Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Листи просвітян 6 · “Самі українці мають навести лад · і порядок у себе вдома!” · с. 6сторінка оригіналу ↗

Левко РІЗНИК: «Всюди я спостерігав пошановане ставлення розмаїтих людей до невгамовного діяча…»

Слово Просвіти, №02 за 2022 рік

Незабутні “Коли вичерпав свою “професорську” діяльність, то охоче зайняв запропоновану посаду начальника управління культури Львівської обласної держадміністрації… В той час я, обраний головою письменницької організації, мав найбільше потреб до управління культури. Ми часто зустрічалися: то я – з якимось проханням, то він, – покликуючи на якісь наради, консультації. А після, за чашкою кави – й довірча розмова… Ні, не скаржився… цього за ним ніколи не було. Проте в бесіді мимоволі в нього могла проскочити якась прикра нотка, – йне тяжко було здогадатися, чому, коли при тім ішлося про “високе начальство”… Отже, Роман Мар’янович здебільшого був у русі, в роз’їздах районами й часто брав мене з собою. Особливої уваги надавав і далі шашкевичівській проблематиці, франківській, антоничівській, – щоби вона, та вічна проблематика, поновому, істинно правдиво, чисто, національно, по-рідному засвітилася в незалежній Україні: її, ту святу проблематику, якраз у ті роки необхідно було очистити від лепу радянської доби. Прогнати біса! Але багатьом чиновникам, що поринули в “дерибан”, корупцію, було байдуже до якихось там “фантазій” Лубківського. А він ще такий, що не дасть спокою… Ще й вимагає коштів!.. Тих бюджетних коштів, що легко прилипають до чиновницьких рук, проходячи через ці загребущі “волосаті лаби”. А тут ще й обирають його в “Просвіту” – головою Львівського обласного Товариства імені Тараса Шевченка; і він, замість того, щоби втішатись пошаною “просвітян” і пропагувати свою поезію, задумує широкі плани пожвавлення діяльності “Товариства” – береться за ремонт давно запущеного приміщення, – а для цього теж кошти і кошти… і йому тяжко відмовити. Скомпанувався з таким же непосидющим Возницьким – і таке виробляють, що весь Львів, з Львівщиною, “стає на вуха!”. І треба їм заснувати “Музей книги”, – щоби перевершив одеський… і палац Потоцьких приєднати до “музейної імперії” Бориса Григоровича, і відбудувати церкву Святого Духа, і поставити пам’ятник “Кобзареві” на “Клумбі”, пам’ятник Михайлу Грушевському на площі, де свого часу обитав драматург-комедіограф Фредр, і розбудувати Музей-садибу Антоничів у Бортятині, і відновити, реставрувати хату батьків Осипа Маковея на Яворівщині та взятися впритул за Золочівщину з її замком, колишньою катівнею НКВД… іще багато чого з українських історичних місць, що волають о поміч, про пам’ять нащадків… Ів Острівці – чекає стара школа, де вчителював батько Володимира й Степана Гжицьких, щоби перетворитися у музей славних українців; там же треба переробити костел, де бабця тримає кіз, у церкву-музей, – все-таки храмова будівля, намолена, треба її пошанувати… І всюди, де мені щастило бувати з “начальником”, – чи в Бортятині, чи в Мостиськах, чи в Нагуєвичах, чи на Жидачівщині, в місцях, пов’язаних з гетьманом Виговським, чи в Золочеві, чив кабінеті Бориса Возницького, чи… всюди я спостерігав пошановане ставлення розмаїтих людей до невгамовного діяча; спостерігав уміле, “дипломатичне”, делікатне, інтелігентне ставлення “обласного начальника до підлеглих”. *** Це – уривок з книжки Левка Різника, письменника, який тривалий час працював заступником голови Львівської організації Національної Спілки письменників України Романа Лубківського, а згодом очолив її. І підготував повість-спогад “Форум Романа Лубківського”, яка побачила світу видавництві “Світ” 2021 року. Отже, читаєте цікаву книжку письменника Левка Різника (очолював Львівську обласну письменницьку організацію від 1993 року до 2005 року) про професора Львівського університету, начальника управління культури ЛОДА, голову Львівського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, голову Комітету з Національної премії ім. Т. Шевченка, Надзвичайного і Повноважного Посла України у Чехо­

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин