Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Музика · “Таких чудових творів, як “Щедрик”, не може бути багато”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

УУ ннооввооррііччннооммуу ххрраамміі ЕЕввттееррпппии йй ТТееррппссііххооррии

Слово Просвіти, №02 за 2022 рік

Володимир КОРНІЙЧУК, заслужений журналіст України Урочистий гала-концерт “Новорічне балетне свято” відбувся у престижному європейському храмі Евтерпи і Терпсіхори – Національному академічному театрі опери та балету імені Т. Г. Шевченка стараннями учнів та студентів Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря. Розпочалося свято фрагментом із балету “Малюк” на музику Д. Шостаковича в музичній композиції заслуженого діяча мистецтв України Євгена Досенка та в хореографії заслуженого артиста України Олександра Нестерова (репетиторка Вікторія Башкірова). Цілісна постановка – попереду… На концерті продемонстровано фрагмент з балету “Коник- Горбоконик” Ц. Пуні, Р. Щедріна в хореографії А. Радунського у виконанні юних балерин – шестикласниць відділення класичної хореографії, котрі продемонстрували глядачеві вишукану пластику і вагому фахову підготовку (викладачка Ольга Довгань). Оригінальне па-де-де з балету “Спляча красуня” П. Чайковського (хореографія М. Петіпа) у виконанні студентки III курсу відділення класичної хореографії Марії Бондаренко та студента IV курсу цього ж відділення Єгора Коновалова вразило блискучою технікою та досконалістю костюмів, що й викликало у глядачів зливу овацій і вигуків “Браво!” (викладачі – Володимир Лук’янець та лавреатка Міжнародного конкурсу артистів балету Наталія Хоменко). Виконавиця, студентка відділення класичної хореографії й лавреатка першої премії Міжнародного балетного конкурсу – фестивалю Grand Prix Youth, що відбувся минулого року в Барселоні (Іспанія), Діана Єфіменко порадувала глядачів віртуозною технікою у варіації з балету “Корсар” А. Адана (хореографія М. Петіпа), як і студенти того ж відділення Ніколь Демура і Микола Хома, які своїм іскристим темпераментом і бездоганною технікою викликали схвальні відгуки глядачів, зокрема, у “Болеро” з балету “Дон Кіхот” Л. Мінкуса (хореографія М. Петіпа, постановка Наталії Хоменко і заслуженого артиста України Владислава Солдатенка). Па-де-труа з балету “Коштовності” Г. Форе (хореографія Дж. Баланчина) в інтерпретації студенток IV курсу відділення класичної хореографії Марини Апанасенко, Ксенії Литвиненко і студента II курсу Дмитра Сітніцького глядачі сприйняли з великим захопленням і вдячністю, оскільки юні танцівники вкотре порадували поціновувачів свого таланту вишуканою елегантністю і пастельністю виконання, чому сприяла елегійна музика композитора Г. Форе (викладачі Надія Ятченко і Дмитро Клявін). Варіація з балету “Полум’я Парижа” Б. Асаф’єва (хореографія В. Вайнонена) у запальному й майстерному виконанні студента IV курсу Олексія Швидкого стала стилістичною протилежністю попередній композиції: тут владарювала пристрасна артистичність й полум’яна енергетика як самого інтерпретатора, так і музики композитора Б. Асаф’єва (викладач Володимир Лук’янець). А модернові номери “Мій прихисток” (хореографія А. Шошина), “Простіше простого” (хореографія П. Наку) і “Стериліум” (хореографія К. Шишкарьової) у талановитому виконанні студентів відділення класичної хореографії та учениці 8 класу Хореографічної школи КМАТ ім. С. Лифаря Анастасії Проценко викликали у глядача неабияке захоплення, як і сама модернова музика у стилі блюз, що стосується насамперед композиції “Стериліум” (викладачі Галина Зарицька, Дмитро Клявін, Олеся Макаренко-Севастьянова і Руслана Самойленко). Свіжість народної хореографії продемонстровано в постановці В. Гаєвої українського народного танцю “Товкачики”. Виконавці відділення народної хореографії представили на суд глядача самобутню композицію, котра теж справедливо заслужила вигуки “Браво!” і зливу овацій. Грайливо показано жартівливий “Козачок” у хореографії А. Кривохижі та чудовому виконанні студентів Антоніни Біленької, Артема Поліщука і Ярослава Тарана (викладачка – заслужений працівник культури України Лариса Гелун). У цій же народній стилістиці потрактований і молдавський жартівливий танець (хореографія Л. Якобсона, викладачка Юлія Бобровник). Словацький народний танець “Мак” у нестереотипній хореографії С. Носуля і виконанні граційних студенток I–II курсів спеціалізації “народна хореографія” – з тонким почуттям гумору вони відтворили збір врожаю маку. Цей виступ викликав у глядачів не лише теплі усмішки, а й жваві оплески (викладачі Олександр Нестеров та Юлія Бобровник, робота Вікторії Башкірової). Угорський народний танець “Вербунк” у хореографії заслуженого артиста України Вадима Сабодаша і виконанні студентів III–IV курсів відділення народної хореографії збурив у глядацькій залі справжній фурор, оскільки цей юнацький танок був відтворений у такому шаленому темпоритмі, що вмить здобув у глядача особливу симпатію і захоплення від вибухововулканічної техніки виконання. вом, передаючи звістку про народження Христа. Далі прозвучала ця чудова французька колядка. “Молитву” Д. Фостера виконували відомі співаки з різних країн. Твір отримав премії “Золотий глобус” та “Греммі”. На завершення першого відділу її виконали Валентина Матюшенко та Сергій Бортник в українському перекладі А. Карпенка. Другий відділ розпочали композицією “Радуйся, світе!” І. Вотса. Ця англійська різдвяна пісня написана у 1719 році. Стала музичною адаптацією кількох псалмів. Популярним було аранжування твору 1848 року. У ХХ столітті пісня поширилась у Північній Америці. Цього року її виконав у Києві разом із Аліною Башкіною та Сергієм Бортником бігбенд Національного академічного духового оркестру України. “Jingle Bells” – найвідоміша і найбільш виконувана американська різдвяна пісня. З’явилася 1857 року і приурочувалася до американського національного свята – Дня подяки. Пізніше стала пов’язана лише з різдвяно-новорічними святами. Пісня перекладена багатьма мовами, за півтора століття багато разів перероблялася. Особливу популярність здобула версія, створена у 1940-х роках. Недаремно глядачі по завершенні танцю вкотре викликали виснажених, але щасливих юних віртуозів на “біс”. У цьому – колосальна заслуга викладача-постановника неперевершеної народної композиції Вадима Сабодаша, котрий доклав величезних професійних зусиль і педагогічної майстерності, щоби досягти таких блискучих фахових вершин, від яких глядач отримав величезне естетичне задоволення. Завершився цей незабутній гала-концерт на кону Національної опери України фрагментом з балету “Лифар – сюїта” Е. Лало у сценічному втіленні педагогом – балетмейстером Дмитром Клявіним і у виконанні учениць хореографічної школи та студентів КМАТ ім. Сержа Лифаря, де були представлені Біла етуаль – студентка IV курсу відділення класичної хореографії Анастасія Углова й Чорна етуаль – студентка того ж курсу Марина Апанасенко, а балетмейстером-репетитором у цій постановці виступила Надія Ятченко. Що ж вразило глядачів у цій витонченій балетній виставі? Насамперед – масштабність задуму постановки, про який можна буде говорити по завершенні цілісного балету. На грації та красі цієї сюїти величаво акцентувала урочиста музика композитора Е. Лало. А все разом і створює неповторне балетно-художнє полотно, ім’я якому – “Лифар – сюїта”. Задум написати композицію “Sleigh Ride” прийшов до композитора Л. Андерсона спекотного липневого дня 1946 року, а завершив він роботу над нею 1948 року. Її часто включають до різдвяних альбомів, хоча тут зовсім не згадуються різдвяні свята. А згадка про гарбузовий пиріг – натяк на День подяки. Час не можна стерти з пам’яті, особливо, коли йдеться про моменти, сповнені любов’ю. Про це йшлося у наступній пісні “Magiс Moments”. А “Santa Baby” – це жартівливий погляд на різдвяний список, адресований Санта Клаусу від жінки, яка хоче отримати екстравагантні подарунки – соболі, яхти, вишукані прикраси. Таких чудових творів, як “Щедрик”, не може бути багато. Особливим подарунком шанувальникам творчості видатного українського композитора стала ще одна версія “Щедрика” в аранжуванні П. Кларка. Завершився концерт. А вже зовсім скоро можна буде завітати до Національної філармонії на нове побачення з Національним академічним духовим оркестром України. 22 січня талановиті виконавці запросять на музичну програму “Родина Штраусів”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин