Листи просвітян 6 · “Самі українці мають навести лад · і порядок у себе вдома!” · с. 6сторінка оригіналу ↗
Бандерівські читання в Січеславській «Просвіті»
Слово Просвіти, №02 за 2022 рік
Вже традиційно ідеологічноінтелектуальний захід під назвою “Бандерівські читання в Січеславській “Просвіті” відбувся на високому рівні.
Спільними зусиллями організаторів, а в цьому році ними були: Січеславська “Просвіта”, Український інститут національної пам’яті, Товариство політичних в’язнів і репресованих – вдалося зібрати цікавих доповідачів із Січеслава і запросити відомого історика, дослідника, викладача Юрія Щура із Запоріжжя з презентацією своєї книги-підручника “Історія української культури: традиції та модерн”.
Цього дня в приміщенні “Просвіти” зібралися разом науковці і держслужбовці, дослідники і спортовці, просвітяни і політики, громадські діячі і просто небайдужі українці. Наймолодшому учаснику Читань виповнилося 16 років, а найстаршому – трохи менше, аніж самій “Просвіті” в Січеславі.
Голова Січеславської “Просвіти” Сергій Тютюнник тепло привітав відвідувачів заходу зі світлим Різдвом Христовим і зазначив, що Бандерівські читання в Січеславській “Просвіті” вже мають традиційний статус і з кожним роком рівень організації лише підвищується! За його словами, саме Січеславська “Просвіта” стає культурним центром для згуртування україноцентричного і патріотичного Дніпра. “Якщо і є швидкий рецепт, як стати на українську стежку в змосковщиному місті, то він такий: йди до “Просвіти”, ставай її активним учасником, допомагай українській справі часом, гривнею, завзяттям, знанням – і ми не помітимо, як перетворимося з українського острова в космополітичному морі на національний континент під назвою українська Україна”.
Чудові подарунки і палке вітальне слово приніс з собою професор Ігор Кочергін (УІНП), який зауважив, що має особливу приємність нагадати учасникам Читань, що постать Бандери – це всеукраїнське надбання, а не “галичанський витвір” і саме ми маємо бути прикладом у поширенні ідей Бандери для всієї України, особливо в наших підсовєтських регіонах.
Після святково-вітальної частини, урочистих згадок про народження Сина Божого Ісуса Христа і Батька України (за відомою піснею) Степана Бандери перейшли безпосередньо до роботи Конференції.
Тему цьогорічних Читань організатори визначили як “Сучасний етап національно-визвольної боротьби”.
Усі відвідувачі „Бандерівських читань в Січеславській “Просвіті” були залучені до обговорення сучасного етапу національно визвольної боротьби. Люди мали можливість висловити власну думку маленькими за форматом відповідями на чотири великі запитання, які “Просвіта” підготувала заздалегідь:
1. Стан України. 2. Хто винен?
3. Що робити? 4. Кому робити?
Як обіцяли раніше, надаємо узагальнену, опрацьовану систему відповідей. Тож як дніпряни, які належать до патріотичного табору, бачать відповіді на вищезгадані запитання. Стан України визначений учасниками Читань, як “складний”, “жахливий”, “непростий”, “зневірений”. Одна людина вважає, що стан в Україні “нормальний – еволюційний”,
інша – “нормальний – передреволюційний”. Хто винен у цьому непростому стані? Люди відповідали, що українські виборці не можуть ніяк “обрати якісну, а головне – українську владу!” Найбільш повторюваною відповіддю було, що найбільше винні в тому, що відбувається в державі, самі українці. На запитання “Що робити і кому робити” були консолідовані думки: гуртуватися, вчитися, виховувати нову націю переможців, “творити українську націю, а не вінегрет з народностей”. Були екзотичні, але дуже цікаві відповіді – чистити кулемети, “гострити ножі”, “поновити Коліївщину”. Це свідчить про високий градус соціальної і національної напруги в суспільстві. Хто має рятувати Україну? Відповідь, в принципі, одностайна – лише ми! Самі українці мають навести лад і порядок у себе вдома!
Вважаємо, що подібна практика опитувань відвідувачів просвітянських заходів дає змогу більше розумітися в орієнтирах і векторах думок української спільноти і бути аналітично готовими до викликів суспільства. Не бути відірваними від людей.
Декілька тез промовців заходу:
Іван Дремлюга: “На сучасному етапі національно-визвольної боротьби слід пам’ятати про десятки тисяч патріотів, які були засуджені комуністичним режимом у ХХ столітті й досі тавруються “ворогами народу” лише за те, що вони були за духом своїм українцями. Робота з реабілітації, з декомунізації триває і слід більш активно долучатися до цієї справи таким інституціям, як “Просвіта”, та іншим громадським організаціям, що називають себе патріотичними. Пам’ятаємо подвиги наших попередників – несемо їхній смолоскип Волі!”
Сергій Копанєв: “Я стояв біля витоків націоналістичної організації в Дніпрі на початку 90-х років ХХ століття. Мав за честь бути особисто знайомими із Славою Стецько – маю її автограф. Дуже добре пам’ятаю те покоління романтиків і ідеалістів, що належали до Конгресу українських націоналістів і, як ми, мріяли про українську Державу за змістом, а не назвою! Вже тридцять років, як мрія залишається мрією,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
