Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Інформаційний простір · “Нам і новий закон потрібен лише тому, що саморегуляція не працює”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Маємо те, що маємо?..

Слово Просвіти, №02 за 2018 рік

ред державних інституцій, і ми дбаємо про свою репутацію. Усі засідання Нацради, які відбуваються щочетверга, транслюються онлайн у мережі youtube. Щодо застосування санкцій до вітчизняних каналів, то у нас діє чітка система, передбачена чинним законодавством: за перше порушення Нацрада виносить попередження ліцензіату (і це є дуже серйозний сигнал для нього); за друге — може застосувати штраф — від 5 до 25 % від суми ліцензійного збору — і це можуть бути величезні суми; за третє — звернення до суду про анулювання ліцензії. Ми за свободу слова, але не свободу фейків. — Як у Нацраді оцінюють ситуацію у радіоі телепросторі після введення мовних квот? Чи мали місце в якомусь регіоні негативні наслідки для мовників? — До ухвалення змін до Закону щодо мовних квот на радіо було багато суперечок із представниками індустрії, активістами, медіа-експертами, проте після року дії закону можемо стверджувати, що часом радіостанції навіть перебирають з українським контентом — для впевненості, бо за порушення квот існує пряма санкція — штраф. Відбулася повна зміна критеріїв визначення українського контенту: раніше це могла бути мова, чи громадянство виконавця, чи звання — як от у Філіпа Кіркорова, який має звання Народного артиста України. Тепер залишився єдиний критерій — мова твору та мова ведення передач. Слід зазначити, що мовні квоти існують у багатьох країнах Європи, і це лише сприяє розвиткові вітчизняної музики. Для телеканалів також ухвалено зміни до закону щодо виконання мовних квот, зокрема із жовтня 2017 року мають забезпечувати обов’язкову частку українськомовного контенту на загальнонаціональних телеканалах загальним обсягом 75%. Передачі, фільми й новини, виконані українською мовою, мають становити не менше ніж 75 % загальної тривалості передач і фільмів у кожному з проміжків часу між 7:00 і 18:00, а також між 18:00 і 22:00. Телерадіокомпанії місцевого мовлення повинні транслювати не менше від 60% ефіру українською мовою. За невиконання вимог телерадіокомпанія сплачує штраф у розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору. — Чого очікуєте від ВРУ 2018 року? Які зміни до законодавства були б найкориснішими? — Від Верховної Ради очікуємо найголовніший для нас документ: новий Закон “Про аудіовізуальні послуги”. Бо 2014 року війна показала, яке наше законодавство щодо телеі радіомовлення архаїчне. Кілька тижнів тому законопроект був зареєстрований у ВРУ, він стосується усього телерадіопростору країни, зокрема й ліцензування, контролю і моніторингу. — Як громадянське суспільство може співпрацювати з Нацрадою? Чи можлива користь від такої взаємодії? — Користь — безумовна. Намі новий закон потрібен лише тому, що саморегуляція не працює. Ми намагалися співпрацювати з телерадіокомпаніями щодо добровільного обмеження в якихось напрямах, створити такий собі “Кодекс етики мовлення”, але поки що є результати лише по двох напрямках: про висвітлення сексуального насилля щодо дітей і про висвітлення тем дитячого суїциду. Здавалося б, це так зрозуміло: відповідальність за інформацію, яка може нашкодити суспільству, а тим більше дітям, але не всі мовники готові до обмежень, якщо вони можуть на цьому зробити гроші. Окрема тема — висвітлення військової агресії проти України, події у Криму і на Донбасі, де громадянська свідомість має бути на першому місці. Але все поступово змінюється в правильному напрямку, і в журналістиці особливо. Добре, що тепер діє закон, який розкриває кінцевого власника телерадіокомпаній, і люди можуть розуміти, чому позиція каналу саме така і як на неї впливає власник. Ще один напрям співпраці з суспільством — інформація від громадських організацій та окремих телеглядачів про порушення. Звісно, ми маємо перевіряти таку інформацію, але відомо вже немало випадків, коли саме громадськість вказувала на порушення збоку телеі радіомовників. У нас спільна мета — безпека телерадіопростору країни, в якій живемо. Спілкувалася Ольга ЖМУДОВСЬКА Від редакції — до наших чита$ чів: у кожного — своя лінія фронту. На сході країни хлопці ризикують життям, захищаючи Україну, ми ж мусимо стати в обороні української мови, національної свідомості, ідентичності на територіях, які наші воїни закрили своїми грудьми. І дезертирство — недопустиме. Тому пропонуємо кожному внести свою часточку в очищення інформаційного простору України. Надсилайте нам засвідчені вами дані про факти порушення законодавства України щодо мовлення, які ви помічаєте у телерадіопросторі у тих регіонах, де мешкаєте. Разом систематизуємо таку інформацію і передамо фахівцям Нацради з питань радіомовлення і телебачення. Умова — тексти мусять бути не більше сторінки. Сергій ЦУШКО Як казали класики, “революція, про неминучість якої..... здійснилась!” Отже, за що боролися, на тей отримали безвіз. Причому набрали такої швидкості, що замість січня влетіли в березень, а то й квітень. Непотрібні пальта приречено висять у шафах, пташки на годівнички не летять — дозбирують у полях соняшникове насіння. Лишається спішно висівати розсаду помідорів і перцю та готуватися до штурму електричок — на фазенди. Зі шкільними канікулами повне фіаско. Мало того, що ніде катати на санках чи лижах майбутніх будівників розвинутого капіталізму, треба терміново — до закінчення навчального року — вирішувати: доучувати їх державною чи спішно переходити на англійську або китайську — залежно від орієнтації у часі й просторі. Все одно — полетять у вирій, ами й далі тягнутимемо термін життєвого ув’язнення: хто в модних авто на запакованих далі нікуди вулицях, а хто, як у світлому минулому, в чергах за соціальним хлібом. І що тут скажеш? Громадське радіо всі речення починає зі слова “Насправді”, а народ на вулиці закінчує їх словом “Блін!” Влада вже зовсім зарапортувалася — таке фентезі видає, що в самої голова макітриться. Ось в інтерв’ю за лічені хвилини до Нового року Андрій Данилко, на пропозицію уявити себе президентом України і сказати щось народу, довго думав і трагічно видихнув: “Усе буде добре!” І що ж? Одразу після цього поки що чинний Президент на закінчення свого звернення до українців буква в букву повторив: “Усе буде добре!” Тож, шановні пенсіонери у хлібних чергах, любі споживачі газу і теплоносіїв, позивачі й підсудні у судах, романтики-книговидавці й сто разів задурені сільські пайовики, чули? — Все буде добре 2018 року й у подальшому. Однак лише тоді, коли ми не намагатимемося по крихті уривати ОДНЕ В ОДНОГО — надурені в обійдених, — а, з’єднавши тисячі голосів в один, гримнемо: “Дістали!” Але спитаємо не лише з тих, що нагорі чи в олігархічних офісах. Запитаємо самі себе: як хочемо жити? Хитруючи, давати хабарі — й вимагати карати корупціонерів? Брати ті ж подачки за голосування — й хотіти чесної влади? Зазирати через тин на заможне життя в ситій Європі — та грабувати свою землю? Не усвідомивши до кінця жахливий зміст гасла: “Всьо будіт Донбасс!”, як наївні метелики, летіти на згубний вогонь “русского міра”?!. Усе поверне на краще, коли свідомішими, чеснішими самі з собою та з іншими станемо ми. Все налагодиться в економіці й політиці, коли їх провадитимуть совісні громадяни своєї держави. Літо стане літом, а зима зимою, коли на Землі порядкуватимуть не мародери, а господарі, що дбають і про день нинішній, і про завтра. Й тоді в новорічну ніч вдихатимемо чисте морозне повітря й ловитимемо долонею сліпучо-білий кришталь снігу... Засідання Національної Ради з питань радіо і телебачення. Роман Кіфлюк — другий ліворуч

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин