Погляд · “Фактично ці люди продовжили боротьбу за свободу українського народу не рушницею, а легальними методами” · с. 4сторінка оригіналу ↗
Пам’ятаймо Героїв
Слово Просвіти, №02 за 2022 рік
Анатолій КОВАЛЬЧУК, учасник боротьби за незалежну Україну
Українські інтелектуали були заарештовані не українською владою, судові вироки їм виносилися не від імені Української держави. Адже ні першої, ні другої тоді не існувало. Цих героїчних людей репресували за вказівкою Москви місцеві колабораціоністи-огидні прислужники окупаційного комуністичного режиму. Кремль дуже боявся відродження самостійницького українського руху, вбачаючи в ньому велику загрозу для існування імперії. Патріотично-просвітницька діяльність шістдесятників розхитувала підвалини закостенілої комуністичної ідеології, руйнувала утопічні міфи про “високу комуністичну культуру”, про “особливу радянську людину”, про “переваги радянського ладу” над “гнилим капіталізмом”. Відкидаючи “класові підходи”, хоробрі українці наголошували на важливості запровадження в тодішньому СРСР перевірених часом і політичною практикою передових країн загальнолюдських цінностей: демократичних свобод, людських і національних прав рідного народу. Ініціатором відзначення 12 січня Дня українського політв’язня був В’ячеслав Чорновіл. Він наголошував на тому, що засуджені за патріотичну діяльність українці – саме політичні в’язні, а не кримінальні злочинці, як це тлумачив лукавий кремлівський ворог. Героїчна, подвижницька діяльність шістдесятників мала для нас дуже велике значення – історичне, політичне, інформаційне. Дізнавшись про неї, почувши про нову хвилю репресій проти мирних інакодумців, світ отримав підтвердження того, що Україна не припиняє боротьби за волю. Що деспотична Московія неспроможна зламати політичний, ідеологічний і духовний спротив українського народу. Інтелектуально-ідеологічна діяльність українських сміливців стала поштовхом до приходу в політику сотень представників нової генерації патріотів. Саме ці люди стали ядром патріотичного руху 1980-х, який у силу низки сприятливих обставин призвів до відновлення 24 серпня 1991 р. державності України. Нині, через 50 років після трагічної події, пересвідчуємося в незмінності загарбницької антиукраїнської сутності московського режиму. Один з його найпідліших намірів – навіть ціною агресії проти мирних сусідніх країн відродити деспотичну імперію зла. Усвідомлюючи, що без України, без Києва — як політичного та ідеологічного центру давньої Руси – жодна імперія не буде повноцінною, підлий ворог погрожує нам новою агресивною війною. У в’язницях окупованих Московією Донецька й Луганська, які в сумнозвісні компартійні часи, в нелюдських умовах нині перебувають українські патріоти. Їхня провина перед ворогом полягає в боротьбі за деокупацію Донбасу, за Українську державу в міжнародно визнаних кордонах. Відзначаючи День українського політв’язня, вшановуємо всіх Героїв, хто, плекаючи вільний козацький дух, добровільно, ризикуючи життям, піднявся на святу боротьбу за людську гідність, свободу і добро Українського народу, за державність Батьківщини. Слава Україні! Слава Героям!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
