“Яка потреба використовувати чужі історичні словознаки, а своїми нехтувати?” 7 Мова єдина · с. 7сторінка оригіналу ↗
ПРОТИАНГЛІЗМ Від Ірини ФАРІОН. Подача 17. ДЕДЛАЙН
Слово Просвіти, №02 за 2021 рік
На одній із інтернет-сторінок читаємо показові приклади уживання новоанглізма дедлайн, та ще й з купою москвосуржикових помилок:
“Вибач, я сьогодні затримаюся на роботі, шеф поставив дедлайн здачі проекту” (не здачі, а здати проєкт).
“Іванов, у нас намічається великий клієнт. Потрібно підготувати комерційну пропозицію. Дедлайн – 12 годин завтрашнього дня” (не 12 годин, а 12-а година).
“Ви обіцяли зверстати сайт до п’ятниці, а сьогодні вже понеділок. Ставлю вам дедлайн до завтрашнього дня, якщо робота не буде виконана, я буду шукати іншого виконавця” (це речення – суцільний плеоназм: замість до завтрашнього дня – треба до завтра; якщо роботу не виконаєте – шукатиму іншого виконавця) (Режим доступу: https:// itstatti.in.ua/18-biznes/546-deadline. html#h1-1-ubyvche-pokhodzhennia- termina-dedlain).
Що означає слово deadline в англійській мові? Якщо розкривати лексичне значення стисло, то його можливо вмістити в два семантичні блоки:
1. Останній час або дата, до якої щось слід виконати.
2. Історична лінія, проведена навколо в’язниці, за якою в’язні підлягали розстрілові (див. режим доступу: https:// www.lexico.com/en/definition/deadline; https://www.dictionary.com/browse/ deadline).
Зауважимо на історичному “убивчому” походженні терміна “дедлайн”. У США в роки громадянської війни (1861–1865) лінію всередині або навколо в’язниці вважали “мертвою лінією”,
Петро ШВЕЦЬ, журналіст-редактор, член Національної спілки журналістів України
У газеті “Слово Просвіти” докторка філологічних наук Ірина Фаріон веде рубрику “Протианглізм”. В останньому випуску за 2020 рік це вже 14 подача під заголовком “Чи збагатило б мову вживання англійського слова бред заміть хліб?” та її ж стаття “Чергова мовна омана у сфері обслуговування: мова, прийнятна для сторін”.
І рубрика, і стаття гостро актуальні. Порушені питання потребують термінових заходів, зважаючи на те, що за порівняно короткий час в українську мову проникла і продовжує її насичувати велика маса чужомовних термінів, які, як доводить І. Фаріон, ніяк не відповідають змісту передаваних термінів чи означень.
І. Фаріон зазначає, що “Основна політико-правнича максима та новостворений неетичний лінгвономен “мова, прийнятна для всього населення” чи “мова, прийнятна для сторін” не просто нівелювали декларативну ст.2 про “державну мову українську в УРСР”, але цілком заперечували державний статус української мови…; пострадянські законодавці не виявилися такими свідомими, щоб зруйнувати зону комфорту рускоязичних та ще й вказати їм, що вони тут не просто зайди, а окупанти!” Вочевидь, що саме наведені вище у мовному законі “прийнятні для сторін” норми потребують вилучення або суттєвої переробки.
позаяк в’язнів, які її перетнули, розстрілювали за спробу втекти: “На двадцять футів (близько 6 метрів) всередину і паралельно огорожі встановлені легкі огорожі утворюють “мертву лінію”, за яку виступ ступні або навіть пальця обов’язково принесе смертельну кулю вартового” (Режим доступу: https:// itstatti.in.ua/18-biznes/546-deadline. html#h1-1-ubyvche-pokhodzhennia- termina-dedlain). Себто дедлайн – це лінія смерти.
Відтак після закінчення громадянської війни слово “дедлайн” стали використовувати образно як кінцевий, крайній, останній, вирішальний, остаточний термін. Саме ці значення подає Новий українсько-англійський словник (2016, Є. І. Гороть та ін.).
Крім прикметникових окреслень поняття часового терміна чи строку у нашій мові є давній загальновживаний іменниковий відповідник реченець, що походить від інфінітива ректи (старослов’янське решти, праслов’янське *rekti) “говорити”, де похідник реченець (речинець) означає “строк” (ЕСУМ 5, с. 52–53). Основні українські словникарські джерела подають уживання цієї лексичної одниці в класичній українській літературі: РЕЧЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч., заст. Строк. Реченець умовленої сплати вже минув (Фр., VII, 1951, 115); Буває, наприклад, і так, що хтось позичить кому гроші, а той не має заплатити чим на реченець, от і про
Громада, 21); ˂…˃ “Для того треба призвичаїти читачів до порядку і до додержування речинця відданя, який може, приміром, виносити місяць для научних, а дві неділі для белетристичних книжок” (Кузеля, 1910, 9) (Людмила Ткач. Українська літературна мова на Буковині в кінці ХIХ – початку ХХ століття . Частина I. Чернівці: Рута, 2000, с. 312).
Містить цю лексичну одиницю і
“Лексикон львівський”, що відображає особливості мовлення Львова ХХ століття:
Реченець (речинець) термін: “З початком 1921 року мав я вже за собою іспит з восьмої гімназійної кляси у Львові і підготовлявся до матури, що її реченець визначено мені на весну того ж року” (Яцура); “Найтяжчим було захистити дипломну працю. І справа полягала не лише в тому, щоб знайти тему і правильно оборонити, а головне, щоб дістати дозвіл на захист диплому. Треба було успішно скласти усі іспити і отримати від професора реченець – перепустку для захисту дипломної праці – і визначитися з датою захисту” (Чайківський); “Позичені у жида гроші пекли його, видавались неначе коротенькою проволокою, якою продовжено реченець виконання смертельного присуду” (Франко) (Н. Хобзей, К. Сімович, Т. Ястремська, Г. Дидик-Меуш. Лексикон львівський: поважно і на жарт. Львів, 2012, с. 633).
Отже, якщо мотиваційною основою англоамериканізма є “смертельна лінія”, то етимон слова рече(и)нець – говорити, казати, себто словом визначати термін дії. То яка потреба використовувати чужі історичні словознаки, а своїми нехтувати?
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
