Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура без провінції · с. 7сторінка оригіналу ↗

ПОВЕРНЕНИЙ ІЗ

Слово Просвіти, №03 за 2006 рік

ПОСТАТЬ У листопаді 2005 року Рівненщина гідно відзначила сторіччя від дня народження художника світового рівня Ніла Антоновича Хасевича, славне ім’я якого лише віднедавна було повернуте землякам. Відомий політичний і культурний діяч новітньої історії нашої країни, голова Рівненської облдержадміністрації п. Василь Червоній зробив усе, аби ім’я Хасевича було вписано ЗОЛОТИМИ ЛІТЕРАМИ в історію краю: відкрито музейну кімнату повстанського художника у школі с. Дюксин; у жовтні—листопаді в Рівненському обласному краєзнавчому музеї та Острозькому історико-культурному заповіднику проведено виставки художньої спадщини Хасевича; влаштовано юнацький спортивно-туристичний табір для молоді у Сухівцях, на місці загибелі художника; споруджено пам’ятники монументального мистецтва у Рівному та Костополі. Наш кореспондент зустрівся у Рівному з головою обласного об’єднання “Просвіта” п. Миколою Федоришиним, який нині працює заступником начальника управління культури ОДА. — Пане Миколо, Ніл Хасевич Ваш земляк. Ви ще 1992 року організували спорудження пам’яника на місці загибелі Ніла Хасевича у своєму рідному селі Су& хівці, Ви автор книги “Сухівецькі схрони Бей&Зота”. Напевно, Вам відомі всі віхи його героїчної біографії… — Про визначного повстанця частенько згадувала моя мати. Восени 1944 року Ніл мешкав у нас на хуторі села Сухівці. У той голодний для школярів рік він подарував матері жовтий олівець і кільканадцять листків паперу. А про митця Хасевича мені стало відомо

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин