Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Листи просвітян 6 · “Самі українці мають навести лад · і порядок у себе вдома!” · с. 6сторінка оригіналу ↗

Бандерівські читання в Січеславській «Просвіті»

Слово Просвіти, №02 за 2022 рік

Вже традиційно ідеологічноінтелектуальний захід під назвою “Бандерівські читання в Січеславській “Просвіті” відбувся на високому рівні. Спільними зусиллями організаторів, а в цьому році ними були: Січеславська “Просвіта”, Український інститут національної пам’яті, Товариство політичних в’язнів і репресованих – вдалося зібрати цікавих доповідачів із Січеслава і запросити відомого історика, дослідника, викладача Юрія Щура із Запоріжжя з презентацією своєї книги-підручника “Історія української культури: традиції та модерн”. Цього дня в приміщенні “Просвіти” зібралися разом науковці і держслужбовці, дослідники і спортовці, просвітяни і політики, громадські діячі і просто небайдужі українці. Наймолодшому учаснику Читань виповнилося 16 років, а найстаршому – трохи менше, аніж самій “Просвіті” в Січеславі. Голова Січеславської “Просвіти” Сергій Тютюнник тепло привітав відвідувачів заходу зі світлим Різдвом Христовим і зазначив, що Бандерівські читання в Січеславській “Просвіті” вже мають традиційний статус і з кожним роком рівень організації лише підвищується! За його словами, саме Січеславська “Просвіта” стає культурним центром для згуртування україноцентричного і патріотичного Дніпра. “Якщо і є швидкий рецепт, як стати на українську стежку в змосковщиному місті, то він такий: йди до “Просвіти”, ставай її активним учасником, допомагай українській справі часом, гривнею, завзяттям, знанням – і ми не помітимо, як перетворимося з українського острова в космополітичному морі на національний континент під назвою українська Україна”. Чудові подарунки і палке вітальне слово приніс з собою професор Ігор Кочергін (УІНП), який зауважив, що має особливу приємність нагадати учасникам Читань, що постать Бандери – це всеукраїнське надбання, а не “галичанський витвір” і саме ми маємо бути прикладом у поширенні ідей Бандери для всієї України, особливо в наших підсовєтських регіонах. Після святково-вітальної частини, урочистих згадок про народження Сина Божого Ісуса Христа і Батька України (за відомою піснею) Степана Бандери перейшли безпосередньо до роботи Конференції. Тему цьогорічних Читань організатори визначили як “Сучасний етап національно-визвольної боротьби”. Усі відвідувачі „Бандерівських читань в Січеславській “Просвіті” були залучені до обговорення сучасного етапу національно визвольної боротьби. Люди мали можливість висловити власну думку маленькими за форматом відповідями на чотири великі запитання, які “Просвіта” підготувала заздалегідь: 1. Стан України. 2. Хто винен? 3. Що робити? 4. Кому робити? Як обіцяли раніше, надаємо узагальнену, опрацьовану систему відповідей. Тож як дніпряни, які належать до патріо­тичного табору, бачать відповіді на вищезгадані запитання. Стан України визначений учасниками Читань, як “складний”, “жахливий”, “непростий”, “зневірений”. Одна людина вважає, що стан в Україні “нормальний – еволюційний”, інша – “нормальний – передреволюційний”. Хто винен у цьому непростому стані? Люди відповідали, що українські виборці не можуть ніяк “обрати якісну, а головне – українську владу!” Найбільш повторюваною відповіддю було, що найбільше винні в тому, що відбувається в державі, самі українці. На запитання “Що робити і кому робити” були консолідовані думки: гуртуватися, вчитися, виховувати нову націю переможців, “творити українську націю, а не вінегрет з народностей”. Були екзотичні, але дуже цікаві відповіді – чистити кулемети, “гострити ножі”, “поновити Коліївщину”. Це свідчить про високий градус соціальної і національної напруги в суспільстві. Хто має рятувати Україну? Відповідь, в принципі, одностайна – лише ми! Самі українці мають навести лад і порядок у себе вдома! Вважаємо, що подібна практика опитувань відвідувачів просвітянських заходів дає змогу більше розумітися в орієнтирах і векторах думок української спільноти і бути аналітично готовими до викликів суспільства. Не бути відірваними від людей. Декілька тез промовців заходу: Іван Дремлюга: “На сучасному етапі національно-визвольної боротьби слід пам’ятати про десятки тисяч патріотів, які були засуджені комуністичним режимом у ХХ столітті й досі тавруються “ворогами народу” лише за те, що вони були за духом своїм українцями. Робота з реабілітації, з декомунізації триває і слід більш активно долучатися до цієї справи таким інституціям, як “Просвіта”, та іншим громадським організаціям, що називають себе патріотичними. Пам’ятаємо подвиги наших попередників – несемо їхній смолоскип Волі!” Сергій Копанєв: “Я стояв біля витоків націоналістичної організації в Дніпрі на початку 90-х років ХХ століття. Мав за честь бути особисто знайомими із Славою Стецько – маю її автограф. Дуже добре пам’ятаю те покоління романтиків і ідеалістів, що належали до Конгресу українських націоналістів і, як ми, мріяли про українську Державу за змістом, а не назвою! Вже тридцять років, як мрія залишається мрією,

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин