Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Мова влади · с. 6сторінка оригіналу ↗

«...РЕЗУЛЬТАТИ БУДУТЬ Ó НАЙБЛИЖЧІ РОКИ...», або Â ХАЩАХ СЛІВ ПРО ЕКОНОМІКУ

Слово Просвіти, №03 за 2002 рік

Винесений у заголовок фрагмент висловлювання голови Адміністрації Президента України є типовим як для характеристики лексичного стилю нинішньої влади, так і для її відношення до народу, інтереси якого вона, за її словами, репрезентує. Розпливчаста обіцянка позитивних зрушень “у найближчі роки” дуже нагадує відому обіцянку Ходжі Насреддіна, який так само “в найближчі роки” пообіцяв продемонструвати позитивний результат, після того, як узявся навчити ішака мулли розмовляти узбецькою мовою. А коли незалежні спостерігачі поставили під сумнів реальність виконання обіцянки, Насреддін філософськи зауважив: “У найближчі роки або ішак здохне, або мулла помре.” Дещо подібне ми вже неодноразово чули від можновладців України. Тільки йшлося не про ішака і узбецьку мову, а, наприклад, про повернення наших пограбованих вкладів у Ощадбанку. Чергове повідомлення обіцяє нам повернути гроші до 2015 року. Чи доживе до того терміну той, хто ішачив на совєцьку владу, — питання риторичне. Щоправда, впродовж кількох останніх тижнів чуємо надто оптимістичні вигуки: “За темпами економічного зростання ми йдемо попереду всіх у Європі!” Мабуть, такі ремінісценції з уст владних чиновників слід було б сприймати, як обнадійливі прояви підвищення незабаром життєвого рівня. Але у нас, в Україні, де мовне питання ще тісніше пов’язане з виробництвом і обсягом ВВП, ніж у Самарканді за часів Насреддіна, далеко не всі погоджуються з цією тезою. Як-от, наприклад, народний депутат Олександр Турчинов: “Коли в державі насправді зростає обсяг виробництва, тоді цілком логічно зменшується безробіття і, водночас, збільшується споживання енергоресурсів. Натомість для “українського дива”, про яке на весь світ повідомляє пан Л. Кучма, характерним є збільшення безробіття, а енергоспоживання не збільшується. Отже, виходить, що ВВП у нас робиться з повітря. Проведений нами аналіз свідчить, що реального зростання ВВП в Україні не відбувається, а відбувається його часткова легалізація внаслідок заходів, що їх свого часу вдалося здійснити Юлії Тимошенко й Віктору Ющенку для прозорих розрахунків в енергетичному секторі, що потім викликало подальшу хвилю часткового виходу з тіні інших галузей економіки. Тобто зараз ми стали свідками не фактичного, а статистичного збільшення деяких макроекономічних показників унаслідок інерційності господарства. Але після того, як відбулася зміна уряду і оточення Президента отримало контроль над господарством України, знову поновлюються тіньові схеми в економіці. Нещодавнє усунення Ігоря Мітюкова з посади міністра фінансів зайвий раз підтверджує наші висновки про ВВП, як про мильну бульбашку. Адже якщо б ВВП насправді зростав, тоді зростали б і надходження до бюджету. Але саме збільшення надходжень до бюджету ми й не бачимо, бо Мінфін не добирає десь 900 млн. грн. бюджетного ресурсу, а бюджетне фінансування фактично заблоковане. Те, що говорить Л. Кучма, — це є сьогодні більшою мірою профанацією, ніж констатацією реального стану справ у економіці”. Ну, з паном О. Турчиновим — усе ясно. Він, як законодавець-аналітик, давно не погоджується з лукавою статистикою у стосунках між муллою, Насреддіном та ішаком. А що з цього приводу скаже офіційна виконавча влада? На засіданні Кабміну України, присвяченому підбиттю перших під- ПЛЮВАЛІЗМ сумків минулого року, прем’єр-міністр Анатолій Кінах попередив, що попри 14% зростання ВВП в 2001 році, нас чекає важкий 2002 рік. Воно й зрозуміло, адже іноземні інвестиції, про які, як чудодійну панацею від усіх хвороб нашої економіки, говорилося (і на які молилося) в українських владних верхах упродовж останніх п’яти років, становлять сьогодні (аж!) 80 доларів США на одного мешканця України. Тоді кож й “інвесторів”) досить перспективні, масштабні й, подекуди, солідні. Але саме солідні підприємці, солідні фінансові установи і кредитори впродовж десяти років кучмономіки набралися сумного досвіду “партнерства” з печерськими верховодами. Кажучи коротко: не вірять іноземці нинішній владі України. А тому Захід у черговий раз відклав надання Україні кредитів, про що на засіданні Кабміну нагадав україн- “Rzeczpospolita” ський прем’єр. Крім того, Захід уже не має ілюзій щодо реальної (а не словесної) спрямованості симпатій та інтересів українського правлячого політикуму у сфері економіки — інтересів відверто проросійських. Не західним, а російським бізнесменам фахівці з вул. Банкової віддають не тільки окремі українські підприємства, а й цілі підгалузі економіки, ніші на українському ринку і ринку СНД. До того ж, Захід не задоволений структурою використання кредитів і різних фінансових допомог, які надаються Україні, керівна верхівка і апарат якої дбають, насамперед, про залагодження своїх особистих інтересів. Звинувачення конкретних осіб у вищих ешелонах влади в корупції вже нікого не дивує, а сама корупція давно стала невід’ємним, а отже, й ніби легальним (якщо не сказати: легітимним) елементом українського життя. Тим часом високопоставлені функціонери державної адміністрації, які мають великі повноваження, трактують нинішню ситуацію досить своєрідно, з корекцією на особливі українські умови. Зокрема, Володимир Литвин, глава Адміністрації Президента України, вважає, що все розвивається цілком нормально: “Економічна система — особливо у нас — є інерційною. І ці високі, вражаючі відсотки зростання, які ми маємо, поки що не матеріалізувалися в соціальній сфері, не відбилися на соціальному самопочутті людей (тут і далі виділен-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин