів, які піднімали у 1917—1918 роках українські прапори. Щоб вшанувати їхні вчинки та пам’ять, знімальна група фільму “Тризуб Нептуна” підготувала тематичний календар до сторіччя цієї події. Автор ідеї тематичного календаря на 2018 рік Іван Канівець, режисер фільму про українізацію Чорноморського флоту в 1917—1918 роках “Тризуб Нептуна” та фільму “Українська революція”, який розповідає про події в Україні у 1917—1921 рр. за спогадами генерала В. Петріва. У календарі вміщено 13 кольорових робіт, на яких представлені 12 кораблів. Серед них — найсучасніший і найпотужніший корабель Чорноморського флоту у 1917—1918 рр. лінкор “Воля”, який у грудні 1917 р. здійснив першу під українським прапором бойову операцію з перевезення українізованих військ з Малої Азії в Крим. Також є зображення есмінця “Завидний”, який першим на Чорноморському флоті у липні 1917 р. не тільки підняв жовто-блакитний стяг, ай вийшов під національним українським прапором у морський дозор. 25 (12) жовтня 1917-го Центрофлот підтримав ініціативу
Чорноморського українського військового комітету про підняття на один день українських національних прапорів на всіх кораблях, судах, у портах і фортецях флоту. О 8-й годині цього дня під звуки корабельних ринд та оркестрів на корабельні щогли та портові флагштоки було урочисто піднято жовто-сині стяги та на кораблях набрані прапорами стеньгові сигнали “Хай живе вільна Україна”. А в Севастополі, Євпаторії, Феодосії, Керчі, Херсоні, Миколаєві та Одесі 25 (12) жовтня пройшли під жовто-блакитними прапорами численні проукраїнські демонстрації. 29 грудня (за ст. стилем) 1917 р. Мала рада УНР затвердила запропонований Д. Антоновичем проект українського морського прапора, виробленого Українською Морською радою: матерія складалася з двох смуг — жовтої (вгорі) та синьої (внизу); на синій розташовано золотий знак князя Володимира — тризуб з хрестом угорі. Консультував роботу зі створення календаря історик Ігор Гриценко із Запоріжжя, монографія якого “Український Державний Флот в 1917—1919 рр.” є найповнішим на сьогодні викладом процесів українського військово-морського будівництва того часу і вже витримала друге видання. Порівняно невеликий наклад календаря (лише 100 примірників) надруковано за сприяння української діаспори Лондона для безкоштовної передачі у військові частини та навчальні заклади. Під час презентації постало питання про роль Міністерства інформації та інших держустанов щодо збільшення накладу календаря, присвяченого цій видатній події в історії вітчизняного флоту. Знімальна група фільму “Тризуб Нептуна” і Таврійська гуманітарна платформа підтримують ідею офіційного відзначення Дня Українського моря. Він святкується 29 квітня на честь підняття цього дня 1918 року в Севастополі українських прапорів над усім Чорноморським флотом. Саме 29 квітня 1918 року Чорноморський флот за наказом командувача підняв українські прапори. Ця подія стала результатом довгої та складної боротьби моряків-українців. 1919 року морське відомство УНР проголосило 29 квітня Днем Українського Чорного моря та Державного флоту України. На західних землях України, до приходу туди комуністичного режиму, та в українській діаспорі це свято відзначали десятиліттями. Наразі День Українського моря в Україні є святом неофіційним. 2016 року Український інститут національної пам’яті запропонував розглянути можливість його зарахування до офіційного переліку пам’ятних і святкових днів. Кінорежисер І. Канівець та Таврійська гуманітарна платформа провели 2016-го низку заходів на честь Дня Українського моря у Києві та Одесі. З ініціативи А. Іванця відбувся телемарафон “День Українського моря” на UkrlifeTV. Навесні 2017 р. до Дня українського моря представили інфографіку (автор ідеї І. Канівець, наукові консультанти І. Гриценко, А. Іванець). Є надія, що випуск історично-інформативного календаря “100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом” посприяє рішенню Верховної Ради про відновлення історичної справедливості та встановлення і святкування Дня Військово-морського флоту та Торговельного флоту України 29 квітня, згідно з національною історичною традицією.
Надія ОНИЩЕНКО, директор Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
Народжена в Єлисаветграді випускниця Московської консерваторії 1917 року вже виступала перед земляками-українцями в музично-драматичному товаристві “Кобзар”. До нього її залучив чоловік Федір Коломийченко, тоді ще студент Московського комерційного інституту, уродженець села Прохори на Чернігівщині.
Співачка й економіст присвятили себе українській культурі. Федір у російській столиці, а з липня 1917- го до січня 1919-го в Києві видавав українськомовний журнал “Шлях”, був обраний членом Української Центральної Ради, працював економістом міністерства торгівлі й промисловості, секретарем міністра праці, виступав із вступним словом про стан української музики перед концертами дружини.
Лірико-драматичне сопрано камерної співачки зачаровувало меломанів у великих концертдження української співачки Марії Шекун-Коломийченко присвятили лекцію-концерт “Зов’яла троянда” викладачі та студенти факультету культури й мистецтв Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя та фахівці Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою.
них залах Австрії, Польщі та Італії, а також Москви, Ленінграда, Одеси, Житомира, Херсона й Самарканда і в маленьких хатинках Ніжина й Чернігівщини. Вона виконувала весь відомий тоді світовий репертуар і твори українських композиторів.
“Заслуга М. Шекун-Коломийченко, — писала “Правда” 1925 року, під час гастролей у Москві, — що вона знайомить нас із кращими творами чисто української музики…”
Мистецьку атмосферу початку ХХ століття в нашому місті вдало передали у формі камерного салонного музикування лауреати міжнародних конкурсів Любов Пархоменко, Сергій Гладарьов,
Ярослав Йотка, Анастасія Іваненко-Коленда, Тетяна Дяченко. А якими натхненними були Маріанна Шульга, Світлана Подкользіна, Інна Мехеденко й Анастасія Бадай! Вони прекрасно виконали українські народні пісні, арії з опері романси Миколи Лисенка, Петра Чайковського, Шарля Гуно, Антона Аренського, Жоржа Бізе, Каміля Сен- Санса, Сергія Рахманінова.
Марію Шекун-Коломийченко, як і її чоловіка Федора Коломийченка, спіткала трагічна доля багатьох українських інтелігентів. Їх безпідставно репресували й розстріляли 1938 року.
Про їхній тернистий і творчий шлях розповіла ведуча концерту, автор цих рядків.
У Києві представлено календар на 2018 рік “100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом” із кольоровими зображеннями кораблів. 27 грудня в Українському кризовому медіа-центрі, що у будівлі Міжнародного конгресцентру “Український дім” на Європейській площі, з цієї нагоди відбувся брифінг. Відомий кінорежисер, автор документальних фільмів з історії Іван Канівець та історик, координатор Таврійської гуманітарної платформи, працівник НДІ українознавства Андрій Іванець провели презентацію календаря на 2018 рік “100 років підняттю українських прапорів Чорноморським флотом”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
