Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Національна еліта · “Це була сповнена любові до рідного краю жертовна праця, яка може служити прикладом відданості Україні”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

Подвижництво маестро Ярослава Бабуняка До 100-ліття від дня народження

Слово Просвіти, №02 за 2024 рік

Петро ШИМКІВ, голова Тернопільського обласно? го об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, учасник бойових дій ЗСУ, волонтер Олег ГУШТА, голова обласного відділення Товариства “Україна-Світ” Ярослава ПАВЛІВ, просвітянка, членкиня Товариства “Україна-Світ” Ярослав Бабуняк народився в сім’ї педагогів у селі Вербів (нині село в Бережанському районі Тернопільської області) 2 січня 1924 р. У Бережанах закінчив гімназію, опанував гру на бандурі від бандуриста з Києва Анатолія Білоцького. Із гімназійним хором, яким керував батько Ілярій Бабуняк, дебютував як диригент у храмі Святої Трійці. Саме Бережани були стартом до вершин світової мистецької слави. Зі своїм другом Володимиром Юркевичем концертував Галичиною, інколи виступав із Зіновієм Штокалком. Був наймолодшим учасником з’їзду бандуристів у Львові. У 1942 році у Львові став лавреатом крайового конкурсу. Співав у двох професійних хорах львівського концертного бюро при Інституті народної творчості: Василя Осташевського (м. Львів) і Тараса Лозинського “Бандура” (хор мав осідок у Бережанах). Талановитий юнак виступав у трьох іпостасях: як скрипак у танках, у грі на бандурі і як соліст, про що свідчить угода з Т. Лозинським. Куди б не вели стежки долі, Ярослав гідно презентував Бережанську землю. Воєнні дороги пройшов із бандурою. Співом і грою кріпив дух вояків та волю до боротьби за Україну. У 1944 році з дивізійників-гімназистів насмілився нашвидкуруч сформувати збірний хор для участі в оперному театрі Мюнхена в концерті націй. Після успішного виступу хору та Я. Бабуняка з бандурою всі наступні учасники зняли заявки з виступів. Цей факт свідчить про неабиякий мистецький хист юнака з Бережанщини. Опинившись у м. Ріміні (Італія, 1945–1947) в таборі полонених, став одним із організаторів знаного чоловічого хору “Бурлака”, а також його солістом, ініціатором створення при хорі тріо, квартету бандуристів і октету з бандурами. Бабуняк був організатором за колючими дротами табору виготовлення бандур “з нічого” (з підручних матеріалів), а також навчання бандуристів. За це заслужив у таборі велике визнання як Батько (з великої літери) бандуристів. (Бандури виготовляли з діжок з-під оселедцю та сухого порошкового молока, з дощечок із продуктових ящиків, які постачалися в табір; струни – з телефонних дротів, кріплення для бандур – з гарматних гільз). Першим презентував в Італії бандурне мистецтво під час гастролей із ансамблем “Бурлака”. Після звільнення з полону (кінець 1948 р.) і до кінця життя мешкав у м. Манчестер (Велика Британія). Деякий час працював у текстильній промисловості, а згодом і до пенсії – на підприємстві з продажу газового обладнання, чим заробляв на хліб для сім’ї. Усі роки життя поза батьківщиною у вільний час, вихідні та під час відпусток жертовно служив мистецтвом Україні, українській громаді. У 1949 році створив у Манчестері знаний у світі хор “Гомін” – репрезентативний хор Союзу українців у Великій Британії, який був учасником найважливіших культурно-мистецьких та духовних подій, лавреатом багатьох престижних міжнародних фестивалів. В Україні хор “Гомін” удостоєний премії імені Братів Лепких і почесної грамоти Кабінету Міністрів за високе хорове мистецтво і гідну презентацію України в світі. Як до тонкого знавця музики і хорового мистецтва до Ярослава Бабуняка завжди зверталися з метою відзначення ювілейних дат, пов’язуючи з його іменем і талантом успіх заходу. Маестро Я. Бабуняк був головним диригентом Ювілейного Пластового хору до 50- річчя Українського пласту і 25- річчя Пласту на теренах Великої Британії. Низкою успішних концертів під орудою Я. Бабуняка були викликані велика пошана до Пласту і збільшення його рядів. Голова пластової родини Я. Бабуняк був удостоєний титулу “Добродій українського Пласту”. Адже для підготовки хору під час відпустки за свій рахунок протягом двох тижнів у таборі не лише вишколив хор, а й навчив співати дітей, які ще не вміли говорити українською мовою, але співали впевнено, відважно і сміливо. Диригентів у світі багато. Але, коли зайшлося в Римі про відзначення 1000-ліття Хрещення Руси-України, на плечі маестро Я. Бабуняка лягла й ця подія. На основі хору “Гомін” він створив “Хор Тисячоліття” (230 осіб), залучивши окремі хори та співаків з усієї Великої Британії. Це була титанічна праця протягом півтора року (1987–1988), адже хористи з’їжджалися на репетиції з багатьох місцевостей. У день відкриття пам’ятника Хрестителю Руси Володимиру Великому в травні 1988 року в Лондоні саме наш земляк, син Бережанської землі, був головним диригентом мистецького дійства – концерту в Королівському залі з участю “Хору Тисячоліття з Великої Британії”, хору “Думка” з Нью-Йорка (США), “Веснівка” з Торонто (Канада) та Візантійського хору з Утрехту (Нідерланди) у присутності понад шеститисячної публіки та головних ієрархів українських церков. Окрім цього європейського відзначення 1000-ліття Хрещення Руси-України Я. Бабуняк був головним диригентом хору з восьми країн під час заключних святкувань 1000-ліття у Римі в присутності Папи Римського Павла II. Це було свято українського духу всього світу. Видатний громадський і культурний діяч Володимир Луців, який був координатором багатьох подій, у тому числі повернення в Україну митрополита М. Любачівського і праху Патріарха Йосифа Сліпого, оцінюючи святкування на теренах діаспори 1000- ліття Християнства Руси-України, дав високу оцінку таланту Я. Бабуняка: “То ж який талант, яку силу і віру в себе потрібно було мати, щоб створити хор-моноліт!”. І хоча маестро Я. Бабуняку не вдалося протягом півтора року (1987–1988) втілити задум про тисячоособовий збірний хор, а лише 630-особовий для світового відзначення ювілею в Римі, все одно наш земляк закріпив за собою право називатися диригентом-монументалістом. Маестро Я. Бабуняк зі своїм виплеканим дітищем – хором “Гомін” – відбув тріумфальні концертні подорожі у 12 країн світу. Виступав на найпрестижніших сценах США, Канади, Європи. Преса називала “Гомін” співучим військом, яке влучало в тисячі сердець і залишало незабутні враження, а Я. Бабуняка – непересічним, знаменитим, унікальним і феноменальним митцем. Улітку 1995 року він не просто вперше прибув в Україну із хором, а був ініціатором туру концертів хорів-побратимів: манчестерського під власною орудою і львівського – під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Олега Цигилика, а також – злучення у столиці України із київським “Гомоном” під керівництвом лавреата Шевченківської премії Леопольда Ященка. Українські видатні майстри хорового мистецтва назвали це дійство в Українському Домі “обіймами “Гомонів” зі сльозами радості на очах. Саме єднанням хорів-побратимів наш земляк відкрив нову сторінку в історії хорово-мистецького руху, ставши його новатором. Маестро Я. Бабуняк не тільки вписав золоті сторінки у скарбницю українського мистецтва своєю хоровою діяльністю, але й як співак, бандурист – він теж лавреат міжнародних фестивалів. У 1955 році у Ллянголлені (Валія- Уельс) Ярослав був найуспішнішим змагальником у різних номінаціях. Він здобув тоді аж чотири лавреатства: два перших (у грі на бандурі і в солоспіві басом) і два других (у солоспіві баритоном та з хором “Гомін”, лише на дві точки відставши від професійного хору зі Стокгольма). Чотири лавреатства на одному фестивалі! За оцінкою культурного діяча Я. Смольського, такого мистецького подвигу, якого досяг син Бережанської землі, досі не повторив ніхто. Добру пам’ять Я. Бабуняк залишив про себе як педагог. Чимало учасників хорів (“Гомін”, Пластовий, Спілки української молоді “Трембіта”, хор “Тисячоліття”), якими він керував, стали диригентами. Для них спів у цих хорах під орудою нашого краянина був своєрідною творчою лабораторією. Відомий бандурист, дослідник лірництва і кобзарства Мирон Постолан з Валії співав утрьох хорах під орудою Я. Бабуняка. Від нього й перейняв захоплення звуками бандури і перші уроки гри, любов до української пісні. Рімінський бандурист В. Мота (Канада), вишколений у “консерваторії Я. Бабуняка” у таборі полонених в Італії, незалежною Україною був удостоєний, які його вчитель, звання “Заслужений діяч мистецтв України”. Нині знаний у світі музичний діяч, оперний співак (бас, баритон) Павло Гунька своїй кар’єрі теж завдячує Я. Бабуняку, який наполіг змінити професію юриста і присвятити себе вокалу. Саме Я. Бабуняк дав талановитому юнакові перші добрі уроки вокалу, і саме цей перший вишкіл допоміг П. Гуньці пройти конкурс на навчання професійному співу. Уродженець Вербова, мешканець і гімназист Бережан у 1930–1940-х роках, відомий у світі диригент, понад пів столітня діяльність якого пов’язана була з репрезентативним хором “Гомін” Союзу українців у Великій Британії, багаторазовий лавреат міжнародних фестивалів як із “Гомоном”, так і особисто у солоспівах та грі на бандурі, у 2001 році був удостоєний високої почесної відзнаки Президента України – “Заслужений діяч мистецтв України”. Всеукраїнське товариство “Просвіта” ще в 1999 році з нагоди 50-річчя “Гомону” прийняло Я. Бабуняка у свої почесні члени за плекання та ширення рідного слова й пісні у світі. Сповнена лавреатств і тріумфів поза Україною мистецька діяльність маестро Я. Бабуняка протягом життя не була оплачувана. Це була сповнена любові до рідного краю жертовна праця, яка може служити прикладом відданості Україні для нинішнього і для багатьох прийдешніх поколінь.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин