Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Народні звичаї · с. 13сторінка оригіналу ↗

ПОКУТСЬКІ «БИЧКИ», «ЖЕРЕБЦІ» Народне дитяче ворожіння на Покутті та Буковині

Слово Просвіти, №03 за 2004 рік

“Бички”, виготовлені Дмитром Осадчуком, с. Джурів Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. “Бички”, виготовлені М. М. Ступарик, м. Коломия Кошик з бичками-жеребцями господар, а всі інші — глядачі. Століття вже стерли ту магічну силу “бичків”, і можливо, тому є деяка байдужість до того, що саме зловиться у торбі — смерть чи сонце. Та, незважаючи на це, зберігається звичай викрадати “бички” в тих хатах, де є діти, або господарка — вівці, корови й інше. Ще й зараз викрадені “бички” господар кидає під між “бичками” можна знайти ще й зараз “плуг”. А в с. Рудники Снятинського району — домовину, свиню, рибу. Безперечно, що в 70—80 рр. ХХ ст. саме ворожіння носило символічно традиційний характер, у якому збереглися тільки назви і найосновніші дії імпровізованої сценки-п’єси, де грають хлопчик і стіл, щоб велися овечки, або кидає у стайню, щоб велася худоба. Коли ворожіння закінчено, ґазда дає хлопчикові гроші, горіхи, цукерки, булки. Що ж собою являють “бички” з художнього боку? Перш за все, треба сказати, що вони виконувались і виконуються дуже просто: вирізуються ножиком із вербових прутиків. У кожному селі “бички-жеребці” вирізують батьки своїм дітям. І тому вони рідко зустрічаються художньо витонченими. Виняток становлять “бички” з Видинова. Вони виконані Миколою Павловичем Гаврилюком (1931—1970 рр.), який мав неабиякий художній хист. З-під його ножика вийшли красиві фігурки хлопця і дівчини, старостів, у яких художнє узагальнення доведене до досконалості. Він використовує кору — як колір одягу, а білизну деревини — як обличчя, промальовуючи олівцем очі й ніс. Велике узагальнення форм робить їх монументальними. У с. Рудники “жеребці” спеціально розфарбовують жовтою, коричневою та червоною фарбами, що надає їм декоративності. Символіка “жеребців”. “Жеребці” відображають макросвіт. Вони, як символи, представляють небесні світила, яким у дохристиянський період поклонялися слов’яни. І не дивно, що сонце завжди зафарбовують у червоний колір. Зелене життя відображено у фігурках молодого і молодої, старостів і весілля, як кульмінаційного моменту в житті молодих людей. Велике місце відведено свійським тваринам: волам, козам, вівцям. Це пов’язано зі святом Нового року за ст. ст., який починається зі свята св. Василія. Останній був у християн покровителем рогатої худоби. У зв’язку з цим варто згадати опис життя скіфів, зроблений старогрецьким істориком Геродотом ще в VI ст. до н. е. У книзі 4, у главі 67—69 він пише таке: “Скіфи мають багато віщунів і ворожать з допомогою великої кількості вербових прутиків. Зносять спочатку великі в’язки тих прутиків, кладуть їх на землю, відтак розв’язують в’язки і розстелюють поодинокі прутики на землю, ворожачи щось над кожним. Ворожачи, збирають прутики знову до купи. Цього ворожбитства навчилися вони від своїх батьків”. Писав він ще про те, що у Скіфії ворожать на липовій корі. Її розколюють на три частини, навивають на пальці, а розвиваючи, ворожать. Становить інтерес для нас і звичай (який побутував у XVII ст. в Україні) класти чересло плуга під стіл на Новий рік або ходити з плугом по домах1. Наведені згадки з літературних джерел дають можливість провести певні аналогії та допомагають частково розгадати загадку походження “бичків-жеребців”, що побутують у наш час на Покутті. Правда, з кожним роком усе менше бажаючих ходити з “бичками”. Саме цей факт тривожить, бо відходить від нас ворожіння, якому немає аналогії. 1 Общерусский дневник церковных, народных, семейных праздников и хозяйственных занятий, примет, гаданий / Составил А. С. Петрушевич. — Львов, 1866. “Бички”, виготовлені Сергієм Святним, с. Іллінці Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. “Бички”, виготовлені М. М. Ступарик, м. Коломия Жеребкарі “Бички” — вулик з бджолами, виготовлені Сергієм Святним

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин