Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Інформаційний простір · с. 11сторінка оригіналу ↗

ВЕЛИКА НОВОРІЧНА ІНТРИГА

Слово Просвіти, №03 за 2004 рік

PR ЯК ПІАР Як це не прикро, але, мабуть, нинішні керівники Української держави впевнені, що рядові українські громадяни досить спокійно (у кожному разі, без явного обурення) сприймають макарони, які влада досить регулярно вішає їм на вуха. І тому не випадково, а цілком організовано, в один і той самий день — 30 грудня 2003 року — рішення Конституційного Суду України про законність висування Л. Кучми на посаду Президента України майбутнього (втретє!) було підкріплене акцією поздоровлення від імені Президента нинішнього — того самого Л. Кучми — у кожну поштову скриньку, тобто персонально мені. Щоб прочитав і усвідомив. Що ж, прочитав. І усвідомив, що це поздоровлення виразно кульгає на відповідність між словом автора і тим, що насправді відбувається в нашій державі, за яку автор, згідно із Конституцією, несе відповідальність перед народом, тобто переді мною. Бо як я усвідомив, за стереотипними, банальними словами “поздоровлення” проглядається іронія і глузування: “Дорогі мої співвітчизники! Любі земляки!” “Дорогі” — це вірно. Бо кожен із нас, ось вже впродовж 10 років сплачує дорогу ціну за існування влади, яку народні депутати В. Ющенко, Ю. Тимошенко та багато інших називають не інакше, як кримінальною. Тому й оце “мої” — цілком відповідає букві і духу нинішньої влади, бо ми вже стали “його” засобами у створеній під його керівництвом системі перерозподілу власності. Ми давно належимо йому і залежимо від його адміністрації, котра підпорядкувала собі все: уряд, парламент, фінанси, економіку, дипломатію, соціальне незабезпечення, освіту, засоби інформації, виборчу систему, міліцію і спецслужби. “Любі земляки!” А чому ж би йому нас не любити, коли ми покірно терпимо всі знущання над нами? Тому подальше — “Від усього серця вітаю Вас з Новим роком і Святим Різдвом Христовим” — сприймається вже як відверте глузування; ще й тому, що факт Святого Народження Сина Божого для відкуплення гріхів на РЕФЛЕКСІЇ Звичний сценарій сучасного святкування Нового року — або в натовпі на Майдані з пляшкою, або вдома з наїдками в компанії вірного друга телевізора. “Ящик” нині — чи не основний розважальник. Найкраще знає, як створити святковий настрій… Правда, до цього улюбленого багатьма винаходу цивілізації більше пасує назва “скринька Пандори” — відкриєш, а звідти як полетить купа мотлоху… Ось і нині враження від голубого екрана нагадувало нічний жах. Свято наближається, я вмикаю ТБ. Де я?! Невже якась лиха сила непомітно закинула мене кудись у дикі східні краї до Москви? Звинувачення щодо “пити треба менше” у даному випадку несправедливі, бо ж і в перші дні нового року, і на Різдво повторювалося те ж саме із дивовижною регулярністю. “Голубиє огонькі” газовими конфорками горіли на всіх телеканалах та були схожими один на одного, мов клони. Знайдіть 10 відмінностей… Не вийде. Одні й ті ж самі обличчя, “фанерні” заяложені пісні, жарти “з бородою” на фоні безкінечних вибухів феєррідними українська земля” (на якій уже невідомо скільки залишилося українського після розпродажу наших багатств, майна і землі російським компаніям) і “українське небо” (не дуже нині обтяжене маршрутами літаків колись славного українського авіабудування). Чи наші мрії співпадають із мріями поздоровлю вача, який стверджує, що “Наша спільна світла мрія — збереження миру, спокою і стабільності в Україні, підвищення добробуту держави і кожного її громадяни на”? Мабуть, “світлі мрії” начальника держави і мрії рядового громадянина в сучасній Україні ніяк не можуть бути спільними. Хоча б тому, що рядовий українець може таки мріяти, тоді як начальник над усіма рядовими і нерядовими має не лише мріяти, а й щось добре та очевидно позитивне для цих рядових зробити, організувати, впровадити. Щоправда, начальник організував Адміністрацію Президента, про яку немає жодного слова у Конституції України, і його зусиллями вона стала потужною керівною пірамідою на вершині всіх гілок влади. Водночас пішов активний і багатоаспектний процес русифікації України в туру, а особливо на те, що повинні слухати і на що повинні дивитися мешканці столиці. А звідси й репертуар (цитую безпосередньо з афіш, виставлених на майдані Незалежності): Російський незалежний театр: прем’єра — “Мастер и Маргарита”; Коми тет по культуре Правительства Москвы — спектакль “Вели колепный мужчина”; Шоу “Настоящие черепашки”, сказка мюзикл “Властелин лампы”; Театр льодових мініатюр — Програма Московського цирку на льоду; Театр русской драмы — п’ять новорічних спектаклів, у тому числі для дітей, російською мовою; Незалежний театральний проект “Москва — 2002” — “Девич ник с антрактом”; Посольство Російської Федерації в Україні представляє в Палаці “Україна” концерт Людмили Зикіної за участю державного академічного народного ансамблю “Россия”; Московський театр клоунади народної артистки Росії Терези Дурової — “Сон в новогоднюю ночь”; московські артисти Олександр Ширвіндт, Михайло Державін, Вєра Васильєва та інші — спектакль “Ор нифль” (ціна квитків — 600, 420, 380, 280, 180, 120 грн., на гальорці — 80 грн.); Палац “Україна” — Філіпп Кіркоров ( ціна квитків — від 80 до 250 грн.); Московський театр студія О. Табакова — “На всякого мудреца до вольно простоты”; Київський драматичний театр “Браво” — вистава для дітей “Из сказки в сказку” — современная музыкальная сказка о любимице всех де тей Барби и ее приключе ниях…” (усі спектаклі січневого репертуару театру “Браво” — також російською мовою); Київський драматичний Театр на По долі — “Любви старинные туманы”, “Дядя Ваня”; Київський театр “Візаві” — “Слу жебный роман”; Національний Палац “Україна” — Театр Данилка: “Верка Сердючка. Только жить”; та Валєрія з програмою “Страна любви”. Виступи російських (переважно московських) артистів включено також у план концертів за тематичними абонементами в Національній філармонії України: 3 січня, абонемент № 8, “Чарівна гітара” — Артем Дервоед (Москва); 16 січня, абонемент № 6, “Скрипкова музика” — Гайк Казізян (Москва); поряд — афіша київського театру “Ательє”: прем’єра — “Трехгрошовая опера” (рос. мовою); тут таки — Свободный театр: “Го лый король”… Як бачимо, наш король насправді голий. Політика усунення української куль ступити до Київської сцени, то краще наповнити їм цей час російським змістом. Мабуть, для того, щоб наступні “тузли” вже не так шокували українців. Тим часом “світла мрія” пана начальника про його “спокій і стабільність” уже знайшла підтримку без усякої участі рядових громадян виборців, які досі були записані в Конституції як “джерело влади в Україні”. Водночас у нас з’явилися деякі нерядові громадяни, котрі “спокій і стабільність” розуміють не так, як того собі бажає пан начальник. А щоб і вони розуміли так, як вважає за слушне адміністратор, їм задемонстрували сучасні адміністративні можливості влади в Донецьку, Сумах, Льво

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин