Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Народні звичаї · с. 12сторінка оригіналу ↗

СВЯТВЕЧІР НА ПОКУТТІ разом з етнографом Романою Кобальчинською

Слово Просвіти, №03 за 2004 рік

Дідух, колядник, святвечірня свічка, різдвяне печиво Хочеш мати здоровий рід — тре поклін печі зробити. Тре “триматися старовіцької їди, аби росли здорові діти. Нині люди спаніли, їдє ковбасу та м’єсо, та й від того збараніли і хорують. Ще моя мама казали: “Здоров’є родини в мамчиних руках, у мамчиних “їдах”. Марія Михайлівна СТУ- ПАРИК-КІРАЩУК (дочка пані Василини), 1947 р. н., жителька м. Коломия Івано- Франківської області: “Сі дванадцять страв я рихтую на Святий вечір, а перебрала їх від своєї мами Василини Ступарик і нанашки Ганни (хресної мами). Всі ці страви — пісні, старого звичаю”. КУТЯ Зерно “пиханої” (товченої) пшениці промити холодною водою і поставити на ніч. Варити, поки не стане м’якою. Щоб вона дійшла, поставити її в гарячу духовку або піч. Родзинки промити й залити теплим узваром. Затим запарити мак, відцідити й розтерти його в макітрі. Коли пшениця вистигне, до неї додати родзинки, горіхи, мак та мед (розведений узваром) — усе перемішати. На Святий вечір у нанашки Ганни, коли ми приходили з кутею, нанашко Гринь по вечері сіяв кутю по чотирьох кутах хати, а ми, діти, мусіли лапати. Чинив се він для того, аби родила пшениця. Наостаток кидав кутю до стелі, щоби пшениця була в тім році стояча і висока. А ще кілька ложок куті кидав до стелі, аби роїлися рої та лишалися в їхнім саді. Потім цю кутю зі стелі треба було зіскрібати — то добре на вроки. А ще нанашко Гринь на Йордань кропив вулики свяченою водою і посипав каждий вулик зернами з куті. ПІСНИЙ БОРЩ І3 ГРИБАМИ, або РІЗДВЯНИЙ БОРЩ І3 ВУШКАМИ Пошаткувати дрібно буряки, моркву і петрушку, залити водою, поставити варити. Потім додати бульбу і пошатковану капусту. Наприкінці у борщ всипати варену квасолю, підсмажену на олії цибулю та буряковий квас. ВУШКА Сушені гриби для вушок замочити на ніч і ту воду додати в борщ. Гриби перемолоти на м’ясорубці, перемішати зі смаженою цибулею, додаючи перець і сіль за смаком. Тісто замісити, як на вареники, розкачати його і нарізати квадратиками. У квадратики класти гриби. Спочатку зліпити два протилежні кінці і з’єднати їх. Варити вушка в солоній воді кілька хвилин. Подавати до гарячого борщу. ОСЕЛЕДЕЦЬ МАРИНОВАНИЙ Взяти 250 мл води, додати 2 лаврові листки, 2 ст. ложки оцту, по 4 горошини чорного та пахучого перцю. Це все кип’ятити. Нарізати шматками оселедець, цибулю нарізати кружальцями, скласти в однолітрову банку: 1 шар оселедця, 1 шар цибулі. Потім залити охолодженим маринадом. Через день оселедець можна подавати на стіл. Перед тим добре “зарєдити” олією. Святвечір в ріднім домі ної капусти відварити, перемішати з горохом і заправити смаженою на олії цибулею. Подавати розігрітим. ВАРЯНКА Розсіл із квашеної капусти розбавляється водою. Як закипить, кидають жменю білого борошна. Додають “паприки” (червоного перцю). “Рєдять” олією із цибулею. Їдять із бульбою. БІБ КОЛОЧЕНИЙ Біб миють, замочують на ніч, варять. Потім розтирають у макітрі. “Рєдять” цибулею з олією. Їдять із соломахою. На Святий вечір кажут, як їдє біб: — Най рік буде ситий, як біб. БУРЯЧКИ “ЦВІКЛІ” Зварити буряк, почистити й потерти на дрібній терці з хроном. Перемішати, додати оцет, сіль і цукор за смаком. Цвіклі вживали до всіх страв. ПИРОГИ 3 КАПУСТОЮ (ВАРЕНИКИ) Квашену капусту промити, відварити, відчавити, перемолоти на м’ясорубці, як охолоне. За цей час замісити тісто на воді (як на пироги). Порізати та підсмажити цибулю, перемішати з капустою, додати за смаком сіль і перець. А потім ліпити вареники. ПАМПУХИ Взяти 1 кг борошна, 50 г дріжджів і півсклянки цукру. Розчинити на воді половину дріжджів і борошна, щоби тісто було, як домашня сметана. Поставити в тепло. Коли тісто підійде, замісити його, додати решту борошна, солі та цукру. Знову поставити в тепло. Коли тісто “підросте”, з нього викачують кульки, і дають їм ще “підрости”. Всередину кульок кладуть подрібнену троянду з цукром. Смажать пампухи в олії. Готові обов’язково посипати цукровою пудрою. ВАР (УЗВАР) Перемити сушені яблука, сливки, грушки. Залити холодною водою на ніч. Зранку зварити, настояти — тоді узвар смачніший. МЕДІВНИКИ ЖИТНІ — “РІЗДВЯНИКИ” 2,5 склянки житнього борошна, 2 склянки меду, 50 г горілки, 1 ст. ложка прянощів (гвоздика, кориця, кардамон), 1 ст. ложка крохмалю. Мед нагрівають і виливають у добре просіяне житнє борошно. Тісто місять, поки воно не побіліє. Потім додають горілку і знову місять, щоб не було грудочок. На 1—2 години виносять на холод, потім розкачують, підсипаючи крохмаль. Нарізають медівники металевими формами (зірочки, сердечка, сонечка, свічечки, ялинки, квіточки). Кладуть їх на змащене олією деко і ставлять у піч. Потім їх покривають різними помадками, білком із цукром. Такого печива випікали 2–3 великі решета, на дарунки дітям за коляду. Прикрашали ним ялинку. Це печиво випікала на Різдво моя нанашка Ганна, а ще вона робила добрі пироги (вареники) з сушеними сливками. Рихтувала їх нанашка лише на свято. Густо замішувала тісто з петльованого пшеничного борошна. З тіста робила пляцочки, клала на них сушені сливки з цукром і ліпила пироги. У нанашка Гриня була пасіка, то ті пироги їлися з медом. А я все чекала свєта, аби піти до нанашки на пироги з сушеними сливками. Нанашка дуже чінно просила: “Просимо до обіду — споживайте здорові, най Біг благословит!” А як ми з Оленою за столом чогось засміємося, то нанашка нам приговорювала, що дівчатам при їді не мож сміятися, бо будуть мати дурного чоловіка. А ще нанашка вміла говорити принуки: — Будьте ласкаві, ану-ко їжте! — Не гордіть! Ану-ко — присуньтеся до миски ближче! — Дай Боже вам здоровлє, щости прийшли, що-ста не погорділи. — Веселіт сі щісливо, здорово, най вас Бог благословит. А як випроводжала з хати на свєта чи на храм, то дарувала струцель чи колач і примовляла з жартом: “Прошу вам дарунок, приймайте малий за великий!” Моя нанашка варила на весіллях, хрестинах. Варила дуже чисто і смачно, мала славу і її всюди просили, навіть у чужі села. У селі казали на таких жінок — варилиха, кухарка.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин