Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Незабутні · “В час весни, як холод, сум, нудьгу знесуть весняні води”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

“Цілую землю” До 150-річчя уродженця Полтавщини, поета, художника, історика Миколи Філянського

Слово Просвіти, №02 за 2024 рік

Народився Микола Філянський 19 грудня 1873 року в селі Попівці (тоді – містечку, нині входить до Комишнянської громади Миргородського району) на Полтавщині, в родині священника. Спочатку Микола навчався в Миргороді, потім – у Лубенській гімназії, після закінчення якої вступив у Московський університет на фізико-математичний факультет і вивчав прикладну геологію. Паралельно навчався у студії художника Валентина Сєрова, а також в архітектурній майстерні у Федора Шехтеля. Після закінчення університету продовжує навчання в архітектурній студії Шехтеля. 1902 року складає іспит на право самостійно виконувати будівельні роботи. Далі продовжує навчання з архітектури і малювання, але вже в Парижі, досконало оволодівши французькою мовою. У 1905 році Микола Григорович повертається з-за кордону і публікує в журналі “Исскуство” свою фундаментальну розвідку “Спадщина України”. Ще у студентські роки Микола Філянський починає друкувати власну поезію в щомісячному літературно-художньому журналі “Українська хата”, який видавався у Києві, а також у періодичній пресі. У 1911 році виходить друком друга збірка віршів “Calendari- um”, у ній домінантою виступала духовна самозамкненість та містичні настрої ліричного героя. Свої враження від буття у цій збірці поет розкладає відносно пір року. Крізь смуток осіннього пригасання природи пробивається зачарування світом, вдячність “сирій землі”: “за дні, за ночі, що минули, за думи, що повік заснули, за чари, що не встиг допить”, – і бажання весни: “…бо знаєш, в час весни, як холод, сум, нудьгу знесуть весняні води, – ти вернеш знов собі бучні свої пісні”. Часто у віршах поета зустрічаються образи бандури, релі (ліри). Він сам добре грав на скрипці, гітарі, релі, знав багато різних пісень і гарно співав. Микита Сріблянський назвав збірку “Calendarium” найвагомішим здобутком української лірики 1911 року. Критик відзначив у книжці “філософічну глибину” як свідчення глибини української національної душі, краси нашої мови. Після жовтневого більшовицького перевороту Микола Філянський повертається в Україну працювати на благо землі, котра йому подарувала життя. На Полтавщині спочатку завідував агрошколою у с. Яреськи (тепер Шишацька громада Миргородського району), через деякий час – у Сорочинському лісництві. Згодом працював у музеях Полтави, Харкова. Запоріжжя. З початком спорудження Дніпрогесу, у 1927 році він вирушив у експедицію до порогів по Дніпру, щоб зібрати матеріали історичного, культурного і господарського значення, на основі яких пише книгу “Від порогів до моря” (вийшла друком 1928 року). Енциклопедизм знань автора вражав критиків. 1928 року виходить його третя збірка “Цілую землю”, в якій відбилося творче зростання поета. Поетичний портрет Григорія Сковороди можна вважати ідейним центром збірки “Цілую землю”, як і всієї творчості поета. У 1930 році йому доручено організувати в Запоріжжі музей Дніпровського будівництва, який згодом він і очолив. Микола Філянський мав у Миргородському повіті 17 десятин землі. Він також написав історію Попівки та її церков, але ці рукописи загубилися, коли 1931 року радянська влада експропріювала майно Філянських. Дружина поета – Євгенія Іванівна, вчителька, враховуючи мандрівне життя чоловіка, здебільшого жила в цьому селі. У шлюбі вони мали двох дочок Галину та Ірину. У 1936–1937 роках Миколу Філянського тимчасово запрошують до Києва для оформлення Центрального історичного музею та змалювання пам’яток київської давнини, що підлягали знищенню. Тоді вже про нашого земляка гриміла слава на всю Україну як про одного з найкваліфікованіших музейних працівників. У ці роки постійним місцем проживання Філянського було Запоріжжя. Попри те, що Філянський своєю творчістю, громадсько-культурною діяльністю проявив лояльність до радянської влади, видав публіцистичну книжку про будівництво Дніпрогесу, опублікував чимало праць із геології, проблем мистецтва, під час сталінського терору він зазнав утисків і 11 жовтня 1937 року заарештований у Запоріжжі як член “антирадянської контрреволюційної диверсійно-терористичної організації”. Його судової справи в архівах так і не виявлено. Але 7 грудня 1937 року на розстрільному списку, в якому було і його прізвище (у 1-й категорії, по Дніпропетровській області, під №105), з’явилася резолюція “За” і підписи – “Сталін, Молотов, Жданов”. Розстріляли комуністичні кати українського поета 12 січня 1938 року в Києві. Реабілітований посмертно 21 листопада 1959 року за клопотанням дружини. Минуло чимало десятиліть, перш ніж стало можливим видати його “Поезії” (1988) і в повний голос заявити, що “Микола Філянський “не тільки один з визначних поетів початку ХХ ст.”, а що “його творчість – невід’ємна ланка загального літературного процесу в історичній перспективі” (Валерій Шевчук). Підготувала Юлія НОВОСЕЛЕЦЬКА, співробітниця Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара Наприкінці минулого року виповнилося 150 років від дня народження Миколи Філянського, нашого видатного земляка, поета, музеєзнавця, етнографа, історика архітектури, художника, природознавця, жертви сталінського комуністичного терору. Цей ювілей з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради відзначається на державному рівні.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин