ЗОНА ОСОБЛИВОЇ УВАГИ · с. 12сторінка оригіналу ↗
ПРОБЛЕМИ, ЯКІ ЗАМОВЧУВАЛИСЬ... Український правопис і політичні спекуляції
Слово Просвіти, №03 за 2001 рік
никам шкода своєї праці, їм важко (і ми повинні це зрозуміти) прощатися з винагородами, званнями, привілеями... Часом — за марну працю. Думаю, найкраще це розуміють чесні трудівники на полі культури та взагалі ті, кого називають народом. Хіба може бажати їм і їхнім дітям поганого людина, яка написала підручники із української мови для всіх класів навчання. Видно, ця людина таки щось знає! Йдеться про професора, завідувача кафедри слов’янського і загального мовознавства Міжнародного інституту лінгвістики і права Івана Ющука. Іван Ющук повністю поділяє думку багаторічної праці Національної правописної комісії. Більше того, він констатує: «Сьогодні в різних виданнях хто як хоче, так і пише слова. Це аж ніяк не сприяє мовній культурі суспільства і особливо негативно впливає на стан грамотності учнів: правила вимагають одного, а в пам’яті фіксується інше написання» (газета «Освіта», 25 січня 2001 р.). Трохи до історії проблеми.
Нещодавно один із заступників голови Національної правописної комісії Анатолій Погрібний проілюстрував свій виступ документом — статтею із газети «Правда» від 29 грудня 1937 року. У ній ідеться про видання російсько-українського словника. І до якого тільки блюзнірства не доходять рецензенти! Вони пишуть і про контрреволюцію, і про фашизм із боку мовознавців. От до чого призводить політизація суто мовних проблем! От до чого призводила політизація всього життя — до навішування ярликів, до звинувачення трудящої людини в буржуйстві тощо. Звичайно, робилися висновки. І висновки ці робили, як правило, неграмотні вороги українського народу. В ім’я чого? Безпам’ятним стадом легше керувати — це добре засвоїли гнобителі. 8 лютого у приміщенні Національної спілки письменників України відбулося засідання Правописної комісії на тему «Український правопис та політичні спекуляції». На ньому доктор філологічних наук, професор, заступник голови Національної правописної комісії Олександр Пономарів зупинився на проблемі фахового обговорення питання і некомпетентному висвітленні в ЗМІ назрілих змін в українському правописі. Усі ци-вілізовані народи мають подібні постійно діючі комісії і на потребу вносять зміни, захищають свої мови. Чи треба це робити? Відповідь в усіх однозначна. Французи захищають свою мову від американізації і т. д. Всі люди у світі вважають мову національною святинею! Так у чому ж справа? Чому в нас в Україні археологи повчають філологів? Філологи жне повчають будівельників, як їм будувати! Доводиться знову констатувати факт по-літизації ситуації. Скільки можна зволікати? Адже комісія працювала багато років. Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка Павло Мовчан всебічно проаналізував проблему, яка склалася навколо запропонованих змін до правопису. Він гово-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
